ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25"
лютого 2009 р.
Справа №
4/158-3382
Господарський суд Тернопільської області
у
складі
Розглянув
справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"САВСЕРВІС - МОВА" вул. Краснова, 27, м. Київ в особі філіалу ТОВ
"САВСЕРВІС - МОВА" в с. Острів Тернопільської області вул.
Промислова, 3, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області
до
Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
про стягнення 47 580 грн. 12 коп.
За участю
представників сторін:
позивача: представник - Агаян А.В. (довіреність № б/н від
01.07.2008р.)
відповідача:
підприємець - ОСОБА_1
(свідоцтво НОМЕР_1 від 11.11.1997р.);
адвокат - Яхван
В.М. (ордер № 2432 від 27.01.2008р.)
Суть справи:
В розпочатому
судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обов'язки,
передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Товариство з
обмеженою відповідальністю "САВСЕРВІС - МОВА" вул. Краснова, 27, м.
Київ в особі філіалу ТОВ "САВСЕРВІС - МОВА" в с. Острів
Тернопільської області вул. Промислова, 3, с. Острів, Тернопільського району,
Тернопільської області звернулося до господарського суду Тернопільської області
з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1про
стягнення 47580 грн. 12 коп.
11.02.2009р.
представник позивача подав суду письмові заперечення на відзив відповідача та
додаткові пояснення, посилаючись при цьому на те, що ряд доказів відповідача
про сплату коштів (4, 6, 7, 9, 10, 11, 12А, 12Б, 12В, 12Г, 12Д, 13Б, 13А, 13В,
14А, 14Б, 14В, 15А, 15Б, 15В) -мають призначення платежу, а тому змушений
частково погодитись із відзивом, і відповідно просив стягнути з відповідача 28
176 грн. 24 коп., в тому числі: 25 360 грн. 53 коп. основного боргу, 406 грн. 46
коп. три проценти річних, 2 409 грн. 25 коп. шкоди внаслідок росту індексу
інфляції, 281 грн. 76 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно -
технічне забезпечення судового процесу. Зазначена заява господарським судом
прийнята до розгляду як така, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.
18.02.2009р.
відповідач подав відзив на заперечення на відзив відповідача та на додаткові
пояснення позивача, згідно якого визнав свою заборгованість перед позивачем по
накладних: № 12120349 від 31.07.2007р. (неоплачений залишок 416 грн. 89 коп.),
№ 12190168 від 07.08.2007р. (на суму 1 562 грн. 50 коп.), № 12190169 від
07.08.2007р. на суму 316 грн. 70 коп., всього на загальну суму 2 296 грн. 09
коп., та пояснив щодо накладних: № 10130417 від 13.01.2007р. на суму 1902 грн.
28 коп., № 10690225 від 10.03.2007р. на суму 2 487 грн. 89 коп., № 10690226 від
10.03.2007р. на суму 57 грн. 46 коп., всього на суму 4 447 грн. 63 коп. - те,
що товар по даних накладних від позивача не одержував, про що свідчить отримувач:
покупець (невідомий), прізвища відповідача в накладних немає, так як і немає
його власноручного підпису, скріпленого печаткою про отримання товару, а також
просив визнати дійсною оплату авансом
грошових коштів в сумі 15 814 грн. 71 коп. (про що також не заперечив
представник позивача).
В судовому
засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до
21.01.2009р. та до 27.01.2009р., а також оголошувалися перерви до 28.01.2009р.,
до 11.02.2009р., до 18.02.2009р. та до 25.02.2009р. для надання можливості
сторонам подати додаткові докази та прийняти участь у її розгляді.
Технічна
фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України
не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.
Розглянувши
матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:
- Філіал ТОВ
"САВСЕРВІС - МОВА" в с. Острів Тернопільської області та Приватний
підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 в період з 13.01.2007р. по
07.08.2007р. здійснювали господарські операції з купівлі - продажу товару;
- позивач
- Філіал ТОВ "САВСЕРВІС -
МОВА" в с. Острів Тернопільської області, що діє від імені ТзОВ “Сервіс -
мова”, заявляючи позов про стягнення з відповідача - Приватного підприємця
ОСОБА_1 47 580 грн. 12 коп. боргу за передані у власність підприємця товари
стверджував, що цей борг виник внаслідок невиконання зобов'язання щодо оплати
товару, отриманого по накладних : № 10130417 від 13.01.2007р., № 10690225 від
10.03.2007р., № 10690226 від 10.03.2007р., № 10960563 від 06.04.2007р., №
11030498 від 13.04.2007р., № 11030499 від 13.04.2007р., № 11070482 від
17.04.2007р., № 11160616 від 26.04.2007р., № 11070479 від 17.04.2007р., №
11200948 від 30.04.2007р., № 11200949 від 30.04.2007р., № 11280397 від
08.05.2007р., № 11280396 від 08.05.2007р., № 11280466 від 08.05.2007р., №
11280406 від 08.05.2007р., № 11360782 від 16.05.2007р., № 11360783 від
16.05.2007р., № 11420463 від 22.05.2007р., № 11420464 від 22.05.2007р., №
11490689 від 29.05.2007р., № 11490690 від 29.05.2007р., № 11560671 від
05.06.2007р., № 11560672 від 05.06.2007р., № 11630816 від 12.06.2007р., №
11630817 від 12.06.2007р., № 11700721 від 20.06.2007р., № 11700684 від
20.06.2007р., № 12050251 від 24.07.2007р., № 11770713 від 27.06.2007р., №
11770714 від 27.06.2007р., № 11910404 від 10.07.2007р., № 11910405 від
10.07.2007р., № 11980292 від 17.07.2007р., № 11980291 від 17.07.2007р., №
12050358 від 24.07.2007р., № 12050344 від 24.07.2007р., № 11770712 від
27.06.2007р., № 12120175 від 31.07.2007р., № 12120349 від 31.07.2007р., №
12190169 від 07.08.2007р., № 12190168 від 07.08.2007р.;
- при цьому
позивач своє право на отримання оплати за товар вважає порушеним з моменту
закінчення 7-денного терміну з дня отримання вимоги оплати, надісланої йому
(відповідачу) 15.07.2008р.;
- відповідач
-ПП ОСОБА_1 у відзиві та письмових поясненнях, наданих в процесі судового
дослідження матеріалів справи 28.01.2009р., позову не визнав, покликаючись на
те, що в період з 24.03.2007р. по 23.08.2007р. він отримував для реалізації
товар (алкогольні напої) від імені фірми “Савсервіс - мова” без оформлення
договору та додатку до нього. За отриманий товар розраховувався грошима за
посередництвом працівників фірми “СавСервіс” -ОСОБА_3, та ОСОБА_2, про що
свідчать їхні договори -доручення та власноручні розписки в одержанні грошей -
всього на суму 41 951 грн. 92 коп.
З огляду на
зазначені обставини, судом оголошувалася перерва в судовому засіданні для
проведення сторонами аналізу відпуску товару та розрахунків за нього у період,
що зазначений позивачем у позовній заяві. При цьому судом було роз'яснено
сторонам їхній обов'язок у відповідності з ст. 33-34 Господарського
процесуального кодексу України обґрунтовувати заявлені ними вимоги та
заперечення належними і допустимими доказами та відхилено клопотання сторін про
виклик в судове засідання -ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2 -для дачі
пояснень по фактах отримання товару та грошових коштів з огляду на те, що
господарська операція купівлі -продажу згідно ЗУ “Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні” повинна бути відображена у первинних
бухгалтерських документах , як - то видаткові накладні та платіжні доручення,
які і оцінює та аналізує суд в процесі розгляду спору з приводу такої операції.
В процесі
судового дослідження та аналізу доказів у справі, в судовому засіданні, що
відбулося 11.02.2009р., представник позивача подав суду письмові пояснення із
яких слідує, що ним ряд доказів відповідача про сплату коштів (4, 6, 7, 9, 10,
11, 12А, 12Б, 12В, 12Г, 12Д, 13Б, 13А, 13В, 14А, 14Б, 14В, 15А, 15Б, 15В)
-мають призначення платежу, а тому частково погоджується із відзивом, і
відповідно просить стягнути з відповідача 28 176 грн. 24 коп., в тому числі: 25
3601 грн. 53 коп. основного боргу, 406 грн. 46 коп. три проценти річних, 2 409
грн. 25 коп. шкоди внаслідок росту індексу інфляції, 281 грн. 76 коп.
державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення
судового процесу.
Враховуючи факт
подання позивачем додаткових письмових пояснень та розрахунків у справу безпосередньо
в судовому засіданні суд, з огляду на усне клопотання відповідача про
продовження перерви в судовому засіданні, продовжив перерву до 18.02.2009р. в
порядку ст. 77 ГПК України, надавши можливість відповідачу ознайомитись із
додатковими поясненнями позивача та доданими до них розрахунками інфляційних та
річних.
