Ухвала

від 15.03.2010 по справі 37/33-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"15" березня 2010 р. Справа № 37/33-10

вх. № 949/5-37

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Доленчук Д.О.

суддя Погорелова О.В.

суддя Аюпова Р.М.

без участі представників сторін

розглянувши заяву тимчасового адміністратора позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову

по справі за позовом ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" (ВАТ "Інпромбанк") в особі філії Київська дирекція ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" (ФКД ВАТ "Інпромбанк"), м. Київ

до 1. ТОВ "Антер Плюс", м. Харків

2. АТ "ОСОБА_2 та Ко", м. Харків

про стягнення 21638648,56 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" (ВАТ "Інпромбанк") в особі філії Київська дирекція ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" (ФКД ВАТ "Інпромбанк") (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Антер Плюс" та 2. Акціонерного товариства "ОСОБА_2 та Ко" (відповідачі) про стягнення солідарно з відповідачів суми боргу за Кредитним договором № 58-2008 від 14 березня 2008 року у розмірі 21638648,56 грн.

Тимчасовий адміністратор позивача ОСОБА_1 (заявник), через канцелярію господарського суду 12.03.2010 р. за вх. № 4546, надав заяву про забезпечення позову в якій просить суд:

1. Накласти арешт на всі рахунки в національній та іноземних валютах Акціонерного товариства «ОСОБА_2 та Ко» код ЄДРПОУ 22649344, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 70, що відкриті на теперішній час у:

- Харківське відділення АТ Сведбанк (публічне) МФО 300164 (61166 м. Харків, вул. Новгородська, П);

- ЗАТ «АЛЬФА-БАНК» МФО 300346 (01025 м.Десятинна, вул. Десятинна, 4/6);

- ХОУ ВАТ «Ощадбанк» МФО 351823 (61003 м. Харків, пл.Конституції, 22);

- ХОФ АКБ СР «Укрсоцбанк» МФО 351016 (61057 м. Харків, вул. Гоголя, 10);

- ВАТ «Інпромбанк» МФО 351878 (61003 м. Харків, вул. Клочківська, 3);

- ФКД ВАТ «Інпромбанк» МФО 322863 (03150 м. Київ, вул.Івана Федорова, 4);

- Відділення № 28 АКБ «Європейський» МФО 351845 (61010 м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24);

- Харківська регіональна дирекція ВАТ «ВТБ Банк» МФО 350631 (61002 м. Харків, вул. Чернишевські, 66);

- Відділення № 1 Публічного АТ «АКБ «Базис» МФО 351760 (61002, м. Харків, вул.Сумська, 88);

- ХФ ТОВ «Унікомбанк» МФО 350006 (61166 м. Харків, вул. Леніна, 35А);

- ХФ ВАТ КБ «Південкомбанк» МФО 350813 (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 21/23) та/або у будь-яких структурних підрозділах перерахованих банків в межах суми 21 638 648 (двадцять один мільйон шістсот тридцять вісім тисяч шістсот сорок вісім) гривень 56 копійок.

2. Заборонити Акціонерному товариству «ОСОБА_2 та Ко» відкривати в подальшому рахунки у банківських установах.

3. Накласти арешт на всі рахунки в національній та іноземних валютах Товариства з обмеженою відповідальністю «Антер Плюс», код ЄДРПОУ 35072896, місцезнаходження: 61145, м. Харків, вул. Шатилова Дача, буд. 4, що відкриті на теперішній час у:

- ФКД ВАТ «Інпромбанк», МФО 322863 (м. Київ, вул. Федорова, 4) в межах суми 21 638 648 (двадцять один мільйон шістсот тридцять вісім тисяч шістсот сорок вісім) гривень 56 копійок.

4. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Антер Плюс» відкривати в подальшому рахунки у банківських установах.

В обґрунтування заяви заявник вказує на те, що між позивачем та відповідачем - 1 було укладено Кредитний договір №58-2008 від 14.03.2008 року та відповідні договори про внесення змін до вказаного договору, копії яких знаходяться в матеріалах справи, за яким відповідач - 1 отримав кредит у розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень із сплатою 24% (двадцяти чотири) проценти річних з 14 березня 2008 року по 29 травня 2008 року, 23, 32% (двадцять три цілих тридцять два сотих) проценти річних, починаючи з 30 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та 25% (двадцять п'ять) процентів річних, починаючи з 01 січня 2009 року.

Станом на 01.02.2010 року прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом складає 1 749 091 (один мільйон сімсот сорок дев'ять тисяч дев'яносто одна) гривня 56 копійок, а прострочена заборгованість за графіком повернення кредиту складає 5 800 000 (п'ять мільйонів вісімсот тисяч) гривень 00 копійок. Сумарна заборгованість за кредитним договором (сума кредиту та несплачених процентів за користування кредитом) станом на 01.02.2010 року становить 21 638 648 (двадцять один мільйон шістсот тридцять вісім тисяч шістсот сорок вісім) гривень 56 копійок.

За вказаним кредитним договором поручителем за договором поруки від 17 червня 2008 року виступив відповідач - 2. Відповідно до п.1.1 договору поруки відповідач-2 добровільно взяв на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язаннях відповідача - 1 у обсязі суми заборгованості за кредитом з врахуванням нарахованих на нього процентів, штрафів, пені.

Оскільки відповідач - 1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує у зв'язку з відсутністю коштів, і відповідно відповідачу - 1 були направлені письмові вимоги про усунення порушень, але зобов'язання за кредитним договором і надалі не виконуються, то є всі підстави вважати, що права позивача щодо належного отримання коштів від відповідача -1 порушені. Оскільки сума простроченої заборгованості становить 21 638 648 (двадцять один мільйон шістсот тридцять вісім тисяч шістсот сорок вісім) гривень 56 копійок, то відповідно неповернення вказаної суми завдає збитків не тільки банківській установі позивача, але і відповідно і вкладникам банку та інших клієнтам, чиї права порушені.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, керуючись вимогами ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи думку викладену в роз'яснені Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову" від 23.08.1994 р. №02-5/611, інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову", суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звіряти розрахунки, провести огляд доказів у місті їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості. Висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитись з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи.

Згідно зі ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належить відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення, здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарським судом встановлено, що позивачем було надано до суду копію акту звірки заборгованості від 25.02.2010 року за Кредитним договором № 58-2008 від 14.03.2008 року. Вивченням вказаного акту звірки судом було встановлено що станом на 25.02.2010 року заборгованість за кредитом становить 19889557,00 грн., а заборгованість яка підлягає терміновому погашенню складає 2512137,14 грн. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що відповідачем - 1 вчинюються певні дії, які направленні на погашання заборгованості за вказаним кредитним договором.

Крім того, з матеріалів справи та заяви про забезпечення позову не вбачається офіційних доказів того, що відповідачами вчинюються певні дії по перерахуванню грошових коштів з своїх розрахункових рахунків з метою невиконання умов кредитного договору у майбутньому та те, що невиконання умов кредитного договору завдає збитки позивачу і вкладникам банку та інших клієнтам позивача.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що заява тимчасового адміністратора позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову є не обґрунтованою та безпідставною у зв'язку з чим в її задоволенні необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 65, 66, 67, 86 ГПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви тимчасового адміністратора позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Головуючий суддя Доленчук Д.О.

суддя Погорелова О.В.

суддя Аюпова Р.М.