Рішення

від 08.09.2009 по справі 7/135-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/135-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" вересня 2009 р.                                                                          Справа № 7/135-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради, м. Боярка

до Відділу культури і туризму Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, с. Новосілки, Києво-Святошинський район

про стягнення 26029, 75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сутковий М.В. (дов. б/н  від 03.04.2009 р.);

від відповідача: не з'явився.

секретар судового засідання: Вага В.В.

Обставини справи:

 До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради до                  Відділу культури і туризму Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про стягнення 26029, 75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов Договору на постачання теплової енергії № 113Ч від 01.01.2006 р., зокрема, щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію.

  Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2009р. було порушено провадження у справі № 7/135-09 та призначено її розгляд на 14.07.2009р.

  В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 14.07.2009 р., розгляд справи було відкладено на 28.07.2009 р.

     В судове засідання 28.07.2009 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 06.08.2009 р.

   Ухвалою суду від 06.08.2009 р. розгляд справи відкладено на 25.08.2009 р., в зв'язку з повторною неявкою представника відповідача в судове засідання.

    Ухвалою голови господарського суду Київської області від 21.08.2009 р. строк розгляду справи № 7/135-09 продовжено на один місяць, до 22.09.2009 р.

    Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 25.08.2009 р. не з'явився, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 08.09.2009 р.

    Представником позивача в судовому засіданні 08.09.2009 р. надано уточнений розрахунок заборгованості, зокрема, стосовно суми нарахованої пені та повідомлено суд про повну сплату відповідачем суми основної заборгованості.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності представника відповідача та письмового відзиву на позовну заяву, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив

     01 січня 2006 року між Києво-Святошинським комунальним підприємством теплових мереж (за договором –теплопостачальна організація, далі –позивач) та Відділом культури і туризму Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (за договором –споживач, далі-відповідач) був укладений договір на споживання теплової енергії № 113Ч (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач –(теплопостачальник) зобов'язався відпускати теплову енергію Споживачеві для об'єктів, перерахованих у додатку № 1 цього Договору (п. 1.1 Договору).

  Довідкою про будівлі та споруди (Додаток № 1 договору) сторони визначили перелік об'єктів для теплопостачання, їх площу та теплове навантаження (Гкал).

Розрахунки за теплову енергію, згідно з п. 3.1 Договору здійснюються згідно тарифів розрахованих «Теплопостачальною організацією»по фактичних витратах на вироблену Гкал.

  Пунктом 3.2. Договору визначений обов'язок відповідача щомісячно розраховуватися за надані послуги по плановим тарифам з послідуючим щоквартальним перерахунком по цінах, згідно фактичних затрат на вироблену Гкал.

   Згідно з п. 3.3. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться на основі платіжних вимог, що виписуються теплопостачальною організацією споживачу для оплати шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку споживача. Оплата за послуги з теплопостачання за першу половину місяця (з 1 по 15 число включно) здійснюється до 20 числа попереднього місяця, за другу половину місяця (з 16 по 30 число включно) –до 5 числа поточного місяця.

   Відповідно до п. 3.4 Договору незгода споживача із вказаною в рахунку сумою вартості теплової енергії не є підставою для затримання її оплати.

   Договір укладений між сторонами строком на один рік, до 31 грудня 2006 року та вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про його розірвання чи перегляд ( п.п. 5, 6 Договору).

    Рішенням Київської обласної ради від 10.04.2008р. № 284-16-V назву позивача змінено на Комунальне підприємство «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради.

   Додатковими угодами до вищевказаних Договорів, підписаними та скріпленими печатками сторін, тарифи на теплову енергію неодноразово змінювались та визначались як обов'язкові для Сторін по Договору з моменту введення їх в дію.

На виконання умов договору позивач протягом грудня 2008 р. постачав відповідачеві теплову енергію в межах договірних величин та по ціні визначеній договором, що підтверджується Актами-рахунками виконаних робіт за відповідний період, наданими позивачем у справу.

  Відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково, заборгувавши                   позивачеві 24319,04 грн.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

  Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної  влади  або органами місцевого самоврядування.

 Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України (далі-ГПК України) встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

  Відповідно до ст.ст. 15, 20 Закону України «Про теплопостачання»основним завданням державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання є, зокрема, регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.

  Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

  Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

  За приписом пункту «а»підпункту 2 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

 Водночас, статтею 16 даного Закону визначено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цими та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

  Відповідно до статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

 Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

 Затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.

 Постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 955 (зі змінами) затверджено Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, яким мають керуватися постачальники теплової енергії при формуванні тарифів.

 Формування тарифів здійснюється згідно пункту 34 даного Порядку, а саме відповідно до річних планів надання послуг з централізованого опалення, економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у плановому періоді.

  24 жовтня 2007 року Постановою Кабінету Міністрів України N 1267 розділ IIІ даного Порядку доповнено підрозділом «Коригування тарифів на надання послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води», в пункті 81 якого зазначено: «У разі зміни протягом установленого строку дії тарифів ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), рівня заробітної плати на підприємствах відповідно до актів законодавства, Генеральної, галузевої угод, ставок орендної плати, інших обов'язкових платежів і зборів, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси запроваджується механізм коригування тарифів.

  Коригуванню підлягають лише ті індивідуальні складові витрати, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення або зменшення, що сприятиме забезпеченню економічної обґрунтованості та прозорості запровадження зазначеного механізму».

  Після звернення позивача до суду, відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача суму основної заборгованості, що підтверджується копіями банківських виписок наданих позивачем у справу.

       Таким чином, провадження в частині стягнення 24319,04 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до частини другої ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

         Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

         Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

          Пунктом 3.3 Договору передбачено, що в разі виникнення заборгованості (несвоєчасної оплати)  «Споживач» сплачує на користь «Теплопостачальної організації»крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що дійшла на день нарахування пені.

     Згідно уточненого розрахунку позивача розмір пені, нарахованої в період з 06.04.2009 р. по 24.06.2009 р. становить 1422, 96 грн.

     Після перерахунку суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня у розмірі, заявленому позивачем.

  Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача                    пені у сумі 1422, 96 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.               Керуючись ст. ст. 49, ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.    Позов задовольнити частково.

2.   Стягнути з Відділу культури і туризму Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (03027, Київська обл., Києво-Святошинський район,                    с. Новосілки, вул. Озерна, 4, код ЄДРПОУ 02228523) на користь Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради (08150, Київська область, Києво-Святошинський район м. Боярка, вул. 50 років жовтня, 9, код ЄДРПОУ 23576122) 1422 (одну тисячу чотириста двадцять дві) грн. 96 грн. пені та судові витрати: 260 (двісті шістдесят) грн. 30 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  3.     Провадження в частині стягнення 24319,04 грн. основного боргу  припинити.

       4.     Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                                                 Антонова В.М.