Рішення

від 01.03.2007 по справі 15/463/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/463/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" березня 2007 р. Справа № 15/463/06

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Альянс»

          (57515, Миколаївська обл.., Очаківський р-н, с.Чорноморка, вул..Степова, 1)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства  «Племзавод імені Шмідта»

          (57515, Миколаївська обл.., Очаківський р-н, с.Рівне)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Тот О.В. –дов. від 07.02.2006р.

від відповідача: Бойченко В.Г. –дов. від 02.01.2006р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 9386,32 грн. по договору №708 від 10.08.2006р.

          16.02.2007р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 34101,73 грн. основного боргу, 423603,59 грн. пені, 23211,16 грн. –3% річних, 76756,16 грн. збитків від інфляції.

          01.03.2007р. позивачем подано заяву про уточнення розміру позовних вимог, які в остаточному вигляді становлять: 2821,73 грн. основного боргу, 423603,59 грн. пені, 23211,16 грн. –3% річних, 76756,16 грн. збитків від інфляції.

Відповідач  у відзиві проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем при здійснення розрахунку основного боргу не враховані всі взаєморозрахунки сторін в період 2004 - 2005 років; після укладання договору новації від 09.01.2003р. між сторонами проводились взаєморозрахунки, що підтверджено заявою ТОВ “Альянс” від 22.08.2006р. про зарахування взаємних вимог; з цих же підстав необґрунтованим є нарахування позивачем пені, 3% річних та збитків від інфляції, оскільки після 09.01.2004р. (початок нарахування штрафних санкцій), внаслідок здійснення сторонами господарських операцій сума боргу постійно змінювалась, як в сторону збільшення так і зменшення.

Після уточнення позовних вимог, відповідач заперечень проти розміру основного боргу у сумі 2821,73 грн. не висловив.

          У судовому засіданні 28.02.2007р. у відповідності до ст.77 ГПК України було оголошено перерву.          

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали  справи,  суд –

в с т а н о в и в:

На підставі договору купівлі-продажу №5/Ш від 05.07.2002р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 367323,43 грн., що підтверджено доданими до позовної заяви накладними (арк. спр. 12-18) та не заперечується відповідачем.

В подальшому, сторонами було здійснено залік взаємних поставок товару та перерахування грошових коштів, внаслідок чого 09.01.2003р. було підписано Угоду про заміну зобов'язання (новації), за умовами якої відповідач зобов'язався в строк до 08.01.2004р. поставити позивачу фуражну пшеницю на загальну суму 297578,92 грн. У разі невиконання вказаної умови, в строк до 09.01.2004р. відповідач мав перерахувати позивачу грошові кошти у сумі 297578,92 грн.

У визначені угодою строки відповідач не здійснив поставку пшениці та не перерахував позивачу грошові кошти.

22.08.2006р. позивач направив відповідачу заяву про припинення зобов'язань заліком, в якій зазначив, що станом на 15.08.2006р. заборгованість ТОВ “Альянс” перед ВАТ “Племзавод ім.Шмідта” становить 262132,19 грн., які він зараховує в рахунок погашення заборгованості останнього перед ТОВ “Альянс” у сумі 297578,92 грн., внаслідок чого залишок боргу відповідача становить 35446,73 грн.

Оскільки вказана заборгованість відповідачем не була погашена, позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Під час розгляду справи відповідачем була направлена на адресу позивача заява №23 від 07.02.2007р. про припинення зобов'язання зарахуванням, в якій ВАТ “Племзавод ім.Шмідта” зазначив, що на момент подання позову заборгованість відповідача становила 71,71 грн., яка платіжним дорученням від 06.02.2007р. була погашена. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Позивач частково погодився на припинення зобов'язання зарахуванням, прийнявши в погашення боргу накладну №10 від 15.04.2005р. на суму 345,0 грн., та уточнив позовні вимоги, зменшивши розмір стягуваного боргу до 35101,73 грн.

Що стосується решти поставок, перелічених в заяві від 07.02.2007р., то позивач заперечує проти поставки відповідачем товару по накладній №134 від 13.01.2005р. на суму 32280,0 грн., а відповідач в свою чергу заперечує проти поставки товару по накладній №81 від 23.07.2004р. на суму 25209,0 грн.

Оригінали спірних накладні були представлені  суду для огляду.

