Постанова

від 24.09.2009 по справі 3/148-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/148-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2009                                                                          Справа№  3/148-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Дмитренко А.К.(доповідач)

суддів: Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.

Представники сторін:       

від позивача:  Тозлован Є.В. , довіреність №29/10  від 01.06.09  представник;

від відповідача: Лотанюк С.В., довіреність №35  від 06.10.08,  представник;

розглянувши апеляційні скарги дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ та комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  27.05.09р. у справі №3/148-09

за позовом  дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до  комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг

про стягнення 1 589 511 грн. 76 коп.

          У судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.09.09 по 24.09.09 (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.09 (суддя Юзіков С.Г.) з комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" стягнуто 22 779 грн. 84 коп. пені, 1 076 764 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 57 150 грн. 36 коп. річних та витрати у справі. В решті позову відмовлено.

          Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не погодившись з рішенням суду, звернулась з апеляційною скаргою, де просить його скасувати в частині зменшення пені, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

          Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" в своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову дочірній компанії "Газ України" у задоволенні позову. При цьому вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, без дослідження всіх істотних обставин справи.                                         Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

          29.09.08 року між комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа" (покупець) і ДК "Газ України" (постачальник) був укладений договір на постачання природного газу № 06/08-1771-ТЕ-5.

          На виконання умов договору ДК "Газ України" передала у власність відповідачу протягом жовтня - грудня 2008 року природний газ на загальну суму 37 438 710 грн. 97 коп., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу.

          Згідно п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі природного газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

          В силу ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Покупець свої зобов'язання у встановлені договором строки не виконав, борг за отриманий природний газ оплачував невчасно, повністю розрахувався за спожитий протягом жовтня - грудня 2008 року природний газ  лише 17.02.09р.

    У зв'язку з тим, що комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа»порушило умови договору, оплатило поставлений природний газ з порушенням встановлених у договорі строків, ДК «Газ України» звернулась до господарського суду із позовом про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних за весь час прострочення грошового зобов'язання.

          У відповідності з  п.7.2 договору за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідач зобов'язаний сплатити на користь ДК "Газ України" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

          Пеня нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом (п. 7.10 договору).                              Загальна сума пені складає 455 596 грн. 76 коп.

          Пунктом 7.1 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

          В силу ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

          Сума втрат від інфляції дорівнює 1 076 764 грн. 64 коп., річних - 57 150 грн. 36 коп.

Мотивуючи підстави для зменшення пені, що підлягає стягненню з відповідача, господарський суд посилався на ту обставину, що відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання і, користуючись наданим правом, суд зменшив пеню, яка підлягає стягненню, до 5%.

          Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

          Рішенням суду встановлено, що заборгованість за спожитий газ виникла у зв"язку з важким фінансово-економічним станом підприємства внаслідок великої дебіторської заборгованості. Як вбачається з довідки від 30.04.09 № 1752 (а.с. 38) комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" станом на 01.04.09 мало дебіторську заборгованість у сумі 238 716 307 грн.  98 коп., у тому числі:

          - населення 194 609 893 грн. 08 коп.

          - бюджетні організації 22 982 684 грн. 99 коп.

          - госпрозрахункові організації 21 123 729 грн. 91 коп.

          Даний випадок не є винятковим, факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов"язань підтверджується реєстром банківських виписок з рахунку позивача (а.с. 130-136), прострочення у виконанні зобов"язання було незначним, комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" повністю розрахувалось за спожитий у спірному періоді газ. Поряд з цим відповідачем не надано доказів вжиття заходів до зменшення існуючої дебіторської заборгованості (стан виконання судових рішень, тощо).                              В силу ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.  

          Посилання господарського суду на Закон України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" є необґрунтованим, тому що зазначений закон забороняє стягнення пені з громадян України, а не з підприємств.

          Враховуючи наведене, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, суд апеляційної інстанції вважає за можливе зменшити розмір пені до 50%.

          Як на підставу для скасування рішення господарського суду КПТМ "Криворіжтепломережа" посилається на ту обставину, що чинним законодавством не передбачено стягнення окремо без наявності боргу інфляційних втрат та 3% річних. Проте з таким твердженням погодитись неможна виходячи з наступного.

          За змістом ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково.

          Пунктом 6.1. договору на постачання природного газу встановлено, що покупець зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок за спожитий природний газ до 10 числа наступного за місяцем поставки. Таким чином, за спожитий природний газ у жовтні 2008 року покупець був зобов'язаний розрахуватись до 10 листопада 2008 року. Отже, сторонами було чітко встановлено та передбачено в договорі порядок та строки розрахунків за спожитий природний газ. Жодних додаткових угод щодо зміни термінів оплати спожитого природного газу сторонами не укладалось, умови договору в цій частині не змінювались, а 11 листопада 2008 року у відповідача вже існувало прострочене грошове зобов'язання з оплати отриманого природного газу.

Відповідно до положень ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Частина 2 ст. 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Боржник зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.                               Передбачена законодавством відповідальність у вигляді індексу інфляції та 3% річних застосовується незалежно від зміни порядку розрахунків; єдиною умовою щодо стягнення вказаних відсотків є прострочення виконання грошового зобов'язання.

          Як вбачається з матеріалів справи, прострочення в оплаті мало місце.

          За змістом ст. 625 ЦК України зобов'язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов'язання.

          Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

          Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

           Таким чином, право на захист свого порушеного права шляхом подання позовної заяви про стягнення інфляційних, 3% річних може виникати у кредитора в разі невиконання чи неналежного виконання умов зобов'язання, тобто в незалежності від того чи таке порушення продовжує існувати або таке порушення було допущено в минулому та згодом припинилось.                                        Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

          В силу ст.229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.                                         Щодо твердження відповідача про те, що господарським судом всупереч ст.ст. 38, 43 ГПК України не витребувано, не з'ясовано та не зазначено первинних бухгалтерських та платіжних документів, на підставі яких суд дійшов висновку про відсутність чи наявність неналежного виконання зобов"язань слід зазначити таке.

          Відповідно до ч.1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          До позовної заяви додано та залучено до матеріалів справи належним чином завірені копії актів прийому-передачі природного газу, тобто первинних документів, які підтверджують факт виконання обов'язку ДК «Газ України»з постачання природного газу. Також позивачем надані виписки з його банківського рахунку, що є доказом виконання комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" грошового зобов"язання .

          При прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд в частині інфляційних збитків та річних повністю з"ясував обставини, що мають значення для справи, та вірно застосував норми матеріального і процесуального права.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105  Господарського процесуального кодексу України, суд   

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.09 у даній справі змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:

          "Стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг на користь дочірньої компанії "Газ України"  Національної  акціонерної  компанії  "Нафтогаз  України",  м. Київ  227 798 грн. 38 коп. пені, 1 076 764 грн. 64 коп. втрат від інфляції, 57 150 грн. 36 коп. річних, 15 896 грн. держмита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

          В решті позову відмовити".

          Апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг залишити без задоволення.

          Виконання цієї постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                     А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 В.І. Крутовських

Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко