Постанова

від 26.09.2012 по справі 6/46

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2012 № 6/46

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

ОСОБА_1

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від прокуратури ОСОБА_2 посв. № 23 від 23.01.2012 року

від позивача : не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Чернігова

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 04.07.2012 року

у справі № 6/46 (суддя Блохіна Ж.В.)

за позовом Першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в

особі Головного управління Держкомзему у Чернігівській області

до 1.)Чернігівської міської ради

2.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Полісся»

про визнання недійсними рішень

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду Чернігівської області передані вимоги Першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Чернігівській області до Чернігівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Полісся», про:

1.) визнання недійсним п. 60.34 рішення Чернігівської міської ради від 21.11.2007 року „Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення";

2.) визнання недійсним п.169 рішення Чернігівської міської ради від 12.12.2008 року „Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення прийняті з порушенням ст.ст. 123,124,151 Земельного кодексу України через відсутність попереднього погодження вибору земельної ділянки Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та висновку цього органу щодо погодження відведення земельної ділянки ТОВ „Єврокон-Полісся"; всі погоджувальні документи контролюючими органами видано після прийняття Чернігівською міською радою рішення від 21.11.2007р. Відсутність законодавчо визначених погоджень та інших документів робить неможливим передачу земельної ділянки в користування суб'єкту господарювання. Крім того, зазначається про те, що земельна ділянка, яка передана в оренду другому відповідачу, відноситься до земель рекреаційного призначення; рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 7,5 га по вул. Савчука в м. Чернігові відсутнє, а тому є неправомірною передача цієї земельної ділянки у користування з метою подальшої забудови для інших, ніж передбачено ст.ст. 50,51 Земельного кодексу України, цілей.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2012 р. у справі № 6/46 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду відповідно до ст.. 123 ЗК України був погоджений з усіма необхідними органами та отримав від них позитивні висновки, а отже підстав для відмови відповідачу-2 у прийнятті рішення від 12.12.2008 року про затвердження проекту відведення та передачу земельної ділянки в короткострокову оренди ТОВ «Єврокон Полісся» у Чернігівської міської ради не було.

Крім того у рішенні суду зазначено, що оскільки рішення Чернігівської міської ради прийняті від 21.11.2007 року є актами ненормативного характеру органу місцевого самоврядування та за своєю суттю являються актами одноразового застосування, які вичерпали свою дію і втратили чинність у зв'язку з їх виконанням, а тому не можуть бути скасовані або визнані недійсними.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду Перший заступник прокурора м. Чернігова звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 04.07.2012 року у справі № 6/46 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Чернігівської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_3 № 6/46 від 06.08.2012 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 6/46 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст.. ст..4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 6/46 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарг на 05.09.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 року у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 26.09.2012 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_4 № 6/46 від 26.09.2012 року враховуючи перебування судді Чорної Л.В. у відпустці, керуючись ст. ст. 4 6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 5011-51/3497-2012 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Іоннікова І.А.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2012 року у справі № 6/46 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 26.09.2012 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Від представника відповідача-2 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю участі керівника ТОВ «Єврокон Полісся» у судовому засіданні 26 вересня 2012 року через виробничу необхідність.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З поданого відповідачем-2 клопотання не вбачається поважних причин для відкладення розгляду справи, при цьому слід відзначити відсутність будь-яких доказів на підтвердження наведених відповідачем-2 причин неможливості явки у судове засідання 26.09.2012 року.

З урахуванням того, що в матеріалах справи міститься достатня кількість доказів для вирішення справи по суті та з огляду на відсутність потреби у обов'язковій участі представника відповідача у судовому засіданні, колегія суддів вирішила відхилити заявлене клопотання та продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 ОСОБА_5 України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі В«Юніон Еліментарія Сандерс проти ІспаніїВ» (Alimentaria Sanders S.A. v. SpainВ» ) від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу Першого заступника прокурора м. Чернігова у відсутності представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом першої інстанції, Чернігівською міською радою на 22 сесії 5 скликання прийнято рішення від 21.11.2007 року „Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення", яким погоджено місце розташування об'єкту та надано згоду на розроблення проекту відведення товариству з обмеженою відповідальністю „Єврокон Полісся" на земельну ділянку (орієнтовна площа 7,5 га) по вул. Савчука для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально - культурного призначення, при умові розроблення містобудівельного обґрунтування (пункт 60.34).

Матеріали справи містять проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Єврокон Полісся" (далі -ТОВ „Єврокон Полісся") за рахунок земель запасу Чернігівської міської ради на землях рекреаційного призначення для проектування та будівництв багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально - культурного призначення в м. Чернігові по вул. Савчука, який затверджено п. 169 рішення Чернігівської міської ради від 12.12.2008 року.

Проект землеустрою містить, зокрема:

- умови відведення земельної ділянки, визначені Управлінням земельних ресурсів у м. Чернігові від 10.12.2007р. №23-10з/1148;

- інформацію про грошову оцінку земельної ділянки станом на 19.12.2007р.;

- висновок Чернігівської обласної інспекції по охороні пам'яток історії та культури від 11.12.2007 року № 3312 по проекту землеустрою земельної ділянки для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Савчука в м. Чернігів, яким погоджено зазначений об'єкт;

- висновок Чернігівської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 10.12.2007р. №02-30/164-554, яким погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,5109 га по вул. Савчука в м. Чернігові ТОВ „Єврокон Полісся";

- лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області від 25.01.2008р. №01-09/40 про те, що управлінням прийнято до розгляду „Містобудівне обґрунтування будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Савчука м. Чернігів" і проводиться екологічна експертиза представлених проектних рішень, яка вивчає питання впливу запланованої діяльності на компоненти довкілля;

- висновок Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 14.01.2008 року №15, яким погоджено проект відведення земельної ділянки по вул. Савчука для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення на підставі містобудівного обґрунтування, розробленого Державним науково-дослідним інститутом проектування міст „Дніпромісто";

- лист Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст „Дніпромісто" від 14.01.2008р. №3-35 про погодження розташування земельної ділянки ТОВ „Єврокон Полісся" по вул. Савчука для будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення і створення паркової зони;

- висновок Управління земельних ресурсів у м. Чернігові від 10.12.2007р. №23-10/з 1163 про погодження проекту землеустрою;

- позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 14.02.2008р. №38-08 Державного агентства земельних ресурсів України по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Єврокон Полісся" з зауваженнями та пропозиціями до землевпорядної документації, з якого також вбачається, що за погодження з природоохоронними органами прийнято лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області від 25.01.2008р. №01-09/40. В даному листі зазначається, що проводиться екологічна експертиза представлених проектних рішень, яка вивчає питання впливу запланованої діяльності компонентам довкілля.

Другим відповідачем надано висновок №643 державної екологічної експертизи щодо матеріалів містобудівного обґрунтування „Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Савчука в м. Чернігів" Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в якому зазначено, що містобудівне обґрунтування будівництва в частині проектних рішень з охорони навколишнього природного середовища і поліпшення екологічного стану проектованої території відповідає вимогам природоохоронного законодавства і рекомендується для схвалення.

Наказом від 09.03.2011р. №189 Державного комітету України із земельних ресурсів задоволено протест Генеральної прокуратури України від 25.02.2011р. №05/03-105вих-11 і скасовано вищевказаний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 14.02.2008р. №38-08 Державного агентства земельних ресурсів України.

Київський апеляційний адміністративний суд, розглянувши апеляційну скаргу ТОВ „Єврокон Полісся" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2011р. у справі за адміністративним позовом ТОВ „Єврокон Полісся" до Державного комітету України із земельних ресурсів про визнання нечинним наказу від 09.03.3011р. №189, виніс постанову від 10.04.2012р. по справі №2-а-4810/11/2670 про визнання незаконним наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 09.03.2011р. за №189, яким скасовано висновок державної експертизи землевпорядної документації від 14.02.2008р. за №38-08 Державного агентства земельних ресурсів України по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Єврокон Полісся" для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення в м. Чернігові по вул. Савчука.

12.12.2008 року Чернігівська міська рада (33 сесія 5 скликання) прийняла рішення „Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення", яким товариству з обмеженою відповідальністю „Єврокон Полісся" затверджено проект відведення та передано земельну ділянку в короткострокову оренду, строком на 2 роки, площею 7,5109 га по вул. Савчука для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально - культурного призначення. (Землі житлової та громадської забудови, коефіцієнт функціонального використання =1,0 -житлова забудова) ( пункт 169).

Відтак, згідно експлікації земель за зазначеним рішенням міської ради ТОВ „Єврокон-Полісся" відведено в оренду земельна ділянка площею 7,5109 га за рахунок земель запасу Чернігівської міської ради (7,5109 га зелених насаджень загального користування, землі рекреаційного призначення).

