Постанова

від 21.09.2017 по справі 2а-7773/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 вересня 2017 року №2а-7773/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТК АСТРА ТРЕЙД доДержавної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТК АСТРА ТРЕЙД звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2010 №0000662301/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2011 №2а-7773/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ТК АСТРА ТРЕЙД відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2015 №К/9991/75037/12 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ТК АСТРА ТРЕЙД задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012, а справу направлено на новий розгляд.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу про нікчемність господарських відносин товариства з обмеженою відповідальністю ТК АСТРА ТРЕЙД з товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Лантана є протиправними та не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки та відповідно, податкового повідомлення-рішення від 15.10.2010 №0000662301/0.

Адміністративну справу №2а-7773/11/2670 розглянуто в письмовому провадженні на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі міста Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ТК АСТРА ТРЕЙД з питань достовірності декларування сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Лантана за період з 01.01.2010 по 30.06.2010.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю ТК АСТРА ТРЕЙД підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , що призвело до заниження податку на додану вартість за 2010 рік у розмірі 867 259,00 грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією в Оболонському районі міста Києва складено акт від 06.09.2010 №546/23-01/34345563 та винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2010 №0000662301/0, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 300 888,50 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТК АСТРА ТРЕЙД не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2 Закону України Про податок на додану вартість , чинного на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акта перевірки Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва від 06.09.2010 №546/23-01/34345563 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю ТК АСТРА ТРЕЙД з товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Лантана за договором поставки від 04.01.2010 №04/01/10-2.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю ТК АСТРА ТРЕЙД (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Лантана (постачальник) укладено договір від 04.01.2010 №04/01/10-2, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у встановлені строки другій стороні - покупцеві товар, маркований контрольними марками, а саме: аудіокасети з записом, диски для лазерних зчитувань, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його вартість.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору, податкових накладних, видаткових накладних, виписок з банківських рахунків.

Так, умовами договору передбачено (пункт 4.1), що сторони визначають, що ціна на товари погоджені сторонами у видаткових накладних, які з боку постачальника підписує директор або уповноважена наказом по підприємству, а з боку покупця - особа уповноважена довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, така довіреність є невід'ємною частиною даного договору.

Однак, позивачем не надано жодної довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Окрім того, договором передбачено, що поставка товару здійснюється на склад постачальника: місто Київ, проспект Леся Курбаса, 2Д.

Проте, матеріали справи не містять доказів перебування на праві власності чи користування складу за зазначеною адресою.

Відтак, під час судового розгляду справи позивачем не доведено суду наявність руху активів під час здійснення відповідної господарської операції.

У свою чергу, Державна податкова інспекція в Оболонському районі міста Києва, як на підставу спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю ТК АСТРА ТРЕЙД та з товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Лантана вказано на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва майора податкової міліції Лещенко С.В., про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ в одне провадження від 07.07.2010р. №51-3099, згідно якої під час провадження досудового слідства встановлено, що невизначеними особами в 2007-2009 роках без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності були здійснені дії по створенню та придбанню суб'єктів господарської діяльності, в тому числі товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Лантана , що являється основним контрагентом позивача.

Таким чином, під час розгляду справи позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Відповідно до наявних в матеріалах доказів, за спірними операціями лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення операцій.

Суд акцентує увагу, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Отже, якщо певна господарська операція не відбулася, визначення податкового кредиту є безпідставним і податок на додану вартість не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у позивача податкових накладних, а також доказів сплати контрагенту вартості товару з податком на додану вартість.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 19.02.2014 р. №К/800/12613.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод, відповідно при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв правомірно, у межах наданих йому повноважень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.