Ухвала

від 08.04.2015 по справі 910/23848/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

08.04.2015Справа № 910/23848/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінтерекспедиція»

До Приватного підприємства «Зіп Транс Буд»

Про стягнення збитків 350 858,48 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Павленко О.Є., Цірат К.Г.

Від відповідача: Сандига В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція" (далі- позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Зіп Транс Буд" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів в розмірі 350 858,48 грн. за втрачений багаж.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.14. порушено провадження у справі № 910/23848/14, розгляд справи призначено на 02.12.14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.14 розгляд справи відкладено на 16.12.14. в порядку ст. 77 ГПК України та в порядку ст. 30 ГПК України викликано для надання пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи в судове засідання - водія-експедитора Приватного підприємства "Зіп Транс Буд" Ткаченка П. І.

08.12.14. через відділ діловодства суду від Головного управління МВС України в місті Києві надійшло повідомлення про приєднання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.14. до матеріалів кримінального провадження № 12014100010005711 від 13.07.2014.

16.12.14. через відділ діловодства суду надійшло електронне повідомлення № 60 від Ткаченко П.І., про розгляд справи без його участі, в зв'язку зі станом здоров'я.

В судове засідання 16.12.14. представники сторін з'явились та надали усні пояснення по суті спору, вимоги ухвали про порушення провадження у справі виконали у повному обсязі. Водій - експедитор Приватного підприємства "Зіп Транс Буд" в судове засідання не з'явився, про свою відсутність суд повідомив.

В судовому засіданні 16.12.14. представник позивача подав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суд дійшов висновку про розгляд питання про вжиття заходів до забезпечення позову після переходу до вирішення справи по суті.

За результатами судового засідання 16.12.14. суд дійшов висновку про зупинення на підставі ст. 79 ГПК України провадження у справі № 910/23848/14 до розгляду Господарським судом міста Києва господарської справи № 910/19034/14 по суті.

Розпорядженням № 04-23/154 від 23.02.15. було призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу № 910/23848/14 передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

18.02.15. позивачем через відділ діловодства суду було подано клопотання про поновлення провадження у справі № 910/23848/14 в зв'язку з набранням рішенням Господарського суду Києва від 02.02.15. у справі № 910/19034/14 законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.15. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження, поновлено провадження у справі № 910/23848/14 та призначено її до розгляду на 08.04.15.

В судовому засіданні 08.04.15. позивачем було підтримано подану ним 06.03.15. через відділ діловодства суду заяву про уточнення позовних вимог.

Розглянувши вказану заяву суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

У п. 3 інформаційного листа від 02.06.06. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Тобто, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Таким чином, з наведеного вбачається, що пред'явивши спочатку до стягнення суму грошових коштів в розмірі 350858,48 грн. за втрачений багаж, позивач не в праві пред'являти додаткові позовні вимоги, про які не йшлося в позовній заяві, а саме, щодо стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 12 747,03 грн. які за твердженням позивача є курсовою різницею вартості втраченого вантажу і яку відповідач повинен сплатити замовнику за рішенням суду у справі № 910/19034/14.

Таким чином, суд відмовляє позивачу в задоволенні заяви позивача № б/н від б/д, поданої 06.03.15. через відділ діловодства суду.

Крім того, в заяві № б/н від б/д, поданої 06.03.15. через відділ діловодства суду позивачем викладено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, яке повністю дублює заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, подану позивачем 16.12.14., та розгляд якої суд відклав.

В судовому засіданні 08.04.15. позивач підтримав свої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідач проти їх задоволення заперечував.

Розглянувши в судовому засіданні 08.04.15. заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінтерекспедиція» про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відзначає наступне.

Відповідно до означених заяв позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти на розрахунковому рахунку відповідача та накласти заборону на продаж та передачу в оренду транспортних засобів відповідача.

Обґрунтовуючи подані заяви позивач вказує на те, що оскільки відповідач ухиляється від відшкодування позивачу понесених ним збитків, то є всі підстави вважати, що відповідач буде ухилятись і від виконання рішення в даній справі.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 1.1 роз'яснення Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.06. «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

При цьому, відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вказана правова позиція була підтримана й Вищим господарським судом України при винесенні постанови у справі № 6/166 від 13.08.2008 р.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що припущення позивача про те, що відповідач буде ухилятись від виконання рішення суду в даній справі не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Таким чином, останнім не доведено, що майно та грошові кошти, які є у відповідача на момент прийняття рішення у справі № 910/23848/14, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а тому заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Крім того суд акцентує увагу на тому, що нормами ст. 67 ГПК України не передбачено можливості вжиття двох заходів до забезпечення позову одночасно - накладення арешту на грошові кошти та заборони вчиняти дії, у разі пред`явлення однієї майнової вимоги.

В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 16.04.15., про що сторін було повідомлені під фіксацію.

Керуючись ст. ст. 22, 77, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрінтерекспедиція» в задоволенні заяви № б/н від б/д про «уточнення позовних вимог».

2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрінтерекспедиція» в задоволенні заяв про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на розрахунковому рахунку Приватного підприємства «Зіп Транс Буд» та накладення заборони на продаж та передачу в оренду транспортних засобів Приватного підприємства «Зіп Транс Буд».

3. Оголосити в судовому засіданні перерву до 16.04.15. о 14:30 год. Викликати для участі у судовому засіданні представників позивача та відповідача. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького 44-Б, зал судових засідань № 18.

Суддя Т.М. Ващенко