Постанова

від 07.02.2011 по справі 2/129-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"07" лютого 2011 р. Справа № 2/129-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

судді: Демидюк О.О.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Риштун О.М.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОТП Банк" на рішення господарського суду Вінницької області від 15.09.10 р.

у справі № 2/129-10 (Суддя Мельник П.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз"

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОТП Банк"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4,

відповідача - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2010 року господарським судом Вінницької області було винесено рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Техногаз»до ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОТП Банк" та третьої особи на стороні Відповідача без самостійних вимог приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено ( Т.1. а.с. 77).

Місцевий господарський суд своє рішення про задоволення позовних вимог мотивує тим, що нотаріусом було допущено порушення процедури та порядку вчинення нотаріальної дії, виконавчий напис було вчинено в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, повідомлення про вчинення нотаріальної дії відсутнє, безспірність вимог до позивача не підтверджена, як того вимагає ст. 88 Закону України "Про нотаріат".

Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", не погоджуючись з винесеним рішенням, подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 15.09.10 р. у справі № 2/129-10 про задоволення позову в повному обсязі (Т.1. а.с. 77-82).

Мотивуючи апеляційну скаргу, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" зазначає, що аргументи суду з приводу непідтвердження факту безспірності вимог відповідача до позивача є необгрунтованими. Оскільки, станом на 01.06.2009 р., тобто на момент вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, позивач жодним чином не ставив під сумнів безспірність вимог Банку, а саме не було направлено ним будь-яких заперечень з приводу правомірності чи неправомірності розрахунку боргових зобов'язань, не існувало будь-яких судових оскаржень діючих кредитного договору та договору іпотеки, не існувало будь-яких звернень/клопотань до Банку з вимогами надати відповідні роз'яснення щодо сум заборгованості та порядку їх розрахунку, не виник будь-який спір з цього приводу. А тому нотаріус, правомірно включив до виконавчого напису положення про задоволення за рахунок реалізації майна заборгованості у повному обсязі, яка була надана банком на день вчинення. Поряд з тим, апелянт наголошує на тому, що мораторій - це лише зупинення виконання боржником своїх зобов'язань, проте процедура банкрутства не позбавляє боржника обов'язку виконувати свої зобов'язання перед кредитором після припинення дії мораторію, відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Водночас, виконавчий напис слугує лише підставою для відкриття виконавчого провадження, а не приведення його у виконання.

Окрім того, скаржник звертає увагу на відсутність у рішенні суду стислого змісту обґрунтувань, які були викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву. Документи-докази, які були надані останнім на підтвердження заперечення проти позову до увага судом прийняті не були: а саме копія іпотечного повідомлення вих. № ВОО-10-10-1/653 від 15.04.2010 р. та копія поштового повідомлення про вручення іпотечного повідомлення, тоді як навпаки зазначено, що копії іпотечного повідомлення та документ на підтвердження отримання його боржником до матеріалів справи не надано.

У зв'язку із зазначеним, апелянт вважає, що судом було порушено правила дослідження та оцінки доказів.

Відповідно до ст. 96 ГПК України, сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу, має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції і особі, яка подала скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду. В свою чергу, від позивача у даній справі відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

В судове засідання з'явилися представники від обох сторін. Представник заявника апеляційної скарги підтримав скаргу. Вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 15.09.10 р. у справі № 2/129-10 було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїх поясненнях посилається на доводи, наведені в апеляційній скарзі. Просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу задоволити в повному обсязі.

Представник позивача у даній справі заперечив проти апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необгрунтованою. Зазначає, що відсутні документи, за якими було визначено безспірність стягнення заборгованості. Вважає, що рішення місцевого суду у даній справі є законним, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «ОТП Банк»звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за вчиненням конавчого напису щодо звернення стягнення на заставлене майно за договором іпотеки №РL-08-274/В00, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 28 травня 2008 року, за реєстром № 1567.

Договір іпотеки укладений в забезпечення виконання ТзОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз»грошових зобов'язань перед публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», що виникли у зв'язку з укладенням сторонами наступних кредитних договорів: № СR 08-188/ВОО від 28 травня 2008р.; № СR 08-190/ВОО від 28 травня 2008р.; № СR 08-191/ВОО від 28 травня 2008р.; № СR 08-189/В00 від 28 травня 2008р.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вважає, що підставою для вчинення нотаріального напису є наступні документи: нотаріально посвідчений договір іпотеки №РЬ-08-274/В00, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 28 травня 2008 року, за реєстром № 1567; заява про вчинення нотаріального напису; розрахунки заборгованості станом на 01.06.2009р.; іпотечне повідомлення-вимога від 15.04.2009р.

Проте, жоден із вказаних документів нотаріусом для підтвердження своїх доводів до суду першої інстанції не поданий.

30 червня 2010р. позивачеві стало відомо про факт відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи встановлені обставини справи, слід вказати, що предметом даного спору є правильність складення виконавчого напису нотаріуса і дотримання нотаріусом встановленого законом порядку при вчиненні такої нотаріальної дії, а не заборгованість позивача перед відповідачем по кредитному договору та шляхи її погашення.

Таким чином, аналізуючи вчинений нотаріусом виконавчий напис, очевидно, що ним не дотримано положень чинного законодавства.

Зокрема, нормою ст.42 ЗУ «Про нотаріат»встановлено строки вчинення нотаріальних дій. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

З матеріалів справи не вбачається, що нотаріус при вчиненні нотаріальної дії у будь-який спосіб впевнився чи переконався у безспірності вимог відповідача та у відсутності заперечень позивача щодо вимог банку, докази направлення позивачеві відповідного повідомлення нотаріусом не надані та у справі відсутні.

У запереченнях проти позову приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 посилається на іпотечне повідомлення-вимогу про усунення порушень від 15.04.2009р. із зворотнім повідомленням про отримання даної вимоги боржником 21.04.2009р. Копія зазначеного документу та документи на підтвердження отримання його боржником нотаріусом до матеріалів справи не додано. Отже, зазначений аргумент нотаріуса ніякими доказами не підтверджений, а тому у відповідності до норм ст.ст. 32-35 ГПУ України не може бути прийнятий до уваги.

Аналізуючи зміст договору іпотеки від 02.06.2008р. №PL - 08 - 438/900, укладеного між сторонами по справі, суд встановив, що договір іпотеки має застереження про задоволення вимог кредитора (відповідача) в порядку Закону України «Про іпотеку»- в позасудовому порядку, а позасудовий порядок звернення стягнення на майно допускається тільки за відсутності спору між сторонами.

Пунктом 6.8 договору іпотеки від 02.06.2008р. встановлено умову щодо права відповідача звернути стягнення на майно на підставі застереження в договорі іпотеки. Отже, у разі відсутності спору між сторонами - кредитором і боржником, кредитор (відповідач) має право задовольнити свої вимоги по кредитному договору за рахунок заставленого майна без звернення до нотаріуса для вчинення нотаріального напису.

Зважаючи на викладене, нотаріус повинен був впевнитись у безспірності вимог відповідача до позивача, у будь-якому разі для того, щоб запобігти позбавленню позивача права захищати свої інтереси в суді, яке йому гарантовано статтею 55 Конституції України.

За відсутності документів, що посвідчують безспірність вимог кредитора до боржника, нотаріус зобов'язаний відмовити заявнику (відповідачу) у вчиненні нотаріальної дії в порядку ст. 49 3акону України «Про нотаріат». Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Водночас, слід звернути увагу, що господарським судом Вінницької області ухвалою від 17.02.2009р. у справі № 5/65-09 порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХП «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Вищий Господарський суд України інформаційним листом «Про деякі питання, пов'язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 19.03.2002р. № 01-8/307 визначає наступне: п.2.4. Мораторій поширюється на усі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство. Мораторій, зокрема, зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, що знаходиться в податковій заставі, виконання зобов'язання боржника його поручителем, гарантом, страховиком тощо.

Зауваження апелянта на рішення суду з приводу факту наявності безспірного боргового зобов'язання є безпідставними. Адже, розрахунок заборгованості не є доказом наявності безспірності зобов'язання відповідно до чинного законодавства України. Посилання на відсутність зі сторони позивача будь-яких заперечень з приводу правомірності чи неправомірності розрахунку боргових зобов'язань теж не є аргументом на підтвердження наявності факту безспірності, оскільки такі докази не передбачені конкретними нормативно-правовими актами, а грунтуються лише на власних суб'єктивних висновках.

Доводи апелянта з приводу того, що мораторій - це лише зупинення виконання боржником своїх зобов'язань, тоді як процедура банкрутства не позбавляє боржника обов'язку виконувати свої зобов'язання перед кредитором після припинення дії мораторію, відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не є обгрунтованими. Такі аргументи базуються на розумінні відповідачем закону лише в односторонньому порядку. Адже, інформаційним листом Вищого Господарського суду України від 19.03.2002р. № 01-8/307 (п. 2.4.) визначено, що мораторій поширюється на усі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство. Мораторій, зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, що знаходиться в податковій заставі, виконання зобов'язання боржника його поручителем, гарантом, страховиком тощо.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 15.09.10 р. у справі № 2/129-10 є обґрунтованим та законним, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 15.09.10 р. у справі № 2/129-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОТП Банк" - без задоволення.

2.Повернути матеріали справи № 2/129-10 до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Бригінець Л.М.