Ухвала

від 25.01.2010 по справі 16/2015

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"25" січня 2010 р.Справа № 16/2015

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" в особі Славутської філії, м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромбудкерам", с. Романіни Славутського району

про стягнення 143 189,14 грн., з яких: 93 080,22 грн. - пені, 38 046,17 грн. - інфляційних нарахувань та 12 062,75 грн. - 3% річних;

зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромбудкерам", с. Романіни Славутського району

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" в особі Славутської філії, м. Хмельницький

про визнання недійсним договору №2009-ПП- (13)-(157) від 29.12.2008 р. на постачання та транспортування газу промисловим споживачам.

Суддя Магера В.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_1 -за довіреністю № 27 від 12.11.2009 р.;

Ухвала виноситься 25.01.10 р., оскільки в судовому засіданні 12.01.10 р. оголошувалась перерва.

Суть спору: Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 143 189,14 грн., з яких: 93 080,22 грн. - пені, 38 046,17 грн. - інфляційних нарахувань та 12 062,75 грн. - 3% річних за неналжне виконання умов договору постачання та транспортування природного газу.

Первісний відповідач у зустрічному позові просить суд визнати недійсним договір №2009-ПП- (13)-(157) від 29.12.2008 р. на постачання та транспортування газу промисловим споживачам.

В судовому засіданні 12.01.10 р. позивачем за первісним позовом подано письмовий відзив, в якому він зазначив наступне: у зустрічному позові ТОВ „РомбудкерамВ» просить суд на підставі норм п.1 ст.215 ЦК України, п.1 ст.203 ЦК України, визнати недійсним Договір, оскільки останній суперечить вимогам закону, виходячи із наступного.: - в п.2.1. Договору не визначено об'єм постачання природного газу в період з січня 2009 року по грудень 2009 року в кубічних метрах.

В пункті 2.2. Договору вказується, що розподіл об'ємів природного газу, вказаних в п.2.1. Договору здійснюється, виходячи із місячного об'єму виділеного постачальником. Таким чином, з п.2.2. Договору випливає, що у п.2.1. Договору сторони не домовилися про об'єми постачання природного газу, оскільки, виходячи з п.2.2. даного Договору місячний об'єм виділяє Постачальник, а не відповідач, як виконавець по даному договору, що суперечить п.п.3 п.1 ст.3 ЦК України. Зазначає що наведене суперечить підпункту 3 п.1 ст.3 ЦК України, за якою передбачено, що цивільні відносини ґрунтуються на свободі договору.

Позивач вважає, що відповідач за первісним позовом не мав наміру вступати у договірні відносини з Постачальником відповідача, то визначення об'єму газу від свавілля третьої особи, що не є стороною договору, суперечив принципу свободи договору.

- посилається, що згідно з п.12 ст.638 ЦК України передбачається, що договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визнанні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди, та оскільки об'єми поставки газу є необхідними для договорів поставки газу, то такими, щодо яких за заявою обох сторін (п.п.2.1., 2.2) Договору має бути досягнуто згоди, то відсутність такої домовленості робить цей договір недійсним.

- вважає, що цифри в таблиці 2.1. в колонці обсяг газу ніяк не обґрунтовані і не пов'язані з таким поняттям як об'єм газу в кубічних метрах, а тому не можуть підтверджувати домовленість сторін Договору про об'єми поставки газу.

- посилається, що в п.2.5. Договору домовленості про тип і номера приладів обліку природного .... газу, щодо домовленості про які сторони заявили в зазначеному пункті договору, але фактично не домовились.

- вважає відсутньою домовленість сторін про представника Виконавця, який зобов'язаний від імені Виконавця підписати акт прийому-передачі природного газу, але представник в договорі не визначений.

- посилається що сторони за Договором не дійшли згоди щодо порядку розрахунків за газ, оскільки в п.6.1. Договору зазначено, що оплата вартості газу, послуг з транспортування здійснюється замовником шляхом 100% оплати заявлених обсягів за 8 банківських днів до початку місяця поставки газу встановлює Постачальник, а не Замовник за цим договором, тому замовник не може оплачувати за поставку газу в обсягах, які він може виявитися неспроможним оплатити, то домовленість сторін за пунктом 2.2. та 6.1. Договору суперечить підпункту 3 п.1. ст. З ЦК України.

На підставі викладеного, позивач за зустрічним позовом вважає Договір таким, що суперечить вимогам закону та просить визнати його недійсним.

Крім того, останній подав до господарського суду Хмельницької області клопотання в порядку ст.22, 28 ГПК України, в якому просив врахувати аргументи про відсутність у ВАТ „ХмельницькгазВ» ліцензії на право постачання та транспортування природного газу промисловим споживачам, а також те, що укладений договір суперечить цілям, зазначеним в установчих документах юридичної особи ВАТ „ХмельницькгазВ» , що є підставою для визнання договору недійсним відповідно до підпунктів 10, 12 Ро'зяснення ВАС України від 12.03.1999 року № 02-5/11 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням угод недійснимиВ» .

Розглянувши зустрічний позов ТОВ „РомбудкерамВ» до ВАТ „ХмельницькгазВ» про визнання недійсним договору на постачання та транспортування газу промисловим споживачам від 29.12.2008 р. та клопотання від 09.12.2009 р. №18/2 вважаємо їх необгрунтованими та спрямованими на ухилення від господарсько-правової відповідальності, виходячи з наступного:

Як зазначалося вище, між ВАТ „ХмельницькгазВ» в особі директора Славутської філії ВАТ „ХмельницькгазВ» ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 26.06.2007 р. №1384. виданої ВАТ „ХмельницькгазВ» (далі виконавець) та ТОВ „РомбудкерамВ» (далі замовник) в особі ОСОБА_3. укладений Договір №2009-(13)-(157) від 29.12.2009 р. на постачання та транспортування природного газу промисловим споживачам.

Предметом договору є постачання та транспортування природного газу для потреб промислових споживачів (надалі газ). Замовнику по мережах Виконавця та оплата вартості газу та послуг з його транспортування Замовником.

Правовими підставами регулювання правовідносин між сторонами є нормативно-правові акти, які перераховані в п. 1 Договору, зокрема Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України затверджених наказом Державного комітету України по нафті і газу від 01.11.1994 року №355. Пунктом 2.1 наведених Правил передбачено, що кількість природного газу, передбаченого для поставки, визначається договором у відповідності з затвердженими для газопостачальних, газозбутових організацій і споживачів річних і квартальних лімітів. Місячні ліміти поставки природного газу встановлюються на підставі квартальних лімітів, виходячи з середньодобової норми споживання природного газу.

Перераховані в п.1 Договору Нормативно-правові акти не містять в якості додатків зразків типових договорів на постачання та транспортування природного газу. На цій підставі суб'єктами господарювання в газовій галузі надано право самостійно розробляти, узгоджувати, доповнювати відповідні договори.

Між сторонами договору на протязі тривалого часу складалися господарські відносини. їх регулювання здійснювалося на умовах аналогічних за формою та змістом договорів за попередні роки.

Таким чином, на думку позивача за первісним позовом, є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що укладений договір між Сторонами №2008-(13)-(157) від 29.12.2008 р. базується на основі вільного волевиявлення і на наявності у сторін права погоджувати на свій розсуд будь які умови договору, що не суперечить законодавству, тому посилання позивача на порушення загальних засад цивільного законодавства щодо вчинення свавілля та порушення свободи договору з боку ВАТ „ХмельницькгазВ» є незаконним і непідтвердженим ніякими доказами.

В зустрічній позовній заяві ТОВ „РомбудкерамВ» , як позивач, неправильно та на свій розсуд і в своїх інтересах трактує поняття „ПостачальникВ» .В зазначеному договорі ВАТ „ХмельницькгазВ» одночасно виконує функції постачальника газу та газотранспортної організації, що передбачено постановою КМУ від 27.12 01 за №1729 „Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газомВ» .

Укладений між сторонами Договір носить двосторонній характер, інші сторони в Договорі відсутні.

Пункт 2.2.містить лише деталізацію розподілу постачальником обсягу газу виконавцем, тобто ВАТ „ХмельницькгазВ» ,яке згідно з укладеним договору являється одночасно постачальником .

У зв'язку з цим позивач не має правового обгрунтування для визначення постачальника природного газу, крім ВАТ „ХмельницькгазВ» , іншу особу в якості третьої сторони у договорі та повязувати з нею виникнення будь-яких правовідносин.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що сторони не домовилися щодо використання типу і номерів приладів обліку газу.

Разом із тим, у приміщенні котельні відповідача за первісним позовом встановлені лічильники газу типу Л2-150-650 №1659 та Л2-160-650№10120. Вони пройшли відповідну державну повірку і придатні до експлуатації у відповідності до Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльністьВ» .

Позивач -ВАТ „ХмельницькгазВ» вважає що це не є підставою для визнання договору недійсним.

Крім того, зі слів останнього, немає належного обгрунтування для визнання договору недійсним посилання позивача на те, що сторони не домовились про представника, який уповноважений підписувати акти прийому-передачі природного газу між Виконавцем та Замовником.

Відповідно до функціональних обов'язків контроль за обліком споживаного газу Замовником покладено на майстра абонентної служби ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності, виданої ВАТ „ХмельницькгазВ» від 20.06.08 р.№ 1036.

За формою, змістом, та наданими повноваженнями представника довіреність відповідає встановленим вимогам.

На цій підставі позивач необгрунтовано заявив вимогу , що сторони не домовилися про представника, уповноваженого підписувати акти приймання-передачі природного газу між сторонами.

Укладений договір є двостороннім,підписаний уповноваженими представниками сторін, які дійшли остаточної згоди по всіх пунктах договору, в тому числі в частині проведення розрахунків, а також визначені конкретні платіжні реквізити. На думку позивача за первісним позовом, це дає підстави вважати це посилання надуманим та необ'єктивним..

Згідно чинного законодавства у вирішенні спорів про визнання угод недійсними повинні враховуватися факти обману,насильства,погрози,зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною щодо укладання угоди, (ст.ст. 229,230,231,232 ЦК України), разом із тим, на думку позивача, відповідач не навів жодного такого факту, що засвідчує, що позовна вимога щодо визнання договору недійсним є безпідставною,необґрунтованою та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім вищенаведеного в позовній заяві, в клопотанні, як на підстави визнання договору недійсним, позивач посилається на відсутність у відповідача ліцензії з надання послуг з газопостачання та невідповідність укладеного договору цілям зазначеним у Статутних документах ВАТ „ХмельницькгазВ» , як юридичної особи. Необхідно звернути увагу , що позивач посилається з цих питань на постанову ВАС України, від 12.03.1999 р. №02-5/11 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням угод недійснимВ» не маючи з цього достовірних даних .

Зі слів первісного позивача, це спростовується тим., що момент укладання договору та на теперішній час ВАТ „ХмельницькгазВ» має відповідну діючу ліцензію, видану уповноваженим державним органом,на надання послуг з газопостачання та транспортування природного газу всім категоріям споживачів природного газу.(копія ліцензії додається)

Відповідно до п.2 Статуту ВАТ „ХмельницькгазВ» затвердженим загальними зборами акціонерів від 14.05.05 р. предметом діяльності товариства є:

п..2.2.1 Експлуатація газових мереж,споруд,обладнання і приладів природного і зрідженого газу за регульованими та нерегульованими тарифами.

Посилаючись на викладені у письмовому відзиві на зустрічний позов, позивач за первісним позовом просить суд відмовити відповідачу в задоволенні заявлених ним вимог.

В судове засідання 25.01.10 р. позивач за первісним позовом повноважного представника не направив. При цьому, 25.01.10 р. від останнього на адресу суду надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із неможливістю прибуття повноважного представника в дане судове засідання.

Крім того, позивачем заявлено письмове клопотання про продовження строку вирішення спору на більш тривалий термін.

Представник відповідача в судове засідання 25.01.10 р. прибув та надав платіжні доручення, відповідно до яких останній сплатив ВАТ „ХмельницькгазВ» за фактично спожитий газ та надані послуги з його траспортування і постачання, зокрема: 182 000,00 грн. - в липні 2009 р. та 5 000,00 грн. -в серпні 2009 р. Крім того, представником відповідача подано видаткові накладні, довіреності, відповідно до яких в рахунок оплати за спожитий газ в липні 2009 р. ВАТ „ХмельницькгазВ» в особі Славутської філії отримало в товариства цеглу на загальну суму 21 500,00 грн. Таким чином всього відповідачем за первісним позовом було сплачено 208 500,00 грн. Тому, відповідач вважає безпідставними доводи позивача про наявність у ТОВ "Ромбудкерам" заборгованості за споживання і траспортування природного газу в розмірі 443 312,00 грн.

Разом із тим, представник відповідача підтримав письмове клопотання позивача за первісним позовом щодо продовження строку вирішення спору на більш тривалий термін.

Виходячи із вищенаведеного, судом враховується наступне:

Згідно ч.1 ст.69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України, за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Заявлене сторонами клопотання щодо продовження строку розгляду спору та клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи будь чиїх прав, свобод та законом охоронюваних інтересів не порушує, нормам чинного законодавства відповідає, а тому судом приймається та підлягає задоволенню. Строк вирішення спору по справі судом продовжується до 01.04.2010 р.

У зв'язку із викладеним, суд вважає за необхідне з метою повного та всебічного розгляду матеріалів справи відкласти розгляд справи у відповідності із нормами ст. 77 ГПК України для витребування нових доказів у справі.

Керуючись ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

У Х В А Л И В:

Клопотання сторін про продовження строку вирішення спору задовольнити.

Строк вирішення спору по справі № 16/2015 продовжити до „ 01В» квітня 2010 року.

Розгляд справи № 16/2015 відкласти на 11 год. 00 хв. „25В» лютого 2010 року .

Явка повноважних представників сторін у засідання суду обов'язкова.

Суддя В.В. Магера

Віддруковано 3 примірники:

1 -до матеріалів справи;

2 -позивачу;

3 -відповідачу