Ухвала

від 22.04.2011 по справі 11-364/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-364/11 Головуючий у 1 інстанції: Постигач Б.А.

Категорія: ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач: Вовк А. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2011 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого -Вовка А.С.,

суддів -Галапаца І.І., Марітчака Т.М.

з участю прокурора -Шахрайчук Н.І.

адвоката -ОСОБА_1, представника цивільного відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, директора ТзОВ В«Княжі ланиВ» , а також потерпілого - ОСОБА_3 на вирок Золочівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2011 року,-

в с т а н о в и л а:

Цим вироком:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр-на України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, невійськовозобов'язаного, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого трактористом в ТзОВ В«Княжі ланиВ»у с. Княже Золочівського району Львівської області, раніше не судимого,

визнано винним і засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки. Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі та встановлено йому іспитовий строк - 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України на засудженого покладено такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально виконавчої інспекції і повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ТзОВ В«Княжі ланиВ»Золочівського району Львівської області в користь ОСОБА_3 690 грн. матеріальної і 30 000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 5 156 грн. в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВСУ у Львівській області за проведення експертиз.

Міру запобіжного заходу до засудженого ОСОБА_4 -підписку про невиїзд з постійного місця проживання -залишено без змін.

Доля речових доказів вирішена згідно вимог чинного законодавства.

Вироком суду першої інстанції, ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що 27 травня 2010 року біля 02.00 год., керуючи великогабаритним трактором В«САSE IH 8 TХ 535В»р.н. 04-791 ВС з культиватором, який належить ТзОВ В«Княжі ланиВ»Золочівського району та рухаючись дорогою Львів-Тернопіль в напрямку м. Львова, між селами Якторів і Словіта Золочівського району Львівської області, виконуючи поворот вліво, з метою з'їхати в поле, не переконався в тому, що цим маневром не створить перешкод іншим учасникам руху, допустив зіткнення із автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по вказаній автодорозі у напрямку м. Золочева. В результаті зіткнення згаданих засобів, водій автомобіля В«Кіа-ЦератоВ»ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Не погоджуючись з вироком суду в частині призначення покарання, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить вирок Золочівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2011 року -змінити шляхом виключення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Покликається на те, що призначена судом міра покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Зокрема, як зазначає апелянт, при обранні міри покарання суд не врахував належним чином особу засудженого, який вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується по місцю проживання та праці. Крім того, судом не враховано те, що на життя ОСОБА_4 заробляє, працюючи трактористом, а позбавлення права керувати транспортними засобами, залишить його без засобів на існування.

В апеляційній скарзі директор ТзОВ В«Княжі ланиВ»не оспорюючи фактичні обставини справи щодо доведеності вини ОСОБА_4Р у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та правильності призначеного йому покарання, просить згаданий вирок суду в частині вирішення цивільного позову -змінити, шляхом зменшення суми моральної шкоди по стягненню з ТзОВ В«Княжі ланиВ»в користь ОСОБА_3

Зазначає, що суд першої інстанції, всупереч вимогам чинного законодавства, не зазначив у вироку чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Так, з листа Золочівської центральної районної лікарні від 15.07.2010 року № 665 вбачається, що ОСОБА_3 з 01.05.2010 р. по 09.06.2010 р. перебував на лікуванні у хірургічному відділенні Золочівської центральної районної лікарні. Діагноз: поєднана травма. ЧЗМТ. Струс головного мозку легкого ступеня. Тупа травма грудної клітки, перелом I-VII ребер зліва, лівобічній гемопневмоторакс. Водночас, 27 травня 2010 року, ОСОБА_3 став учасником ДТП, внаслідок чого з 27.05.2010 р. по 28.05.2010 р. перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Діагноз: тупа поєднана травма. Забій головного мозку легкого ступеня, перелом I-VII ребер зліва, перелом callum scamillae лівобічній гемопневмоторакс, садна, рани голови, кінцівок. Наведене, як зазначає апелянт, свідчить про те, що потерпілий вже перебував на лікуванні у хірургічному відділенні Золочівської центральної районної лікарні з 01.05.2010 р., однак даний факт залишився поза увагою суду.

Також вказує на те, що ОСОБА_3 проявив грубу необережність, так як керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, порушив Правила дорожнього руху, що стверджується висновком експерта (а.с. 90-96), а тому суд, вирішуючи позов у частині відшкодування моральної шкоди і визнаючи необхідним стягнути моральну шкоду на користь ОСОБА_3 у розмірі 30 000, 00 грн., не мотивував належним чином свого рішення.

В поданій апеляції потерпілий ОСОБА_3 просить вирок Золочівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2011 року змінити, шляхом виключення з вироку суду покликань на те, що:

- В«Хоча Правила дорожнього руху порушив і потерпілий ОСОБА_3А…..В» ;

- В«Такими ж обставинами суд враховує і те, що потерпілий ОСОБА_3 також порушив вимоги Правил дорожнього руху. Це проявилось в тому, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, мав технічну можливість зупинити автомобіль до зіткнення з моменту виникнення небезпеки для рухуВ» .

Обґрунтовуючи наведене, покликається на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а також зібраним та перевіреним доказам. Зокрема, вказує на те, що засуджений ОСОБА_4, керуючи великогабаритним трактором В«САSE IH 8 TХ 535В»р.н. 04-791 ВС з культиватором, перегородив його смугу руху, при цьому, трактор був розвернутий під тупим кутом до його смуги руху, (до смуги руху ОСОБА_3А.), а ввімкненні на ньому фари світили в поле, через що можна було бачити лише два невеликі габаритні вогні на кабіні даного трактора.

Крім того, ні трактористи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ні старший колони ОСОБА_6, не переконались в безпечності виконуваного маневру, а саме з'їзду з дороги в поле, не подали буд-яких попереджувальних сигналів про те, що практично дві смуги рухи, дві обочини, і стара дорога зайняті транспортним засобом.

Як зазначає, апелянт, саме внаслідок таких дій учасників ДТП, він, рухаючись по своїй смузі руху при увімкненому ближньому світлі фар, не побачив (та й практично не міг своєчасно побачити) того, що впоперек дороги стоїть неосвітлений з його сторони руху великогабаритний трактор з культиватором, в якого горіли два невеликі габаритні вогні кабіни. Однак цього не було доведено до відома експерта-автотехніка, через що висновок судово-автотехнічної експертизи за № 1/509 від 5 листопада 2010 року був побудований на тому, що він (ОСОБА_3А.) мав завчасно побачити світло фар трактора під керуванням ОСОБА_4

Безпідставним, на думку апелянта, є висновок суду щодо його перебування на час ДТП у нетверезому стані. Такий висновок суду ґрунтується на свідченнях ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та медичними даними про те, що в Золочівську ЦРЛ Львівської області його було доставлено з ознаками алкогольного сп'яніння, однак, суд безпідставно не врахував його свідчень про те, що він міг вжити алкоголь безпосередньо після ДТП, з метою уникнення больового шоку.

В запереченнях потерпілий просить не задовольняти апеляції прокурора та цивільного відповідача.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про зміну вироку Золочівського районного суду Львівської області, шляхом виключення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, часткового задоволення апеляції цивільного відповідача, відхилення апеляції потерпілого, адвоката щодо задоволення позовів прокурора та цивільного відповідача, відхилення апеляції потерпілого, міркування представника цивільного відповідача - ТзОВ В«Княжі ланиВ» щодо зменшення суми моральної шкоди та на підтримання поданої апеляції прокурора, відхилення апеляції потерпілого, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до повного задоволення, апеляція директора ТзОВ В«Княжі ланиВ»-до часткового задоволення, а апеляція потерпілого до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, відповідно до вимог ст. 67 КПК України, дав вірну оцінку зібраним та перевіреним в судовому засіданні доказам по справі, а тому вирок суду, що стосується фактичних обставин справи та доведеності вини ОСОБА_4 ґрунтується на достатніх та достовірних доказах.

Водночас, колегія суддів погоджується з покликанням прокурора в апеляції на те, що суд, при обранні міри покарання належним чином не врахував особу засудженого, який вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, а тому призначена судом міра покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, який працює трактористом, а позбавлення його права керувати транспортними засобами на даний період часу, залишить ОСОБА_4 без засобів на існування, тому виключає з вироку додаткове покарання.

Що стосується доводів потерпілого ОСОБА_3 про те, що він на час ДТП перебував у тверезому стані, а вживав алкоголь безпосередньо після настання ДТП з метою уникнення больового шоку, то такі є безпідставними. Так, згідно копії висновку № 491 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, гр. ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння. (а.с. 19). Крім того, даний факт підтверджується показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, а також засудженого ОСОБА_4 про те, що одразу після ДТП, останні підбігли до автомобіля В«Кіа-ЦератоВ» , в якому його водій -ОСОБА_3 був без пам'яті і від нього було чути запах спиртного.

Також необґрунтованим є прохання ОСОБА_3 про виключення з вироку покликань на те, що правила дорожнього руху порушив і потерпілий, оскільки згідно висновку експерта від 05.11.2010 року № 1/509 причиною настання даної пригоди стали як невідповідаючі технічним вимогам п.п. 1.2., 1.5., 1.10. відносно термінів: В«безпечний інтервалВ» , В«дорожні умовиВ» , В«дорожня обстановкаВ» , В«небезпека для рухуВ» , 2.3 б)., 10.1., 11.2., 12.3., 13.1 та 13.3 чинних Правил дорожнього руху України дії водія автомобіля В«КІА ЦератоВ»р.н. ВС 2424 ВС ОСОБА_3 так і невідповідаючі вимогам п.п. 1.5., 1.10. відносно термінів: В«дорожні умовиВ» , В«дорожня обстановкаВ» , 2.3б) та 10.1 чинних Правил дорожнього руху України дії водія трактора марки В«САSЕ ІН 8ТХ 535В»р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_4 (а.с. 90-96). В зв'язку з цим апеляція потерпілого не підлягає до задоволення.

Разом з тим, вирок суду в частині вирішення цивільного позову, а саме стягнення з ТзОВ В«Княжі ланиВ»в користь ОСОБА_3 30 000 грн. моральної шкоди підлягає зміні, колегія суддів виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер та обсяг страждань потерпілого, характер його немайнових втрат та з урахуванням конкретних обставин справи.

Зважаючи на те, що потерпілий ОСОБА_3 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, також порушив Правила дорожнього руху, колегія суддів приходить до переконання, що розмір моральної шкоди слід зменшити та стягнути з ТзОВ В«Княжі ланиВ»Золочівського району Львівської області в користь потерпілого ОСОБА_3 15 000 грн. моральної шкоди.

Як видно з видаткового касового ордера від 12,04.2011 року відповідачем відшкодовано потерпілому по позову 9.000/дев'ять тисяч/гривень.

Керуючись ст. ст. 365, 366,367 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора Тимо А.С., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції -задоволити повністю.

Апеляцію директора ТзОВ В«Княжі ланиВ»ОСОБА_7 - задоволити частково.

Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 -залишити без задоволення.

Вирок Золочівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2011 року щодо ОСОБА_4 змінити і вважати ОСОБА_4 засудженим за цим вироком за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі та встановити йому іспитовий строк - 3 (три) роки. У відповідності до ст. 76 КК України на засудженого покласти такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально виконавчої інспекції і повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання.

Стягнути з ТзОВ В«Княжі ланиВ»Золочівського району Львівської області в користь потерпілого ОСОБА_3 15 000 грн. моральної шкоди.

У решті вирок залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: