Постанова

від 28.07.2015 по справі 5016/1014/2012(15/26)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року Справа № 5016/1014/2012(15/26)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача, за участю представників: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2015

та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.03.2015

у справі №5016/1014/2012(15/26) господарського суду Миколаївської області

за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інгресс"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.03.2015 (суддя Ржепецький В.О.), зокрема, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інгресс" (далі ТОВ "Агро-Інгресс"). Ліквідовано ТОВ "Агро-Інгресс". Провадження у справі про банкрутство припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 (колегія суддів у складі: Філінюк І.Г. - головуючий, Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.03.2015 залишено без змін.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Райффайзен Банк Аваль" просить скасувати сказані вище ухвалу суду першої інстанції від 16.03.2015 та постанову суду апеляційної інстанції від 22.04.2015, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 22, 41, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". ст. 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

За вимогами частини 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 та ч. 2 ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалюючи рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі про банкрутство, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що ліквідатор виконав вимоги, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно яке було включено до ліквідаційної маси реалізоване, у банкрута відсутні основні та оборотні активи для ведення господарської діяльності, своєчасного погашення грошових зобов'язань, відсутня можливість відновлення його платоспроможності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з таким висновком господарських судів, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.06.2012 порушено провадження про банкрутство ТОВ "Агро-Інгресс" в порядку ст.ст. 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції від 30.06.1999.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 02.07.2013 ТОВ "Агро-Інгресс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Фоменко В.М.

Оголошення про банкрутство боржника надруковано у газеті "Голос України" від №140 (5390) від 02.08.2013.

Загальна сума кредиторської заборгованості ТОВ "Агро-Інгресс" перед кредиторами затверджених господарським судом Миколаївської області становить 3043904,44 грн., в тому числі вимоги: І-ї черги - витрати ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції по оплаті судового збору в сумі 5365,00 грн., вимоги Тимчасового трудового колективу в особі керівника ОСОБА_10 в сумі 132339,82 грн.; грошова винагорода арбітражного керуючого Фоменко В.М. за виконання обов'язків розпорядника майна, ліквідатора у справі в сумі 77562,00 грн., витрати арбітражного керуючого Фоменко В.М., пов'язані з виконанням повноважень розпорядника майна, ліквідатора у справі в сумі 10185,45 грн., основна грошова винагорода арбітражного керуючого Капінуса А.А. за виконання обов'язків ліквідатора у справі в сумі 27618,55 грн., витрати арбітражного керуючого Капінуса А.А., пов'язані з виконанням повноважень ліквідатора у справі в сумі 1963,45 грн.; ІІІ-ї черги - вимоги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби в сумі 24954,30 грн., ІV-ї черги - вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції в сумі 2757649,66 грн., VІ-ї черги - вимоги ПАТ "Миколаївобленерго" в сумі 1147,00 грн., V-ї черги: додаткова винагорода арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 5119,21 грн.

На виконання вищезазначених вимог Закону ліквідатор надав до місцевого господарського суду ліквідаційний баланс банкрута станом на 19.02.2015 та звіт ліквідатора про виконану роботу по ліквідації банкрута.

З наданого ліквідатором звіту про виконану роботу (т.7, а.с. 2-274) вбачається, що з метою виявлення майнових активів банкрута, ліквідаторами направлялись запити до реєстраційних органів та отримано відповіді про відсутність дебіторської заборгованості, відкритих виконавчих проваджень, а також транспортних засобів, цінних паперів, інтелектуальної власності, нерухомого майна (крім виявленого ліквідатором), які належать боржнику на праві власності. Всі розрахункові рахунки боржника на день складання звіту закриті. Згідно листа Головного управління статистики у Миколаївській області від 10.06.2013 ТОВ "Агро-Інгресс" останню звітність надало за 2010 рік (т.7, а.с. 34). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №19549887 від 05.11.2014 ТОВ "Агро-Інгресс" не є засновником інших юридичних осіб (т.7, а.с. 235).

27.09.2014 ліквідатором проведено інвентаризацію майна банкрута, за результатами якої виявлено: нежитлову будівлю, "Енерготехпром, 8а", загальною площею 43,4 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 7а, та земельну ділянку площею 0,0364 га, кадастровий номер 3211500000:00:017:0007, яка розташована за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 7а (акт від 27.09.2014, т.7, а.с.183-184).

З метою продажу майна банкрута та на виконання приписів ч. 6 ст. 49 Закону ліквідатором в газеті "Маклер" №22 від 28.05.2014 розміщено оголошення про проведення конкурсу з визначення організатора торгів з продажу майна банкрута.

За результатами проведеного конкурсу ліквідатором визначено переможцем Універсальну біржу "Південь" (протокол №2 від 06.06.2014), з якою ліквідатором укладено відповідний договір №27/14 від 06.06.2014.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.07.2014 організатора аукціону - Універсальну біржу "Південь" визнано учасником провадження у справі №5016/1014/2012 (15/26) про банкрутство ТОВ "Агро-Інгресс".

01.12.2014 ліквідатором укладено з Універсальною біржею "Південь" додаткову угоду №2 до Договору №27/14 на організацію продажу майна банкрута, за умовами якого зменшено винагороду організатора торгів з 15% до 5%.

На підставі п. 1 ст. 55 Закону перший аукціон з продажу майна банкрута визнано таким, що не відбувся, в зв'язку з відсутністю учасників.

Повторний аукціон, також, не відбувся та на виконання вимог Закону організатором аукціону було розміщено оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута.

30.01.2015 відбувся другий повторний аукціон з продажу майна банкрута, а саме, цілісного майнового комплексу, що складається з нежитлової будівлі, "Енерготехпром, 8а", загальною площею 43,4 кв.м., разом із земельною ділянкою площею 0,0364 га, кадастровий номер 3211500000:00:017:0007, розташованих за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 7а за ціною 288883,56 грн. (протокол №364 від 30.01.2015, договір купівлі-продажу від 30.01.2015 (т. 7, а.с. 14-133).

Таким чином, 30.01.2015 все майно банкрута було реалізоване у вигляді цілісного майнового комплексу за ціною 288883,56 грн.

Організатором аукціону в рахунок його послуг та відшкодування витрат на публікацію оголошень з зазначеної вище суми утримано 97417,50 грн., що становить 5% від початкової ціни, відповідно до п.4.1 Договору №27/14 від 06.06.2014 та п.1 Додаткової угоди №2 до Договору №27/14.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, ліквідатором розподілено таким чином: 964,75 грн. - списано АТ "Райффайзен Банк Аваль" в рахунок погашення банківських комісій; погашено вимоги кредиторів першої черги: 100171,70 грн. - Тимчасового трудового колективу в особі ОСОБА_10, 4055,61 грн. - АТ "Райффайзен Банк Аваль", 66413,02 грн. - вимоги арбітражного керуючого Фоменко В.М., 19860,98 грн. - вимоги арбітражного керуючого Капінус А.А. (докази додано до звіту ліквідатора, т. 6, а.с. 24-26).

Решта кредиторських вимог залишилась не погашеною. Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону, вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

За результатами погашення вимог кредиторів ліквідатором складено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Агро-Інгресс" станом на 19.02.2015, який доданий до звіту ліквідатора.

Зборами комітету кредиторів банкрута від 06.03.2015 розглядався звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, складені за підсумками ліквідаційної процедури.

З урахування вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за підсумками ходу ліквідаційної процедури вбачається, що ліквідатором вчинено належні дії по виявленню активів та пасивів боржника, передбачені ст. 41 Закону, внаслідок вжитих ліквідатором заходів доведено неможливість відновлення платоспроможності боржника та необхідність його ліквідації. Вказані висновки про встановлені обставини відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, наявними в матеріалах справи.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури відповідно до вимог Закону про банкрутство, а також з оцінкою доказів у справі, здійсненою судом першої інстанції, та повнотою дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, введеної судом.

Заперечуючи ці висновки судів, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" посилається на неправомірність та передчасність затвердження ліквідаційного балансу, оскільки ліквідатором не вжито всіх заходів, спрямованих на виявлення майна боржника, зокрема не зроблено запиту Держатомрегулювання України щодо видачі боржнику ліцензії на проведення операцій з металоконструкціями, металовмісним обладнанням і металобрухтом, а також не вжито заходів по виявленню майна у Іванківському районі Київської області, а також зазначається про неправильний розподіл ліквідатором коштів, отриманих від продажу майна.

Однак, дані доводи ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" спростовуються матеріалами справи, оскільки ліквідатором направлено запити до всіх реєструюючих та контролюючих органів стосовно майна боржника, в тому числі у Київській обставі, до якої відносяться Іванківський район та м. Славутич, на які отримано відповіді про те, що за банкрутом, окрім виявленого, іншого майна не зареєстровано. А наявність або відсутність ліцензії на провадження певного виду діяльності не підтверджує факту наявності на праві власності у боржника будь-якого майна.

Що стосується розподілу коштів, отриманих від продажу майна банкрута, то дані заперечення були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції, який встановив, що відповідно до додаткової угоди №2 до Договору №27/14 від 06.06.2014, якою сторони домовилися про внесення змін до п.4.1 Договору №27/14 на організацію продажу майна банкрута з аукціону від 06.06.2014, пункт 4.1. Договору викладено в наступній редакції: "4.1. Вартість послуг "Виконавця" складає 5% від ціни продажу майна на аукціоні - у разі, якщо аукціон відбувся без зниження початкової вартості на тому ж аукціоні, або 5% від початкової ціни у разі проведення аукціону із зменшенням початкової вартості на аукціоні, без урахування ПДВ."

30.01.2015 Універсальною біржею "Південь" проведено другий повторний аукціон з продажу майна банкрута (із зменшенням початкової вартості на аукціоні, початкова ціна становила 1925890,06 грн.), на яком майно банкрута було реалізоване за ціною 288 883,56 грн.

Враховуючи, що майно банкрута реалізоване на аукціоні із зменшенням початкової вартості, вартість послуг Організатора торгів складає 5% від початкової ціни, а не 5% від ціни продажу майна, як зазначає скаржник. А тому, доводи ПАТ про неправильний розподіл коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, є такими, що не відповідають дійсності.

Згідно ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.03.2015 по справі №5016/1014/2012 (15/26) залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.