Ухвала

від 15.07.2015 по справі 806/5212/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" липня 2015 р. Справа № 806/5212/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю представників сторін

від позивача - Катаєв Д.Б., Назінова Н.В.;

від відповідача - Курдиляс Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" березня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива експо" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Нива експо" (далі - ТОВ "Нива експо") звернулося з позовом до суду в якому просило визнати протиправними та скасувати прийняті Володарсько-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління ДФС (далі - Володарсько-Волинська ОДПІ) податкові повідомлення-рішення від 12.08.2014 року № 0000872200 та № 0000862200.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 12.08.2014 року № 0000872200 і № 0000862200.

Присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "Нива експо" понесені судові витрати у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання

В апеляційній скарзі Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати рішення суду першої інстанції із ухваленням нового про відмову в позові.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що посадовими особами Володарсько-Волинська ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Нива експо" з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість з період з 01.01.2013 року по 31.03.2014 року, за результатами якої складно акт № 31/22/22-07/32578852 від 23.07.2014 року (т. 1 а.с. 9-41).

В акті зафіксовано порушення позивачем пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.4 ст. 135, пп. 146.14 ст. 146, пп. 138.2, пп. 138.4, пп. 138.8.1 ст. 138 ПК України, в результаті чого ТОВ "Нива експо" занижено податок на прибуток в сумі 391749 грн., у тому числі : 2013 рік в сумі 323949 грн.; І квартал 2014 року в сумі 67800 грн.; та пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14, пп. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ТОВ "Нива експо" занижено податок на додану вартість у сумі 541939 грн., в тому числі: за листопад 2013 року 89834 грн., грудень 2013 року в сумі 376772 грн., січень 2014 року в сумі 15333 грн., лютий 2014 року в сумі 60000 грн.

На підставі вказаного акту 23.07.2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000872200, яким ТОВ "Нива експо" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 812909,00 грн. в тому числі: за основним платежем - 541939,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 270970,00 грн. (т. 1 а.с. 42);

- № 0000862200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 587624,00 грн. в тому числі: за основним платежем - 391749,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 195875,00 грн. (т. 1 а.с. 43).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що доводи податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюванні податкові повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що не всі висновки суду першої інстанції є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до 135.4 ст.135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонер (повіреного, агента тощо): особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робі, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операції встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно з п. 146.14 ст.146 Податкового кодексу України дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

Згідно з пп. 14.1.71 п.14.1 ст.14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

У разі, якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до статті 39 цього Кодексу, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у підпункті 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 цього Кодексу.

Пунктом 185.1 ст.185 Податкового кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Відповідно до п. 186.1. ст. 186 ПК України місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно з п.187.1 ст.187 187.1. ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України б'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2, п. 138.4. ст. 138 Податкового Кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілених постійних загально виробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не можуть бути віднесені до складу валових витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності із п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст. 198 Податкового кодексу України, яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

У відповідності із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодекс України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодекс України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Нива експо» укладено з ТОВ „Немирів-Ойл" договір купівлі-продажу виробничих будівель від 19.12.13., що знаходяться за адресою: смт. Черняхів. вулі Коростенська, буд.101 Черняхівський район. Житомирська область, загальна площа будівлі складає 5244.6 кв. м., вартість будівель, згідно з договором, становить 277376.81 грн.. в т.ч ПДВ 46229.47 грн.. Згідно висновку про вартість об'єкту оцінки, вартість відчужуванні будівель, проведеної ПП „ЮрЕкс" 31.10.13. їх вартість становить 2538010.80 грн. з урахуванням ПДВ.

Контролюючим органом зроблено висновок, що товариством необґрунтовано занижено договірну вартість відчужуваних будівель.

Тобто, до складу доходів, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, за 2013р. ТОВ „Нива експо" включено 231147 грн. вартості реалізованих будівель, а до податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2013р. включено 46229.47 грн., чим суму задекларованих доходів з продажу активів занижено на 1883862 грн., а податкове зобов'язання; ПДВ - на 376772 грн.

Як встановлено судом, ТОВ «Нива експо» укладено договір купівлі-продажу від 01.11.13 №01/11-2013 з ТОВ „ЕККОПЛЮС" згідно з яким продавець передає ТОВ „Нива експо" ТМЦ (борошно, глазур, цукор, молоко згущене, повидло). До собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) в 4 кварталі 2013р. ТОВ „Нива експо" включено 449168 грн. вартості ТМЦ, придбаних у ТОВ „ЕККОПЛЮС" та податкового кредиту листопада 2013р. - ПДВ у сумі 89833.56 грн. з їх вартості.

