Ухвала

від 18.12.2015 по справі 502/872/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/7170/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Сидоренко І.П., Цюри Т.В.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 06 травня 2015 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу,-

встановила:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики від 27.01.2015 року у розмірі 966 368 гривень та судовий збір у розмірі 3 654 гривень (а. с. 2).

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 06 травня 2015 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на будинок № 48 по вул. Карла Маркса в м. Кілія Одеської області та на земельну ділянку, які на праві приватної власності належать ОСОБА_4 (а. с. 34).

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу скасувати, посилаючись на її необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права (а. с. 28-29).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про забезпечення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції з метою попередження ухилення відповідача від виконання майбутнього рішення суду, вважав за необхідним накласти арешт на будинок № 48 по вул. Карла Маркса в м. Кілія Одеської області та на земельну ділянку, кадастровий номер 5122310100:02:007:0005, які належать ОСОБА_4 на праві приватної власності.

Згідно з п. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В порядку ст. 152 ЦПК України, способами забезпечення позову, зокрема можуть бути накладення арешту (п. 1 ч. 1).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги відповідність обраного заходу забезпечення заявленим позовним вимогам, при цьому враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся з позовними вимогами до ОСОБА_4 про стягнення боргу у розмірі 966 368 гривень.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність забезпечення позову ОСОБА_3 шляхом накладання арешту на зазначене нерухоме мано, оскільки заявлені вимоги матеріального характеру, заходи забезпечення позову співмірні і відповідають заявленим вимогам, безпосередньо зв'язані з предметом спору, є необхідними і достатніми для забезпечення виконання можливого судового рішення.

Доводи ОСОБА_2, які наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції щодо необхідності забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив законну та обґрунтовану ухвалу, і підстав для її скасування не вбачається

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 06 травня 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

ОСОБА_5