У відзиві,
поданому у справу 18.02.2009р., відповідач зазначив, що не визнає існування
“старої заборгованості”, відповідно просить 15 814 грн. 71 коп., сплачених
через представників позивача по договорах
доручення № 0074026 від 24.03.2007р., № 0074054 від 05.04.2007р., №
0065224 від 13.04.2007р., № 0075879 від 04.05.2007р., № 0065086 від
07.05.2007р. визнати як попередню оплату за товар, сплата вартості якого є
предметом цього спору, та відмовити у позові повністю, як безпідставно
заявленому.
Господарський
суд, проаналізувавши матеріали справи, додатково подані докази та пояснення
представників сторін, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково
в сумі 20 912 грн. 90 коп. основного боргу, 1 986 грн. 72 коп. інфляційних, 333
грн. 46 коп. річних. При цьому суд виходить із такого:
Відповідно до
ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на
користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу,
надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор
має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що
виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,
інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -
відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взаємовідносини,
що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що
випливають із договорів поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного
кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується передати у
встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для
використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних
з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець
зобов'язується прийняти і оплатити за нього повну грошову суму, відповідно
належними і допустимими доказами їх здійснення є товаророзпорядчі документи, що
підтверджують факт здійснення таких господарських операцій.
- Cт. 9 Закону
України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(№996-XIV
від 16.07.1999р.) передбачено, що господарські операції відображаються у
первинних бухгалтерських документах, які повинні бути складені під час їх
здійснення або безпосередньо після їх закінчення.
- Первинними
документами, які містять відомості про господарську операцію (поставку
продукції) та підтверджують її здійснення є видаткові та податкові накладні.
- При цьому
первинні бухгалтерські документи повинні мати обов'язкові реквізити, перелік
яких міститься у п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні» та у п. 2.4. Положення про документальне
забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом
Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., серед яких, зокрема,
передбачено зазначення посади осіб, відповідальних за здійснення господарських
операцій, їх підписи та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка
бере участь у здійсненні господарських операцій.
З огляду на
зазначені вимоги закону та враховуючи встановлені судом обставини, заявлені до
стягнення 25 360 грн. 53коп. (згідно заяви від 11.02.2009р.) по накладних: №
10130417 від13.01.2007р., № 10690225 від 10.03.2007р., № 10690226 від
10.03.2007р., № 10960563 від 06.04.2007р., № 11030498 від 13.04.2007р., №
11030499 від 13.04.2007р., № 11070482 від 17.04.2007р., № 11070479 від
17.04.2007р., № 11160616 від 26.04.2007р., № 11200948 від 30.04.2007р., №
11200949 від 30.04.2007р., № 11280397 від 08.05.2007р., № 11280396 від
08.05.2007р., № 11280466 від 08.05.2007р., № 11280406 від 08.05.2007р., №
11360782 від 16.05.2007р., № 11360783 від 16.05.2007р., № 11420463 від
22.05.2007р., № 11420464 від 22.05.2007р., № 11490689 від 29.05.2007р., №
11490690 від 29.05.2007р., № 11560671 від 05.06.2007р., № 11560672 від
05.06.2007р., № 11630816 від 12.06.2007р., № 11630817 від 12.06.2007р., №
11700684 від 20.06.2007р., № 11700721 від 20.06.2007р., № 11770712 від
27.06.2007р., № 11770713 від 27.06.2007р., № 11770714 від 27.06.2007р., №
11910404 від 10.07.2007р., № 11910405 від 10.07.2007р., № 11980291 від
17.07.2007р., № 11980292 від 17.07.2007р., № 12050344 від 24.07.2007р., №
12050358 від 24.07.2007р., № 12050251 від 24.07.2007р., № 12120175 від
31.07.2007р., № 12120349 від 31.07.2007р., № 12190168 від 07.08.2007р., №
12190169 від 07.08.2007р., підлягають до задоволення частково в сумі 20 912
грн. 90 коп., оскільки накладні: № 10130417 від 13.01.2007р. на суму 1902 грн.
28 коп., № 10690225 від 10.03.2007р. на суму 2 487 грн. 89 коп., № 10690226 від
10.03.2007р. на суму 57 грн. 46 коп., всього на загальну суму 4 447 грн. 63
коп., долучені позивачем до позовної заяви, не можуть бути доказом здійснення
господарської операції - поставки товару, так як не містять реквізитів, які
дають змогу ідентифікувати особу, яка відповідальна за одержання товару, а саме
- її посадового становища, прізвища, імені та по-батькові і не визнані
відповідачем.
Заперечення
відповідача та його вимога визнати 15 814 грн. 71 коп. попередньою оплатою за
товар, що отриманий ним по цих накладних та викладені ним в обґрунтування цього
доводи судом оцінені критично та спростовуються вимогами норм законодавства, що
наведені вище.
Перерахування
грошей як і відпуск товару є господарською операцією, в підтвердження
проведення якої передбачені первинні бухгалтерські документи, із яких можна
було зробити той чи інший висновок.
Із долучених
відповідачем доказів не вбачається факту проведення попередньої оплати (як - то
письмова угода чи відомості про призначення платежу), в той же час власноручні
письмові записи відповідача (які відповідач просить не брати до уваги) свідчать
про зворотнє.
Поданий
позивачем договір купівлі - продажу № 20 від 25.04.2006р. та додаток до нього
за № 1, укладений між Філіалом ТОВ "САВСЕРВІС - МОВА" в с. Острів
Тернопільської області та Приватним підприємцем ОСОБА_1 судом не прийнято як
доказ про договірні взаємовідносини між сторонами у справі, так як укладений
він філіалом від імені Дочірнього підприємства “Савсервіс Прикарпаття ” в м.
Тернополі, про що свідчить відтиск круглої печатки, тоді як сторонами у справі
є ТзОВ “Савсервіс - мова” у с. Острів Тернопільського району;
- про
відсутність договору між сторонами свідчить і той факт, що позивачем
15.07.2008р. на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату боргу в
семиденний термін з дня її вручення (в порядку ст. 530 ЦК України), в
підтвердження чого долучено також копію фіскального чека та опису поштового
вкладення на ім'я ОСОБА_1, що датовані 15.07.2008р.
Тому слід
рахувати, що грошове зобов'язання у відповідача по оплаті отриманого ним по
зазначених вище накладних виникло з моменту отримання вимоги, надісланої йому
15.07.2008р.
Згідно ст. 625
Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
Згідно
розрахунку позивача, проаналізованого та приведеного судом у відповідність із
стягуваною сумою боргу та кількістю днів прострочення, вимоги позивача в цій
частині підлягають до задоволення в сумі 1 986 грн. 72 коп. інфляційних (за
період з 01.08.2008-11.02.2009р.) та 333 грн. 46 коп. річних (за період з
01.08.2008-11.02.2009р.)
Щодо стягнення
з відповідача 73 грн. 00 коп. річних, 422 грн. 53 коп. інфляційних, нарахованих
за прострочення виконання грошового зобов'язання, та 4 447 грн. 63 коп.
основного боргу, господарський суд відмовляє за необґрунтованістю та
недоведеністю належними і допустимими доказами.
Державне мито
та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів
„Про державне мито” покладаються на відповідача пропорційно задоволеним
позовним вимогам.
Крім цього,
враховуючи, що позивач, збільшивши розмір позовних вимог (про стягнення з
відповідача 2409 грн. 25 коп. інфляційних та 406 грн. 46 коп. річних) не
оплатив їх державним митом в установленому порядку та розмірі, тому його
(державне мито) слід стягнути з позивача в доход Державного бюджету України з
розрахунку 1% від збільшеної суми, що складає 23 грн. 20 коп.
На підставі
наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49,
82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов
задовольнити частково.
2. Стягнути з
Приватного підприємця ОСОБА_1АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1 - на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю "САВСЕРВІС - МОВА" вул.
Краснова, 27, м. Київ, ідент. код 30776789
-20 912 (двадцять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 90 коп. основного боргу,
1 986 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 72 коп. інфляційних, 333 (триста тридцять
три) грн. 46 коп. річних, 232 (двісті тридцять дві) грн. 33 коп. в повернення
сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з
Товариства з обмеженою відповідальністю "САВСЕРВІС - МОВА" вул.
Краснова, 27, м. Київ, ідент. код 30776789 в доход Державного бюджету України -
23 (двадцять три) грн. 20 коп. державного мита.
4. В іншій
частині позову відмовити.
Накази видати після вступу рішення у законну
силу.
На рішення
господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати
апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня
підписання рішення "_10_" _03_ 2009 року через
місцевий господарський суд.
Суддя
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2009 |
Оприлюднено | 29.09.2009 |
Номер документу | 4751846 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Бурда Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні