Постанова

від 20.07.2015 по справі 927/92/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2015 р. Справа№ 927/92/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Федорчука Р.В.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 20.07.2015 року

розглянувши апеляційну Дочірнього підприємства Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Срібнерайагролісництво» на рішення господарського суду Чернігівської області від 19.03.2015 року

у справі № 927/92/15 (суддя - Репех В.М.)

за позовом прокурора Срібнянського району Чернігівської області в інтересах

держави в особі Гриціївської сільської ради Срібнянського району

Чернігівської області

до Дочірнього підприємства Срібнянського районного дочірнього

агролісогосподарського спеціалізованого підприємства

«Срібнерайагролісництво»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача: Державна екологічна інспекція в Чернігівській області

про стягнення збитків заподіяних самовільною вирубкою

дерев 56 107,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Срібнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна екологічна інспекція в Чернігівській області заявлено позов до Дочірнього підприємства Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Срібнерайагролісництво» про стягнення 56107,74 грн. шкоди заподіяної самовільною вирубкою лісових насаджень на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району.

В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України відповідно до якого постійні лісокористувачі забов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів. Вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.03.2015 року по справі № 927/92/15 позов прокурора Срібнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області до Дочірнього підприємства Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Срібнерайагролісництво», третя особа Державна екологічна інспекція в Чернігівській області про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 56 107,74 грн. - задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 19.03.2015 року, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 19.03.2015 року по справі № 927/92/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки відсутність таких складових, як безпосередня вина відповідача у скоєнні правопорушення, протиправності поведінки його представників, відповідно і причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та наслідками, підстави для відповідальності за незаконну рубку лісових насаджень у підприємства - лісокористувача відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзивах на апеляційну скаргу, прокурор та Державна екологічна інспекція в Чернігівській області заперечили проти поданої апеляційної скарги відповідача, вважають скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просили апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судових засіданнях 25.05.2015 року, 17.06.2015 року 24.06.2015 року та 20.07.2015 року представник Дочірнього підприємства Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Срібнерайагролісництво» надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив, рішення господарського суду Чернігівської області від 19.03.2015 року по справі № 927/92/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Прокурор у судових засіданнях 17.06.2015 року 24.06.2015 року та 20.07.2015 року також надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів зазначених у відзиві на скаргу. Прокурор вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що грутнується на нормах закону. Прокурор просив апеляційний господарський суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області та Державної екологічна інспекція в Чернігівській області у судові засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, про що в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення. При цьому, як зазначалося вище, від третьої особи до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому Державна екологічна інспекція в Чернігівській області зокрема просила справу розглядати за відсутності їхнього представника. Крім того, від в.о. сільського Голови Гриціївської сільської ради - Логвіненко Н.В. надійшла заява в якій позивач також просив суд розглядати дану справу за відсутності позивача.

Враховуючи викладене, заслухавши думку прокурора та представника скаржника, що з'явилися у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки Гриціївська сільська рада Срібнянського району Чернігівської області та Державна екологічна інспекція в Чернігівській області про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, участь представників позивача та третьої особи що не з'явились, у судовому засіданні 20.07.2015 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про витребування додаткових доказів та про відкладення розгляду справи не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України за клопотанням скаржника продовжував строк розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Так, враховуючи зазначене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду за клопотанням скаржника для повного всебічного та об'єктивного розгляду справи у судовому засіданні 24.06.2015 року заслухала пояснення посадових осіб ДП «Срібнерайагролісництво» - Неділька А.І. - майстер лісу ДП «Срібнерайагролісництво», Желібу В.М. - лісничий ДП «Срібнерайагролісництво» та Сивочка В.В. - лісник обходу № 3, № 4 ДП «Срібнерайагролісництво», які безпосередньо виявили незаконну рубку 22 сироростучих дерев породи ясен у кв. 31. вид. 1 на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Чернігівської області від 19.03.2015 року по справі № 927/92/15 скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.2.1 Статуту відповідача, предметом діяльності Дочірнього підприємства Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Срібнерайагролісництво» є спеціалізоване ведення лісового господарства, зокрема, охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу.

У пункті 3.5 Статуту зазначено, що підприємство є лісокористувачем згідно рішення обласної ради від 27 березня 2001 року «Про надання у постійне користування земель лісового фонду» та здійснює його повноваження згідно з положеннями Лісового кодексу України.

Розпорядженням Срібнянської райдержадміністрації № 12 від 12.01.2005 року Дочірньому підприємству Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Срібнерайагролісництво» видано державний акт ЯЯ №370222 на право постійного користування земельною ділянкою площею 112,18 га на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району для ведення лісового господарства. Даний державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 0308853000002.

20.11.2014 року лісником ДП «Срібнерайагролісництво» Сивочкою В.В. складено Акт про лісопорушення, згідно якого при обході лісу було виявлено самовільну порубку дерев невідомими особами в кв. 31, вид. 1, в кількості 22 дерева породи «Ясен». Крім того, лісником складений перелік діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та назва породи.

В той же день, 20.11.2014 року листом № 74 ДП «Срібнерайагролісництво» звернулось до начальника Срібнянського РВ УМВС України в Чернігівській області яким повідомляло про лісопорушення виявлене на території Подільської та Гриціївської сільської ради Срібнянського району в кварталах 29 виділ 4 та 31 виділ 1 скоєне невідомими особами.

Відомості по факту незаконної порубки дерев були внесені слідчим відділом Срібнснького РВ УМВС України в Чернігівській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.11.2014 року № 12014260250000216.

Постановою старшого слідчого СВ Срібнянського РВ УМВС України в Чернігівській області від 30.12.2014 року зазначене кримінальне провадження закрите у зв'язку з відсутністю в діянні невстановленої особи складу кримінального правопорушення.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Коломієць А.А. складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу у кв. 31 вид.1 на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району, згідно з Актом про лісопорушення від 20.11.2014 року. Розрахунок виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665.

Згідно розрахунку загальна сума заподіяної шкоди становить 56107,74 грн., про стягнення якої і подано прокурором Срібнянського району даний позов.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що вказаний розрахунок здійснено лише 05.12.2014 року, тобто через два тижня після виявлення самим же відповідачем незаконної вирубки дерев невідомими особами.

Згідно ст. 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 107 цього Кодексу, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання, а саме із зобов'язання, спричиненого заподіянням шкоди.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

При цьому розмір збитків (шкоди) має довести сторона, яка їх зазнала, а відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів цивільного правопорушення звільняє заподіювача шкоди від відповідальності.

У вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкуваня, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів (пункт 6.1.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища»).

Пунктом 5 статті 64 (Основні вимоги щодо ведення лісового господарства) Лісового кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб; забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також і постійні лісокористувачі, бездіяльність яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їхніми працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків.

А тому, у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту незаконного вирубування дерев, вчиненого невстановленими особами, відповідальними особами за заподіяні державі збитки є постійні лісокористувачі, які в порушення лісового та природоохоронного законодавства не забезпечили охорону і збереження лісів від незаконних рубок.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 20.11.2014 року працівниками самого відповідача було виявлено самовільний поруб дерев про що, було складено акт про лісопорушення, та належним чином повідомлено правоохоронні органи про незаконну вирубку.

Отже, відповідач, в той же день встановивши факт незаконної рубки та пошкодження лісових насаджень, вчинив всі дії з належного повідомлення про такий факт правоохоронні органи шляхом звернення до них з метою виявлення винних осіб.

Місцевим господарським судом не встановлено, а прокурором не доведено, що відповідач не дотримався або порушив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок. Твердження прокурора про те, що шкода завдана внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, не підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, відповідачем долучено докази неодноразових звернень до органів міліції та прокуратури із проханням у сприянні встановлення винних осіб у вчиненні правопорушення, з огляду на що матеріали справи не містять доказів протиправної бездіяльності відповідача.

Що ж стосується доведеності чи недоведеності завдання шкоди внаслідок протиправної бездіяльності працівників відповідача та розміру збитків, то колегія суддів зазначає наступне.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Колегією суддів встановлено, а матеріалами справи підтверджується відсутність будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення правопорушення (протиправної бездіяльності) працівниками відповідача (не надано ні постанови про притягнення працівників відповідача до адміністративної або кримінальної відповідальності, або інших осіб, винних у допущенні незаконної рубки дерев).

