Постанова

від 22.07.2015 по справі 904/7324/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року Справа № 904/7324/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Губенко Н.М., розглянувши касаційну скаргу Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у справі№ 904/7324/14 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Афок" доДержавного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" простягнення 124121,12 грн. за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: Голубенко М.С., дов. від 21.04.2015 № 16-05-1442

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Афок" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" про стягнення 114811,20 грн. заборгованості за виконані роботи (послуги) та 9309,92 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2014 у справі № 904/7324/14 (суддя Рудовська І.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Березкіної О.В., суддів Прокопенко А.Є., Чус О.В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2014 у справі № 904/7324/14 скасовано; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Афок" 114811,20 грн. заборгованості за виконані роботи та судовий збір в сумі 3723,63 грн.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у справі № 904/7324/14, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2014 у цій справі залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вказує на те, що апеляційний господарський суд не в повному обсязі встановив та перевірив обставини справи, що стосуються неналежного виконання позивачем укладеного договору та направлення у зв'язку із цим відповідачем претензій на адресу позивача щодо коригування суми наданих послуг.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Афок" та Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" було укладено Договір № 149/1 на охорону об'єктів та здійснення пропускного та внутрішньооб'єктового режиму на об'єктах, що охороняється Товариством з обмеженою відповідальністю "Афок" (далі - Договір № 149/1), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати позивачу послуги з охорони, зазначені в Дислокації об'єктів (Додаток № 1 до Договору), що є невід'ємною частиною Договору, а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору № 149/1 представлення послуг з охорони об'єктів фіксується двостороннім актом прийому-здачі виконаних робіт (послуг), який підписується сторонами не пізніше третього числа місяця наступного за розрахунковим, та є основою для оплати послуг за попередній місяць.

Ціна Договору становить 505700,00 грн. без ПДВ (п. 2.1 Договору № 149/1).

Згідно із п. 2.3 Договору № 149/1 вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується на підставі Дислокації об'єктів та Розрахунку вартості охорони об'єктів (Додатки № 1, № 2 до Договору) та складає 77800,00 грн., без ПДВ.

Пунктом п. 3.1. Договору № 149/1 визначено, що оплата відповідачем за надані послуги здійснюється протягом 20 банківських днів з дня підписання сторонами акту прийому-здачі виконаних робіт (послуг) на підставі встановленого позивачем рахунку на оплату послуг.

02.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Афок" та Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" було укладено Договір № 3/1 на охорону об'єктів та здійснення пропускного та внутрішньооб'єктового режиму на об'єктах, що охороняється Товариством з обмеженою відповідальністю "Афок" (далі - Договір № 3/1) відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати послуги відповідачу з охорони, зазначені в Дислокації об'єктів (Додаток № 1 до Договору), що є невід'ємною частиною Договору, а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1 договору).

Як передбачено п. 1.4 Договору № 3/1 представлення послуг з охорони об'єктів замовника фіксується двостороннім актом прийому-здачі виконаних робіт (послуг), який підписується сторонами не пізніше третього числа місяця наступного за розрахунковим, та є основою для оплати послуг за попередній місяць.

Згідно із п. 2.1 Договору № 3/1 ціна Договору становить 1396869,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 2.3 Договору № 3/1 вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується на підставі Дислокації об'єктів та Довідки-розшифровки послуг охорони щомісячно на січень-грудень 2014 (Додатки № 1, № 2 до Договору).

Предметом позову у справі є позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Афок" про стягнення з Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" вартості наданих послуг за червень 2014 у сумі 114811,20 грн. на підставі Договору № 3/1 та пені у розмірі 9309,92 грн. у зв'язку із несвоєчасною оплатою послуг за договорами № 149/1 та № 3/1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не оплатив надані послуги з охорони, не підписав акт виконаних робіт за червень 2014 на суму 114811,20 грн. та не надав мотивованого заперечення проти його підписання.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов укладеного сторонами Договору № 3/1 надання послуг з охорони фіксується двостороннім актом прийому-здачі виконаних робіт (послуг), який є підставою для оплати послуг; оплата послуг здійснюється протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами акту прийому-здачі виконаних робіт (послуг) на підставі встановленого позивачем рахунку на оплату послуг (п.п. 1.4, 3.1 договору).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для оплати наданих послуг є підписаний обома сторонами акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виставлений на плату позивачем рахунок; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором № 3/1 від 02.01.2014 на суму 114811,20 грн. відповідачем не підписаний, відповідачем було зафіксовано неналежне виконання позивачем умов договору в частині забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей згідно Додатку № 3 до Договору, які були передані позивачу під охорону, у зв'язку із чим дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення вартості послуг за червень 2014.

Апеляційний господарський суд не погодився із вказаним висновком суду першої інстанції та виходив з того, що відповідач не підписав акт виконаних робіт за червень 2014 та не надав письмових заперечень проти акту; відповідно до п.п. 6.2.6, 6.2.7 Договору порушення позивачем умов договору оформлюється Актом про порушення, який підписується уповноваженими представниками сторін і вказаний є підставою для оплати позивачем штрафу; всупереч умовам Договору акти про порушення працівниками позивача умов договору не складалися, повідомлень про одностороннє складання таких актів відповідач не здійснював; із заперечень відповідача вбачається, що у червні 2014 було виявлено порушення, що відображене у заяві до органів міліції, внаслідок якого відповідачу завдано збитки, сума якого за повідомленням відповідача підлягала врахуванню в акті здачі-прийняття виконаних робіт; згідно із п. 6.2.10 договору позивач звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено замовником самостійно, без відповідальних працівників позивача, при відсутності письмового повідомлення про час перебування їх для участі у знятті залишків товарно-матеріальних цінностей та визначення розміру збитків; відповідач лише інформував позивача про виявлені порушення, не вживши заходів для участі позивача у сумісному фіксуванню цих порушень та визначення розміру збитків.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи та виходячи із передбаченого умовами договору порядку оформлення фактів порушення договору, суд апеляційної інстанції відхилив посилання відповідача як на підставу для відмови у стягненні заборгованості за надані послуги на допущені працівниками позивача порушення умов Договору та непідписання актів здачі-прийняття виконаних робіт, дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за червень 2014. Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з безпідставності таких вимог, оскільки умовами договору сторони не передбачили стягнення пені.

Вказаний висновок суду апеляційної інстанції відповідає встановленим фактичним обставинам справи і ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зазначених висновків не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судом апеляційної інстанції оцінки доказів у справі та намагання довести інші обставини, ніж встановлені апеляційним господарським судом, в той час як згідно з вимогами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені обставини та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у справі № 904/7324/14.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у справі № 904/7324/14 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя Л. Іванова

Судді Т. Барицька

Н. Губенко