Ухвала

від 15.07.2015 по справі 2а-6682/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2015 р. м. Київ К/9991/26733/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 по справі №2а-6682/11/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Пост ЛТД» про стягнення податкової заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012, у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Пост ЛТД» про стягнення податкової заборгованості - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби 13.04.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 19.04.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.5 статті 41, пункту 102.1 пункту 102 Податкового кодексу України, статей 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі міста Києва було прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.05.2010 №0010801520/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Альт-Пост ЛТД» визначено податкове зобов'язання на суму 259728,00грн.; від 17.08.2010 №0023961520/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Альт-Пост ЛТД» визначено податкове зобов'язання на суму 302674,05грн.; від 17.08.2010 №0024051520/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Альт-Пост ЛТД» визначено податкове зобов'язання на суму 1080282,00грн.; від 14.09.2010 №0031511520/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Альт-Пост ЛТД» визначено податкове зобов'язання на суму 479004,75грн.; від 14.09.2010 №0031551520/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Альт-Пост ЛТД» визначено податкове зобов'язання на суму 1741992,00грн.

Зобов'язання за відповідними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем не сплачені, у зв'язку з чим згідно облікової картки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Пост ЛТД» за ним утворилася заборгованість на суму 3607535,27грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивачем не було належним чином розміщено податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виникла заборгованість відповідача, на дошці оголошень, а відтак, відповідні податкові товариства відповідача не вважаються узгодженим.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

Відповідно до пункту 4.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758, податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 4.8 зазначеного Порядку дата відправлення (вручення) проставляється на корінці податкового повідомлення:

а) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків) у разі вручення податкового повідомлення під розписку;

б) працівником структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця податкового повідомлення.

Відповідно до пункту 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Згідно з пунктом 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001 №266 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001 за №595/5786), якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з такими випадками: незнаходженням посадових осіб; їх відмовою прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у день повернення неврученої податкової вимоги розміщує її на дошці податкових оголошень (повідомлень). День розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем вручення податкової вимоги.

У разі незнаходження фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків працівник підрозділу стягнення податкового боргу в триденний термін здійснює перевірку місцезнаходження (місця проживання) платника податків та складає акт перевірки місцезнаходження платника податків у трьох екземплярах. Якщо за результатами перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків не встановлено, друга податкова вимога разом із третім екземпляром акта підрозділом стягнення податкового боргу передаються структурному підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для розміщення їх на дошці податкових оголошень (повідомлень).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що законодавством передбачено альтернативний порядок надіслання платнику податків податкових повідомлень-рішень та податкових вимог: або вручення під розписку платнику податків чи його уповноваженій особі, або надіслання листом із повідомленням про вручення.

У випадку неможливості вручення податкових повідомлень-рішень платнику податків або податковим органом або поштою такі рішення розміщуються на дошці податкових оголошень (повідомлень). При цьому, акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення платнику податків є належним та достатнім підведенням розміщення рішення на дошці оголошень.

В той же час, обставини, що унеможливлюють вручення податкової вимоги платникові податків, повинні підтверджуватися: 1) або актом довільної форми, що складається в день повернення податкової вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб або їх відмовою прийняти податкову вимогу; 2) або актом перевірки місцезнаходження (проживання) платника податків, який складається в разі незнаходження фактичного місцезнаходження платника податків.

У разі дотримання вищенаведеного порядку та за наявності зазначених актів розміщення податковим органом податкової вимоги на дошці податкових оголошень відповідає приписам чинного законодавства.

Таким чином, для правильного вирішення справи судам необхідно було з'ясувати чи дотримано податковим органом вищезазначений порядок надіслання платнику податків податкових повідомлень-рішень та податкових вимог та їх подальше розміщення на дошці оголошень.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування узгодження у податкових зобов'язань, визначених відповідачеві згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 18.05.2010 №0010801520/0, від 17.08.2010 №0023961520/0, від 17.08.2010 №0024051520/0, від 14.09.2010 №0031511520/0, від 14.09.2010 №0031551520/0, позивач посилався на неможливість вручення вказаних рішень Товариству з обмеженою відповідальністю «Альт-Пост ЛТД» у зв'язку із його незнаходженням за юридичною адресою та розміщення податкових повідомлень-рішень на дошці податкових оголошень, що підтверджується актами про неможливість вручення податкових повідомлень-рішень від 14.06.2010 №201-15-230, від 14.09.2010 №475-15-230, від 14.09.2010 №474-15-230, від 14.09.2010 №475-15-230 від 14.09.2010 №476-15-230, від 14.09.2010 №479-15-230.

Окрім того, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва в обґрунтування наявності у відповідача податкового боргу, який підлягає стягненню, посилалася на те, що у зв'язку із відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Пост ЛТД» за місцезнаходженням перша та друга податкові вимоги були у встановленому порядку розміщені на дошці податкових оголошень.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій зазначене залишено поза увагою, правової оцінки доводам позивача не надано, обставини справи встановлені неповно, що і потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки встановлення нових обставин вимагає дослідження доказів, що знаходиться поза межами касаційного розгляду справи, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій як таких, що не відповідають статті 159 цього Кодексу.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 по справі №2а-6682/11/2670 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв