Постанова

від 15.09.2011 по справі 2а-1870/4664/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2011 р. Справа № 2a-1870/4664/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,< Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фабрика теслярських виробів" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який його представники підтримали в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що Державною податковою інспекцією в м. Суми здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фабрика теслярських виробів» про, що складено акт від 27.01.2011 року № 312/2314/36067599/8 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фабрика теслярських виробів», код ЄДРПОУ 36067599 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за пері од з 26.08.2008 по30.09.2010». Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення позивачем

п. 4.1., ст. 4, п. 5.1., п.п. 5.2.5. п. 5.2., п.п. 5.6.1. п. 5.6., п.п. 5.7.1. п. 5.7., п. 5.9. ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 ОСОБА_1 України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 242986 грн., у тому числі за 9 місяців 2009 року в сумі 33883 грн., за 2009 рік в сумі 53647 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 49914 грн., за півріччя 2010 року в сумі 162267 грн., за 9 місяців 2010 року в сумі 189339 грн.;

пп. 7.4.1. п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст 7 ОСОБА_1 України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 210313 грн., в тому числі за листопад 2008 року в сумі 3113 грн., за грудень 2008 року в сумі 10425 грн., за I квартал 2009 року в сумі 6371 грн., за квітень 2009 року в сумі 2593 грн., за травень 2009 року в сумі 9571 грн., за липень 2009 року в сумі 10153 грн., за серпень 2009 року в сумі 1606 грн., за вересень 2009 року в сумі 13140 грн., за жовтень 2009 року в сумі 1554 грн., за листопад 2009 року в сумі 10423 грн., за грудень 2009 року в сумі 3147 грн., за січень 2010 року в сумі 13165 грн., за лютий 2010 року в сумі 9765 грн., за березень 2010 року в сумі 7035 грн., за квітень 2010 року в сумі 62087 грн., за травень 2010 року в сумі 17053 грн., за червень 2010 року в сумі 8639 грн., за липень 2010 року в сумі 5850 грн., за серпень 2010 року в сумі 9651 грн., за вересень 2010 року в сумі 4972 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2011 року № 000132314/0/11031 з податку на прибуток за основним платежем у сумі 237317 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 59330 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000143314/0/11039 з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 210313 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 52578 грн.

Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає їх помилковими, а також вважає протиправними та просить скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі таких висновків, обгрунтовуючи свою позицію наступним.

Так у пункті 3.1.1. «Валовий дохід» зазначено, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.2009 по 30.09.2010 встановлено його заниження всього на суму 549031 грн., у тому числі за 9 місяців 2009 року в сумі 124495 грн., за 2009 рік в сумі 200117 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 178622 грн., за півріччя 2010 року в сумі 318445 грн., за 9 місяців 2010 року в сумі 348914 грн. та завищення всього у сумі 5874 грн., у тому числі за півріччя 2010 року в сумі 5874 грн. Перевіркою встановлено, що підприємство у перевіряємий період здійснювало виробництво теслярських виробів (бруси, рейки, щити та ін.) з пиломатеріалів хвойних та листяних порід, використовуючи як обрізні пиломатеріали (дошки, заготівки) так і пиловник хвойних та листяних порід.

Для розрахунку виходу обрізних пиломатеріалів (ГОСТ 8486-72) з пиловочної сировини підприємство повинно було використовувати нормативи погатунокового виходу обрізних пиломатеріалів, затверджені Мінтяжбудом УССР 02.04.81 р., які на теперішній час є чинними.

Однак, підприємство не згодне з висновком за цим пунктом акту та його обґрунтуванням, так як дані висновки не відповідають технології виробляємої продукції - якими є: клеєний брус, рейка, клеєна дошка, щит та блоки.

Норм виходу готової продукції та списання сировина на даний вид продукції в Україні не існує. У зв'язку однотипністю технологічних процесів виготовлення клеєних - брусу, дошки, щитів та блоків ТОВ «СФТВ» у листопаді 2008 року було розроблено та затверджено Технологічний регламент на виготовлення брусу зрощеного клеєного із половника I, II, III сортів та у грудні 2008 року Зведені коефіцієнти поопераційних норм витрати деревини на 1 м3 3-х слойного зрощеного клеєного брусу за ГОСТом ДСТУ Б В.2.6-23-2001 (ГОСТ 23166-99).

Виробництво готової продукції здійснювалось з використанням даних внутрішніх документів товариства, а списання сировини на готову продукцію здійснюється по факту її використання на конкретну продукцію з урахуванням її якості та сортності в межах встановлених норм.

Крім того, за пунктом 3.1.2. акту «Валові витрати» зазначено, що, перевіркою повноти визначення витрат за період з 01.07.2009 по 30.09.2010 встановлено їх завищення всього у сумі 423478 грн., у тому числі за 9 місяців 2009 року в сумі 11125 грн., за 2009 рік в сумі 14657 грн., за 1 квартал 2010 року 21046 грн., за півріччя 2010 року в сумі 336626 грн., за 9 місяців 2010 року в сумі 408821 грн., а саме безпідставно віднесено до валових витрат вартість отриманих послуг по договору поставки товарів та надання послуг від 01.01.2010 р. № 24076 з ТОВ «ОСОБА_2 енд ОСОБА_2 Україна» (м. Київ) на загальну суму 364 141 грн., в т.ч. за півріччя 2010 року на суму 315 884 грн., за 9 місяців 2010 року на суму 364 141 грн. Відповідач вважає, що операції були нетиповими в господарській діяльності ТОВ «СФТВ», при їх проведенні товар на склад не оприбутковувся, довіреності на транспортування товару по даній операції не надавало, тобто фактично товар пройшов транзитом одним днем, в актах виконаних робіт на просування товару та маркетинговим послугам конкретно зміст операції визначено не було, а саме не зазначено перелік заходів, які були проведені по просуванню товарів з їх документальним підтвердженням та кількість укладених угод або отриманої вигоди за результатами виконання маркетингових послуг, тощо».

Однак, позивач зазначає, що товар (будівельні матеріали ) придбавались у ПП «Арсенал Д» (м. Днепропетрівськ) та ТОВ «Опт Юніторг» (м. Днепропетрівськ) в момент укладання договорів № 01/10 від 10.03.2010р.та № ДГ-1/07С від 01.07.2010р. з вищезазначеними постачальниками та здійснення господарських операцій їх сторони мали цивільну правоздатність та відповідну реєстрацію в державних органах.

Зміст вказаних договорів не суперечили чинному законодавству України та дані договори не були визнані недійсними в установленому порядку.

Пунктом 3 договору між визначено, що поставка здійснюється згідно заявки - специфікації Покупця та поставляється на умовах DDU - торгові центри ТОВ «ОСОБА_2 енд Україна», умови поставки розуміються згідно з правилами «Інкотермс» в редакції 2000 року, що означає, що зобов'язання продавця (ПП «Арсенал Д», ТОВ «Опт Юніторг») з поставки вважаються виконаними після того, як він поставив товар у в погоджене місце покупця.

Продавець несе всі витрати і ризики, пов'язані з поставкою товару (місце призначення зазначене), що означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважаться виконаним після того як товар доставлений в зазначене місце.

Відповідно до умов укладеного договору № 24076 від 01.01.2010р.між позивачем та ТОВ «ОСОБА_2 енд Україна» перехід права власності на товар відбувається в момент підписання покупцем (ТОВ «ОСОБА_2 енд Україна») транспортної накладної, а також передачі всієї супроводжувальної документації, яка вимагається чинним законодавством України та договором, датою прийняття партії товару вважається дата підписання відповідної транспортної накладної уповноваженими представниками покупця (дата, підпис, штамп). Всі первинні документи (товарні накладні, транспортні накладні, податкові накладні) відповідають законодавчим та нормативним актам, були складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушували публічний порядок, встановлений ОСОБА_1 України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Згідно додатку 7Б до Договору поставки товарів та надання послуг № 24076 від 01.01.2010 р. ТОВ «ОСОБА_2 енд Україна» надає спеціальні послуги, які пов'язані з товарами, які постачальник постачає до ОСОБА_2. Сутність послуг, що надаються постачальнику, полягає в тому, що ОСОБА_2 створює попит на товари постачальника серед власних клієнтів, завдяки чому товари швидше та у більших обсягах замовляються ОСОБА_2 у постачальника на підставі окремих замовлень та постачаються до магазинів ОСОБА_2. Послуги, передбачені договором про надання маркетингових, послуг по організації просування товарів постачальника, послуги з організації додаткового інформування постачальника, реклама в ОСОБА_2 -Пошті, які були укладені між підприємством та контрагентом, пов'язані з продажем та придбанням продукції підприємства, та стосується товару, постачання якого є господарською діяльністю підприємства.

Отже, витрати, здійснені підприємством на оплату таких послуг, є економічно обґрунтованими. Оскільки зазначені послуги надавалися на період дії договірних відносин з поставки товару, то послуги мали регулярний, постійний та, виходячи з досягнутого результату, суттєвий характер. Отримання маркетингових, мерчандайзингових та інших послуг з просування товару не суперечили чинному законодавству України, оскільки не існує нормативно-правового акта, який би забороняв або обмежував таку діяльність.

Разом з тим, правилами ведення податкового обліку, встановленими чинним законодавством, зокрема ст. 11 ОСОБА_1 України «Про оподаткування прибутку підприємств», не вимагається підтвердження витрат на проведення маркетингових, мерчендайзингових та інших послуг додатковими документами. Чинне законодавство не передбачає спеціальних вимог щодо обов'язкової наявності певних документів для підтвердження факту надання маркетингових та інших послуг.

Також на думку податкового органу, позивачем неправомірно було включено до податкового кредиту суми ПДВ від вартості придбаних послуг по просуванню товарів, маркетингових та рекламних послуг по договору поставки товарів з ТОВ «ОСОБА_2 енд ОСОБА_2 Україна» на суму 72828 грн. та суму ПДВ від вартості придбаних матеріалів ( лісоматеріалів, половника, столярних заготовок), які були понаднормово списані на виробництво готової продукції ( теслярських виробів), у зв'язку з тим, що вони фактично не були використані у виробництві готової продукції, тобто не були пов'язані з господарською діяльністю платника, на суму 137485 грн.

Однак, позивач зазначає, що суму ПДВ 72828 грн, підприємство правомірно віднесло до податкового кредиту, так як послуги по організації просування товарів постачальника, маркетингові послуги стосовно товарів постачальника, послуги по організації додаткового інформування постачальника та реклама в МЕТРО - Пошті пов'язані з господарською діяльністю, це підтверджується первинними документами обліку які є в наявності у підприємства.

Також правомірно було включено до податкового кредиту суми ПДВ від вартості придбаних матеріалів (лісоматеріалів, пиловника, столярних заготовок та ін.), які були списані на виробництво готової продукції (теслярських виробів), та були безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства на загальну суму 137485 грн.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що перевіркою встановлено, що між ТОВ „Сумська фабрика теслярських виробівВ» та ТОВ В«ОСОБА_2 енд ОСОБА_2 УкраїнаВ» було укладено договір поставки товарів та надання послуг від 01.01.2010р. №24076. Згідно п.п. 1.1 п.1 договору «МЕТРО» надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до цього Договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання виконаних робіт. МЕТРО також надаватиме постачальнику послуги з логістики товарів згідно з процедурою та умовами, які вказані в Додатку 6 до цього Договору.

Сутність послуг, що надаються постачальнику, полягає в тому, що МЕТРО створює попит на товари постачальника серед власних клієнтів, завдяки чому товари швидше та у більших обсягах замовляються МЕТРО у постачальника на підставі окремих замовлень та постачаються постачальником до магазинів МЕТРО.

В ході перевірки встановлено, що товари (будівельні матеріали) придбались у ПП В«Арсенал ДВ» , (м. Дніпропетровськ) ТОВ В«Опт ЮніторгВ» , (м. Дніпропетровськ) . За умовами договорів з вищезазначеними постачальниками поставка товару здійснюється згідно заявки-специфікації Покупця на умовах DDU - торгові центри ТОВ В«ОСОБА_2 енд ОСОБА_2 УкраїнаВ» . Підприємством для розгляду заперечення було надано товарні та транспортні накладні, що свідчать про отримання товару торгівельними центрами ТОВ «ОСОБА_2 енд Керрі Україна».

Проведеною перевіркою встановлено, що дані операції були нетиповими в господарській діяльності позивача, при їх проведенні товар на склад не оприбутковувався, довіреності на отримання товару на матеріально-відповідальних осіб не виписувалися, документів на транспортування товару по даній операції підприємство не надало, тобто фактично товар для подальшого продажу позивачу не приходив, в актах виконаних робіт на просування товару та маркетинговим послугам конкретно зміст операції визначено не було, а саме не зазначено перелік заходів, які були проведені по просуванню товарів з їх документальним підтвердженням та кількість укладених угод або отриманої вигоди за результатами виконаних маркетингових послуг, тощо.

Крім того, ТОВ В«Сумська фабрика теслярських виробівВ» у перевіряємому періоді здійснювало виробництво теслярських виробів (бруси, рейки, щити та ін.) з пиломатеріалів хвойних та листяних порід, використовуючи як обрізні пиломатеріали (дошки, заготовки) так і пиловник хвойних та листяних порід.

Підприємство у перевіряємому періоді переважно використовувало для виробництва пиловочну сировину хвойних та листяних порід 3 гатунку, яка оброблялася на обладнанні, що не є сучасним та найбільш економічним на даний час (рама лісопильна Р-63). На першому етапі виробництва готової продукції з пиловника виготовляються обрізні пиломатеріали. Для розрахунку виходу обрізних пиломатеріалів (ГОСТ 8486-72) з пиловочної сировини підприємство повинно було використовувати нормативи погатункового виходу обрізних пиломатеріалів, затверджені Мінтяжбудом УССР 02.04.81р., які на даний час не змінювались.

Під структурою норм витрат мається на увазі склад та співвідношення окремих нормоутворюючих елементів (чисті чи корисні витрати, технологічні відходи та втрати). Чисті витрати враховують кількість пиловочної сировини, котре суттєво входить до складу пилопродукції, що виробляється. До технологічних втрат та відходів відносяться тирса, неділові горбилі та рейки, торці та вирізки, а також втрати на сушку пиломатеріалів та розпил.

До складу норм витрат не включаються втрати пиловочної сировини внаслідок браку продукції та відступу від встановлених технологічних процесів, а також втрати при транспортуванні та зберіганні пиломатеріалів.

Об'єм пиловочних колод розраховується без кори, тому кора не входить до розрахунку балансу та є позабалансовим відходом. Кількість кори в неокорених колодах складає близько 10-12% об'єму колод, тобто пиловочна сировина з пиловника хвойних та листяних порід найменше повинна складати 88%.

Згідно нормативів погатункового виходу пиломатеріалів з пиловочної сировини 3 гатунку без врахування обаполу (який є пиломатеріалом, але не використовується підприємством у виробництві теслярських виробів) вихід обрізного пиломатеріалу хвойних порід 14-24 см. становить - 58,3 % (60,1-1,8), з пиловочної сировини хвойних порід 26см. та більше вихід обрізного пиломатеріалу становить - 61,3 % (63,3-2), з пиловочної сировини листяних порід 26см. та більше вихід обрізного пиломатеріалу становить - 59,9 % (62,1-2,2).

На другому етапі виробництва з обрізних пиломатеріалів виготовляється готова продукція (брус, рейка, щит та ін.), яка є заготовкою для віконних та дверних блоків. Оптимальний вихід заготовок теслярських виробів (коробок віконних, балконних та дверних блоків) з обрізних пиломатеріалів згідно норм витрат матеріалів на виробництві теслярських виробів для деревообробних підприємств, затверджених Мінтяжбудом УССР 02.04.1981р. №57, які на теперішній час не змінювались, складає 66%.

Таким чином, для розрахунку норми використання підприємством матеріалів у виробництві готової продукції - теслярських виробів (брусів, рейок та щитів для дверних блоків), з урахуванням всіх можливих втрат позивач повинен був застосовувати коефіцієнти наведені на арк. 7 акту перевірки.

При проведенні перевірки підприємство не надало калькуляції витрат на виробництво готової продукції та нормативні документи, якими користується при обробці деревини, а середній відсоток виходу готової продукції з пиловочної сировини за даними підприємства становить 10-20 %.

Перевіркою було встановлено, що основними покупцями готової продукції ТОВ «СФТВ» були : ТОВ «Меранти - Плюс», ( м. Донецьк), (обсяг продажу в % від всієї реалізації готової продукції: 2008р. - 57,83%, 2009р. - 91,15%, 2010р. - 19,43%); та підприємство «ОМІС» ВГО «ФСТРІ», (м. Харків) (обсяг продажу в % від всієї реалізації готової продукції: 2008р. - 18,02%, 2009р. - 2,94%, 2010р. - 71,67%), які є виробниками міжкімнатних дверей, тобто продукція, яка придбавалась ними у ТОВ «СФТВ», використовувалась у виробництві дверей, а не вікон, чи балконних дверей. Враховуючи вищевикладене позивач безпідставно посилається на ГОСТи з виробництва віконних блоків.

Таким чином проведеною перевіркою розрахунку норми використання різних матеріалів у виробництві готової продукції - теслярських виробів (бруси, рейки та щити для дверних блоків) з урахуванням всіх можливих втрат згідно нормативів погатункового виходу обрізних пиломатеріалів з пиловочної сировини, затверджені Мінтяжбудом УССР 02.04.81р. та норм витрат матеріалів на виробництві теслярських виробів для деревообробних підприємств, затверджених Мінтяжбудом УССР 02.04.1981р. №57, встановлено, що підприємством у перевіряємому періоді віднесено до складу валових витрат вартість придбаних матеріалів (обрізні пиломатеріали (дошки, заготовки), пиловник хвойних та листяних порід), які фактично не були використані у виробництві готової продукції. Підприємством понад встановлені норми було списано матеріали на виробництво теслярських виробів відповідно актів про списання матеріалів на виробництво за перевіряємий період на загальну суму 922503 грн., в тому числі за період діяльності підприємства на загальній системі оподаткування - 585657,52 грн., розрахунок норм використання матеріалів у виробництві готової продукції та вартість списаних лісоматеріалів понад встановлені норми наведено у додатку до акту. Так як підприємством обрано метод списання ТМЦ за середньозваженою вартістю, то розрахунок вартості матеріалів, списаних понаднормово також відбувався за середньозваженою вартістю. тобто, якщо придбані товарно-матеріальні цінності використані з негосподарською метою, то їх вартість має бути виключена з валових витрат. Підприємством не проводились коригування валових витрат при виробництві теслярських виробів за рахунок не вірного застосування діючих нормативів при виготовленні готової продукції (теслярських виробів).

Щодо виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ від вартості послуг по організації просування товарів постачальника, маркетингових послуг стосовно товарів постачальника та реклами в МЕТРО-Пошті, придбаних у ТОВ В«МЕТРО ОСОБА_2 енд ОСОБА_2 УкраїнаВ» , згідно договору від 01.01.2010р. №24076 на загальну суму 72828 грн. та від вартості придбаних матеріалів (лісоматеріалів, пиловника, теслярських заготовок тощо), які не використовувались в господарській діяльності ТОВ В«Сумська фабрика теслярських виробівВ» для виробництва готової продукції (брусу, рейки та ін.) на загальну суму 137485 грн. Позивач зазаначив, що підприємством завищено податковий кредит за перевірений період, внаслідок віднесення до його складу ПДВ від вартості придбаних товарів та послуг, які не приймають участі у господарській діяльності на загальну суму 210313 грн., в тому числі за листопад 2008 року в сумі 3113 грн., за грудень 2008 року в сумі 10425 грн., за І квартал 2009 року в сумі 6371грн., за квітень 2009 року в сумі 2593грн., за травень 2009 року в сумі 9571грн., за липень 2009 року в сумі 10153грн., за серпень 2009 року в сумі 2622 грн., за вересень 2009 року в сумі 12124грн., за жовтень 2009 року в сумі 1554грн., за листопад 2009 року в сумі 10423грн., за грудень 2009 року в сумі 3147грн., за січень 2010 року в сумі 13165 грн., за лютий 2010 року в сумі 9765грн., за березень 2010 року в сумі 7035грн., за квітень 2010 року в сумі 62087 грн., за травень 2010 року в сумі 17053грн., за червень 2010 року в сумі 8639грн., за липень 2010 року в сумі 5850грн., за серпень 2010 року в сумі 9651грн., за вересень 2010 року в сумі 4972 грн.

ТОВ В«СФТВВ» неправомірно було включено до податкового кредиту суми ПДВ від вартості придбаних послуг по просуванню товарів, маркетингових та рекламних послуг по договору поставки товарів на надання послуг від 01.01.10р. №24076 з ТОВ В«МЕТРО ОСОБА_2 енд ОСОБА_2 УкраїнаВ» , у зв'язку з тим, що отримання даного виду послуг не пов'язано з господарською діяльністю платника.

Внаслідок цього було завищено податковий кредит на загальну суму 72828 грн., в тому числі за квітень 2010 року на суму 59132 грн., за травень 2010 на суму 2714грн., за червень 2010 року на суму 1331 грн., за серпень 2010 року на 9651грн.

Також ТОВ В«СФТВВ» неправомірно було включено до податкового кредиту суми ПДВ від вартості придбаних матеріалів (лісоматеріалів, пиловника, столярних заготовок та ін.), які були понаднормово списані на виробництво готової продукції (теслярських виробів), у зв'язку з тим, що вони фактично не були використані у виробництві готової продукції, тобто не пов'язані з господарською діяльністю платника.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, Державною податковою інспекцією в м. Суми була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Сумська фабрика теслярських виробів», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.08.2008 по 30.09.2010, про що складений акт від 27.01.2011 №312/2314/36067599/8 ( том 1 а.с. 29-75). На думку податкового органу позивачем порушені п.4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.5 п. 5.2 ,п.п. 5.6.1 п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 ОСОБА_1 України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 242986 грн., а також пп.7.4.1. п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ОСОБА_1 України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 210313 грн. В результаті були прийняті податкові повідомлення рішення від 15 лютого 2011 року № 000132314/0/11031 з податку на прибуток за основним платежем у сумі 237317 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 59330 грн.; податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2011 року № 0000143314/0/11039 з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 210313 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 52578 грн. (том 1 а.с. 120, 121).

Однак, суд не може погодитись з такими рішеннями податкового органу, вважає їх протиправними, а висновки, викладені в акті перевірки такими, що не відповідають фактичним обставинам з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що ТОВ В«Сумська фабрика теслярських виробівВ» у перевіряємому періоді здійснювало виробництво теслярських виробів (бруси, рейки, щити та ін.) з пиломатеріалів хвойних та листяних порід, використовуючи як обрізні пиломатеріали (дошки, заготовки) так і пиловник хвойних та листяних порід.

У зв'язку однотипністю технологічних процесів виготовлення клеєних - брусу, дошки, щитів та блоків ТОВ «СФТВ» у листопаді 2008 року було розроблено та затверджено Технологічний регламент на виготовлення брусу зрощеного клеєного із половника I, II, III сортів та у грудні 2008 року Зведені коефіцієнти поопераційних норм витрати деревини на 1 м3 3-х слойного зрощеного клеєного брусу за ГОСТом ДСТУ Б В.2.6-23-2001 (ГОСТ 23166-99). (том 1 а.с. 162-163).

Виробництво готової продукції здійснювалось з використанням даних внутрішніх документів товариства, а списання сировини на готову продукцію здійснюється по факту її використання на конкретну продукцію з урахуванням її якості та сортності в межах встановлених норм.

У відповідності до діючого законодавства юридичні та фізичні особи мають право займатися будь-якими видами діяльності на території України не забороненими діючим законодавством України.

Натомість органи державної влади повинні діяти виключно в межах та у спосіб встановленим діючим законодавством .

Відповідно до ОСОБА_1 України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою ведення податкового обліку є дані бухгалтерського обліку, що не заперечується актом перевірки.

Відповідно до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 р. за №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248: запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Відповідно до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999р. за № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за № 27/4248 це економічні ресурси (сировина, праця, основні засоби, послуги, гроші) які є найважливішою частиною фінансової діяльності підприємства, та безпосередньо пов'язані з виробництвом. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відображення даних операцій здійснюються у відповідності до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88.

ДПІ м. Суми зазначає, що проведеною перевіркою розрахунки норм використання різних матеріалів у виробництві готової продукції - теслярських виробів (бруси, рейки та щити для дверних блоків) з урахуванням всіх можливих втрат згідно нормативів погатункового виходу обрізних пиломатеріалів з пиловочної сировини повинно обраховуватись та обраховано за нормами, затвердженими Мінтяжбудом УССР 02.04.81 р. та норм витрат матеріалів на виробництві теслярських виробів для деревообробних підприємств, затверджених Мінтяжбудом УССР 02.04.1981 р. №57.

Проте, подальша поопераційна обробка даних заготівок здійснюється у відповідності до :

- ДСТУ Б.В.2.6-99: 2009 «Блоки дверні дерев'яні Загальні ТУ»

- ГОСТ 2140-81 (СТ СЕВ 2017-79, СТ СЕВ 2018-79, СТ СЕВ 2019-79,

СТ СЕВ 320-76, СТ СЕВ 321-76, СТ СЕВ 391-76) Видимі пороки деревини. Класифікація, терміни та визначення, способи вимірювання.

- ГОСТ 6449.1-82 Вироби з деревини і деревних матеріалів. Поля допусків для лінійних розмірів і посадки.

- ГОСТ 6449.2-82 Вироби з деревини і деревних матеріалів. Допуски кутів.

- ГОСТ 6449.3-82 Вироби з деревини і деревних матеріалів. Допуски форми і розташування поверхонь.

- ГОСТ 8486-86 Пиломатеріали хвойних порід. Технічні умови

- ГОСТ 9685-61 Заготівлі з деревини хвойних порід. Технічні умови .

- ГОСТ 6782.1 «Пилопродукція хвойних порід. Величина усушки »

- ГОСТ 20850 «Конструкції дерев'яні клеєні ТУ»

- ГОСТ 7307 «Деталі з деревини і деревних матеріалів. Припуски на механічну обробку »

- Довідник ГОССТРОЙІЗДАТ, 1975р. «Обсяги, площі та норми виходу пиломатеріалів »

Відповідно до розрахунку головної випробувальної лабораторії в будівництві та енергетиці ДП ВАТ «СУМБУД» нормативно обрахована норма списання сировини на 1м3 готової продукції становить 7,506 м3, що свідчить про необґрунтованість акту перевірки, в цій частині, фактичним даним бухгалтерського і податкового обліку підприємства та про безпідставне заниження норм списання матеріалів від 2,5 до 5 разів. ( том 1 а.с.108-110).

Також судом встановлено, що позивачем придбавались будівельні матеріали у ПП «Арсенал Д» (м. Днепропетрівськ) та ТОВ «Опт Юніторг» (м. Днепропетрівськ) в момент укладання договорів № 01/10 від 10.03.2010р.та № ДГ-1/07С від 01.07.2010р. ( том 2 а.с. 57, 58). На час здійснення господарських операцій сторони мали цивільну правоздатність та відповідну реєстрацію в державних органах.

Зміст вказаних договорів не суперечили чинному законодавству України та дані договори не були визнані недійсними в установленому порядку.

В п. 3 договору «Поставка товару» поставка здійснюється згідно заявки - специфікації Покупця та поставляється на умовах DDU - торгові центри ТОВ «ОСОБА_2 енд Україна», умови поставки розуміються згідно з правилами «Інкотермс» в редакції 2000 року, що означає, що зобов'язання продавця (ПП «Арсенал Д», ТОВ «Опт Юніторг») з поставки вважаються виконаними після того, як він поставив товар у в погоджене місце покупця.

Продавець несе всі витрати і ризики, пов'язані з поставкою товару (місце призначення зазначене), що означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважаться виконаним після того як товар доставлений в зазначене місце.

Відповідно до умов укладеного договору № 24076 від 01.01.2010р.між ТОВ «СФТВ» та ТОВ «ОСОБА_2 енд Україна» ( том 2 а.с. 26-52) п 2.8 перехід права власності на товар відбувається в момент підписання покупцем (ТОВ «ОСОБА_2 енд Україна») транспортної накладної, а також передачі всієї супроводжувальної документації, яка вимагається чинним законодавством України та договором, датою прийняття партії товару вважається дата підписання відповідної транспортної накладної уповноваженими представниками покупця (дата, підпис, штамп). Всі первинні документи (товарні накладні, транспортні накладні, податкові накладні) відповідають законодавчим та нормативним актам, були складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушували публічний порядок, встановлений ОСОБА_1 України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Згідно Додатку 7Б до Договору поставки товарів та надання послуг № 24076 від 01.01.2010 р. ТОВ «ОСОБА_2 енд Україна» надає спеціальні послуги, які пов'язані з товарами, які Постачальник постачає до ОСОБА_2. Сутність послуг, що надаються Постачальнику, полягає в тому, що ОСОБА_2 створює попит на товари Постачальника серед власних клієнтів, завдяки чому товари швидше та у більших обсягах замовляються ОСОБА_2 у Постачальника на підставі окремих замовлень та постачаються до магазинів ОСОБА_2. На підставі первинних документів по операціям з ТОВ «ОСОБА_2 енд ОСОБА_2 Україна» складені акти приймання наданих послуг ( том 1 а.с. 193-202).

Ці первинні документи мають всі обов'язкові реквізити, в них розкритий повний зміст та обсяг господарських операцій. Первинні документи підписані відповідальними особами підприємств і скріплені печатками підприємств.

Відповідно до вимог с. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 ОСОБА_1 України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-інновація «Обстеження технологічних інновацій промислового підприємства», затвердженої Наказом Держкомстату України № 382 від 28.11.2005 року, зазначається, що маркетинг проводиться з метою вдосконалення збуту продукції на ринку.

Пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 р. (із змінами і доповненнями) встановлено, що витрати на збут, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) включаються також до складу витрат виробництва.

Послуги, передбачені договором про надання маркетингових, послуг по організації просування товарів постачальника, послуги з організації додаткового інформування постачальника, реклама в ОСОБА_2 -Пошті, які були укладені між підприємством та контрагентом, пов'язані з продажем та придбанням продукції підприємства, та стосується товару, постачання якого є господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 ОСОБА_1 «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

При цьому ні Закон про прибуток, ні правила ведення податкового обліку, ні Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , ні Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88 не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договору, який передбачає придбання послуг вже є ознакою господарської діяльності. Зміст договору про надання послуг та їх особливість в цілому полягає в тому, що вони споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Придбані послуги безпосередньо впливали на результати діяльності підприємства з продажу товарів та були направлені на отримання доходу.

Підтвердженням того, що на період надання послуг обсяги товарообороту та дохід підприємства від продажу такого товару зростали, є аналіз оборотів та надходження коштів від зазначеного контрагенту оскільки покупець є роздрібною мережею супермаркетів, товар, який постачався (ізоляційні та покрівельні матеріали), підпадає під сезонні коливання попиту, тому в такі періоди послуги (маркетингові, з просування товару, збуту товару) були направлені також на підтримання обсягів продажу товару у роздрібних мережах), адже укладений договір поставки містить положення про можливість повернення покупцем сезонного товару. В протилежному випадку повернення товару покупцем з вищезазначених причин (низький попит) мало б наслідком зниження доходів.

Для уникнення цього підприємством оплачувались послуги, направлені на збут товару.

Отже, витрати, здійснені підприємством на оплату таких послуг, є економічно обґрунтованими. Оскільки зазначені послуги надавалися на період дії договірних відносин з поставки товару, то послуги мали регулярний, постійний та, виходячи з досягнутого результату, суттєвий характер.

Отримання маркетингових, мерчандайзингових та інших послуг з просування товару не суперечили чинному законодавству України, оскільки не існує нормативно-правового акта, який би забороняв або обмежував таку діяльність.

Разом з тим, правилами ведення податкового обліку, встановленими чинним законодавством, зокрема ст. 11 ОСОБА_1 України «Про оподаткування прибутку підприємств», не вимагається підтвердження витрат на проведення маркетингових, мерчендайзингових та інших послуг додатковими документами. Чинне законодавство не передбачає спеціальних вимог щодо обов'язкової наявності певних документів для підтвердження факту надання маркетингових та інших послуг.

Підпунктом 5.3.9 ст. 5 ОСОБА_1 України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. Статтею 9 ОСОБА_1 України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення N 88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Виходячи із змісту вищенаведених норм, вимог щодо адресної програми надання послуг, інформації щодо періоду надання послуг та необхідності деталізації об'єкта надання послуг вони не містять. Акти, якими оформлювався факт отримання послуг від контрагента, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 ОСОБА_1 України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 7.4.1 ст. 7 ОСОБА_1 України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього ОСОБА_1, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначено в п. 3.2 ст. 3 ОСОБА_1 про ПДВ. Серед них маркетингові та послуг з просування товару, відсутні. Як зазначалося раніше, придбання послуг здійснювалося підприємством з метою наступного продажу товарів та отримання максимального доходу від такого продажу, підтримання попиту на товар, тобто для використання у своїй господарській діяльності.

Згідно з пп. 7.4.5 ст. 7 ОСОБА_1 про ПДВ не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними

Відповідно до пп. 7.5.1 ст. 7 ОСОБА_1 про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

ОСОБА_1 про ПДВ не містять жодних обмежень або заперечень щодо віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених з маркетингових послуг, послуг з просування товарів у торговельних мережах, послуг з організації збуту товарів, послуг із стимулювання попиту, послуг мерчандайзингу.

Суд вважає що, суму ПДВ 72828 грн, підприємство правомірно віднесло до податкового кредиту, так як послуг по організації просування товарів постачальника, маркетингові послуги стосовно товарів постачальника, послуги по організації додаткового інформування постачальника та реклама в МЕТРО - Пошті пов'язані з господарською діяльністю, це підтверджується первинними документами обліку які є в наявності у підприємства.

Також правомірно було включено до податкового кредиту суми ПДВ від вартості придбаних матеріалів (лісоматеріалів, пиловника, столярних заготовок та ін.), які були списані на виробництво готової продукції (теслярських виробів), та були безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства на загальну суму 137485 грн.

- Правомірність включення цих сум до податкового кредиту, а також формування валового доходу та валових витрат підтверджується, зокрема, і висновком економічного дослідження., проведеним Сумським відділенням при Харківському науково - дослідному інституті судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_3. ( том 1 а.с. 133-141).

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15 лютого 2011 року № 000132314/0/11031 та № 0000143314/0/11039 є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі ч.1 ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути за рахунок державного бюджету понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 03 гривні 40 копійок.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фабрика теслярських виробів" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми від 15 лютого 2011 року № 0000132314/0/11031 про збільшення грошового зобов"язання товариству з обмеженою відповідальністю "Сумська фабрика теслярських виробів" з податку на прибуток в розмірі 303733 грн., та № 0000142314/0/11039 про збільшення грошового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 262891 грн.

Стягнути за рахунок державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фабрика теслярських виробів" 03 грн.40 коп. в рахунок повернення судового збору.

< Сума стягнення (цифрами) > < Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 20 вересня 2011 року.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

З оригіналом згідно

Суддя Л.М.Опімах