Однак, надані товариством первинні документи не підтверджують факт передачі товарів від продавця до покупця. Зокрема, ТТН не відповідають встановленим вимогам щодо їх оформлення, в них не зазначено назву автопідприємства. Факт перевезення вантажу ФОП ОСОБА_6 матеріалами перевірки не підтверджено. Згідно з базою даних АІС «Автомобіль» ДАІ МВС вантажні транспортні засоби, що здійснювали перевезення, належать іншим суб'єктам господарювання, або не зареєстровані. Так, транспортний засіб МАН, держаний номер НОМЕР_3, з причепом НОМЕР_6. зазначений; ТТН від 29.11.13 на перевезення цукру, борошна належить ТОВ „Т+Т". код 31812707. м. Київ вул. Чигоріна. 61. Транспортний засіб Volvo, державний номер НОМЕР_4, з причепом НОМЕР_7, зазначений в ТТН від 05.11.13 на перевезення цукру, молока згущеного, належить фізичний особі ОСОБА_7 адреса: Сумська область м. Кролевець. пров. Роменця. 18. Транспортний засіб МАН державний номер НОМЕР_5 з причепом НОМЕР_8, зазначений в ТТН від 21.11.13 на перевезення молока згущеного, повидла, борошна, не зареєстрований за ФОП ОСОБА_6. Транспортний засіб МАН АМ0596АТ з причепом НОМЕР_9, зазначений в ТТН від 15.11.13 на перевезення цукру, молока згущеного не зареєстрований за ФОП ОСОБА_6

Крім того, в акті Індустріальної ОДПІ м. Харкова 25.03.14 №165/20-36-22-03-07/38876264 зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „ЕККОПЛЮС" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад 2013р. - лютий 2014р. Зокрема, ТОВ „ЕККОПЛЮС", на обов'язковий письмовий запит Індустріальної ОДПІ м. Харкова, не надано первинні бухгалтерські документи, на підставі яких можна провести зустрічну звірку з ТОВ „Нива експо", а також встановити відповідність номенклатури придбаних та реалізованих ним ТМЦ.

За податковою адресою: 61128. м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР буд. 149 підприємство не знаходиться. Згідно з інформацією автоматизованого обліку інформаційного забезпечення ДАІ-2000" УДАІ ГУМВС України в Харківській області транспортні засоби за ТОВ „ЕККОПЛЮС" не значаться. Також у міському управлінні БТІ м. Харкова відсутні дані щодо нерухомого майна вищевказаного підприємства.

З урахуванням зазначеного, надані до перевірки ТОВ «ЕККОПЛЮС» первинні бухгалтерські документи, виписані на фактично не здійснені господарські операції, та не можуть бути враховані в податковому обліку.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Нива експо» з ТОВ «Виател» колегія суддів зазначає наступне.

Між ТОВ «Нива експо» та ТОВ «Виател» 01.07.13 за №01/07-13 укладено договір, за яким ТОВ „Виател" зобов'язується надати послуги по ремонту системи водопостачання товариства, ряду виробничих засобів та обладнання. За вказаними операціями до складу собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) в 1 квартал 2014р. ТОВ „Нива експо" віднесено 376667 грн. вартості отриманих послуг від ТОВ „Виател" та до складу податкового кредиту січня, лютого 2014р. включено, відповідно, 75333 грн. ПДВ.

Разом з тим в акті Індустріальної ОДШ м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Виател» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень-лютий 2014р. від 31.03.2014 №182/20-36-22-03-07/38876259, зазначено, що підприємство за реєстраційною адресою не знаходиться. Директор, засновник підприємства за місцем реєстрації не знаходяться. На вручений наручно запит про надання пояснень та документального підтвердження фінансово-господарських операцій за січень 2014р. підприємством надано відмову в наданні первинних документів. Аналізом податкової звітності встановлено, що податковий кредит ТОВ «Виател» за січень, лютий 2014р. сформовано за рахунок взаємовідносин з ТОВ „Хорвест Контракт" (вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель) та з ПАТ „Кредмаш" (вид діяльності - виробництво машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва). Податкові накладні, складені ТОВ „Хорвест Контракт", в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ „Віател" не відображено. В єдиному реєстрі податкових накладних їх також не зареєстровано.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки № 31/22/22-07/32578852 від 23.07.2014 року ТОВ „Виател" надало послуги по ремонту обладнання (а.с. 37 т.1), на підтвердження цього факту надано договір про надання послуг №01/07-13 від 01.07.2013. Зі змісту наданого договору видно, що ТОВ „Виател" зобов'язується виконати послуги із підготовки комплекту документів з атестації виробничої вимірювальної лабораторії ТОВ «Нива Експо».

Наведені обставини вказують, що контролюючим органом правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.08.2014 року № 0000872200 та № 0000862200.

Всупереч положенням ч. 1 ст. 71 КАС України позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є таким, що прийняте з неправильним застосування норм матеріального права - при неповному з'ясуванні обставин, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову про задоволення позову належить скасувати з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби - задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" березня 2015 р. скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик

Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "17" липня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива експо" вул. Мельнична,6,смт.Черняхів,Житомирська область,12300

3- відповідачу/відповідачам: Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної Фіскальної служби вул. Володарського,3,смт.Володарськ-Волинський,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12100

4-третій особі: - ,