Постанова

від 07.04.2009 по справі 5/330-07-8306

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" квітня 2009 р.

Справа № 5/330-07-8306

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання

Кубік О.В.

за участю представників сторін в

судовому засіданні від 07.04.2009 року:

від позивача: ОСОБА_1.,

від відповідача: Петров В.С.,

за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю „Форшип”

на ухвалу

господарського суду Одеської області в порядку ст. 121 Господарського

процесуального кодексу України від 10 лютого 2009 року

по справі

№ 5/330-07-8306

за позовом:

ОСОБА_1

до відповідача: Товариства

з обмеженою відповідальністю „Форшип”

про стягнення

360000 грн.

У судовому засіданні 07.04.2009

року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

          У жовтні 2007

року ОСОБА_1звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Форшип” про стягнення 360000 грн.

          Рішенням господарського суду Одеської

області від 22.12.2008 року по справі № 5/330-07-8306 позов задоволено

частково; стягнуто з ТОВ „Форшип” на користь колишнього учасника Товариства з

обмеженою відповідальністю „Форшип” ОСОБА_1 269081,40 грн. основного боргу,

3611,25 грн.  за проведення експертизи,

2691,17 грн. державного мита, 65,21 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В

решті позову відмовлено.

          08.01.2009 року господарським судом

Одеської області видано наказ про примусове виконання рішення суду від

22.12.2008 року по справі № 5/330-07-8306.

21 січня 2009 року ТОВ „Форшип”

звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про розстрочку

виконання рішення господарського суду Одеської області від 22.12.2008 року по

справі № 5/330-07-8306, в якій просило розстрочити сплату заборгованості в сумі

360000 грн. наступними шляхом: до 01.02.2009 року в сумі 75 448,71 грн. та

подальший залишок рівними частинами в сумі 50 000,00 грн. щомісяця до

01.06.2009 року.

          Обґрунтовуючи заяву, ТОВ „Форшип”

вказало про скрутне фінансове становище у зв'язку з різким падінням транзитних

та експортно-імпортних вантажопотоків в порту Ізмаїл. На підтвердження своїх

доводів ТОВ „Форшип” надало довідку з показниками фінансово-господарської

діяльності підприємства за період з 01.01.2006 року до 01.10.2008 року.

          Доповнивши свою заяву, ТОВ „Форшип”

просило надати відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської

області від 22.12.2007 року по справі № 5/330-07-8306 строком на три місяця та

встановити розстрочку платежів: до 09.05.2009 року -75 448,71 грн., до

09.06.2009 року -100 000 грн., до 09.07.2009 року - 100 000 грн. 

          Ухвалою господарського суду Одеської

області від 10.02.2009 року по справі № 5/330-07-8306 (суддя Могил С.К.) у

задоволенні  заяви ТОВ „Форшип” про

розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від

22.12.2008 року по справі № 5/330-07-8306 відмовлено з підстав недоведеності

належним чином  наявності обставин, які

ускладнюють виконання рішення господарського суду Одеської області або роблять

його неможливим.

          Не погодившись з ухвалою від

10.02.2009 року, ТОВ „Форшип” звернулось до Одеського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від

10.02.2009 року та направити справу на новий розгляд для вирішення питання про

відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду від 22.12.2008

року. Оскаржувану ухвалу ТОВ „Форшип” вважає такою, що винесена з порушенням

ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд не надав

відповідачу можливості підготувати та надати відповідні докази.

Розглянувши матеріали справи,

доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом норм

процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав

для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 106

Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського

суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим

Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом". Апеляційні скарги на ухвали місцевого

господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду

апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Частиною 3 ст. 121 Господарського

процесуального кодексу України встановлено, що про відстрочку або розстрочку

виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання

виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

В даному випадку скаржник оскаржує

ухвалу про відмову в наданні розстрочки виконання рішення суду першої

інстанції, оскарження якої прямо не передбачено Господарським процесуальним

кодексом України.

Проте, судова колегія з цього

приводу зазначає наступне.

Статтею 124 Конституції України

встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що

виникають у державі.

Стаття 129 Конституції України

визначає основною засадою судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та

касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Пленум Верховного Суду України в

пункті 2 постанови від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування

Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що оскільки Конституція

України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є

нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст

будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його

відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати

Конституцію як акт прямої дії.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про

захист прав людини і основоположних свобод, яка підписана 04.11.1950 року та

ратифікована 17.07.1997 року, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій

Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в

національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які

здійснювали свої офіційні повноваження.

Виходячи з вищевказаних положень, а

також роз'яснень Вищого арбітражного суду України  від 12.09.1996 року № 02-5/333 „Про деякі

питання практики застосування статті 121 

ГПК України”, колегією суддів прийнято до провадження та розглянуто

апеляційну скаргу ТОВ „Форшип” на ухвалу господарського суду Одеської області

від 10.02.2009 року.

Згідно з частиною 1 ст. 121

Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що

ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони,

державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю

ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний

строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи

його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може

відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити

спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки,

розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні

обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк

або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що

згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не

вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними

термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання

про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку

виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси

сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору,

наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Місцевий господарський суд,

розглядаючи заяву ТОВ „Форшип” про розстрочку виконання рішення господарського

суду Одеської області 22.12.2008 року по справі № 5/330-07-8306, врахував

вимоги процесуального закону і підставно дійшов висновку про недоведеність

заявником обставин, що ускладнюють виконання рішення суду від 22.12.2008 року

або роблять його неможливим.

Доводи апеляційної скарги щодо

ненадання судом ТОВ „Форшип” можливості підготувати документи та надати докази

не приймаються до уваги, оскільки наявна в матеріалах справи ухвала суду від

27.01.2009 року свідчить про призначення розгляду заяви ТОВ „Форшип” на 09.02.2009

року з зобов'язанням  товариства надати

документальні докази на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання

рішення господарського суду Одеської області, а також обставин, викладених у

довідці та заяві (а.с. 128).

На підставі вищевикладеного та керуючись

ст. ст. 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської

області від 10.02.2009 року по справі № 5/330-07-8306 залишити без змін,

апеляційну скаргу -  без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня

її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

          Головуючий суддя:                                                           

Т.Я. Гладишева

          Суддя:                                                                                

Я.Ф. Савицький

Суддя:                                                                               

О.Т. Лавренюк