На думку суду, вказані докази належним чином підтверджують факт поставки відповідачем товару по накладній №134 від 13.01.2005р. на суму 32280,0 грн. та поставку позивачем  товару по накладній №81 від 23.07.2004р. на суму 25209,0 грн.

Враховуючи викладене, залишок основного боргу відповідача, який підлягає стягненню  становить 2821,73 грн. (35101,73 грн. –32280,0 грн.), що не заперечується останнім.

На підставі п.6 Угоди від 09.01.2003р. позивачем нарахована пеня на суму боргу 297578,92 грн., в розмірі 0,15% за кожен день прострочення (за період з 10.01.2004р. по 15.08.2006р.) у розмірі 423603,59 грн.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Додатковою угодою від 09.01.2005р. до Угоди про новацію від 09.01.2004р. сторони домовились про збільшення позовної давності для вимоги про стягнення пені, передбаченої п.6 Угоди про новацію, і встановлюють її тривалістю у три роки.

Крім того, п.6 Угоди від 09.01.2004р. сторони визначили, що пеня стягується за весь час прострочення зобов'язання.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, оскільки ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” містить спеціальну норму, згідно якої розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.

Розрахунок пені уточнено судом та визначено в наступному розмірі:

-          з 09.01.2004р. по 09.06.2004р. ( 153 дн., ставка НБУ- 7%)

297578,92 грн.  х 14% х 153 дн. / 365 = 17463,4 грн.

-          з 10.06.2004р. по 07.10.2004р. ( 120 дн., ставка НБУ- 8%)

297578,92 грн.  х 16% х 120 дн. / 365 = 15653,47 грн.

-          з 08.10.2004р. по 09.11.2004р. ( 33 дн., ставка НБУ- 9%)

297578,92 грн.  х 18% х 33 дн. / 365 = 4842,79 грн.

-          з 10.11.2004р. по 10.08.2005р. ( 274 дн., ставка НБУ- 9,5%)

297578,92 грн.  х 19% х 274 дн. / 365 = 42443,72 грн.

-          з 11.08.2005р. по 15.08.2006р. ( 369 дн., ставка НБУ- 8,5%)

297578,92 грн.  х 17% х 369 дн. / 365 = 51142,81 грн.

Всього розмір пені становить 131546,19 грн., які підлягають стягненню.

Що стосується заперечень відповідача стосовно необґрунтованості нарахування пені за період з 10.01.2004р. по 15.08.2006р. з посиланням на здійснення в цей період платежів в рахунок погашення заборгованості та визначення ч.2 ст.258 Цивільним Кодексом України  спеціального строку позовної давності для стягнення пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 259 ЦК України передбачає, що позовна давність встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін, при цьому застережень стосовно виду позовної давності (загальна або спеціальна) зазначена норма не містить. Таким чином, укладена та підписана сторонами угоди надає позивачу право стягувати пеню за вказаний період.

Відповідно до п.1 ст.549 ЦК України неустойка нараховується у разі порушення боржником зобов'язання.

Станом на 09.01.2004р. (дата проведення розрахунку) заборгованість відповідачем не була погашена.

Подальші поставки відповідачем товару та перерахування грошових коштів не мали цільового призначення, на виконання саме Угоди від 09.01.2003р.

Крім того, заяву про припинення зобов'язань заліком позивач направив відповідачу  22.08.2006р., тобто після закінчення періоду, за який нараховується пеня.

За таких обставин, заперечення відповідача суд вважає необґрунтованими.

Окрім стягнення суми основного боргу та пені позивач просить стягнути з відповідача, у відповідності зі ст.625 ЦК України, збитки від інфляції (за період з січня 2004 року по липень 2006 року), що складає 76756,16 грн. та 3% річних (за період з 09.01.2004р. по 15.08.2006р.) у розмірі 23211,16 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції  обґрунтовані у відповідності до законодавства, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Племзавод імені Шмідта», 57515, Миколаївська обл.., Очаківський р-н, с.Рівне (р/р 260043034332072 в ЦВ ПІБ м.Миколаєва, МФО 326438, код ЄДРПОУ 00854908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Альянс», 57515, Миколаївська обл.., Очаківський р-н, с.Чорноморка, вул..Степова, 1 (р/р 260042243 в МОД АППБ “Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 13870398) 2821,73 грн. боргу, 131546,19 грн. пені, 76756,16 грн. збитків від інфляції, 23211,16 грн.  - 3% річних, 2659,6 грн. держмита та 56,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В решті позовних вимог відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя К.Л.Василяка