Ухвала

від 23.07.2015 по справі 809/767/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"23" липня 2015 р. Справа № №809/767/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву головуючого судді Боршовського Т.І. від 23.07.2015 року про самовідвід в

адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства В«Нафтохімік ПрикарпаттяВ» до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області про визнання недійсним рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в складі головуючого судді Боршовського Т.І. від 03.07.2015 року призначено судовий розгляд справи на 23.07.2015 року.

Представник сторін належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду цієї адміністративної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення ухвали суду від 03.07.2015 року та судових повісток. Однак відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив.

В судовому засіданні головуючим суддею в цій адміністративній справі ОСОБА_2 оголошено заяву від 23.07.2015 року про самовідвід на підставі пункту 4 частини 1 статті 27, частини 1 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача в судовому засіданні висловив міркування, в якому поклався на розсуд суду при вирішення заяви головуючого судді про самовідвід.

Щодо неявки представника відповідача в дане судове засідання, то на переконання суду, вказана процесуальна обставина не є перешкодою для розгляду заяви про самовідвід.

При розгляді та вирішенні заяви про самовідвід від 23.07.2015 року, суд виходив з таких обставин та норм права.

14.05.2002 року Відкрите акціонерне товариство "Нафтохімік Прикарпаття" звернулося до суду з позовом до Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення "Про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового законодавства" № 91/23-00152230/1461 від 29.03.2002 року.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.-03.07.2002 року у справі № А-1/160, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.10.2002 року, позов ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" задоволено: визнано недійсним рішення Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції № 91/23-00152230/1461 від 29.03.2002 року "Про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового законодавства".

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2003 року вищевказані рішення суду першої та апеляційної інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

25.03.2003 року ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" подало до Вищого господарського суду України заяву № юр-881 від 24.03.2003 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 13.02.2003 року у справі № А-1/160.

Вищий господарський суд України ухвалою від 20.05.2003 року скасував постанову Вищого господарського суду України від 13.02.2003 року у справі № А-1/160, а заяву ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" разом зі справою передав на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного суду України від 10.07.2003 року відмовлено в порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 20.05.2003 року № А-1/160.

Таким чином, ухвала Вищого господарського суду України від 20.05.2003 року в даній справі набрала законної сили і в силу положень статті 124 Конституції України є обов'язковою до виконання.

Окрім цього, внаслідок скасування ухвалою Вищого господарського суду України від 20.05.2003 року постанови цього ж суду від 13.02.2003 року, за відсутності норми процесуального закону, чинного на час винесення цієї ухвали, яка б визначала статус інших судових рішень в даній справі, є чинними й рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.-03.07.2002 року № А-1/160 та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 16.10.2002 року у цій справі. В той же час, норма частини 2 статі 253 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 року, не має зворотної дії в часі, і не може бути застосована до процесуальних правовідносин, що виникли в зв'язку з винесенням Вищим господарським судом України вказаного судового рішення.

В подальшому ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2003 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 року, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2002 року у справі № А-1/160, яким визнано недійсним рішення Надвірнянської ОДПІ від 29.03.2002 року № 91/2300152230/1461, залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.2014 року у справі № А-1/160, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2003 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 року у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Боршовський Т.І.) від 07.07.2014 року № 809/767/14 заяву Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" № юр-881 від 24.03.2003 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 13.02.2003 року у справі № А-1/160 залишено без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 року № 876/7445/14 залишено без змін ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2014 року № 809/767/14.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2015 року № К/800/68231/14 скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі № 809/767/14, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на зміст ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.06.2015 року № К/800/68231/14 щодо предмету касаційного провадження, вважаю, що Вищим адміністративним судом України допущено описку в резолютивній частині вказаної ухвали, а саме помилково вказано про скасування постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2014 року у справі № 809/767/14 замість ухвали від цієї ж дати та номера.

Статтею 28 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено підстави недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи, не врегульовано випадків та наслідків щодо повторної участі судді, який переглядав судове рішення за нововиявленими обставинами, в новому розгляді та вирішенні цієї адміністративної справи в разі скасування судом касаційної інстанції ухвали суду про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

В той же час, з огляду на відсутність в статті 28 Кодексу адміністративного судочинства України правового регулювання вищевказаного випадку недопустимості повторної участі судді в розгляді цієї адміністративної справи, з метою забезпечення гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, права сторін цієї справи на її справедливий розгляд незалежним та неупередженим судом, головуючим суддею заявлено самовідвід на підставі пункту 4 частини 1 статті 27, частини 1 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказана заява обґрунтована тим, що при першому розгляді цієї справи в провадженні про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, головуючим суддею у справі зроблено висновок про те, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Желтяков проти України" від 9 червня 2011 року, заява № 4994/04; рішення у справі "Христов проти України" від 19 лютого 2009 року, заява № 24465/04), скасування рішення суду, що набрало законної сили, в провадженні за нововиявленими обставинами, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права, буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 1 протоколу першого цієї Конвенції. В разі нового розгляду даного позову поза процедурою провадження за нововиявленими обставинами, при наявності в справі чинного судового рішення - рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.-03.07.2002 року № А-1/160, яким вже вирішено спір в цій справі, суд фактично здійснюватиме компетенцію суду касаційної інстанції, а тому в порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний "судом, встановленим законом". З огляду на вказане, зроблено висновок про те, що єдиним правовим наслідком провадження в даній справі має бути постановлення ухвали суду про залишення без задоволення заяви ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" № юр-881 від 24.03.2003 року про перегляд за нововиявленими обставинами, яку ухвалою від 20.05.2003 року № А-1/160 Вищий господарський суд України разом зі справою направив для розгляду до суду першої інстанції.

Однак в ухвалі від 17.06.2015 року Вищим адміністративним судом України зроблено висновок про необхідність нового розгляду даної справи з її вирішенням по суті заявленого позову.

Підсумовуючи вищевказане, вважаю, що при новому розгляді цієї справи, з огляду на висловлену головуючим суддею в ухвалі від 07.07.2014 року правову позицію щодо процедури та наслідків розгляду цієї адміністративної справи, зазначені обставини можуть викликати у сторін сумніви у неупередженості головуючого судді щодо її вирішення і прийняття законного та обґрунтованого рішення, а тому з метою забезпечення гарантованого частиною 1 статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права сторін на справедливий розгляд їх справи незалежним та неупередженим судом, заяву про самовідвід належить задовольнити.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 27, частиною 1 статті 30, статтями 31, 32, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити самовідвід судді Боршовського Т.І. в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства В«Нафтохімік ПрикарпаттяВ» до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області про визнання недійсним рішення "Про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового законодавства" № 91/23-00152230/1461 від 29.03.2002 року.

Справу передати для визначення судді в порядку, встановленому статтею 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2