На підставі рішення Чернігівської міської ради від 12.12.2008 року між Чернігівською міською радою (орендодавець) та ТОВ „Єврокон Полісся" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №3528 від 25.12.2008 року, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в короткострокове платне користування земельну ділянку загальною площею 7,5109 га в місті Чернігові для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Савчука.

Даний договір зареєстрований у Чернігівському міському відділі Чернігівської регіональної філії ДП „Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2008р. №040885000497

25.12.2008р. між сторонами договору підписано ОСОБА_4 прийому-передачі земельної ділянки в короткострокову оренду, строком до 12.12.2010р., площею 7,5109 га по вул. Савчука для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення.

31.12.2009 року додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки № 3528, яка зареєстрована у Чернігівському міськвідділі Чернігівської регіональної філії ДП „Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.12.2009р., внесено зміни до договору щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 4), розміру орендної плати (пункт 7) та інші.

У зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди, Чернігівська міська рада рішенням від 16.09.2010р. (п. 97) „Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою" поновила ТОВ „Єврокон Полісся" договір оренди земельної ділянки, строком на 5 років, площею 7,4793 га по вул. Савчука для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення. (Землі житлової та громадської забудови, коефіцієнт функціонального використання = 0,5 -майбутнє будівництво).

На підставі зазначеного рішення 28.09.2010р. між Чернігівською міською радою (відповідач 1, орендодавець) та ТОВ „Єврокон Полісся" (відповідач 2, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 3528, відповідно до умов п.1 орендодавець надав, а орендар прийняв в короткострокове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Савчука.

Загальна площа земельної ділянки, яку передано в оренду становить 7,4793 га (п.2 договору).

Сторони договору передбачили, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення на підставі рішення Чернігівської міської ради від 16.09.2010р. (53 сесія 5 скликання), пункт 97.

Зважаючи на те, що рішення Чернігівської міської ради про вилучення та надання земельної ділянки, а також укладений на їх підставі договір оренди земельної ділянки не відповідають вимогам чинного законодавства, вказані обставини стали підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду із позовною заявою.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст.ст. 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно ст. 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною державою. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

Відносини землекористування врегульовані Земельним кодексом України (далі -ЗК України), ОСОБА_5 України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-ХІУ, зі змінами (далі вживається скорочено ЗУ «Про оренду землі»), який є спеціальним законом стосовно відносин, пов'язаних з орендою землі, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до Земельного кодексу України і ОСОБА_5 України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань щодо передачі земель комунальної власності у власність чи користування, оренду громадянам та юридичним особам є виключним правом міської ради, як суб'єкта права власності на землю.

Згідно ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Тобто, наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, а, відтак, договір оренди є наслідком виконання відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендою землі у відповідності до ст. 1 ОСОБА_5 України «Про оренду землі» (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено ст. 2 ОСОБА_5 України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим ОСОБА_5, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 ОСОБА_5 України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.16 ОСОБА_5 України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, при цьому, сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 ОСОБА_5 України "Про місцеве самоврядування (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сесії міські ради вирішують питання регулювання земельних відносин.

Відповідно пункту другого статті 77 ОСОБА_5 України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

За приписами статті 59 ОСОБА_5 України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Враховуючу ту обставину, що земельна ділянка площею 7,5109 га по вул. Савчука відноситься до земель комунальної власності і знаходиться в межах м. Чернігова, розпорядження нею здійснює Чернігівська міська рада.

Отже з огляду на вищезазначене, приймаючи на пленарних засіданнях сесій Чернігівської міської ради рішення, які є предметом спору (від 21.11.2007р., пункт 60.34, яким погоджено місце розташування об'єкту та надано згоду на розроблення проекту відведення; від 12.12.2008р, пункт 169, яким ТОВ „Єврокон Полісся" затверджено проект відведення та передано земельну ділянку в короткострокову оренду, строком на 2 роки, площею 7,5109 га по вул. Савчука для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально - культурного призначення) Чернігівська міська рада діяла в межах своєї компетенції відповідно до Конституції України, ОСОБА_5 України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельного кодексу України.

ОСОБА_5 України "Про оренду землі" та Земельного кодексу України передбачають обов'язок для особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду здійснити певні дії з метою юридичного оформлення права користування земельною ділянкою.

Стаття 123 Земельного кодексу України визначає порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Як вбачається з положень цієї статті юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Частиною 1 Статті 151 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні земельних ділянок зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та відповідними радами місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Згідно п. 8 цієї статті відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.

Тобто наведеними нормами земельного законодавства передбачений чіткий порядок розгляду питання щодо надання зацікавленій особі у користування відповідної земельної ділянки, за яким необхідною умовою, яка передує прийняттю рішення про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки, являється погодження бажаного зацікавленій особі місця розташування земельної ділянки з відповідними територіальними органами дозвільної системи.

Однак, як було вірно зазначено прокурором, на момент прийняття рішення Чернігівською міською радою від 21.11.2007 року матеріали щодо вибору земельної ділянки для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Савчука в м. Чернігові не погоджувались Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області.

Як було встановлено актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 24.01.2011 року № 17/07 матеріали попереднього погодження вибору земельної ділянки ТОВ «Єврокон Полісся» складені в грудні 2007 року, тобто після надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки.

Отже на 22 сесії 5 скликання Чернігівською міською радою при прийнятті рішення від 21 листопада 2007 року «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення» було погоджено місце розташування об'єкта та надано згоду на розроблення проекту відведення ТОВ «Єврокон Полісся» на земельноу ділянку по вул. Савчука для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення з порушенням порядку передбаченого ст. 123, 151 Земельного кодексу України.

Окрім того, приписами ст. 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього кодексу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач відповідно до вимог ст. 16 ОСОБА_5 України "Про оренду землі" та ст.123 Земельного кодексу України замовив, оплатив та погодив в установленому порядку проект відведення земельної ділянки з усіма відповідними органами і службами, тобто, дотримався порядку набуття права оренди на земельну ділянку.

Проте Чернігівською міською радою при прийнятті рішення від 12.12.2008 року про затвердження проекту відведення та передачу земельної ділянки в короткострокову оренду ТОВ «Єврокон Полісся» не було враховано приписи ст. 20, 51, 52 Земельного кодексу України.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 ОСОБА_5 України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Як вбачається з матеріалів справи Управлінням земельних ресурсів у м. Чернігові виданий висновок № 23-10/з1163 від 10.12.2007 р. про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди з ТОВ „Єврокон ПоліссяВ» земельної ділянки площею 7,5109 га, яка використовуватиметься без зміни цільового призначення (землі рекреаційного призначення) - для проектування та будівництва багато поверхневих житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення, за зелених насаджень загального користування із земель запасу Чернігівської міської ради під житлову та громадську забудову на землях рекреаційного призначення.

За результатами розгляду технічної документації, Чернігівською міською радою прийнято рішення „Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення", яким товариству з обмеженою відповідальністю „Єврокон Полісся" затверджено проект відведення та передано земельну ділянку в короткострокову оренду, строком на 2 роки, площею 7,5109 га по вул. Савчука для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально - культурного призначення.

На підставі рішення Чернігівської міської ради від 12.12.2008 року між Чернігівською міською радою (орендодавець) та ТОВ „Єврокон Полісся" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №3528 від 25.12.2008 року, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в короткострокове платне користування земельну ділянку загальною площею 7,5109 га в місті Чернігові для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Савчука.

Згідно п.1,2 договору в оренду передається земельна ділянка, площею 7,4793 га з метою проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Савчука.

Пунктом 14 вищевказаного договору оренди передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови (майбутнє будівництво).

Проте згідно висновку Управління архітектури та містобудування м. Чернігова № 15 від 14.01.2008 року земельна ділянка заявлена для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Савчука в м. Чернігові розташована в зоні Р-2 «Ландшафтно-рекріаційна зона загальноміського значення».

Дана обставина знаходить своє відображення також у довідці форми 6-ЗЕМ (копія якої міститься у матеріалах справи), згідно якої передана в оренду ТОВ «Єврокон-Полісся» земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення.

Визначення земель рекреаційного призначення, наведене у ст. 50 Земельного кодексу України, згідно якого до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Ст. 51 Земельного кодексу України визначає склад земель рекреаційного призначення - до цих земель відносяться: земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень населених пунктів, учбово-туристичних і екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури й спорту, туристичних баз, кемпінґів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристсько-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих і спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

З урахуванням вищевикладеного, землі рекреаційного призначення можна визначити як землі, надані для потреб відпочинку населення, спортивної і туристичної діяльності. Це землі, що мають рекреаційну якість, тобто є придатними для задоволення рекреаційних потреб.

