Рішення

від 22.07.2015 по справі 902/841/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 р. Справа № 902/841/15

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : акціонера відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до : відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 00371570, 22115, смт. Бродецьке, вул. Робітнича, 44, Козятинський район, Вінницька область)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Мар'їнський Укрпромзбут" (код ЄДРПОУ 35740940, 85600, м. Мар'їнка, проспект Ворошилова, 16, Донецька область)

про визнання недійсними договорів про зарахування боргу

представники сторін:

від позивача : ОСОБА_1

від відповідача 1 : ліквідатор ВАТ "Бродецький цукровий завод" Томашук М.С.

від відповідача 2 : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

17.06.2015 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява акціонера відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Мар'їнський Укрпромзбут" про визнання недійсним договорів про зарахування боргу.

18.06.2015 року судом прийнято ухвалу про порушення провадження за вказаним позовом у справі № 902/841/15 з призначенням слухання на 07.07.2015. року.

Порушуючи провадження в даній справі суд звернув увагу на слідуюче.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Згідно ч. 7 ст. 16 ГПК України, справи у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За змістом п. 1.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 року № 04-5/14, до корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.

У постановах Верховного суду України від 21.01.2015 року у справі № 3-207гс14, визначено, що до корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів; у випадку доведення особою порушення угодою її прав або охоронюваного законом інтересу, така особа вправі звернутися до суду із вимогою про визнання угоди недійсною, навіть якщо ця особа не є її стороною. Незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спір за позовом у справі № 902/841/15 підвідомчий господарському суду та підлягає розгляду в порядку визначеному ГПК України.

Ухвалою суду від 19.06.2015 року по справі № 902/841/1 було відмовлено в задоволенні заяви (вх. № 06-60/4/15 від 17.06.2015 року) про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на майно.

Окрім того, ухвалою суду від 07.07.2015 року відмовлено у задоволенні заяви акціонера відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" ОСОБА_1 (вх. № 06-73/39/15 від 07.07.2015 року) про забезпечення позову по справі № 902/841/15.

07.07.2015 року від ліквідатора ВАТ "Бродецький цукровий завод" до суду надійшов відзив на позову заяву № 02-02/ від 07.07.2015 року слідуючого змісту.

Господарським судом Вінницької області здійснюється провадження у справі про банкрутство ВАТ "Бродецький цукровий завод".

Постановою господарського суду від 20.01.2011 року ВАТ "Бродецький цукровий завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Томашука М.С..

В січні 2015 року , позивач звернувся до ВАТ "Бродецький цукровий завод" із запитом щодо роз'яснення стану справ в діяльності ВАТ "Бродецький цукровий завод".

30.01.2015 року ВАТ "Бродецький цукровий завод" було надано відповідь позивачу в якій було роз'яснено, що всі майнові активи ВАТ "Бродецький цукровий завод" були передані по договорам про зарахування боргу до ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут".

Позивачем вірно зазначено, що між ВАТ "Бродецький цукровий завод" та ПАТ "Банк "Демарк" було укладено кредитний договір № 463 від 16.04.2008 року.

Відповідно до умов кредитного договору ВАТ "Бродецький цукровий завод", зобов'язаний був погасити в строк до 30 квітня 2010 року борг в сумі 10 946 111,11 грн..

12.03.2010 року між ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут" та ПАТ "Банк "Демарк" було укладено договір відступлення права вимоги № 351.

Згідно цього договору ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут" набув всі права за кредитним договором № 463 від 16.04.2008 року.

Також між ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут" та ПАТ "Банк "Демарк" 12.03.2010 року було укладено договір відступлення прав за іпотечним договором.

В зв'язку із тим, що ВАТ "Бродецький цукровий завод", не погасив ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут" борг в сумі 10 946 111,11 грн., в зв'язку з чим, ВАТ "Бродецький цукровий завод" було передано ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут" всі основні засоби (нерухомість, обладнання засоби виробництва та ін.) в рахунок погашення боргу на підставі договорів про зарахування боргу та актів приймання - передачі, який було підписано в.о голови правління Журилко О.В..

Так, позивачем вірно зазначено, що між сторонами не було укладено договору про задоволення вимог іпотекодержателя передбаченого договором іпотеки та ЗУ "Про іпотеку" та ЗУ "Про заставу", а було вчинено - договори про зарахування боргу.

Також ліквідатор вказав, що у нього відсутні будь-які відомості щодо проведення незалежної оцінки майна, що передано в рахунок погашення боргу. Майнові активи були передані по залишковій вартості.

В зв'язку із викладеним та враховуючи обставини викладені в позовній заяві, ВАТ "Бродецький цукровий завод" не заперечує проти задоволення судом даного позову. Всі викладені обставини в заяві позивача відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені документально.

Ухвалою суду від 07.07.2015 року відкладено розгляд справи № 902/841/15 на 22.07.2015 року.

На визначену дату в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача1

Відповідач 2 правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.

При цьому, направлення ухвали суду від 07.07.2015 року на адресу відповідача, а саме: 85600, м. Мар'їнка, проспект Ворошилова, 16, Донецька область, підтверджується реєстром поштових відправлень № 857 від 13.07.2015 року.

Згідно абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відсутність представника відповідача 2 в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до ст. 75 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача 2 належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

В ході розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача 1 позов визнав повністю.

Суд заслухавши представників сторін та оглянувши матеріали справи, встановив наступне.

16.04.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Банк "Демарк" (іпотекодержатель) та відкритим акціонерним товариством "Бродецький цукровий завод" в особі голови правління ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, предметом якого є забезпечення всіх вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 463 від 16.04.2008 року, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, відповідно до якого іпотекодержатель при виконанні іпотекодавцем певних його умов, надає кредит у розмірі 10 000 000,00 грн. строком по 26 грудня 2008 року зі сплатою 24 % річних за користування кредитом згідно умов кредитного договору (повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, а також сплати неустойки у розмірах та випадках передбачених вищезазначеним договором).

Вказаний договір іпотеки посвідчено 16.04.2008 року в реєстрі за № 807 приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Кондратьєвим В.Ю..

12.03.2010 року між публічним акціонерним товариством "Банк "Демарк" (цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мар'їнський Укрпромзбут" (цесіонарій), у зв'язку з укладенням між сторонами договору відступлення права вимоги № 351 від 12.03.2010 року укладено договір відступлення прав за іпотечним договором.

Згідно п. 1.1 цього договору цедент передає, а цесіонарій приймає всі права за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Вінницької області Кондратьєвим В.Ю. 16.04.2008 року, що укладений між цедентом та відкритим акціонерним товариством "Бродецький цукровий завод" та посвідчений приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Вінницької області Кондратьєвим В.Ю. 16 квітня 2008 року за р. № 807, що укладений в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором № 463 від 16.04.2008 року, включаючи всі додатки до нього.

Договір відступлення прав за іпотечним договором від 12.03.2010 року, посвідчено 12.03.2010 року в реєстрі за № 303 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Кондратьєвим В.Ю..

В подальшому, товариство з обмеженою відповідальністю "Мар'їнський Укрпромзбут" звернулося до в.о. голови правління відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" Журилко О.В. із письмовою вимогою про оплату боргу згідно акту звірки від 01.07.2010 року в сумі 11 597 733,97 грн..

На вказану вимогу відповідачем 1 надано відповідь згідно якої ВАТ "Бродецький цукровий завод" визнає борг в розмірі 11 597 733,97 грн. та в зв'язку з важким фінансовим становищем просить в рахунок погашення заборгованості прийняти основні засоби та інші ТМЦ, а саме : основні засоби, які є предметом іпотечного договору від 16.04.2008 року на загальну суму 2 070 525,65 в т.ч. ПДВ; основні засоби, які є предметом договору застави від 03.06.2008 року № 463/2 на загальну суму 5 491 979,16 грн. в т.ч. ПДВ; основні засоби, які є власністю ВАТ "Бродецький цукровий завод" на загальну суму 3 768 092,58 грн. в т.ч. ПДВ; ТМЦ, які є власністю ВАТ "Бродецький цукровий завод" на загальну суму 267 136,58 грн. в т.ч. ПДВ.

05.07.2010 року між відкритим акціонерним товариством "Бродецький цукровий завод" (боржник) в особі в.о. голови правління Журилко О.В. та товариством з обмеженою відповідальністю "Мар'їнський Укрпромзбут" (кредитор) укладено договір зарахування боргу № 9 на таких умовах :

Боржник передає у власність в рахунок погашення заборгованості яка виникла, і підтверджується актом звірки від 01.07.2010 року, у боржника ВАТ "Бродецький цукровий завод" перед кредитором ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут", а кредитор : ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут" приймає у власність ТМЦ на загальну суму 83 290,30 гривень в тому числі ПДВ (п. 1.3).

ТМЦ передаються згідно накладних по місцю знаходження боржника (п. 1.4).

Цей договір підписується сторонами та скріплюється їх печатками (п. 1.3).

Усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регулюються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості (п. 1.4).

Всі виправлення за текстом цього договору мають силу та можуть братися до уваги виключно за умови, що вони у кожному окремому випадку датовані, засвідчені підписами сторін та скріплені їх печатками (п. 1.5).

Цей договір складений при повному розумінні сторонами його умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із сторін (п. 1.6).

Сторони засвідчують, що цей договір відповідає дійсним намірам сторін, укладений сторонами добровільно, його умови є справедливими для сторін (п. 1.7). Цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 1.8).

Окрім того, на тотожних умовах між відповідачами були укладені договори про зарахування боргу, а саме : від 05.07.2010 року № 10 (на суму 183 846,28 грн.); від 06.07.2010 року № 11 (на суму 894 291,12 грн.); від 07.07.2010 року № 12 (на суму 733435,76 грн.); від 08.07.2010 року № 13 (на суму 665 289,50 грн.); від 09.07.2010 року № 14 (на суму 96 248,08 грн.); від 09.07.2010 року № 15 (на суму 217 887,85 грн.); від 12.07.2010 року № 16 (на суму 160 267,02 грн.); від 12.07.2010 року № 17 (на суму 216 589,27 грн.); від 13.07.2010 року № 18 (на суму 201 630,06 грн.); від 14.07.2010 року № 19 (на суму 206 527,92 грн.); від 15.07.2010 року № 20 (на суму 222 660,25 грн.); від 16.07.2010 року № 21 (на суму 213267,40 грн.).

Разом з тим, пунктом 1.1 договору про зарахування боргу від 19.07.2010 року № 22 відповідачі узгодили, що Боржник передає у власність в рахунок погашення заборгованості, яка виникла, і підтверджується актом звірки від 01.07.2010 року, у боржника ВАТ "Бродецький цукровий завод" перед кредитором ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут", а кредитор : ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут" приймає у власність майно, яке предметом договору іпотеки на загальну суму 2 070 525,65 гривень в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 1.1 договору про зарахування боргу від 20.07.2010 року № 23, укладеного між відповідачами, Боржник передає у власність в рахунок погашення заборгованості, яка виникла, і підтверджується актом звірки від 01.07.2010 року, у боржника ВАТ "Бродецький цукровий завод" перед кредитором ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут", а кредитор : ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут" приймає у власність відповідно до пункту 4.3 договору застави від 03.06.2008 року № 463/2 майно, на загальну суму 5 491 979,16 гривень в тому числі ПДВ.

До вказаних вище договорів за номерами з 11 по 23, відповідачами складено та підписано акти приймання передачі-передачі рухомого та нерухомого майна, а саме : від 06.07.2010 року на суму 834 291,12 грн.; від 07.07.2010 року на суму 733 435,76 грн.; від 08.07.2010 року на суму 665289,50 грн.; від 09.07.2010 року на суму 96 248,08 грн.; від 09.07.2010 року на суму 217887,85 грн.; від 12.07.2010 року на суму 160 267,02 грн.; від 12.07.2010 року на суму 216589,27 грн.; від 13.07.2010 року на суму 201 630,06 грн.; від 14.07.2010 року на суму 206527,92 грн.; від 15.07.2010 року на суму 222 660,25 грн.; від 16.07.2010 року на суму 213267,40 грн.; від 19.07.2010 року на суму 2 070 525,65 грн.; від 20.07.2010 року на суму 5 491 979,16 грн..

До договорів про зарахування боргу від 05.07.2010 року № 9 та № 10 акти приймання передачі-передачі майна відсутні.

30.01.2015 року ліквідатором ВАТ "Бродецький цукровий завод" надано відповідь акціонеру ВАТ "Бродецький цукровий завод" Карповичу В.Я. в якій вказано, що в зв'язку із тим, що ВАТ "Бродецький цукровий завод", не погасив ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут" борг в сумі 10 946 111,11 грн., то ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут" на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду 19.07.2010 року зареєстрував за собою право власності на все нерухоме майно ВАТ "Бродецький цукровий завод". Також всі основні засоби (нерухомість, обладнання засоби виробництва та ін.) у відповідності до вимог ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут" були передані ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут" в рахунок погашення боргу на підставі актів приймання-передачі, який було підписано в.о голови правління Журилко О.В.. В зв'язку із цим ВАТ "Бродецький цукровий завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно реєстру власників цінних паперів ВАТ "Бродецький цукровий завод", ОСОБА_1 є влаником цінних паперів у кількості 32 531.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частина 1 ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ч. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що у період з 05.07.2010 по 20.07.2010 року за № № 9 - 23, між ВАТ "Бродецький цукровий завод" та ТОВ "Мар'їнський Укрпромзубут" були укладені договори зарахування боргу.

На виконання вказаних договорів № № 11 - 23, між відповідачами були підписані акти приймання-передачі рухомого та нерухомого майна.

Зокрема, як одну із підстав позову, позивач зазначає, що у відповідності до протоколу засідання спостережної ради від 03.10.2010 р., копію якого надано до позовної заяви, на засіданні вирішувалось питання обрання в.о. голови правління ВАТ "Бродецький цукровий завод". Та у відповідності до рішень якого призначено в.о. голови правління ВАТ "Бродецький цукровий завод" Журилко О.В..

Відповідне рішення спостережної ради є недійсним та таким, що не породжує жодних юридичних наслідків з огляду на те, що в даному протоколі відсутні будь - які рішення стосовно призначення в.о. голови правління Журилко О.В.. В даному протоколі є лише пропозиція про призначення в.о голови правління Журилко О.В. однак жодних рішень про її призначення спостережною радою не приймалось та в даному протоколі відсутнє.

Однак на підставі протоколу спостережної ради від 03.10.2010 р., до виконання обов'язків голови правління ВАТ "Бродецький цукровий завод" приступила Журилко О.В. та вчинила дії щодо незаконної передачі активів ВАТ "Бродецький цукровий завод" ТОВ "Мар'їнський Укрпромзубут".

В зв'язку з цим, позивач просить визнати недійсними договори про зарахування боргу з № 11 по № 23.

Як вбачається з протоколу засідання Спостережної ради ВАТ "Бродецький цукровий завод" від 30.03.2010 року, в порядок денний (п. 2) включено питання щодо тимчасового призначення (до рішення загальних зборів акціонерів) в.о. голови правління ВАТ "Бродецький цукровий завод" та його заступника.

Згідно даного протоколу за призначення в.о. голови правління ВАТ "Бродецький цукровий завод" Журилко О.В. проголосовано одноголосно, однак відомості щодо прийняття відповідного рішення в протоколі відсутні.

Пунктами 10.1, 10.2 статуту ВАТ "Бродецький цукровий завод", передбачено, що управління товариством здійснюють : загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління та ревізійна комісія. Вищим органом товариства є загальні збори акціонерів.

Відповідно до підпункту "е" п. 10.2.1 статуту відповідача 1, до компетенції загальних зборів акціонерів належить обрання та відкликання голови та членів правління.

Судом встановлено, що оспорюванні правочини підписано в.о. голови правління ВАТ "Бродецький цукровий завод" Журилко О.В..

Беручи до уваги наведенні вище пункти статуту та обставини, суд приходить до висновку, що в.о. голови правління ВАТ "Бродецький цукровий завод" Журилко О.В. не мала відповідних повноважень на укладання оспорюваних правочинів, оскільки органу правління як спостережна рада статутом ВАТ "Бродецький цукровий завод" не визначено.

Принагідно, суд звертає увагу на правові позиції викладені у постанові Верховного суду України від 01.07.2015 року у справі № 3-327гс15, в якій, зокрема, вказується, що позовні вимоги обґрунтовано відсутністю у ПП "Бета-Консалтинг" необхідного обсягу прав щодо майна, яке є предметом договорів оренди нежитлового приміщення від 15 травня 2012 р. N ДО-01, від 1 березня 2013 р. N ДО-04 та договорів відповідального зберігання від 1 березня 2013 р. N 01/03, від 1 березня 2013 р. N 375, а також відсутністю відповідних повноважень у директора ТОВ "Агроком" на укладення із ПП "Бета-Консалтинг" зазначених договорів. Рішенням господарського суду Київської області від 12 серпня 2014 р. у справі N 911/2435/14 позов задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2014 р. зазначене рішення залишено без змін. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про визнання недійсними зазначених договорів, оскільки укладення директором товариства з ТОВ "Агроком" цих договорів свідчить про порушення корпоративних прав позивача щодо управління справами товариства, розподілу прибутку товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності товариства та погіршення майнового стану підприємства, що впливає на права позивача як учасника, з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 70 %.

Крім того, аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року у справі № 3-207гс14.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що за оспорюваними правочинами та актами приймання-передачі було відчужено, зокрема, нерухоме майно.

В силу ч. 1 ст. 209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Як вбачається з оспорюваних правочинів, за якими здійснювалося передання нерухомого майна нотаріального не посвідченні, що є підставою для їх визнання недійсними.

Зважаючи на наведені приписи законодавства, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтованість та правомірність заявлених вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами наявними у матеріалах справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21 лютого 2013 року, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

З огляду на викладене, сплачений судовий збір в розмірі 1 218,00 грн. підлягає покладенню на відповідачів у рівних частинах згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним договір про зарахування боргу № 11 від 06.07.2010 року; договір про зарахування боргу № 12 від 07.07.2010 року; договір про зарахування боргу № 13 від 08.07.2010 року; договір про зарахування боргу № 14 від 09.07.2010 року; договір про зарахування боргу № 15 від 09.07.2010 року; договір про зарахування боргу № 16 від 12.07.2010 року; договір про зарахування боргу № 17 від 12.07.2010 року; договір про зарахування боргу № 18 від 13.07.2010 року; договір про зарахування боргу № 19 від 14.07.2010 року; договір про зарахування боргу № 20 від 15.07.2010 року; договір про зарахування боргу № 21 від 16.07.2010 року; договір про зарахування боргу № 22 від 19.07.2010 року; договір про зарахування боргу № 23 від 20.07.2010 року, що укладені між ВАТ "Бродецький цукровий завод " та ТОВ "Мар'їнський Укрпромзбут".

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 00371570, 22115, смт. Бродецьке, вул. Робітнича, 44, Козятинський район, Вінницька область) на користь акціонера відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 609,00 грн. - витрат із сплати судового збору.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мар'їнський Укрпромзбут" (код ЄДРПОУ 35740940, 85600, м. Мар'їнка, проспект Ворошилова, 16, Донецька область) на користь акціонера відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 609,00 грн. - витрат із сплати судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити відповідачу 2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повне рішення складено 27 липня 2015 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу-2 (85600, м. Мар'їнка, проспект Ворошилова, 16, Донецька область).