Ухвала

від 22.09.2009 по справі 4/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/192

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                               У  Х  В  А  Л  А  

22.09.09 р.                                                                                                  Справа № 4/192           

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за участю представників сторін:  

від позивача – Криклій Ю.Г. – довіреність від 04.08.09р.,

від відповідача – Гринько І.С. – довіреність від 30.12.2009р.,

за позовом -          Приватного підприємства “Діміант” м. Краматорськ

до відповідача -   Відкритого акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний

                              завод” м. Краматорськ

про стягнення 36339,04грн. заборгованості, 3%річних, інфляції, пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 36339,04грн., з яких: 26786,99грн. - заборгованість, 3865,38грн. – інфляційні, 631,87грн. – 3%річних, 5054,99грн.  - пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір №17 від 07.08.2008р. зі специфікаціями №№1,2, податкові накладні: №74, №76-1, №77, №83, видаткові накладні: №48 від 08.08.2008р. на суму 22231,51грн. по довіреності ЯПЗ №687276 від 08.08.2008р. рахунок №75 від 07.08.2008р., №53 від 22.08.2008р. на суму 8484,00грн. по довіреності ЯПЗ №687411 від 22.08.2008р. рахунок №79 від 22.08.2008р., №53-1 від 02.09.2008р. на суму 46786,80грн. по довіреності ЯПЗ №687506 від 01.09.2008р. рахунок №85 від 02.09.2008р., по яких поставлений та отриманий товар відповідачем, витяги з банківського рахунку в обґрунтування часткової оплати.

Відповідач не надав суду письмового відзиву на позов і представник не явився на виклик суду.

За клопотанням представників сторін щодо укладання мирової угоди та, приймаючи до уваги, що розгляд справи неможливий за відсутністю документів, які витребувані у сторін господарський суд оголосив перерву з 08.09.09р. на 10-30годин 22.09.2009р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Після перерви в судовому засіданні представниками сторін надані письмові клопотання про затвердження укладеної мирової угоди.

Для затвердження мирової угоди, господарський суд досліджує відповідність змісту її фактичним обставинам і матеріалам справи, які повинні стосуватися лише прав та обов'язків сторін щодо предмета даного спору.

На розсуд суду наданий договір поставки №17 від 07.07.2008р. і додатків специфікацій до нього  №№1,2, за яким виникла заборгованість за поставлений позивачем відповідачу товар.

Поняття договору поставки надається у статті 265 Господарського кодексу України (далі –ГК). Договір поставки – правочин, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 3 ст.265 ГК надає право укладати договори поставки всім суб'єктам господарювання, зазначеним у ч.1,2,ст.55 ГК.

З урахуванням ст.628 і 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) зміст договору поставки включає в себе наступні питання: 1) істотні умови, які мають бути погоджені сторонами; 2) інші умови договору, погоджені сторонами; 3) права і обов'язки сторін, які набувають постачальник і покупець в результаті укладання договору поставки.

2

Із ст. 712 ЦК випливає, що істотними умовами договору поставки є умови про предмет договору (товар, що має бути поставлений) та ціну. Стаття 265 ГК доповнює істотні умови договору умовою про строк передання (поставки) товарів. Більш конкретно у п.19 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і п.16 Положення про поставки товарів народного споживання вказується на те, що договором поставки мають встановлюватись умови про номенклатуру (розгорнутий асортимент), кількість, якість продукції (товарів), про строки поставки і ціну. Сторони не позбавлені права погодити в договорі будь-які інші умови.

Частина 2 ст. 268 ГК приписує зазначати в договорі поставки номери і індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №17 від 07.08.2008р. зі специфікаціями №№1,2, в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання поставляти товар, асортимент, кількість та ціна якого узгоджуються сторонами в специфікаціях, які являються невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору), а покупець здійснювати оплату товару згідно виставлених рахунків в термін 3 днів з моменту отримання товару (п. 6.3 договору).

Сторонами на виконання умов договору підписані специфікації: №1 від 07.08.2008р. на загальну суму 22231,51грн., №2 від 07.08.2008р. на загальну суму 55092,00грн.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідачем на підставі довіреностей: ЯПЗ №687276 від 08.08.2008р., ЯПЗ №687411 від 22.08.2008р., ЯПЗ №687506 від 01.09.2008р. отриманий товар по видатковим накладним: №48 від 08.08.2008р. на суму 22231,51грн., №53 від 22.08.2008р. на суму 8484,00грн., №53-1 від 02.09.2008р. на суму 46786,80грн.

Всього на загальну суму 77502,31грн., тобто позивач виконав зобов'язання щодо поставки товару в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ст. 268 ГК постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупроводжувальним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі будь-якого порушення постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися від прийняття товарів, що не відповідають зазначеним умовам, і від їх оплати.

Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до пред'явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред'являлося. Не доведено  відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.

При виявленні неналежності одержаного товару якості діючим ДСТУ і ТУ, а також одержання товару без підтверджування сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача, покупець має право звернутися з позовом до господарського суду з вимогами до продавця в загальному порядку.

Оскільки, отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у  договорі відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України.

Відповідач в порушення умов договору частково оплатив отриманий ним товар, що підтверджується випискою банку, таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає 26786,80грн., що підтверджено підписаний обома сторонами актом звірки станови на 31.08.2009р. та визнанням цієї суми в мирової угоді.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд вважає доведеним вимогу позивача щодо заборгованості в сумі 26786,80грн., яка виникла у відповідача перед позивачем за договором  поставки №17 від 07.07.2008р.

Крім заборгованості, позивач просив суду стягнути з боржника 3865,38грн. інфляційних, 631,87грн. 3%річних, 5054,99грн. пені.

2

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного: позивач на підставі ст. 22 ГПК України, має право, зокрема, відмовитись від частини заявлених вимог.

Позивач скористався своїм правом і в мирової угоді відмовився від вимог, які стосуються стягнення пені в розмірі 5054,99грн. та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 632,87грн.

Оскільки відмова від позову чи його частини передбачена ст.ст. 22,78 ГПК України, господарський суд приймає відмову позивача і не розглядує ці вимоги по суті.

Що стосується вимог позову про стягнення з боржника 3865,38грн. витрат від інфляції, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, яка складає 3865,38грн.  

В тексті мирової угоди сторонами погоджено, провести оплату боргу в сумі 26786,80грн. та інфляційні витрати в розмірі 3865,38грн. з розстрочкою впродовж шести місяців, починаючи з жовтня 2009року по березень 2010року по 5108,70грн. в кожний місяць.

Оскільки мирова угода стосується спору, борг підтверджений матеріалами справи, сторони домовилися про розстрочки оплати, що не перешкоджає діючому законодавству, господарський суд на підставі ст. 22,78 ГПК України мирову угоду в цій частині затверджує.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми., яку відповідач в мирової угоді зобов'язався перерахувати їх в розмірі 363,20грн. державного мита та 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до 30 вересня 2009року.

Таким чином, з вище наведеного, господарський суд, розглянувши мирову угоду, перевірив повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання, встановив, що умови зазначеної угоди не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи, стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмета спору, не зачіпають інших інтересів осіб, роз'яснив сторонам відповідно до ч.2ст.78 ГПК наслідки затвердження судом мирової угоди, тому затверджує таку мирову угоду і припиняє провадження у справі.

          На підставі ст.78,п.7ст.80 ГПК України, господарський суд –

У х в а л и в :

          Затвердити мирову угоду укладену між Приватним підприємством “Діміант” м. Краматорськ та Відкритим акціонерним товариством “Старокраматорський машинобудівний                                завод” м. Краматорськ від 21.09.2009року такого змісту:

1. Позивач - Приватне підприємство “Діміант” м. Краматорськ відмовляється від стягнення з відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний                                завод” м. Краматорськ пені в розмірі 5054,99грн. та 3% річних в сумі 631,87грн. , всього 30652,18грн.

4

2. Відповідач – Відкрите акціонерне товариство “Старокраматорський машинобудівний завод” м. Краматорськ-84302, ЄДРПОУ №05763642, ІПН №057636405154, св-во №06291375, р/р №26009980120 у УСБ м. Краматорська, МФО 334486 визнає суму боргу в розмірі 26786,80грн. та інфляційні витрати в сумі 3865,38грн., які зобов'язується сплачувати по 5108,70грн. кожного місяця впродовж шести місяців, починаючи з жовтня 2009року по березень 2010рік.

3. Державне мито в розмірі 363,20грн. та 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідач - Відкрите акціонерне товариство “Старокраматорський машинобудівний завод” м. Краматорськ-84302, ЄДРПОУ №05763642, ІПН №057636405154, св-во №06291375, р/р №26009980120 у УСБ м. Краматорська, МФО 334486 до 30 вересня 2009року зобов”язується сплатити на користь позивача - Приватного підприємства “Діміант” м. Краматорськ, вул. Шкадінова, 48-41, ЄДРПОУ №34546471, ІПН №345464705151, св-во №06297485, р/р №26007060110344 у КФ “Приватбанк” м. Краматорська, МФО 335548 до 30 вересня 2009року.

4. Сторони гарантують , що підписання мирової угоди не порушують прав третіх осіб.

          5. Після укладання мирової угоди кредитор відмовляється від пред'явлення яких-небудь претензій чи вимог до боржника.

6. Дана мирова угода вступає в законну дію з моменту затвердження її господарським судом.

         Припинити провадження у справі.

Суддя                                                                                                       

 .