Ухвала

від 13.07.2015 по справі 369/11233/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11233/14 Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д. Провадження № 22-ц/780/3983/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 24 13.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

13 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Березовенко Р.В., Таргоній Д.О.

при секретарі Нагорній Г.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Могунція-України» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Могунція-України», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-

Встановила :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до відповідача ТОВ «Могунція-України» з названим позовом, посилаючись на те, що 22.08.2014 року о 09 год. 40 хв. по вул. Чорновола, у м. Вишневому сталась дорожньо-транспортна пригода, яка виникла внаслідок порушення правил дорожнього руху працівником приватного акціонерного товариства «Могунція-Україна» ОСОБА_3 Під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 керував транспортним засобом «Mitsubishi Lancer» д/н НОМЕР_1, який згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ААС 798727 належить приватному акціонерному товариству «Могунція -Україна». Вина ОСОБА_3 підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 вересня 2014 року.

В результаті ДТП належний йому на праві власності автомобіль Форд С-МАХ , д.н. НОМЕР_2 отримав ушкодження. Відновлювана вартість транспортного засобу згідно звіту про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу №49/09/14 від 11.09.2014 року становить 216801,70 грн.

З договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6278946 від 11.01.2014 року відносно транспортного засобу «Mitsubishi Lancer» д/н НОМЕР_1 наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність застраховано у ПАТ «СК «Країна». Ліміт відповідальності складає 50 000 грн. 00 коп..

Позивачем до ПАТ «СК «Країна» було подано заяву на виплату страхового відшкодування, на сьогоднішній день, як зазначає позивач, вирішується питання з приводу виплати ПАТ «СК «Країна» страхового відшкодування у розмірі 50 000 грн. 00 коп. Таким чином різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою складає 168 402 грн. Окрім цього, для визначення розміру завданої шкоди позивачем було сплачено 600 грн. 00 коп. за складення Звіту № 49/09/14 про оцінку вартості понесеного збитку; також позивачем було понесено додаткові витрати по оплаті транспортних послуг по евакуації автомобіля у розмірі 740 грн. 00 коп., по оплаті дефектовки автомобіля у розмірі 261 грн. 00 коп.

Позивач також зазначав, що протиправні дії відповідача спричинили йому і моральну шкоду, яку він оцінює у 20 000 грн. Моральна шкода для позивача полягає у сильному стресові, викликаним хвилюванням, пов'язаним з пошкодженням автомобіля, порушення налагодженого стану життя у зв'язку з відсутністю автомобіля на час його ремонту, неможливістю користуватись автомобілем для сімейних потреб, витрачання часу для вирішення питань з проведення оцінки вартості матеріального збитку, отримання постанови суду по адміністративній справі, відмовою відповідача в добровільному порядку відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду, необхідність вирішувати питання відшкодування шкоди в судовому порядку.

Посилаючь на вищевикладене та норми закону, позивач просив суд стягнути з відповідача, як власника джерела підвищеної безпеки, яким керував працівник відповідача, на його користь шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 168 402,70 грн., 20 000 грн . на відшкодування моральної шкоди, 5 000,00 грн.

збитків за договором оренди транспортного засобу, а також судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2384,03 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперчував в повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні.

Третя особа ОСОБА_3 та його представник вирішення спору залишили на розсуд суду.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Могунція-Україна» на користь ОСОБА_2 шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 149 427, 41 грн., 740,00 грн. за послуги евакуатора, 261,00 грн. дефектовки, 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу та 1 000,00 грн. моральної шкоди, а всього 156 428, 41 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати рішення суду в частині стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн.,

Рішення в цій частині вважав необґрунтованим, оскільки інтереси позивача представляв ОСОБА_4 за довіреністю із повноваженнями представника, до участі у справі як особа, яка надає правову допомогу не залучався.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної допомоги.

Як видно з матеріалів справи 03 жовтня 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір №03-10/14 про надання адвокатом правової допомоги (а.с.60). ОСОБА_6 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4879/10 (а.с.60 зв.). ОСОБА_7 з додатком до договору № 03-10/14 від 03 жовтня 2014 року адвокатом надано клієнту ОСОБА_2 , зі змісту якого вбачається, що сторони обумовили межі правової допомоги та вартість наданих адвокатом послуг, а саме юридичний супровід за написання претензії на адресу ПАТ « Могунція-Україна», написання позовної заяви про відшкодування шкоди (всього на суму 1750 грн.) (а.с.61). ОСОБА_7 виконання робіт до договору від 03.10.2014 року замовник підтвердив виконана роботи по наданню зазначеної в договорі правової допомоги у повному обсязі та суму, що належить до сплати адвокату. ОСОБА_7 прибуткового касового ордеру № 03-10/ 14 сума 1750 грн. сплачена ОСОБА_2 ОСОБА_6 (а.с.61 зв., 62). ОСОБА_7 додатку №2 від 24.10.2014 року до договору №03-10/14 замовник та адвокат домовилися про супровід адвокатом справи в Києво-Святошинському суді, вартість даних послуг становить 3250 грн., які було сплачено клієнтом, що підтверджується ОСОБА_7 виконаних робіт та прибутковим касовим ордером (а.с.63-64).

З розрахунку суми гонорару за надання адвокатом правової допомоги вартість наданих послуг становить 5846,40 грн. Адвокатом отримано від клієнта суму 5000 грн. за надання правової допомоги (а.с.65). Дані послуги обумовлено, зокрема, формуванням позовної заяви та додатків до неї, подачу позовної заяви до суду ( а.с.65).

За таких обставин, посилання апелянта на те, що у ході розгляду справи в суді першої інстанції інтереси позивача представляв ОСОБА_4 за довіреністю із повноваженнями представника, у даному випадку, не заслуговують на увагу, оскільки позивач просив відшкодувати йому послуги за надану правову допомогу адвокатом ОСОБА_6 і яка не стосується правової допомоги, пов»язаної з розглядом справи по суті в судових засіданнях.

Рішення суду в цій частині вимог відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Рішення суду в іншій частині позову не оскаржувалося і в порядку апеляційного провадження не переглядалося.

Щодо заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, то вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи , 01 липня 2015 року ОСОБА_2 звернувся на ім»я Апеляційного суду з заявою про забезпечення позову, в якій посилаючись на ст. ст. 151, 152 ЦПК України просив забезпечити його позовні вимоги та накласти арешт на транспортний засіб Mitsubishi Lancer, номер шасі (кузова, рами) JMBSNCS3A9U000949, д/н НОМЕР_3, що належить відповідачу та встановити заборону ПАТ «Могунція-України» на вчинення правочинів щодо відчуження вищезазначеного транспортного засобу.

При розгляді справи в апеляційній інстанції позивач в порядку уточнення даної заяви, просив забезпечити його позов шляхом накладання арешту на інше майно, що належить відповідачу, оскільки на даний час транспортний засіб Mitsubishi Lancer, номер шасі (кузова, рами) JMBSNCS3A9U000949, д/н НОМЕР_3 відповідачем відчужено.

На думку позивача, відповідач, з метою уникнути матеріальної відповідальності, здійснює належного йому майна, що ускладнить та фактично унеможливить виконання рішення по справі за його позовом.

ОСОБА_7 до ч.1, ч.3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

ОСОБА_7 ч.2 ст.152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Колегія вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення частково.

З матеріалів справи видно, що позивач неодноразово звертався до відповідача з заявою про відшкодування йому матеріальної шкоди, пов»язаної з ДТП, що мала місце з вини працівника відповідача, розмір якої становив різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, здійсненою страховою компанією. 06 жовтня 2014 року позивачем надсилалася претензія на ім.»я відповідача щодо відшкодування шкоди. Проте, звернення позивача відповідачем залишено без задоволення. Позивач вимушений був звернутися з позовом до суду.

У зв»язку з викладеним, колегія вважає, що доводи позивача про те, що дії відповідача свідчать про небажання вирішувати питання щодо відшкодування матеріальної шкоди, що, як наслідок, може утруднити виконання рішення суду за його позовом , заслуговують на увагу.

Разом з тим, колегія вважає, що забезпечити вимоги позивача необхідно шляхом накладання арешту на майно, що належить відповідачу, але в межах задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 156428,41 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 151-153, 307,308 ЦПК України, колегія

Ухвалила :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Могунція-України» в частині стягнення витрат на правову допомогу відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2015 року в цій частині залишити без змін.

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що належить приватному акціонерному товариству «Могунція-України» (юридична адреса: 07455, Київська область, Броварський район, село Княжичі, вул. Марії Лагунової, 1-Б, код за ЄДРПОУ21667547) в межах задоволення позовних вимог, а саме. в розмірі 156428,41 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді :