Рішення

від 21.12.2012 по справі 2-1851

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-1851 Головуючий у суді у 1 інстанції - Моргун Номер провадження 22-ц/1890/1967/12 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 Категорія - 59

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Гагіна М. В. , Маслова В. О.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 31 липня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - відділ державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції, про звернення стягнення на майно,

в с т а н о в и л а:

У травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що у відділі ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції знаходиться на виконанні ухвала від 17 червня 2009 року Глухівського міськрайонного суду про стягнення з правонаступників ОСОБА_5 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 11362,28 грн. на його користь.

ОСОБА_6 ухвалою Глухівського міськрайонного суду від 17 червня 2009 року було замінено боржника ОСОБА_5

Згідно листа КП Глухівське БТІ №169 від 01 березня 2010 року, за ОСОБА_5 на праві приватної власності зареєстрована 1/2 частина квартири, що знаходиться в с. Некрасове Глухівського району, вул. Первомайська, 12/6. Згідно ухвали Глухівського міськрайонного суду, спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після померлого 22 травня 2008 року ОСОБА_5 прийняли спадщину за законом як доньки, подавши заяви про прийняття спадщини до Глухівської районної державної нотаріальної контори в установлений законом термін, визнані судом правонаступниками ОСОБА_5 і є сторонами виконавчого провадження.

Станом на 07 травня 2012 року борг на виконання ухвали Глухівського міськрайонного суду від 17 червня 2009 року не сплачено, про що свідчить довідка відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції від 07 травня 2012 року.

Посилаючись на ст. 1282 ЦК України, просив звернути стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі, а саме: на 1/2 частину квартири, яка знаходиться в с. Некрасове Глухівського району, вул. Первомайська, 12/6, що успадкували спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після померлого ОСОБА_5, в межах суми боргу 11362,28 грн.

Заочним рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 31 липня 2012 року в позові ОСОБА_2 про звернення стягнення на 1/2 частину майна в с. Некрасове Глухівського району Сумської області по вул. Первомайська, 12/6 відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення щодо звернення стягнення для погашення заборгованості та стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частинах судовий збір.

Сторони в судове засідання не з'явились, вважаються належним чином сповіщеними про час і місце розгляду справи за місцем реєстрації їх місця проживання відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України

Вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам процесуального закону судове рішення не відповідає.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не доведено, що відповідачі відмовились від одноразового платежу, а нерухоме майно померлого спадкодавця - боржника - квартира № 6 в с. Некрасове Глухівського району по вул. Первомайська, 12 його спадкоємцям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у натурі не передавалося.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. ч. 2 - 4 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

З матеріалів справи вбачається, що 22 травня 2008 року помер ОСОБА_5 - батько відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21).

Згідно копій документів спадкової справи №117-509-2008 після смерті ОСОБА_5, померлого 22 травня 2008 року, заведеної Глухівською районною державною нотаріальною конторою 2 жовтня 2008 року, 02 жовтня 2008 року дочки померлого - відповідачі в справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Глухівської районної державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5, зазначивши, що до складу його спадкового майна входять земельна ділянка, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, грошові внески, квартира АДРЕСА_1. Позивач звернувся з заявою до нотаріальної контори як кредитор померлого (а.с.19-24).

В зв'язку з смертю боржника ОСОБА_5 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, просив визнати боржниками дочок померлого, які прийняли спадщину.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду від 17 червня 2009 року задоволено заяву ОСОБА_2, замінено сторону боржника його правонаступниками ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа № 1-216 від 27 листопада 2003 року, виданого на підставі вироку Глухівського районного суду від 27 листопада 2003 року, яким ОСОБА_5 засуджений за ст. 194 ч. 2 КК України.

З вказаної ухвали вбачається, що вироком Глухівського районного суду від 27 листопада 2003 року ОСОБА_5 був засуджений за ч. 2 ст. 194, 75 КК України до трьох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на три роки, повинен був за цим вироком відшкодувати ОСОБА_2 завдані збитки в сумі 165490 гр. ОСОБА_8 примусового виконання вироку до відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції був направлений виконавчий лист, заведене виконавче провадження № 11306 (а.с.42-43).

Згідно довідки відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції від 07 травня 2012 року № 268 у відділі ДВС знаходиться на виконанні ухвала Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 17 червня 2009 року №6-15 про стягнення з правонаступників ОСОБА_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 11362,28 грн. на користь ОСОБА_2 Станом на 07 травня 2012 року борг не сплачений (а.с.4).

Згідно довідки Глухівської районної державної нотаріальної контори від 10 липня 2012 року, свідоцтво про право на спадщину на майно (квартиру) в с. Некрасове по вул. Первомайська, 12/6 відповідачкам не видавалось (а.с.36).

Суму боргу відповідачі не оспорюють.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Матеріалами справи доведені вимоги позивача.

Посилання суду на те, що в справі відсутні докази того, що позивач звертався до відповідачів з вимогою про одноразовий платіж, є безпідставними, оскільки їх відмова від здійснення одноразового платежу в рахунок погашення боргу їх покійного батька перед позивачем вбачається з змісту ухвали про заміну боржника у виконавчому провадженні, де зазначено, що вони заперечували проти задоволення заяви про заміну боржника, посилаючись на те, що збитків ОСОБА_2 не заподіювали і сплачувати йому нічого не зобов'язані.

Про їх відмову від погашення боргу покійного батька перед позивачем шляхом одноразового платежу свідчать і їх заперечення на апеляційну скаргу, з яких вбачається, що вони не повинні сплачувати цей борг, оскільки не отримали свідоцтво про право на спадщину.

Оцінка судом тієї обставини, що відповідачі не отримали свідоцтво про право на спадщину - квартиру АДРЕСА_1, як відсутність підстав вважати, що майно в натурі спадкоємцям не передане, є також помилковою.

Суд не врахував, що саме в зв'язку з прийняттям відповідачами спадщини після батька суд замінив останнього на них як боржників у виконавчому провадженні.

Як вбачається з ст. 1281 ЦК України, обов'язок кредитора пред'явити вимогу до спадкоємця, який прийняв спадщину, є самостійним правом.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися конкретним способом захисту свого порушеного права, який визначається спеціальним законом, який регулює конкретні цивільні правовідносини.

Позивач обрав спосіб захисту свого порушеного права, передбачений законом, а саме - ст. 1282 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 як кредитора до спадкоємців, які вже є боржниками у виконавчому провадженні, суд не звернув уваги за зазначені вимоги закону щодо обов'язку спадкоємців відповідати за борги кредитора у межах вартості спадкового майна, та неправильно тлумачив положення ч. 2 ст. 1282 ЦК України.

Зокрема, за змістом ч. 2 ст. 1282 ЦК України випливає, що кредитор не позбавлений можливості у разі відмови спадкоємців від обов'язкового одноразового платежу, пред'явити вимогу про накладення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі, тобто прийняте спадкове майно, звернення стягнення на яке при наявності рішення суду буде здійснене в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідачі від прийняття спадщини після померлого батька не відмовились, але за оформленням спадщини не звернулись.

На думку колегії суддів, суд мав можливість та повинен був встановити обсяг та вартість отриманого у спадщину майна, оскільки, відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Статтями 1297 та 1299 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно; якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).

Таким чином, невиконання спадкоємцями вимог закону щодо оформлення та реєстрації права власності на спадкове майно не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в межах вартості майна, одержаного у спадщину, оскільки відповідачі, відповідно до ст. 1216, ч. 1 ст. 1231, ст. 1281 ЦК України, набули права та обов'язки спадкодавця що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в межах їх часток у спадщині, в тому числі і обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем .

Відповідно до ч. 4 ст. 10, ст. 57 ЦПК України суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню прав осіб, які беруть участь у справі, у випадках, встановлених цим Кодексом, а також встановлювати наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Всупереч вимогам норм процесуального права, суд першої інстанції, розглядаючи справу відповідно до принципу диспозитивності, передбаченого ч. 1 ст. 11 ЦПК України, в межах заявленого позову щодо накладення стягнення саме на частину квартири, не з'ясував вартість цього спадкового майна, вартість часток кожного із спадкоємців, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення спору, зокрема, для визначення обсягу відповідальності відповідачів як спадкоємців перед позивачем.

Дійсна вартість спірної квартири, ? частина якої належала померлому ОСОБА_5, згідно технічного висновку Глухівського БТІ від 30 червня 2004 року, складає 20864 гр. ОСОБА_6 вартість сторони не оспорюють, клопотань про призначення експертизи на предмет визначення іншої вартості, в тому числі на час розгляду спору, суду не заявляли.

ОСОБА_9 індекси інфляції за період з липня 2004 року по жовтень 2012 року включно (100,0 х 99,9 х 101, 3 х 102,2 х 101, 6 х 102, 4 (за липень-грудень 2004 року) х 110, 3 х 111,6 х 116,6 х 122,3 х 112, 3 х 109,1 х 104, 6 (за 2005 - 2011 роки) х 100,2 х 100,2 х 100,3 х 100,0 х 99,7 х 99,7 х 99,8 х 99, 7 х 100,1 х 100,0 х 99,9 (за січень - листопад 2012 року), вартість спірної квартири складає 20864 гр. х 2,4182 (індекс інфляції з липня 2004 року по листопад 2012 року включно) = 50453 гр.

Вартість ? частини квартири, належної ОСОБА_5, становить 25226 гр., а вартість ? частини, яку успадкувала кожна з відповідачів, становить 12613 грн.

Докази про інший розмір частки ОСОБА_5 у праві власності на квартиру та інший розподіл спадкового майна, прийнятого відповідачами, в справі відсутні.

Згідно п. п. 3, 4 ч.1, ч. ч. 2, 3 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; невідповідність висновків суду обставинам справи; норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, рішення суду підлягає скасуванню в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, а позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню шляхом звернення стягнення на прийняту кожною з відповідачів спадщину у вигляді 1/4 частини квартири з метою погашення їх боргу перед позивачем як спадкоємців ОСОБА_5 кожної у межах 11362,28 грн. : 2 = 5681, 14 гр.

В зв'язку з задоволенням апеляційної скарги та позову, з відповідачів на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій в розмірі 107, 3 гр. + 107, 3 гр. = 214, 6 гр., тобто з кожної по 107, 3 гр.

Оскільки позов, з яким звернувся ОСОБА_2 до суду, має майновий характер, при зверненні з позовом до суду слід було на підставі п/п 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплатити, враховуючи ціну позову 11362,28 грн., мінімальний розмір судового збору в сумі 214,6 гр. ОСОБА_9, що позивач сплатив при зверненні з позовом до суду 107, 3 гр., з відповідачів в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 107,3 гр., тобто по 53, 65 гр. з кожної.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п. п.3, 4, 313,314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Глухівського міськрайонногшо суду Сумської області від 31 липня 2012 року в даній справі скасувати.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - відділ державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції, задовольнити.

Звернути стягнення на прийняту ОСОБА_3 після померлого 22 травня 2008 року ОСОБА_5 спадщину - ? частину квартири АДРЕСА_2, вартістю 12613 грн., на погашення боргу ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 в сумі 5681,14 гр.

Звернути стягнення на прийняту ОСОБА_4 після померлого 22 травня 2008 року ОСОБА_5 спадщину - ? частину квартири АДРЕСА_2, вартістю 12613 грн., на погашення боргу ОСОБА_4 перед ОСОБА_2 в сумі 5681,14 гр.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, і ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з кожної: на користь ОСОБА_2 по 107,3 гр. судового збору і в доход держави на рахунок 31211206780002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, по 53,65 гр. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -