Постанова

від 29.09.2011 по справі 2а-1870/5133/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 р. Справа № 2a-1870/5133/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Айсберг» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Група Айсберг») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі - відповідач, ДПІ в м. Суми) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2011року за №001992306/55434 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року в розмірі 16850,00грн., та податкового повідомлення-рішення від 12.07.2011року №001982306/55429 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 16850,00грн.

Свої вимоги мотивує тим, що висновки ДПІ в м. Суми за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Група Айсберг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за лютий 2011 року, та при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, рішення прийнятне без урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення та з порушенням п. 198.3, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України. Вважає, що ТОВ «Група Айсберг» з дотриманням норм Податкового кодексу України включило до складу податкового кредиту лютого 2011р. суми витрат за придбаний товар від ТОВ «Белтім», та ТОВ ВТФ «Авіас», дані суми підтверджені виданими ТОВ «Белтім», та ТОВ ВТФ «Авіас» податковими накладними, видатковими накладними, товар був оплачений позивачем на розрахункові рахунки постачальників. Зазначає, що неможливість проведення перевірки постачальника товару не впливає на віднесення ТОВ «Група Айсберг» до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та на право отримати відшкодування з цього податку у випадку виникнення його від'ємного значення.

Відповідач - ДПІ в м. Суми, з позовом не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що чинне законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і, відповідно, унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань з боку постачальників, у даному випадку - ТОВ «Белтім» та ТОВ ВТФ «Авіас». Відсутність зустрічної перевірки протягом тривалого часу ТОВ «Белтім» та ТОВ ВТФ «Авіас» унеможливлює, на думку відповідача, підтвердження взаємовідносин між суб'єктами господарювання, у зв'язку з чим посадові особи ДПІ в м. Суми роблять висновок про те, що вказані контрагенти - постачальники позивачу поліетилену низького тиску та дизельного палива і бензину А-95 не декларували податкові зобов'язання за лютий 2011р. з податку на додану вартість, а тому має місце удавана господарська операція. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним, обґрунтованим та просив у задоволенні позову відмовити (а.с.88-89).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях (а.с.88-89), просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Група Айсберг» зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ 32779306), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.56). Позивач взятий на податковий облік 30.03.2004р. в ДПІ в м. Суми, зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 31.03.2004р. за №25777232 (а.с.57), про що також зазначено в акті про результати позапланової невиїзної перевірки від 29.06.2011р. №4943/23-620/32779306 (а.с.8).

Відповідно до підпунктів 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

З акта перевірки вбачається (а.с.9), що ТОВ «Група Айсберг» 19 квітня 2011р. подало до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість разом з розрахунками суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за березень 2011року. У рядку 25 декларації за березень 2011р. зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 186371,00грн.

Відповідно до пп.200.10, 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

ДПІ в м. Суми у період з 27.05.2011р. по 02.06.2011р. було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Група Айсберг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за лютий 2011. За підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в довідці від 08.06.2011р. №4056/23-620/32779306 (а.с.58-64), було зроблено висновок, яким підтверджено відображене ТОВ «Група Айсберг» у декларації за березень 2011р. бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 123033,21грн. За результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2011р. в сумі 63337грн. 79коп., що пов'язано з проведенням додаткового комплексу заходів, направленого на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування такого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. При цьому зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Податкового кодексу України.

25.06.2011 року посадовою особою ДПІ в м. Суми була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Група Айсберг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у період за лютий 2011р. В ході перевірки було встановлено порушення позивачем п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, чим ТОВ «Група Айсберг» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2011 року на суму 16850,00грн., а також встановлено, що на порушення п.п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке було зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, податкової декларації по податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 16850,00 грн.

За результатами перевірки, висновки якої зафіксовані в акті від 29.06.2011р. №4943/23-620/32779306 (а.с.8-12), 12.07.2011р. ДПІ в м. Суми були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0001992306/55434, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 р. у розмірі 16850,00грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1грн. (а.с.6),

- №0001982306/55429, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 16850,00грн. (а.с.7).

Як вбачається з акта перевірки (а.с.8-12), підставою для зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість стало не підтвердження заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість, оскільки в перевіреному підприємстві по ланцюгу постачання товарів позивачу, не виявлено факту надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість. До вказаного висновку відповідач дійшов у зв'язку з неможливістю провести зустрічну перевірку безпосередніх постачальників позивачу товару - ТОВ «Белтім» (код 34719902) - сума ПДВ 8750,00грн., та ТОВ ВТФ «Авіас» (код 32560942) - сума ПДВ 8100,00 грн. - через відсутність тривалого часу результатів зустрічної звірки. У зв'язку з цим ДПІ в м. Суми робить висновок, що вказані контрагенти в ланцюгу не виконують свої податкові зобов'язання зі сплати податку до бюджету з продажу товару, що дає, на думку відповідача, підстави вважати про удаваність господарських операцій, оскільки сам факт складання податкової та видаткової накладної не є підставою для підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки товарів. Тобто під сумнів реальність виконання таких господарських операцій ДПІ в м. Суми ставить фактично у зв'язку з тим, що тривалий час на запит відповідача відсутні результати зустрічних звірок.

Однак, суд не може погодитись з такими висновкам відповідача, оскільки неможливість проведення зустрічних перевірок не свідчить, про недійсність договорів та відсутність господарських операцій, проведених вказаними контрагентами, або про відсутність у сторін договорів наміру виконати їх умови, створивши тим самим підстави для виникнення податкових зобов'язань, формування податкового кредиту.

В судовому засіданні встановлено, що в перевіряємому періоді одним із безпосередніх постачальників товару позивачу були ТОВ ВТФ «Авіас», з яким 27.09.2007р. був укладений договір за №4/21 на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за паливними картками (а.с.26-28), а також ТОВ «Белтім», з яким ТОВ «Група Айсберг» була укладена усна домовленість про купівлю-продаж поліетилену низького тиску марки Liten МВ71, що підтверджується поясненнями представника позивача, та дослідженими матеріали справи (а.с.10,15-19). Варто зазначити, що ні під час перевірок (а.с.10,60-61), ні в письмових запереченнях (а.с.88-89) відповідачем не ставилось під сумнів форма укладеного договору між позивачем та контрагентом ТОВ «Белтім». При цьому суд вважає необхідним відмітити, що згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до ч.1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, ще вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. В даному випадку, враховуючи наявність видаткових накладних, податкових накладних (а.с.15,18), доказів транспортування придбаного від ТОВ «Белтім» товару (а.с.19), можна вважати що така операція була укладена з дотриманням форми.

Відповідачем був направлений запит до Броварської ОДПІ від 12.05.2011р. за №37561/7/23-611/473 щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Белтім» (а.с.93) та до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ від 11.05.2011р. №37220/7/23-611/469 щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ ВТФ «Авіас» (а.с.92), на які станом на момент проведення перевірки (25.06.2011р.) відповіді отримані не були. При цьому варто зазначити, що як вбачається з акта позапланової виїзної перевірки від 08.06.2011р. (а.с.61), за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за якою звірено з додатком 5 «Розшифровки податкового кредиту в розрізі контрагентів», сума податку на додану вартість ТОВ «Белтім» та ТОВ ВТФ «Авіас» включено до податкових зобов'язань за відповідний період, розбіжностей не встановлено (а.с.61). Крім того станом на момент розгляду справи вказані контрагенти залишаються бути зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому підтверджено статус юридичних осіб (а.с.83-86).

Посилаючись на те, що за змістом Податкового кодексу України, право на податковий кредит у платника виникає лише за обов'язкової умови сплати відповідних сум податку у звітному періоді, відповідач робить висновок, що позивач з порушенням норм Податкового кодексу України сформував податковий кредит за лютий 2011р. та відповідно з порушенням Податкового кодексу України заявив бюджетне відшкодування за березень 2011р.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Згідно пп.«а» п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно пп.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Варто звернути увагу на те, що згідно усної домовленості з ТОВ «Белтім» позивачем було придбано поліетилен низького тиску на загальну суму 52500,00грн. (в т.ч. ПДВ 8750,00грн.), що підтверджується податковою накладною №0000182 від 03.02.2011р. (а.с.15), видатковою накладною №223 від 03.02.2011р. (а.с.18), оплата за поставлений товар була проведена в лютому 2011р. згідно рахунку-фактури №250 від 03.02.2011р. (а.с.16,17), товар був поставлений позивачем ПП ОСОБА_3, про що виписана товарно-транспортна накладна (а.с.19), отриманий ОСОБА_4 згідно виписаної довіреності (а.с.20), оприбутковано згідно прибуткової накладної (а.с.21-22) та використано у власній господарській діяльності для заправки балонів для заправки запальничок, та реалізовано закордон, що підтверджується кінцевої калькуляцією вартості виробництва продукції №ГА-0008 (а.с.23), вантажно-митною декларацією (а.с.24-25).

Крім того згідно договору від 27.09.2007р. №4/21 на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за паливними картками (а.с.26-28), позивачем було придбано бензин А-95 та дизельне паливо від ТОВ ВТФ «Авіас» на загальну суму 48600,00грн. (в т.ч. ПДВ 8100,00грн.), що підтверджується податковою накладною №221/121 від 24.02.2011р. (а.с.29), видатковими накладними на поставлений товар (а.с.32-35), товар був оплачений згідно рахунку-фактури від 24.02.2011р. в лютому 2011р. (а.с.30-31). Придбання палива за паливними картками та використання у власній господарській діяльності на власні транспортні засоби, підтверджується копіями технічних паспортів транспортних засобів (а.с.36-38), звітом про партії товарів (а.с.65), випискою по карті (а.с.66-67), копіями актів списання (а.с.68-75), копіями чеків (а.с.94-98).

Згідно пп.пп. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з акта перевірки (а.с.8-12), вбачається, що позивач виконав вимоги пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників товару, які, в свою чергу, виконали вимоги пп.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - видали покупцю, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку. Крім того, варто зазначити, ТОВ «Белтім» та ТОВ ВТФ «Авіас» були задекларовані податкові зобов'язання за вказаними операціями за вказаний період, що вбачається з акта перевірки від 08.06.2011р., розбіжностей встановлено не було (а.с.60-61).

Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на виконання умов письмового та усного договорів між ТОВ «Група Айсберг» та ТОВ «Белтім» та ТОВ ВТФ «Авіас» відбулась поставка товару на підприємство позивача, товар був оплачений позивачем та використаний у власній господарській діяльності. Таким чином, операції по придбанню товару, на переконання суду, носили реальний характер, та були виконані сторонами належним чином, та спричинили реальні зімни майнового стану підприємств. Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві в ціні товару. Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено податок на додану вартість в ціні товару продавцю.

При цьому згідно пп.200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. «а» п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню (згідно пп.14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу) підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Враховуючи, що в судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт завищення позивачем значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного період податкової декларації по податку на додану вартість за лютий 2011р. в загальному розмірі 16850,00грн., суд приходить до висновку, що ТОВ «Група Айсберг» було правомірно сформовано і суму бюджетного відшкодування яка підлягала поверненню за березень 2011р.

При цьому суд відмічає, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та подальшого відшкодування податку на додану вартість з бюджету, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Обставин, які б свідчили про порушення позивачем порядку визначення суми від'ємного значення податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (крім сумнівів податкового органу в реальності господарських операціях через відсутність тривалий час зустрічних звірок), відповідач суду не повідомив. Тому суд вважає, що ДПІ в м. Суми безпідставно зменшила від'ємне значення суми податку на додану вартість за лютий 2011р. та заявлену позивачем до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за березень 2011р. на суму 16850,00грн.

На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що суперечить вимогам ст. 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується санкцій, застосованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням (а.с.6), суд зазначає, що відповідно до пп.109.2 ст.109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Згідно пп.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість. Відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Враховуючи, що в судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, застосування санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 12.07.2011р. за №0001992306/55434 також є безпідставним.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 12.07.2011року за №0001992306/55434, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 р. в розмірі 16850,00грн. та за №0001982306/55429, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011р. в розмірі 16850,00грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 04.10.2011 року.