ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2015 року м. Київ К/9991/6263/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
за участю секретаря Ковтун О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2011
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011
у справі № 2а-0870/1105/11
за позовом Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3
про застосування фінансових санкцій за організацію і проведення азартних ігор, -
ВСТАНОВИВ:
Подано позов про застосування до відповідача фінансових санкцій за організацію і проведення азартних ігор на території України у вигляді штрафу в сумі 7528000 грн. 00 коп. з конфіскацією грального обладнання.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011, позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штраф в сумі 7376000 грн. Конфісковано гральне обладнання 1) «Richelieu» - серійний номер 960891, інвентарний номер R-14022; 2) «Richelieu»; 3) «Pichelieu»; 4) «CRAZI MONKEY» - серійний номер R-12670; 5) «Richelieu»; 6) «Алкаши» - серійний номер 960885, інвентарний номер R-14026; 7) «Richelieu» - серійний номер 960876, інвентарний номер R-14020; 8) «LUCKY SLOTS» - RDV104, інвентарний номер RPU1614; 9) «Richelieu» - серійний номер 960899, інвентарний номер R-14024; 10) «Richelieu» - серійний номер 960862, інвентарний номер R-14009. У задоволенні решти позову відмовлено.
Державна податкова інспекція у м. Енергодар Запорізької області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову в сумі 152000 грн. та задовольнити позов повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального права при ухваленні судових рішень в частині відмови в задоволенні позову: ст.58 Конституції України. ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 № 1334-VI.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.32011 № 981 Державна податкова інспекція у м.Енергодар Запорізької області реорганізована шляхом злиття з Камянсько-Дніпровською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області. Правонаступником останніх була Енергодарська об'єднана державна податкова інспекція Державної податкової служби. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 Енергодарська об'єднана державна податкова інспекція ДПС реорганізована в Енергодарську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 Енергодарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів реорганізована в Енергодарську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС.
Таким чином, правонаступником відповідача у справі - Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області є Енергодарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Враховуючи наведене, відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції в судовому засіданні допущено заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області правонаступником - Енергодарською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов в частині застосування до відповідача штрафу в сумі 7376000 грн. з конфіскацією грального обладнання суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем за адресою: м.Енергодар, вул.Радянська, 10, з метою отримання прибутку було організовано та проводились азартні ігри.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині застосування до відповідача штрафу в сумі 152000 грн., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при розрахунку штрафу слід виходити з показника мінімальної заробітної плати, встановленого на час вчинення правопорушення. Правопорушення вчинено 14.12.2010, з 01.12.2010 мінімальну заробітну плату у місячному розмірі встановлено в сумі 922 грн. Отже, розмір штрафних санкцій обчислено в сумі 7376000 грн.
Позивач оскаржує судові рішення в частині відмови в задоволенні позову в частині застосування до відповідача штрафу в сумі 152000 грн., вважаючи, що при розрахунку штрафу слід виходити з показника мінімальної заробітної плати, встановленого на час звернення податковим органом з позовом до суду про застосування фінансових санкцій за організацію і проведення азартних ігор.
Перевіряючи у межах касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 № 1334-VI до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно - правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Фінансові санкції у вигляді штрафу на підставі ч. 1 ст. 3 в Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 № 1334-VI до позивача застосовано як до суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця.
Положення ст. 58 Конституції України необхідно застосовувати з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі № 1-7/99.
Згідно з цим рішенням положення норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи), а стосовно юридичних осіб надання зворотної дії в часі може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
У даному випадку пряма вказівка в Законі України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 № 1334-VI або іншому нормативно-правовому акті про зворотну дію в часі закону, яким визначається розмір мінімальної заробітної плати, відсутня. Отже, правові підстави поширювати норму Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 № 2857-VI, якою визначається розмір мінімальної заробітної плати на 2011 рік, на правовідносини, що виникли у грудні 2010 року, відсутні. Враховуючи наведене, є правильною позиція судів попередніх інстанцій про обчислення фінансових санкцій у вигляді штрафу виходячи з показника мінімальної заробітної плати, встановленого на час вчинення правопорушення.
Суд касаційної інстанції вважає, що суди правильно застосували норми матеріального права при вирішенні справи в оскаржуваній частині. Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В.Ланченко
Ю.І. Цвіркун
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2015 |
Оприлюднено | 30.07.2015 |
Номер документу | 47628563 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Пилипчук Н.Г.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні