Рішення

від 04.02.2010 по справі 2-268-10

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-268-10

2-268-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Кормана О.В.

при секретарі Приходченко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 м.Умані про стягнення невиплаченої частини щомісячної надбавки до грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

До Уманського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до військової частини НОМЕР_1 м.Умані про стягнення невиплаченої частини щомісячної надбавки до грошового забезпечення. Позивач зазначив, що являється старшим прапорщиком запасу і з 29 лютого 2000 року проходив дійсну військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира взводу матеріального забезпечення роти. У відповідності до статті 1 Указу Президента України №389 від 5 травня 2003 року Міністрові оборони України надано право установлювати військовослужбовцям ЗС України щомісячні надбавки за безперервну військову службу у ЗС України у відсотках до грошового забезпечення, що мають високі результати в службовій діяльності, у залежності від стажу служби в наступних розмірах: понад 5 років - до 10%; понад 10 років - до 30%; понад 15 років - до 50%; понад 20 років - до 70%; понад 25 років - до 90%. Порядок і умови зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України. Статтею 2 даного Указу, передбачена виплата надбавок з 1 травня 2003 року за рахунок засобів Державного бюджету України на зміст Збройних сил України. Наказом Міністра оборони України №149 від 26.05.2003 року затверджена Інструкція про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу у ЗС України. Пунктом 1.2 зазначеної Інструкції також передбачено розмір надбавок у відсотках від грошового забезпечення. Так як стаж безперервної військової служби позивача станом на 1 травня 2003 року становив 19 років 11 місяців, тому надбавка йому призначалась з розрахунку понад 15 років - до 50% грошового забезпечення. Пунктом 2 Наказу Міністра оборони України №149 від 26 травня 2003 року передбачено, що розміри щомісячної надбавки за безперервну військову службу у ЗС України, щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення за рішенням Міністра оборони України. Однак, протягом 2003-2004 років Міністром оборони України не видано наказів про зміну розміру щомісячної надбавки, що передбачена Інструкцією та Указом Президента України. У період з 1 травня 2003 року по 20 травня 2004 року військова частина НОМЕР_1 здійснювала виплату позивачеві надбавки за безперервну військову службу не в повному обсязі, зокрема за період з травня 2003 року по травень 2004 року фактично виплачено 10542 грн. 83 копійки, замість передбачених законодавством 13271 грн. 14 коп. Недоплата становить 2728 грн. 32 копійки. Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-111 і постанови Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 року компенсація втрати частини грошового змісту через порушення терміну його виплати складає 995 грн.

Просить винести рішення, яким стягнути з військової частини НОМЕР_2 на його користь суму невиплаченого грошового забезпечення в розмірі 3723 грн. 31 коп.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, та пояснив, що згідно зазначеного ним Указу Президента України та Інструкції, затвердженої наказом Міністра оборони України, йому повинна була з 1 травня 2003 року по 20 травня 2004 року виплачуватись надбавка у розмірі 50 % від грошового забезпечення. Однак, фактично виплачувалась частина таких коштів, що значно менше від 50%. Вважає, що відсоток по виплатах повинен був становити не менше п`ятдесяти, так як Указом Президента України не передбачено виплату коштів у менших відсотках.

Представник військової частини НОМЕР_1 Мельничук Ю.В., який діє згідно доручення №48 від 18.01.2010 року, проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що Указом Президента України №389 від 5 травня 2003 року передбачене право, а не обов`язок, міністра оборони України встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу залежно від стажу служби. Зокрема, за стаж служби понад 15 років така надбавка може становити до 50%. Проте, зазначеним Указом не встановлено мінімальну та максимальну межі розміру такої надбавки, тому вона могла призначатись від 1% і до 50%, в залежності від наявності коштів. Відповідні розпорядження Міністерства оборони України про встановлення розміру відсотків надбавки на той чи інший період часу, були доведені до керівництва військової частини телеграмами, які згідно Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, являються службовими документами для передачі розпоряджень та повідомлень термінового характеру.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають. При цьому суд виходить з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні позивач дійсно проходив службу у період з 1 травня 2003 року по 20 травня 2004 року у військовій частині НОМЕР_1 , і його стаж безперервної служби становив 19 календарних років та 11 місяців, що підтверджується довідкою №46 від 6 лютого 2008 року, виданою командиром військової частини НОМЕР_1 .

Згідно вказаної довідки позивачеві було фактично виплачено надбавку за безперервну військову службу за період з травня 2003 року по жовтень 2003 року в розмірі 10% щомісячно, у період з листопада 2003 року по грудень 2003 року - в розмірі 50% щомісяця, у період з січня 2004 року по травень 2004 року - в розмірі 10% щомісяця.

Згідно п.1 Указу Президента України від 5 травня 2003 року №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» (з послідуючими змінами) Міністрові оборони України надане право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, при стажі служби понад 15 років - до 50%. Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України. Пунктом 2 Указу визначено, що виплату надбавок здійснювати з 1 травня 2003 року.

Інструкцією про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України №149 від 26 травня 2003 року, визначено, що виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, за рішенням міністра оборони України.

Згідно рішення Міністра оборони України №146/1/11/201 від 26 травня 2003 року, переданого телеграмою, з 1 травня 2003 року надбавка за безперервну військову службу особам, які мають стаж служби понад 15 років виплачується у розмірі 10%.

Згідно розпорядження Міністра оборони України №146/1/11/463 від 13.11.2003 року, переданого телеграмою, дія розпорядження від 26 травня 2003 року на листопад 2003 року призупинена і надбавка за безперервну військову службу у листопаді 2003 року особам, які мають стаж служби понад 15 років, виплачувалась в розмірі 50%.

Згідно розпорядження Міністра оборони України №146/1/11/530 від 25.12.2003 року, переданого телеграмою, надбавка за безперервну військову службу у грудні 2003 року особам, які мають стаж служби понад 15 років, виплачувалась в розмірі 50%.

Згідно розпорядження міністра оборони України №146/1/11/26 від 16 січня 2004 року, переданого телеграмою, надбавка за безперервну військову службу з січня по травень 2004 року особам, які мають стаж служби понад 15 років, виплачувалась в розмірі 10%.

Відповідно до п.2.8.13 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №400 від 11.11.1998 року, телеграма - службовий документ для передачі розпоряджень та повідомлень тільки термінового характеру.

Судом встановлено, що в Указі Президента України від 5 травня 2003 року №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» (з послідуючими змінами) передбачена лише вища межа розміру надбавок за безперервну військову службу, а нижча межа не встановлена, що дозволяло Міністру оборони України в межах своїх повноважень визначати виплату надбавок в рамках фонду грошового забезпечення. Законодавство України надавало право Міністру оборони України, а не зобов`язувало, такі надбавки встановлювати.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 208, 212, 213-215, 218 ЦПК України, Указом Президента України від 5 травня 2003 року №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» (з послідуючими змінами), суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 м.Умані про стягнення невиплаченої частини щомісячної надбавки до грошового забезпечення, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий О.В. Корман