Постанова

від 21.07.2015 по справі 813/1902/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 року м. Львів № 813/1902/15

13 год. 15 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1;

відповідача : представник ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» (далі - ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Жовківському районі), в якому просить: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області щодо проведення перевірки та складання акту перевірки №64/13-23-2201/38565262 від 18.02.2015 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000202211 від 02.03.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки №64/13-23-2201/38565262 від 18.02.2015 року.

У вищенаведеному акті контролюючий орган вказав про те, що господарські операції між ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» та його контрагентами ТОВ «Мелана» та ПП «Хімінвест» не спричинили реального настання юридичних наслідків. Позивач з такими висновками не погоджується, зазначив про те, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій позивача з названими вище контрагентами, а також доказам, які пов'язані із господарською діяльністю ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО». Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо завищення податкового кредиту по безтоварних операціях всього на суму 37283,00 грн., в тому числі за липень 2014 року на суму 24565,00 грн., за вересень 2014 року на суму 12718,00 грн., а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 26950,00 грн., за штрафними санкціями - 6737,50 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

Також позивач вказує, що в ДПІ у Жовківському районі не було правових підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, оскільки відповідно до вимог п. 3 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Однак, під час проведення перевірки ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» контролюючим органом не представлено ні дозволу Кабінету Міністрів України, ні заявки ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» щодо його перевірки, ні рішення суду та не названо підстав проведення перевірки згідно вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №64/13-23-2201/38565262 від 18.02.2015 року, складеного за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» (код ЄДРПОУ 38565262) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при взаєморозрахунках з ТОВ «Мелана», код ЄДРПОУ - 39090327 та ПП «Хімінвест», код ЄДРПОУ - 32424590 за липень та вересень 2014 року. В даному акті зазначено, що до перевірки не представлено документів, які підтверджують факт проведення фінансово-господарських операцій з ПП «Хімінвест» та ТОВ «Мелана». Також вказано, що ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вимоги третім особам. На цій підставі податковий орган дійшов висновку про відсутність підтвердження реального здійснення господарської діяльності з вказаними вище контрагентами позивача.

Крім цього, вказав, що позивачем до перевірки не представлено документів, які підтверджують факт реалізації будівельних робіт, отриманих від ПП «Хімінвест» та ТОВ «Мелана».

У підсумку відповідач зазначив, що ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» завищено податковий кредит по безтоварних операціях всього на суму 37283,00 грн., в тому числі за липень 2014 року на суму 24565,00 грн., за вересень 2014 року на суму 12718,00 грн.

Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000202211 від 02.03.2015 року, і на думку відповідача підстав для його скасування немає.

Щодо визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та складання акту перевірки, відповідач зазначив, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

У період з 03.02.2015 року по 11.02.2015 року згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 81, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 03.02.2015 року №40 та наказу від 10.02.2015 року №58, ДПІ у Жовківському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» (код ЄДРПОУ 38565262) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при взаєморозрахунках з ТОВ «Мелана», код ЄДРПОУ - 39090327 та ПП «Хімінвест», код ЄДРПОУ - 32424590 за липень та вересень 2014 року, за наслідками якої складено №64/13-23-2201/38565262 від 18.02.2015 року (далі - акт перевірки від 18.02.2015 року).

У висновках акта перевірки від 18.02.2015 року відповідач, серед іншого, зазначив про порушення ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит по безтоварних операціях всього на суму 37283,00 грн., в тому числі за липень 2014 року на суму 24565,00 грн., за вересень 2014 року на суму 12718,00 грн.

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000202211 від 02.03.2015 року, після чого позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо наявності у відповідача підстав для призначення та проведення позапланової документальної перевірки позивача, суд виходить з такого.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З викладеного слідує, що обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Як зазначалось представником позивача та не заперечувалось представником відповідача, сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності за 2014 рік становить менше 20 мільйонів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у відповідності до пункту 8 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Судом встановлено, що позивач будь-яких заяв до ДПІ у Жовківському районі щодо проведення перевірки не подавав.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл ДПІ у Жовківському районі на проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при взаєморозрахунках з ТОВ «Мелана», код ЄДРПОУ - 39090327 та ПП «Хімінвест», код ЄДРПОУ - 32424590 за липень та вересень 2014 року.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що наказ про проведення документальної позапланової перевірки прийнятий згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу, що згідно позиції Європейського Суду з прав людини у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже, якщо держава задекларувала певні правила поведінки при проведенні перевірок (зокрема, наявності заборони їх проведення). то вона зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

Відтак, за умов, наведених у Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», рішення про проведення перевірки не може бути прийняте відносно підприємства з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» з 03.02.2015 року по 11.02.2015 року. Відтак, така перевірка не може породжувати жодних правових наслідків.

Як наслідок, суд приходить до висновку про протиправність винесеного за наслідками такої перевірки податкового повідомлення-рішення №0000202211 від 02.03.2015 року.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 27.01.2015 року (справа № 21-425а14).

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Підстави для відступлення від зазначеної правової позиції у даній справі у суду відсутні.

Також, суд враховує, що позивачем на підтвердження реальності вчинення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Мелана» та ПП «Хімінвест» та використання придбаних робіт у господарській діяльності до матеріалів справи долучено: договори на виконання робіт, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису, ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів, виписки по особовим рахункам, оборотно-сальдові відомості, договори підряду, штатний розпис (а.с. 86-148, 160-175, 183-194).

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Мелана» та ПП «Хімінвест» відображено в податковій звітності ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО», про що свідчить копії додатків № 5 до податкових декларацій з ПДВ за липень, вересень 2014 року.

Суд відмічає, що надані позивачем первинні документи містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, є належними первинними документами які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Факт реального придбання товарно-матеріальних цінностей та робіт підтверджується первинними документами встановленої форми, про які зазначено вище. Долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність. Податкові накладні, які засвідчують факт придбання робіт також належно оформлені.

Отже, реальність господарських операцій ТОВ «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» по придбанню робіт підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає сумнівів, а тому доводи відповідача щодо не підтвердження реального здійснення господарської діяльності та факту реалізації будівельних робіт суд не приймає до уваги.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав обов'язок доказування на підтвердження існування законних підстав для проведення перевірки та складання акту перевірки №64/13-23-2201/38565262 від 18.02.2015 року. Відтак, податкове повідомлення-рішення №0000202211 від 02.03.2015 року прийнято без дотримання вимог податкового законодавства та не узгоджується з критеріями, перелік яких наведено у частині 3 статті 2 КАС України, тому таке рішення слід скасувати як протиправне.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області щодо проведення перевірки та складання акту перевірки №64/13-23-2201/38565262 від 18.02.2015 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000202211 від 02.03.2015 року.

Присудити із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Комплекс-ПРО» (вул. Воїнів УПА, 24, м. Жовква, Львівська область, 80300, код ЄДРПОУ 38565262) судовий збір у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.07.2015 року.

Суддя Клименко О.М.