Ухвала

від 02.07.2015 по справі 2а-7773/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2015 р. м. Київ К/9991/75037/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

за участю секретаря судового засідання: Міщенко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Астра Трейд»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року

у справі № 2а-7773/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Астра Трейд»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК Астра Трейд» (далі - ТОВ «ТК Астра Трейд»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі - ДПІ у Оболонському районі м. Києва; відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000662301/0 від 15 жовтня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ТОВ «ТК Астра Трейд», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2011 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ТК Астра Трейд» з питань достовірності декларування сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лантана» за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складено акт № 546/23-01/34345563 від 06 вересня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000662301/0 від 15 жовтня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 300 888,50 грн. (867 259,00 грн. - основний платіж, 433 629,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу ТОВ «Компанія «Лантана» за нікчемним правочином (договором поставки № 04/01/10-2 від 04 січня 2010 року).

Відмовляючи в задоволенні позову повністю, суди попередніх інстанцій з посиланням на факт порушення старшим слідчим Слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва кримінальної справи № 51-3099, досудовим слідством у якій встановлено, що ТОВ «Компанія «Лантана» створене без наміру здійснення господарської діяльності, підтримали правову позицію податкового органу про нікчемність розглядуваного правочину.

Крім того, суди врахували недостатність у контрагента позивача трудових ресурсів (дві особи) та анулювання рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 109/29-203 від 28 січня 2011 року реєстрації ТОВ «Компанія «Лантана» як платника податку на додану вартість.

Проте, колегія суддів вважає вказаний висновок судових інстанцій передчасним, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на формування даних податкового обліку, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). За відсутності ж факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми податку на додану вартість не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

В свою чергу, факт порушення кримінальної справи сам собою не може слугувати належним доказом безтоварності (фіктивності) вчинених операцій до часу його закріплення належним процесуальним шляхом, зокрема, у вигляді вироку, якого, як з'ясовано судами, контролюючим органом не представлено.

Аналогічно і подальша втрата (після здійснення господарських операцій) постачальником статусу платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення виданих ним податкових накладних.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

А відтак, для правильного вирішення спору суду необхідно достеменно з'ясувати характер та зміст операцій, які стали підставою для виникнення у позивача права на оспорювану суму податкового кредиту з податку на додану вартість; дослідити всі первинні документи; встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків; перевірити присутність у товариства ділової мети під час здійснення відповідних господарських операцій та на підставі встановлених обставин зробити вмотивований висновок про реальність проведених операцій.

З огляду на те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі з метою об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Астра Трейд»

задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Маринчак Н.Є.