Ухвала

від 06.05.2015 по справі 502/872/15-ц

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/872/15-ц

УХВАЛА

06 травня 2015 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Балан М.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

28.04.2015 року ОСОБА_3 який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 966368 гривень боргу за договором позики та судових витрат.

Ухвалою суду від 29.04.2015 року провадження по цивільній справі відкрито і судове засідання призначено на 11.06.2015 року.

06.05.2015 року представником позивача - ОСОБА_3 подано заяву про забезпечення позову.

У своїй заяві представник позивача просить у якості забезпечення позову накласти арешт на будинок № 48, по вул. Карла Маркса, у м. Кілія, Одеської області та на земельну ділянку кадастровий № 5122310100:02:007:0005 під вказаним будинком, власником яких є ОСОБА_2, оскільки відповідач на численні вимоги сплатити борг у добровільному порядку категорично відмовляється і може вжити дії направленні на відчудження вказаного майна. Таким чином на думку представника позивача невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити або зробити неможливим у разі задоволення позову виконання рішення суду.

До клопотання додана Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 37175509 від 06.05.2015 року, згідно з якою право приватної власності на житловий будинок № 48, по вул. Карла Маркса, у м. Кілія, Одеської області та на земельну ділянку кадастровий № 5122310100:02:007:0005 зареєстровано за ОСОБА_2. Загальна вартість нерухомого майна складає 65822 гривні. Відомості про наявність заборон на відчудження об'єктів нерухомого майна, або про наявність іпотек відсутні.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо неприйняття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

У ст. 152 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Між сторонами виник спір предметом якого є борг у сумі 966368 гривень.

Загальна вартість майна на яке представник позивача просить накласти арешт складає 65822 гривні.

Спірні правовідносини регулюються ЦК України та іншими нормами діючого законодавства.

За таких обставин, зважаючи на відповідні положення ст. ст. 151-153 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», беручи до уваги, що загальна заявлена сума позовних вимог складає 966368 гривень та у випадку невжиття заходів забезпечення позову у разі задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, виконання рішення суду по стягненню з відповідача даної суми може бути утрудненим або взагалі неможливим, суд вважає необхідним задовольнити заяву представника позивача та вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку, які належать відповідачу, оскільки такий вид забезпечення позову є відповідним ззаявленим вимогам.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на будинок № 48, по вул. Карла Маркса, у м. Кілія, Одеської області та на земельну ділянку кадастровий № 5122310100:02:007:0005, які на праві приватної власності належать ОСОБА_2.

Копії ухвали направити сторонам по справі для відома.

Стягувач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, 65069, м. Одеса, віл. Дніпропертровська дорога, б. № 88АДРЕСА_1.

Боржник: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, 68300, Одеська область, м. Кілія, вул. Карла Маркса, б. № 48.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до частин 9, 10 ст. 153 ЦПК ухвала про забезпечення позову виконується негайно, а її оскарження, на відміну від ухвали про скасування цього забезпечення, не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» ухвалу може бути пред'явлено до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_4