Постанова

від 24.12.2012 по справі 15/5007/103/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"24" грудня 2012 р. Справа №15/5007/103/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Маціщук А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідачів: 1) не з`явився;

2) ОСОБА_2;

від органу ДВС: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Електровимірювач"

на ухвалу господарського суду Житомирської області від 13.11.2012р.

за скаргою ОСОБА_3 акціонерного товариства "Електровимірювач" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області

у справі №15/5007/103/11 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир"

до відповідачів: 1) Закритого акціонерного товариства "ЕЛПРОФІ";

2) ОСОБА_3 акціонерного товариства "Електровимірювач"

про стягнення 279446,58 Євро та 1088881,55 грн. (розгляд скарги на дії ДВС)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13 листопада 2012 року у справі №15/5007/103/11, за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир" до відповідачів: 1) Закритого акціонерного товариства "ЕЛПРОФІ"; 2) ОСОБА_3 акціонерного товариства "Електровимірювач" про стягнення 279446,58 Євро та 1088881,55 грн. (розгляд скарги на дії ДВС), відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 акціонерного товариства "Електровимірювач" на дії органу державної виконавчої служби №808 від 08.10.2012р.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" та норм чинного законодавства боржнику була надана можливість на добровільне виконання рішення суду шляхом реалізації боржником за погодженням з державним виконавцем належного йому майна або передачі коштів в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом у строк протягом семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто, до початку примусового виконання рішення, чого останнім виконано не було.

З врахуванням норм ст.ст.25,27,57 Закону України "Про виконавче провадження" суд першої інстанції розцінив дії державного виконавця по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 26.09.2012 року, а також постанови про арешт коштів боржника від 26.09.2012 року такими, що вчинені у відповідності до норм чинного законодавства та не порушують права учасників виконавчого провадження.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, представник ВАТ "Електровимірювач" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13.11.2012р. у справі №15/5007/103/11 та постановити нове рішення про задоволення скарги ВАТ "Електровимірювач" на дії органу ДВС.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанови про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження, а також про арешт коштів боржника суперечать вимогам чинного законодавства, порушують права і законні інтереси ВАТ "Електровимірювач". Заявник вказує, що виходячи із змісту норм ст.ст.52,57,65 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на грошові кошти та нерухоме майно боржника повинен накладатися в межах сум стягнення і відповідно до цього встановлюватись обмеження щодо відчуження майна. Однак, заявник вказує, що зміст оскаржуваних постанов свідчить про те, що арешт накладено на все майно боржника та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна боржника, а також накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках боржника із зазначенням суми боргу в розмірі 4147907,39 грн.. Разом з тим, доводить до відома колегії суддів той факт, що оскільки вартість всього майна боржника - ВАТ "Електровимірювач" у десятки разів перевищує розмір заборгованості за виконавчим документом, накладення арешту на все майно боржника є неприпустимим та порушує права ВАТ "Електровимірювач" щодо володіння, користування та розпорядження майном, а також створює перешкоди в здійсненні господарської діяльності. Балансова вартість всіх активів ВАТ "Електровимірювач" станом на 01.10.2012 року складає 39,8млн.грн., в тому числі остаточна балансова вартість основних засобів (споруди, обладнання на власній земельній ділянці) - 23,2 мільйони гривень. Ринкова вартість майнового комплексу за останніми даними складає 104 млн.грн. На підтвердження вказаного ВАТ "Електровимірювач" посилається на довіку за вих.№786 від 02.10.2012р. та бухгалтерську звітність підприємства. Також, скаржник скаржиться, що при сумі заборгованості в 4,1млн.грн. ВАТ "Електровимірювач" позбавлено права розпоряджатися майном, вартість якого становить 39,8 мільйонів гривень, що суперечить приписам Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим арешт на кошти та майно боржника ВАТ "Електровимірювач" повинен накладатись лише в межах суми боргу у розмірі 4147907,39 грн., а не на все майно та кошти підприємства. Крім того, накладення арешту на все майно та грошові кошти на всіх рахунках ВАТ "Електровимірювач", в тому й числі за рахунком, з якого здійснюється виплата заробітної плати, є незаконним, оскільки така дія органу ДВС фактично блокує діяльність, порушує нормальну роботу підприємства, що, в свою чергу, позбавляє ВАТ "Електровимірювач" як юридичну особу здійснювати господарську діяльність та виконувати фінансово господарські зобов'язання, що безпосередньо стосуються сплати комунальних та соціальних платежів, а також як суб'єкта господарських відносин, виконувати свої зобов'язання за різного роду господарсько-правовими угодами, а також виконувати зобов'язання щодо виплати заробітної плати працівникам підприємства. Вказує, що зазначені обставини ставлять підприємство в тяжке становище та унеможливлюють його господарську діяльність.

Від позивача у справі, ЗАТ "ЕЛПРОФІ" та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства "Електровимірювач" не надійшов.

Згідно ч.2 ст.96 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

24 грудня 2012 року представник ВАТ "Електровимірювач" в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, у повному обсязі та надав пояснення на обгрунтування своєї позиції. Вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 13.11.12р. у справі №15/5007/103/11 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а тому просить апеляційну скаргу - задовольнити..

Представники Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир", Закритого акціонерного товариства "ЕЛПРОФІ" та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області в засідання суду не з`явилися.

Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (т.3, а.с.124-126), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників ЗАТ "ЕЛПРОФІ" та органу ДВС.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

На виконання рішення господарського суду Житомирської облсті від 01.11.2011р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 01.02.2012р., які залишені без змін постановою Вищого господарського суду Українивід 02.07.2012р. у справі №15/5007/103/11, господарським судом Житомирської області 16.02.2012р. видано наказ на примусове виконання рішення суду у справі №15/5007/103/11 (т.2, а.с.41).

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний наказ стягувачем не пред'являвся джо виконання сім місяців і в добровільному порядку боржником не був виконаний.

Заяву №39/1716 від 18.09.2012р. про примусове виконання рішення та про забезпечення виконання рішення господарського суду Житомирської області у даній справі з доданими до неї наказом №15/5007/103/11 від 16.02.2012р. та переліком рахунків боржника було подано стягувачем та отримано Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області 24.09.2012р. (т.3, а.с.91-93).

Згідно вказаної заяви стягувач просив прийняти до виконання наказ господарського суду №15/5007/103/11 від 16.02.2012р. про стягнення в солідарному порядку з ВАТ "Електровимірювач" на користь ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" суми боргу, відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу №15/5007/103/11 та вжити заходів щодо його виконання, а також з метою забезпечення виконання рішення господарського суду Житомирської області та для виключення можливості приховування або відчуження майна (що може ускладнити або унеможливить задоволення заявлених вимог) накласти арешт на майно та грошові кошти належні ВАТ "Електровимірювач".

26.09.2012р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №15/5007/103/11 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до семи днів з моменту винесення постанови (т.3, а.с.12).

Також, 26.09.2012р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про арешт коштів боржника, що надійшли на рахунки в фінансових установах:

- МФО 311324 Філія ПАТ "УКРЕКСІМБАНК", м.Житомир, №20621115210812;

- МФО 311528 ЖОД ПАТ "ОСОБА_4 АВАЛЬ", м.Житомир, №206223167;

- МФО 311409 Житомирська філія ПАТ "КБ ПРИВАТБАНК" у м.Житомир, №20628055600427;

- МФО 311409 Житомирська філія ПАТ "КБ ПРИВАТБАНК" у м.Житомир №20638055600406;

- МФО 311937 Житомирська філія ПАТ "ВІЕЙБІБАНК", м.Житомир, №2068330012784;

- МФО 311528 ЖОД ПАТ "ОСОБА_4 АВАЛЬ", м.Житомир, №260008933;

- МФО 320627 ПАТ "ОСОБА_5 СБЕРБАНКУ РОСІЇ" №260020132546;

- МФО 311324 Філія ПАТ "УКРЕКСІМБАНК", м.Житомир, №26004015210812;

- МФО 311744 Житомир РУ ОСОБА_6", м.Житомир, №26005055993596;

- МФО 320627 ПАТ "ОСОБА_5 СБЕРБАНКУ РОСІЇ" №26006010032546;

- МФО 311409 Житомирська філія ПАТ "КБ ПРИВАТБАНК" у м.Житомир №26006055601525;

- МФО 311937 Житомирська філія ПАТ "ВІЕЙБІБАНК" м.Житомир №2600730012784;

та рахунки, які будуть відкриті після накладення арешту та належать боржнику у межах суми - 4147907,39грн.(т.3, а.с.13).

Крім цього, 26.09.2012р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у відповідності з якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення - 4147907,39грн. (т.3, а.с.14).

Приймаючи постанову у даній справі колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду враховано наступні норми законодавства та обставини справи.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Дана закономірність, також, кореспондується зі ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.5 ст.124 Конституції України та ст.4-5. Господарського процесуального кодексу України.

Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності з нормами ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 2 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Приписами ч.3 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що стягувач при зверненні до органу ДВС із заявою про примусове виконання рішення суду скористався своїм правом передбаченим ч.3 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" та просив державного виконавця з метою забезпечення реального виконання рішення господарського суду Житомирської області накласти арешт на майно та грошові кошти належні ВАТ "Електровимірювач".

Відповідно до ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанови про арешт коштів та майна боржника також, надсилаються боржнику.

З матеріалів справи вбачається, що постанови про арешт коштів боржника, а також про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесені державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області 26.09.2012р., були отримані скаржником 01.10.2012р. за допомогою засобів поштового зв'язку, про що свідчать копії конвертів, направлені на адресу ВАТ "Електровимірювач" 28.09.2012р. та додані до скарги (т.3, а.с. 15 на звороті, 16).

Отже, з наведених вище правових норм чітко вбачається право державного виконавця, за заявою стягувача, накласти арешт на майно та кошти боржника шляхом винесення відповідних постанов одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, що в свою чергу підтверджує правомірність дій державного виконавця та їх відповідність нормам Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до п.3.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерстві юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., у разі якщо державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження накладено арешт на майно, в тому числі на кошти боржника, до закінчення строку для самостійного виконання, боржник може запропонувати державному виконавцю списати кошти, необхідні для виконання рішення, з його рахунку та зарахувати їх на відповідний рахунок органу ДВС з подальшим перерахуванням стягувачу.

У разі надходження відповідного звернення боржника державний виконавець невідкладно готує платіжні вимоги про примусове списання коштів з рахунку боржника та направляє до банку.

Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду, з матеріалів справи встановлено, що рішення господарського суду Житомирської області від 01.11.2011р. у справі №15/5007/103/11 про часткове задоволення позовних вимог стягувача (ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир") набрало законної сили 01.02.2012р., наказ на примусове виконання вказаного рішення був виданий господарським судом Житомирської області 16.02.2012р., а заява стягувача про примусове виконання рішення та про забезпечення виконання рішення, згідно вказаного наказу, була отримана Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області 24.09.2012 року.

Отже, з врахуванням наведеного вище судова колегія дійшла висновку, що у боржника (ВАТ "Електровимірювач") було достатньо часу для самостійного, добровільного виконання зобов`язання перед стягувачем щодо повернення зазначених коштів, чого останнім зроблено не було.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на рахунок вжиття ВАТ "Електровимірювач" будь-яких дій щодо узгодження з державним виконавцем порядку та строків виконання рішення суду та доказів хоча б часткового виконання вказаного рішення суду до початку виконання останнього державним виконавцем в примусовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Нормами ч.3 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Отже, вищевказаними правовими нормами передбачено право державного виконавця накладати арешт в межах суми стягнення на все майно боржника. З вказаного вище вбачається, що постанова державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження є правомірною та не суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно п.4.1.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерстві юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Частиною 1 статті 57 Закону України передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Отже, твердження апелянта на рахунок незаконності дій державного виконавця щодо накладення арешту на всі рахунки боржника, також не враховуються апеляційним судом, оскільки останні суперечать вищенаведеними нормами чинного законодавства, а можливість накладення арешту на всі рахунки боржника може вчинятися державним виконавцем з метою реального та повного виконання рішення суду.

Підсумовуючи вищенаведені обставини справи та враховуючи вказані норми чинного законодавства судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду не вбачає порушень у діях державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, вжитих стосовно боржника (ВАТ "Електровимірювач") на підставі наказу на примусове виконання рішення господарського суду Житомирської області та вважає їх правомірними, а постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на все майно боржника у межах суми звернення стягнення - 4147907,39грн. та про арешт коштів боржника у межах суми - 4147907,39грн. такими, що винесені у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскарженої ухвали.

Враховуючи вищевикладене, ухвалу господарського суду Житомирської області від 13.11.2012р. у справі №15/5007/103/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства "Електровимірювач" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 13.11.2012р. у справі №15/5007/103/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства "Електровимірювач" - без задоволення.

2. Справу №15/5007/103/11 надіслати господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.