Правовий режим земель рекреаційного призначення являє собою порядок поведінки суб'єктів правовідносин з приводу їх використання. Він установлюється крім земельного законодавства також і законодавством про рекреаційну діяльність.

Цінність земель рекреаційного призначення у тому, що вони є придатними для відпочинку населення, на них відсутні чинники негативного впливу на здоров'я людини. Відтак - вони потребують особливої охорони шляхом заборони діяльності, що перешкоджає чи може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням або негативно впливає чи може вплинути на природний стан цих земель. Це загальне обмеження, передбачене ст. 52 Земельного кодексу. Перелік заборонених видів діяльності на землях рекреаційного призначення визначається законодавством.

Проблемним питанням правового режиму земель рекреаційного призначення є визначення об'єктів, які можна будувати на землях рекреаційного призначення. Якщо йдеться про будівництво рекреаційних об'єктів - то вони можуть будуватися на землях рекреаційного призначення у будь-якій кількості (об'єкти, перелічені у ст. 51 Земельного кодексу України).

Деякі об'єкти взагалі в жодному разі не можна будувати на землях рекреаційного призначення: це ті об'єкти, які не є рекреаційними і не пов'язані з обслуговуванням відпочиваючих: житлові будинки, промислові об'єкти, будь-які об'єкти, що шкідливо впливають на екологічний стан земель рекреаційного призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Земельного кодексу України на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

У проекті відведення земельної ділянки не підіймається питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 7,5109 га в місті Чернігові по вул. Савчука.

Окремого рішення Чернігівською міською радою про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в місті Чернігові по вул. Савчука не приймалось.

Дослідивши текст рішення Чернігівської міської ради від 12.12.2008 року „Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення", колегія суддів констатує відсутність в ньому будь-яких положень стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки площею 7,5109 га в місті Чернігові по вул. Савчука.

Отже враховуючи надання земельної ділянки з метою проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення, яка за своїм цільовим призначенням відноситься до рекреаційних земель та відсутність рішення Чернігівської міської ради про зміну її цільового призначення у відповідності до заявленого відповідачем призначення її подальшого використання, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем-1 п. 169 рішення від 12.12.2008 року „Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення" було прийнято з порушенням ст. 20 Земельного кодексу України.

Керуючись ч. 1 ст. 21 Земельного кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що п. 169 рішення Чернігівської міської ради від 12.12.2008 року „Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення" слід визнати недійсним.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що п. 60.34 рішення Чернігівської міської ради про погодження місця розташування об'єкта та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки від 21.11.2007 року прийнятий в порушення ст. 123, 151 Земельного кодексу України, а отже визнається судом недійсним.

Крім того колегія суддів критично відноситься до висновку суду першої інстанції щодо відсутності у Головного управління Держкомзему у Чернігівській області, в інтересах якого звернувся прокурор м. Чернігова, суб'єктивного права на звернення з таким позовом, оскільки права та інтереси цього органу спірним рішенням не порушені.

Підставою представництва інтересів держави прокурором у відповідності до ст. 36-1 ОСОБА_5 України «Про прокуратуру» є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними (заявами) прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Як зазначено в ст. 2 ОСОБА_5 України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 5 цього ж ОСОБА_5 державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до „Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 р. № 224 Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.

Держкомзем забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що „інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За загальним правилом, встановленим ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), державні органи мають право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України. Це правило повною мірою стосується й звернень до господарського суду державних органів з питань, пов'язаних із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про відсутність суб'єктивних прав позивача на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга Першого заступника прокурора м. Чернігова підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2012 року у справі № 6/46 скасуванню.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги відповідача, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора м. Чернігова задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2012 року у справі № 6/46 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

Визнати недійсним п. 60.34 рішення 22 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 21.11.2007 року «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення».

Визнати недійсним п. 169 рішення 22 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 12.12.2008 року «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон-Полісся» ( м. Київ, вул. Катерини Білокур, 10/15, код ЄДРПОУ 35264999) в дохід Державного бюджету України судові витрати у розмірі 268,25 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 коп.) за розгляд апеляційної скарги.

5. Стягнути з Чернігівської міської ради ( м. Чернігів, вул. Магістратська, 7) в дохід Державного бюджету України судові витрати у розмірі 268,25 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 коп.) за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Іоннікова І.А.

ОСОБА_1