Рішення

від 16.07.2015 по справі 925/1922/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р. Справа № 925/1922/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представника позивача: Савчук І.С. - за довіреністю,

представник відповідача: Шульгін Є.Г. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НОКІАН ШИНА", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Колос авто", м. Черкаси

про стягнення 993 958 грн. 71 коп.,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "НОКІАН ШИНА" надіслало до господарського суду позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Колос авто" коштів в сумі 993 958 грн. 71 коп., що включають в себе 658 045 грн. 65 коп. основного боргу за товар, отриманий у позивача відповідно до договору поставки зимових шин № ДПЗ/09-014 від 03.08.2009 по видаткових накладних № НШ-0001288 від 23.09.2010 та № НШ-0001690 від 22.10.2009, 176 945 грн. 46 коп. інфляційних втрат, 93 081 грн. 91 коп. три проценти річних та 65 885 грн. 69 коп. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав на таке.

Відповідно до укладеного сторонами договору № ДПЗ/09-014 від 03.08.2009 позивач поставив, а відповідач прийняв по видатковій накладній № НШ-0001288 від 23.09.2009 товар на суму 1 573 205,38 грн. та по видатковій накладній № НШ-0001690 від 22.10.2009 товар на суму 562 800,19 грн.; - після отримання товару відповідач розрахувався з позивачем частково, а саме: повернув товар до накладної № НШ-0001288 за накладними на повернення № КА-0000950 від 14.07.2010 на суму 493 500,26 грн., № КА-0000004 від 19.01.2011 на суму 188 141,71 грн., № КА-0000239 від 11.07.2011 на суму 70 352,69 грн., та повернув товар до накладної № НШ-0001690 за накладними на повернення № КА-0000951 від 14.07.2010 на суму 210 479,93 грн., № КА-0000007 від 19.01.2011 на суму 209 280,12 грн., а також відповідач перерахував кошти по платіжному дорученню № 408 від 26.12.2011 (зараховані на погашення боргу по видатковій накладній № НШ-0001288 від 23.09.2010 в сумі 34 228,53 грн.), 76 200 грн. по платіжному дорученню № 410 від 26.12.2011, 150 000 грн. по платіжному дорученню № 419 від 29.12.2011 та 45 776,68 грн. по платіжному дорученню № 420 від 29.12.2011.; - таким чином, залишок боргу відповідача складає 658 045,65 грн.; - відповідно до пункту 4.2.4. статті 4 Договору кінцевий розрахунок за поставлений товар мав бути здійснений до 15 січня 2010 року, у зв'язку з чим розрахунок інфляційних трьох процентів річних та пені за прострочення виконання зобов'язання розпочатий із 16.01.2010; - пеня нарахована протягом шести місяців по 16.07.2010 та складає 65 885,69 грн.; - три проценти річних в сумі 93 081,91 грн. та індекс інфляції в сумі 176 945,46 грн. нараховані із 16.01.2010 по 02.10.2014, тобто, за весь період прострочення до подання прозову.

Ухвалою господарського суду Черкаської області (суддя Чевгуз О.В.) від 12 лютого 2015 року у справі № 925/1922/14 зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 08.12.2014.

04 березня 2015 року дану справу передано для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу господарського суду Черкаської області. Відповідно до статті 2-1 ГПК України автоматизованою системою документообігу суду справу розподілено судді Пащенко А.Д.

Ухвалою суду від 05 березня 2015 року справу № 925/1922/14 прийнято до провадження судді Пащенко А.Д.

20 травня 2015 року до господарського суду Черкаської області надійшов висновок експерта № 17770/14-33 від 06.05.2015 за результатами проведення судової технічної експертизи документів у даній справі, призначеної ухвалою господарського суду від 12.02.2015.

Ухвалою суду від 20 травня 2015 року поновлено провадження у справі, призначено її до розгляду на 10 червня 2015 року.

На підставі письмового клопотання представника позивача здійснюється фіксування судового процесу в даній справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду".

У судових засіданнях 10 та 25 червня 2015 року оголошено перерви відповідно до 25 червня 2015 року та до 08 липня 2015 року. Ухвалою господарського суду від 08 липня 2015 року задоволено клопотання представника відповідача та відкладено розгляд справи на 16 липня 2015 року.

У відзиві на позовну заяву (а.с . 52-54) відповідач повністю заперечив проти позову з мотивів його безпідставності та необґрунтованості, виходячи з того, що Договір № ДПЗ/09-014 від 03.08.2009 закінчив свою дію 15.01.2010; за видатковою накладною № НШ-0001690 від 22.10.2009 було повернуто товар згідно з видатковою накладною (повернення) № КА-0000951 від 14.07.2010 на суму 210479,93 грн. та видатковою накладною (повернення) № КА-0000007 від 19.01.2011 на суму 209280,12 грн., тому залишок заборгованості за накладною № НШ-0001690 складає 143040,14 грн., однак відповідач заявляє про застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за видатковою накладною № НШ-0001690 від 22.10.2009, строк вимоги за якою сплив 15.01.2013, тобто через три роки з часу, вказаного як час дії договору 15.01.2010; - позивачем названі та подані не всі видаткові накладні на повернення товару до видаткової накладної № НШ-0001288 від 23.09.2009, оскільки 14.07.2010 була укладена ще одна видаткова накладна (повернення) № КА-0000955 (згідно № НШ-0001288 від 23.09.09) на суму 285744,14 грн.; - крім того, позивачем невірно враховані суми, що були перераховані відповідачем, в рахунок погашення боргу по ВН № НШ-0001288 і за даними відповідача видаткова накладна № НШ-0001288 від 23.09.2009 на суму 1573205,38 грн. була закрита в повній сумі видатковими накладними (повернення) на суму 1037738,70 грн. та платіжними дорученнями на суму 535466,68 грн., тобто заборгованість відповідача за видатковою накладною № НШ-0001288 відсутня. У цьому відзиві на позовну заяву відповідач заявив про застосування до позовних вимог позивача строк позовної давності та просить повністю відмовити у позові.

08.12.2014 позивач подав суду клопотання про призначення судової експертизи у зв'язку з тим, що відповідач у відзиві на позовну заяву послався на видаткову накладну (повернення) № КА-0000955 (згідно видаткової накладної № НШ-0001288 від 23.09.2009) від 14.07.2010, однак позивач заперечив проти її існування, оскільки вказана накладна ніколи ніким не підписувалася, а повернення товарів за нею не відбувалося. Також позивач звернувся із клопотанням про витребування у відповідача податкової декларації з податку на додану вартість та реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації за липень 2010 року або за ІІІ квартал 2010 року (а.с . 61-69).

08.12.2014 відповідач подав додаткові пояснення, у яких заперечив підписання відповідачем акта звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2012. оскільки він не підписувався уповноваженими особами відповідача і про його існування відповідачу не було відомо; пояснив про неможливість надання податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року у зв'язку із закінченням терміну зберігання таких документів; заперечив виконаний позивачем розподіл коштів, що були перераховані відповідачем по платіжному дорученню № 408 від 28.12.2011, та вказав, що заборгованість відповідача по ВН № НШ-0001288 від 23.09.2009 відсутня; щодо вимоги про стягнення боргу по ВН № НШ-0001690 позовна давність пропущена та просить суд її застосувати; по вказаних позивачем актах звірки взаєморозрахунків не можливао визначити суму сальдо по окремому рахунку (наприклад, № НШ-0001825), так як кожний акт містить в собі декілька рахунків і сальдо визначається по всім рахункам, вказаним в акті (а.с . 86-89).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 грудня 2014 року було задоволено клопотання позивача та призначено судову криміналістичну технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення експертів поставлені питання щодо відбитку печатки, нанесеного на видатковій накладній (повернення) № КА-0000955 (згідно № НШІ-0001288 від 23.09.2009) від 14.07.2010.

У висновку експерта Родюкової О.С. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.05.2015 № 17770/14-33 про результати проведення судової технічної експертизи документів вказано таке:

1 Відтиск печатки ТОВ "НОКІАН ШИНА" у видатковій накладній (повернення) № КА-0000955 (згідно № НШІ-0001288 від 23.09.2009) від 14.07.2010 нанесений печаткою, рельєфне кліше якої виготовлено фотополімерним способом, з використанням штемпельної фарби.

2. Відтиск печатки ТОВ "НОКІАН ШИНА" у видатковій накладній (повернення) № КА-0000955 (згідно № НШІ-0001288 від 23.09.2009) від 14.07.2010 нанесений тією ж печаткою ТОВ "НОКІАН ШИНА", якою нанесені відтиски печатки ТОВ "НОКІАН ШИНА" у семи документах наданих для порівняльного дослідження разом із клопотанням відповідача (ТОВ "Колос авто") від 12.02.2015.

Відтиск печатки ТОВ "НОКІАН ШИНА" у видатковій накладній (повернення) № КА-0000955 (згідно № НШІ-0001288 від 23.09.2009) від 14.07.2010 нанесений не печатками, якими нанесені відтиски печаток ТОВ "НОКІАН ШИНА" у 511-ти документах, наданих для порівняльного дослідження разом із клопотанням позивача (ТОВ "НОКІАН ШИНА") від 05.02.2015 та у 15-ти документах, наданих для порівняльного дослідження разом із клопотанням відповідача (ТОВ "Колос авто") від 12.02.2015.

3. Встановити в який період часу нанесений відтиск печатки ТОВ "НОКІАН ШИНА" у досліджуваній видатковій накладній (повернення) № КА-0000955 (згідно № НШІ-0001288 від 23.09.2009) від 14.07.2010 за наданими порівняльними зразками не видається можливим у зв'язку з відсутністю необхідної для визначення часу нанесення сукупності експлуатаційних ознак печатки (пошкоджень, забруднень тощо).

В процесі розгляду спору 09.06.2015 позивач подав Письмові пояснення до справи (а.с . 182-188), в яких повністю заперечив проти доводів відповідача та вказав таке: після повернення товару та сплати коштів сума основної заборгованості по ВН № ВШ-0001288 від 23.09.2009 склала 515 005,51 грн.; видаткова накладна № КА-0000955 містить елементи підробки, оскільки відповідно до висновку експерта відтиск печатки на ній нанесений печаткою, що була підроблена, та не належить позивачу; зі сторони відповідача вже здійснювалися дії щодо підроблення первинних бухгалтерських документів, що було встановлено в процесі розгляду справи № 925/1923/14; доводи відповідача щодо того, що сума у розмірі 263 490 грн. була проплачена згідно рахунку-фактури № НШ-0001825 від 23.09.2009 (видаткова накладна № НШ-0001288 від 23.09.2009) не відповідають дійсності, а перерозподіл сум за платіжним дорученням № 408 виконаний позивачем вірно; заборгованість відповідача по рахунку-фактурі № НШ-0002338 від 20.10.2009 (видаткова накладна № НШ-0001690 від 22.10.2009) складає 143 040,14 грн.

У письмовому поясненні від 06.07.2015 (а.с . 236-240) щодо доводів відповідача про пропуск позивачем позовної давності представник позивача повністю заперечив, посилаючись зокрема, на перерахування відповідачем коштів по платіжному дорученню № 419 від 29.12.2011 на погашення боргу за видатковою накладною № НШ-0001288 від 23.09.2009, а також на підписаний зі сторони відповідача Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2012, який містить положення про те, що відповідач визнає свою заборгованість перед позивачем, в тому числі, за видатковою накладною № НШ-0001690 від 22.10.2009; зі сторони відповідача здійснювалося повернення товару в рамках видаткових накладних № НШ-0001288 від 23.09.2009 та № НШ-0001690 від 22.10.2009, що були укладені на виконання Договору № ДПЗ/09-014; щодо заперечень відповідача проти підписання ним Акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2012 позивач вказав, що названий акт підписаний представником відповідача та скріплений його печаткою, тобто був оформлений у відповідності ділової практики, яка склалася між сторонами.

У письмових поясненнях від 16.07.2015 представник позивача вказав, що зі сторони відповідача була здійснена дія, що спрямована на переривання строку позовної давності за видатковою накладною № НШ-0001690 від 22.10.2009, а саме підписання Акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2012, в якому вказана сума загальної заборгованості 700 001,15 грн., що включає в себе борг по даній справі та 41 955,50 грн. боргу, що підтверджений у рішенні суду в справі № 925/1923/14, що набрало законної сили; також позивач подав доказ сплати ним 2 812 грн. вартості судової експертизи.

До початку судового засідання 16.07.2015 представник відповідача подав клопотання про приєднання до справи додаткових доказів, в якому вказав, що у відповідача є підстави вважати, що видаткову накладну (повернення) № КА-0000955 (згідно № НШ-0001288 від 23.09.09) від 14.07.2010, існування якої заперечує позивач, з боку останнього підписав саме Терлецький О.М., підпис якого визнавався позивачем у довіреності, що надавалася ним у справу № 925/1923/14. Також 16.07.2015 представник відповідача подав Додаткові пояснення від 16.07.2015 № 7-ю, в яких повністю заперечив проти позову, вказав на невірні розрахунки позивача, а також зазначив, що якщо навіть припустити, що ВНП № КА-0000955 з будь-яких підстав не може бути використана у розрахунку відповідача та якщо розподіл сум по платіжному дорученню № 408 від 26.12.2011 має відбутися у спосіб, вказаний позивачем, то в такому випадку позовні вимоги позивача, що стосуються ВН № НШ-0001288 від 23.09.09 є обґрунтованими лише в частині 104 400,15 грн. боргу, виходячи із встановлених Договором строків чотирьох платежів по 25% кожний, від яких слід розраховувати періоди сплати та відповідно позовної давності, яка позивачем пропущена; також відповідач вказав, що ні Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2012, ні Акт станом на 29.02.2012, що надані позивачем, не є і не можуть бути свідченням того, що відповідач визнав свою заборгованість по Договору, оскільки вказані акти підписані невідомими особами та із них не вбачається, який борг та по яких взаємовідносинах сторін (по яких договорах) існує між сторонами; вимога про стягнення залишку заборгованості по видатковій накладній № НШ-0001690 від 22.10.2009 заявлена позивачем з пропуском позовної давності; з огляду на викладене, відповідач просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог позивача; у випадку встановлення судом обґрунтованості позовних вимог позивача або її частини, просить застосувати до них строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог через пропуск строку позовної давності.

16.07.2015 в процесі розгляду справи представником відповідача подано письмове клопотання про призначення судово почеркознавчої експертизи у даній справі для встановлення належності підписів на Актах звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2012 та на 29.02.2012 працівникам відповідача Воронову М.В., Федоровій Л.М., Седлачкоій Т.Г., оскільки відповідач вважає ці акти підробленими та такими, що підписані невідомою відповідачу особою.

У судовому засіданні:

представник позивача повністю підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві та у додаткових поясненнях, заперечив проти доводів відповідача у відзиві на позов та у поясненнях від 16.07.2015, заперечив проти призначення судових експертиз з мотивів необгрунтованості цих клопотань відповідача та вважаючи їх такими, що направлені на затягування судового розгляду справи, тим більше, що отримання відповідей та поставлені відповідачем питання не дасть жодного результату для вирішення спору по суті; усне клопотання представника відповідача про призначення експертизи щодо дійсності печатки відповідача не актах звірки також є необґрунтованим та надуманим; позивач подав достатньо доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, які відповідач не спростував та не підтвердив належними доказами, зокрема, незважаючи на клопотання, заявлене в лютому 2015 року, відповідач не звернувся до податкового органу та не подав суду доказів складання податкової декларації щодо повернення товару по ВН № КА-0000955; стверджував, що позивач заявив позов із дотриманням строків позовної давності, оскільки діями відповідача перебіг позовної давності перервався;

представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилався на доводи, викладені у відзиві на позов та у додаткових поясненнях у справу, вважає, що у висновку судового експерта не вказано, що печатка на накладній на повернення № КА-0000955 від 14.07.2010 не належить позивачу; підтримав заяву про застосування позовної давності, підтримав письмове клопотання про призначення судової експертизи щодо підпису на актах звірки та заявив усне клопотання про призначення судової експертизи щодо дійсності печатки на цих актах, оскільки у відповідача є сумнів у тому, чи є це печатка відповідача.

У судовому засіданні 16.07.2015 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судовому засіданні, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОКІАН ШИНА" (Постачальник за договором, позивач у справі) в особі директора Богданова І.Ю., що діє на підставі статуту, та товариство з обмеженою відповідальністю "Колос авто" (Покупець за договором, відповідач у справі) в особі Воронова М.В., що діє на підставі статуту, уклали Договір № ДПЗ/09-014 від 03 серпня 2009 року (далі - Договір), відповідно до якого Постачальник на умовах, передбачених цим Договором, зобов'язується передавати (поставляти) у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати в порядку, встановленому цим Договором, шини для легкових автомобілів, далі - Товар.

В пункті 1.4. Договору вказано, що конкретні кількість, ціна (вартість), асортимент, номенклатура Товару, його часткове співвідношення за видами, марками визначаються Специфікаціями у вигляді додатків до цього Договору, що підписуються Сторонами, скріплюються їх печатками та становлять невід'ємну частину цього Договору.

Згідно пунктів 2.1., 2.2. Договору Товар поставляється партіями (надалі - партія або Партії). Поставка кожної Партії здійснюється на підставі цього Договору , а також Специфікації, яка складається на кожну окрему Партію та оформляється у вигляді додатку до цього Договору, підписаного Сторонами.

Відповідно до статті 3 Договору ціна одиниці Товару, загальна вартість Партії, що поставляється, встановлюються у Специфікаціях.

В статті 4 викладені умови оплати Товару та зокрема вказано, що Партії підлягають оплаті у наступному порядку (розраховується у відсотках від вартості Партій, поставлених станом на нижче вказаний термін):

4.2.1. 25 % повинні бути сплачені до 15 жовтня 2009 року;

4.2.2. 50 % повинні бути сплачені до 15 листопада 2009 року;

4.2.3. 75 % повинні бути сплачені до 15 грудня 2009 року;

4.2.2. 100 % повинні бути сплачені до 15 січня 2010 року.

За доводами позивача ним було поставлено відповідачу Товар по видатковій накладній № НШ-0001288 від 23.09.2009 на суму 1 573 205,38 грн. та по видатковій накладній № НШ-0001690 від 22.10.2009 товар на суму 562 800,19 грн..

Позивач стверджує, що після отримання товару відповідач частково повернув позивачу Товар: до накладної № НШ-0001288 - за накладними на повернення № КА-0000950 від 14.07.2010 на суму 493 500,26 грн., № КА-0000004 від 19.01.2011 на суму 188 141,71 грн., № КА-0000239 від 11.07.2011 на суму 70 352,69 грн., та до накладної № НШ-0001690 - за накладними на повернення № КА-0000951 від 14.07.2010 на суму 210 479,93 грн., № КА-0000007 від 19.01.2011 на суму 209 280,12 грн.; а також відповідач перерахував кошти по платіжних дорученнях № 408 від 26.12.2011 (із суми 370 000 грн. по цьому дорученню було зараховано на погашення боргу по видатковій накладній № НШ-0001288 від 23.09.2010 суму 34 228,53 грн. після повного погашення боргу згідно рахунку № НШ-0001483 від 27.08.2009, як це вказано самим відповідачем у платіжному дорученні в призначені платежу), № 410 від 26.12.2011 в сумі 76 200 грн., № 419 від 29.12.2011 в сумі 150 000 грн. та № 420 від 29.12.2011 в сумі 45 776,68 грн., у зв'язку з чим за доводами позивача залишок боргу відповідача складає 658 045,65 грн.

У зв'язку з неоплатою відповідачем вартості отриманого Товару в установлені в Договорі строки позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач заперечує наявність заборгованості по видатковій накладній № НШ-0001288 від 23.09.2010 та визнає частково заборгованість по видатковій накладній № НШ-0001690 від 22.10.2009, однак вважає, що позовна давність позивачем пропущена.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на таке.

Договір поставки зимових шин № ДПЗ/09-014 від 03 серпня 2009 року, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є господарським договором поставки. Вказаний Договір містить всі істотні умови для договорів даного виду. Він підписаний повноважними представниками сторін, спору щодо нього між сторонами немає.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факти підписання сторонами Договору та поставки Товару по видаткових накладних № НШ-0001288 від 23.09.2009 на суму 1 573 205,38 грн. та № НШ-0001690 від 22.10.2009 на суму 562 800,19 грн. відповідачем не заперечуються, спору по цих документах немає.

Суд вважає обґрунтованими та підтвердженими належними доказами доводи позивача про те, що після отримання Товару відповідач повернув частину Товару за накладними на повернення № КА-0000950 від 14.07.2010 на суму 493 500,26 грн., № КА-0000004 від 19.01.2011 на суму 188 141,71 грн., № КА-0000239 від 11.07.2011 на суму 70 352,69 грн. із посиланням у самих цих накладних на видаткову накладну № НШ-0001288 від 23.09.2009, та за накладними на повернення № КА-0000951 від 14.07.2010 на суму 210 479,93 грн. і № КА-0000007 від 19.01.2011 на суму 209 280,12 грн. із посиланням в них на видаткову накладну № НШ-0001690 від 22.10.2009, тому правомірним є зменшення суми боргу по кожній із видатковій накладній на суми видаткових накладних на повернення, в яких ці накладні вказані.

Також обґрунтованим та не спростованим відповідачем є зарахування позивачем у вказаних ним сумах (тобто, зменшення суми боргу відповідача по видатковій накладній № НШ-0001288 від 23.09.2009) коштів, перерахованих останнім по платіжних дорученнях № 408 від 26.12.2011, № 410 від 26.12.2011, № 419 від 29.12.2011, № 420 від 29.12.2011. Вказане позивачем зарахування коштів відповідає призначенню платежу (тобто, посиланню відповідача на рахунки-фактури, що відповідають кожній із видаткових накладних на поставку товару), зазначеному відповідачем у платіжних дорученнях. Відповідач не подав доказів обґрунтованості його доводів щодо зарахування коштів в сумах, вказаних відповідачем у відзиві на позов та у письмовому поясненні. Незважаючи на вимоги суду та представника позивача, відповідач не подав належних доказів на підтвердження правильності своїх розрахунків.

Суд не приймає доводи відповідача щодо повернення Товару позивачу на суму 285744,14 грн. по видатковій накладній (повернення) № КА-0000955 від 14.07.2010, оскільки згідно висновку судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.12.2014 у даній справі, відтиск печатки ТОВ "НОКІАН ШИНА" у видатковій накладній (повернення) № КА-0000955 (згідно № НШІ-0001288 від 23.09.2009) від 14.07.2010 нанесений печаткою, рельєфне кліше якої виготовлено фотополімерним способом, з використанням штемпельної фарби, цей відтиск печатки нанесений не печатками, якими нанесені відтиски печаток ТОВ "НОКІАН ШИНА" у 511-ти документах, наданих для порівняльного дослідження разом із клопотанням позивача. Отже, у висновку судового експерта не підтверджено факт відповідності відтиску печатки ТОВ "НОКІАН ШИНА" у видатковій накладній (повернення) № КА-0000955 (згідно № НШІ-0001288 від 23.09.2009) від 14.07.2010 печаткам позивача. Також відповідачем не доведено і належними доказами не підтверджено факт проведення ним у відповідності до чинного законодавства такої господарської операції.

Розрахунки відповідача у додаткових поясненнях від 16.07.2015 не ґрунтуються на умовах Договору та наявних у справі доказах.

З огляду на викладене, залишок боргу відповідача складає 515 005 грн. 51 коп. за Товар, отриманий по ВН № НШ-0001288 від 23.09.2009 та 143 040 грн. 14 коп. за Товар по ВН № НШ-0001690 від 22.10.2009.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо пропуску позивачем позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості по ВН № НШ-0001690 від 22.10.2009 та враховує заяву відповідача, з огляду на таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписом статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

В статті 4 Договору викладені умови оплати Товару та вказані розміри і строки оплати Партії отриманого Товару. Умови, передбачені Договором, є обов'язковими для сторін Договору. При поверненні товару та перерахуванні коштів відповідач не вказував, яка саме частина вартості Товару погашається. В будь-якому разі кінцевою датою сплати всієї вартості Товару є 15 січня 2010 року, тобто встановлений законом трирічний строк позовної давності закінчується 15 січня 2013 року. Протягом цього часу позивач позов до суду не подавав, а відповідач не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним свого боргу по видатковій накладній № НШ-0001690 від 22.10.2009.

Суд відхиляє як доказ, зокрема, і як доказ переривання перебігу позовної давності, поданий позивачем Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2012, з огляду на таке.

В пункті 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вказано, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір. Отже, обов'язковими умовами в таких ситуаціях повинно бути підписання акта звірки саме уповноваженою на це посадовою особою боржника та такий акт звірки повинен чітко підтверджувати наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір. Вказаний позивачем Акт звірки не містить доказів підписання його уповноваженою на це посадовою особою відповідача, як і взагалі не містить відомостей про те, ким він підписаний, а також він не містить посилання на докази наявності заборгованості за Договором № ДПЗ/09-014 від 03.08.2009, що подані сторонами у справу. Доводи представника позивача про те, що в цьому Акті відображені документи внутрішнього обліку позивача, суд вважає не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Оскільки суд не приймає вказаний Акт звірки розрахунків як належний і допустимий доказ у даній справі, тому клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи щодо встановлення належності підпису на цьому акті працівникам відповідача та вірності печатки відповідача суд залишає без задоволення, виходячи з того, що відповідно до статті 79 ГПК України призначення судової експертизи у справі є правом суду, а не обов'язком і необхідність призначення експертизи судом визначається з урахуванням всіх обставин справи.

Таким чином, оскільки матеріалами справи доведено факт наявності простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за Товар, отриманий по видатковій накладній № НШ-0001690 від 22.10.2009, однак, судом встановлено і позивачем не спростовано факт пропуску ним позовної давності до вимоги про стягнення цієї заборгованості, тому суд відмовляє позивачу в цій частині позовних вимог з підстав пропуску позовної давності. Поважних причини пропуску позовної давності позивачем не вказано.

Згідно статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. З огляду на викладене та виходячи з того, що заявлені позивачем вимоги про стягнення пені, індексу інфляції та трьох процентів річних на залишок боргу по видатковій накладній № НШ-0001690 є додатковими вимогами, суд відмовляє в позові і в частині цих вимог у зв'язку із спливом позовної давності до таких вимог.

Щодо вимоги позивача про стягнення залишку заборгованості відповідача в сумі 515 005 грн. 51 коп. за Товар, отриманий по видатковій накладній № НШ-0001288 від 23.09.2009, то в цій частині вимоги позивачем позовна давність не пропущена, оскільки 26 та 29 грудня 2011 року відповідач перерахував на рахунок позивача кошти із посиланням на рах. № НШ-0001825 від 23.09.2009, який вказаний у ВН № НШ-0001288 як підстава платежу. Отже, виходячи із припису статей 257, 264 ЦК України, перебіг позовної давності до вимоги про сплату коштів за ВН № НШ-0001288 перервався перерахуванням коштів, тобто, вчиненням відповідачем дії, що свідчить про визнання ним свого боргу за названою видатковою накладною.

Оскільки судом встановлено і відповідачем не спростовано факт наявності простроченої заборгованості в сумі 515 005 грн. 51 коп. за Товар, отриманий по видатковій накладній № НШ-0001288 від 23.09.2009, та встановлено факт дотримання позивачем строку позовної давності до такої вимоги, тому суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу обгрунтованою і законною, підтвердженою належними доказами, тобто, підлягаючою задоволенню.

В пунктах 3.4., 4.3. постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вказано, що до вимог про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та до вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 ЦК України).

Разом з тим, суд враховує той факт, що у зв'язку із перерахуванням основної суми боргу перервався перебіг позовної давності до вимоги про сплату основного боргу, але оскільки відповідач не сплачував кошти на погашення індексу інфляції та трьох процентів річних та відповідно до статті 625 ЦК України (тобто, в силу закону) боржник зобов'язаний сплатити такі нарахування за весь час прострочення, тому суд вважає правомірною вимогу позивача про стягнення з відповідача 45 572 грн. 28 коп. три проценти річних за прострочення сплати коштів в сумі 515 005 грн. 51 коп. в період з 22.10.2011 по 02.10.2014 (тобто, за три роки до дати надіслання позовної заяви, вказаної на поштовому штемпелі - а.с. 38, та по дату, вказану позивачем у розрахунку позовних вимог) із урахуванням того, що 2012 рік має 366 днів, а також суд вважає правомірною вимогу позивача про стягнення з відповідача 86 932 грн. 93 коп. індексу інфляції за прострочення сплати вказаної суми боргу за період з листопада 2011 року по вересень 2014 року.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені не підлягає задоволенню з огляду на те, що заявлений позивачем період знаходиться поза межами вказаного вище періоду.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення даного спору.

З огляду на викладене, позов підлягає до часткового задоволення в сумі 515 005 грн. 51 коп. основного боргу, 86 932 грн. 93 коп. індексу інфляції, 45 572 грн. 28 коп. три проценти річних.

Згідно частини 1 статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В частині 5 статті 49 ГПК вказано, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позов задовольняється частково, тому відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 12 949 грн. 83 коп. витрат на сплату судового збору та 1 831 грн. 74 коп. витрат на оплату судової експертизи.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Колос авто" (м. Черкаси, вул. Смілянська, 153, ідентифікаційний код 33828394) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НОКІАН ШИНА" (м. Київ, вул. Жилянська, 75-А, ідентифікаційний код 34453885) - 515 005 грн. 51 коп. боргу, 86 932 грн. 93 коп. індексу інфляції. 45 572 грн. 28 коп. три проценти річних, 12 949 грн. 83 коп. витрат на сплату судового збору, 1 831 грн. 74 коп. витрат на оплату судової експертизи.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 23.07.2015.

Суддя А.Д.Пащенко