Ухвала

від 23.03.2015 по справі 61/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.03.2015Справа № 61/201

За позовом Прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів

до 1-го відповідача - Київської міської ради

2-го відповідача - Приватного акціонерного товариства «Росичі»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання недійсним рішення та договорів оренди

за заявою Приватного акціонерного товариства «Росичі» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 61/201 за нововиявленими обставинами

Суддя Демидов В.О.

За участю представників учасників судового процесу:

від заявника - не прибув;

від позивача - Горбань Н.Г., довіреність від 26.11.2014 № 05703-13243;

від 1-го відповідача - Тхорик С.М., довіреність від 06.03.2015 № 225-КР-623;

від 2-го відповідача - Теплюк В.С., довіреність від 17.02.2014 № 05;

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 61/201 задоволено повністю позов Прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, ПАТ «Росичі», визнано недійсним рішення Київської міської ради від 08.02.2007 №128/789 «Про передачу Акціонерному товариству «Росичі» у дострокову оренду на 10 років земельних ділянок загальною площею 53,52 га, у тому числі: площею 16,56 га - для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, торгівлі, відпочинку, адміністративних, офісних та готельних приміщень; площею - 36,96 га (в тому числі прибережна захисна смуга площею 9,62 га) для облаштування Всеукраїнського парку пам'яті борців за свободу і незалежність України між вул. Оноре де Бальзака та р. Десенка у Деснянському районі м. Києва». Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.12.2007, укладений між Київською міською радою та Акціонерним товариством «Росичі» щодо передачі в оренду земельної ділянки розміром 16,5629 га, нормативна грошова оцінка якої становить 24 090 174 грн. 91 коп. - для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, торгівлі, відпочинку, адміністративних, офісних та готельних приміщень, кадастровий номер 8000000000:62:201:0149 та зареєстрований 29.12.2007 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 62-6-00458 у книзі записів державної реєстрації договорів. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.12.2007 , укладений між Київською міською радою та Акціонерним товариством «Росичі» щодо передачі в оренду земельної ділянки розміром 36,9552 га, нормативна грошова оцінка якої становить 64407425,75 грн. (у тому числі прибережна захисна смуга площею 9,6211 га) - для облаштування Всеукраїнського парку пам'яті борців за свободу і незалежність України, кадастровий номер 8000000000:62:201:0174 та зареєстрований 29.12.2007 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 62-6-00457 у книзі записів державної реєстрації договорів. Зобов'язано Акціонерне товариство «Росичі» повернути Київській міській раді земельну ділянку розміром 36,9552 га, нормативна грошова оцінка якої становить 64407425,75 грн., що розташована за адресою: між вул. Оноре де Бальзака та р. Десенка у Деснянському районі м. Києва. Зобов'язано Акціонерне товариство «Росичі» повернути Київській міській раді земельну ділянку розміром 16,5629 га, нормативна грошова оцінка якої становить 24090174 грн. 91 коп., що розташована за адресою: між вул. Оноре де Бальзака та р. Десенка у Деснянському районі м. Києва. Стягнуто з Київської міської ради в дохід бюджету 212,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Акціонерного товариства «Росичі» в дохід бюджету 212,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2011 у справі № 61/201 рішення місцевого господарського суду скасоване, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою судової колегії Вищого господарського суду України від 29.02.2012 у справі № 61/201 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2011 скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 61/201 залишено без змін.

27.02.2015 другий відповідач у даній справі - ПрАТ «Росичі», звернувся до господарського суду міста Києва із заявою від 26.02.2015 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 61/201 за нововиявленими обставинами, скасування рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 61/201 та постановлення нового рішення про відмову у позові у повному обсязі.

В обґрунтування викладеної у заяві вимоги позивач як на нововиявлені послався на те, що з листа ТОВ «Росичі-Сервіс» від 24.02.2015 ПрАТ «Росичі» стало відомо про те, що рішенням Київської міської ради «Про затвердження містобудівних обґрунтувань» від 17.09.2009 № 58/2127 затверджено містобудівні обґрунтування згідно з додатком, відповідно до п. 21 якого затверджене містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів для прокладання водопроводу, будівництва шкільних та дошкільних закладів, об'єктів соціальної інфраструктури, доріг та будівництва об'єктів згідно з містобудівною документацією, облаштування земель рекреаційного призначення та прибережно-захисної смуги між вул. Оноре де Бальзака та р. Десенка в Деснянському районі міста Києва.

Представник заявника в судове засідання 23.03.2015 не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, подану позивачем у справі заяву, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та необхідність відмови у її задоволенні з таких підстав.

Рішенням Київської міської ради від 08.02.2007 №128/789 передано Акціонерному товариству «Росичі» земельні ділянки загальною площею 53,52 га на 10 років між вул. Оноре де Бальзака та р. Десенка у Деснянському районі м. Києва, у тому числі:

- площею 16,56 га - для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, торгівлі, відпочинку, адміністративних, офісних та готельних приміщень;

- площею 36,96 га (у тому числі прибережна захисна смуга площею 9,62 га) - для облаштування Всеукраїнського парку пам'яті борців за свободу і незалежність України.

29.12.2007 між Київською міською радою та Акціонерним товариством «Росичі»на підставі вказаного рішення Київської міської ради від 08.02.2007 № 128/789 укладено договори оренди земельних ділянок розміром 36,9552 га (у тому числі прибережна захисна смуга площею 9,62 га для облаштування Всеукраїнського парку пам'яті борців за свободу і незалежність України), та розміром 16,5629 га для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, торгівлі, відпочинку, адміністративних, офісних та готельних приміщень без права подальшого викупу території, вільної від забудови строком на 10 років.

Господарський суд міста Києва, рішенням від 08.06.2011 у справі № 61/201 задовольняючи позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення Київської міської ради від 08.02.2007 №128/789 «Про передачу Акціонерному товариству «Росичі» у дострокову оренду на 10 років земельних ділянок загальною площею 53,52 га…», послався на порушення при його прийнятті норм статей 12, 13 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 17 Закону України «Про основи містобудування» та ст. 39 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент здійснення спірних правовідносин, в частині недотримання вимог містобудівної документації при прийнятті спірного рішення Київради , а також на відсутність розробленого містобудівного обґрунтування відповідно до п. 2.1.4. Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради №11/2587 від 27.01.2005, та відсутність погодження проекту відведення земельної ділянки з Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві в порушення ст. 123 Земельного кодексу України.

Ст. 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» (у редакції станом на дату прийняття оспорюваного рішення Київської міської ради) передбачає спеціально уповноважені органи містобудування та архітектури, так, до спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури; уповноважений орган містобудування та архітектури Ради міністрів Автономної Республіки Крим; управління містобудування та архітектури обласних, Київської та Севастопольської міських, відділи районних державних адміністрацій; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, відповідно до статі 12 Закону України "Про планування та забудову територій" відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами: вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування.

Ст. 17 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції станом на 08.02.2007) передбачено, що містобудівна документація є основою для: підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Крім того, ст. 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Судом першої інстанції досліджено висновок головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації № 19-166 від 15.01.2007, де в якості містобудівних обмежень та умов землекористування зазначалось про необхідність при підготовці правовстановлюючих документів на земельну ділянку затвердити деталізовану містобудівну документацію та отримати згоду Державного управління екології та природних ресурсів в місті Києві.

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин у підставу рішення місцевого господарського суду та постанови вищого господарського суду України у даній справі покладено висновок про те, що з рішення Київської міської ради від 08.02.2007 № 128/789 щодо відведення акціонерному товариству "Росичі" земельних ділянок не вбачається, що воно прийнято з розробкою містобудівного обґрунтування, погодженого у встановленому порядку та з розробкою детального плану .

Відповідно до приписів ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально - правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. За своєю юридичною суттю нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення .

Другий відповідач як на нововиявлену обставину послався на наявність рішення Київської міської ради «Про затвердження містобудівних обґрунтувань» від 17.09.2009 № 58/2127 затверджено містобудівні обґрунтування згідно з додатком, відповідно до п. 21 якого затверджене містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів для прокладання водопроводу, будівництва шкільних та дошкільних закладів, об'єктів соціальної інфраструктури, доріг та будівництва об'єктів згідно з містобудівною документацією, облаштування земель рекреаційного призначення та прибережно-захисної смуги між вул. Оноре де Бальзака та р. Десенка в Деснянському районі міста Києва.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи .

Як вказано у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили», від 27.02.1981 № 1, не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону .

Аналогічні положення містяться у пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», відповідно до якого до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» не можуть вважатися нововиявленими обставини, що

встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді

будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Як випливає з фактичних обставин справи, наведених вище положень нормативних актів, що регулюють містобудівну діяльність, та змісту судових рішень у даній справі, станом на дату прийняття рішення Київської міської ради від 08.02.2007 №128/789 «Про передачу Акціонерному товариству «Росичі» у дострокову оренду на 10 років земельних ділянок загальною площею 53,52 га…» першим відповідачем було порушено вимоги ст.ст. 12, 13 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 17 Закону України «Про основи містобудування» та ст. 39 Земельного кодексу України в частині недотримання вимог містобудівної документації при прийнятті спірного рішення Київради , а також на відсутність розробленого містобудівного обґрунтування відповідно до п. 2.1.4. Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради №11/2587 від 27.01.2005.

Таким чином, підставою для задоволення позовних вимог стала відсутність містобудівного обґрунтування та належної містобудівної документації саме на момент прийняття оспорюваного рішення Київради.

Рішення Київської міської ради «Про затвердження містобудівних обґрунтувань» №58/2127, на яке посилається другий відповідач в обґрунтування вимог заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, прийняте лише 17.09.2009 , тобто в силу дати свого прийняття ніяк не може вплинути на висновок щодо неправомірності рішення Київради від 08.02.2007 .

Крім того, станом на дату розгляду судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій справи № 61/201 рішення Київської міської ради «Про затвердження містобудівних обґрунтувань» від 17.09.2009 № 58/2127 знаходилося у вільному доступі на офіційному веб-ресурсі (сайті) Київської міської ради, про факт його прийняття було достовірно відомо першому відповідачеві - самій Київській міській раді, а тому вказане рішення як доказ мало бути надане відповідачами суду під час судового розгляду спору по суті.

Таким чином, обставини, на які у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами посилається відповідач, за своєю суттю не є ново виявленими та не впливають на суть прийнятого у справі рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 61/201.

З урахуванням викладеного вище у задоволенні заяви другого відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 61/201 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви ПрАТ «Росичі» від 26.02.2015 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 61/201 за нововиявленими обставинами відмовити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 61/201 залишити без змін.

Суддя В.О. Демидов