При цьому, колегією суддів встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області не проводилась перевірка щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, не складався акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та не встановлювались будь-які порушення в діях (бездіяльності) відповідача.

Разом з тим, прокурором не доведено, що дії чи бездіяльність відповідача є неправомірними, а сам факт незаконної рубки дерев невстановленими особами, який покладено в основу позову, за відсутності встановлених у передбаченому законом порядку недотримання або порушення відповідачем комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, за вказаних обставин не дає правових підстав для покладення цивільно-правової відповідальності, про яку зазначено у позові, на відповідача.

Отже, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність повного складу цивільного правопорушення, відповідно про необґрунтованість вимог прокурора про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 56 107,74 грн.

Як зазначалося вище, для повного всебічного та об'єктивного розгляду справи у судовому засіданні 24.06.2015 року посадовими особами ДП «Срібнерайагролісництво» - Неділька А.І. - майстер лісу ДП «Срібнерайагролісництво», Желібу В.М. - лісничий ДП «Срібнерайагролісництво» та Сивочка В.В. - лісник обходу № 3, № 4 ДП «Срібнерайагролісництво», які безпосередньо виявили незаконну рубку 22 сироростучих дерев породи ясен у кв. 31. вид. 1 на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району, були надані пояснення.

Так, Неділько А.І., Желіба В.М. та Сивочка В.В. зазначили, що 20.11.2014 року ними було виявлено незаконну рубку 22 сироростучих дерев породи ясен у кв. 31. вид. 1 на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району, то того ж дня лісником ДП «Срібнерайагролісництво» Сивочкою В.В. складено Акт про лісопорушення, згідно якого при обході лісу було виявлено самовільну порубку дерев невідомими особами. Крім того, було складено перелік діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та назви породи. Також, в той же день, 20.11.2014 року листом № 74 ДП «Срібнерайагролісництво» звернулось до начальника Срібнянського РВ УМВС України в Чернігівській області яким повідомляло про лісопорушення виявлене на території Подільської та Гриціївської сільської ради Срібнянського району в кварталах 29 виділ 4 та 31 виділ 1 скоєне невідомими особами. Однак у зв'язку з бездіяльністю органів міліції винних осіб у скоєнні вказаного злочину встановлено не було.

Посадові особи також повідомили суд апеляційної інстанції, що ними з 21.11.2014 року по 29.11.2014 року особисто було проведено огляд прилеглої території до лісового масиву та виявлено у трьох приватних господарств, розташованих в с. Галка, складування та місце зберігання зрубаних дерев (пнів) схожих на породу дерева «Ясень». Про виявлені дерева ними було повідомлено органи міліції. Однак, у зв'язку із своїм непрофесіоналізмом та бездіяльністю, працівники міліції не вчинили дій щодо виявлення та вилучення зрубаних дерев, тобто речових доказів по справі щодо незаконної вирубки дерев породи «Ясень», яка сталася 20.11.2014 року. Лише тільки на третій день після виявлення у приватних господарствах в яких знаходяться зрубані дерева, співробітники міліції спромоглися провести перевірку. Проте, через свою бездіяльність, працівниками міліції зрубані дерева (речові докази) виявлені не були. Докази перебування деревини на подвір'ях приватних господарств також були знищені. Кримінальне провадження було закрито.

Враховуючи зазначене, на думку колегія суддів вчинений злочин невідомими особами не було розкрито та не було встановлено винних осіб саме з вини правоохоронних органів та бездіяльності їх співробітників. Крім того, судова колегія звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази реагування органів прокуратури на неналежне виконання органами міліції своїх службових обов'язків щодо розкриття вчиненого злочину з незаконної вирубки дерев породи «Ясень».

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Срібнерайагролісництво» на рішення господарського суду Чернігівської області від 19.03.2015 року у справі № 927/92/15 слід задовольнити, оскаржуване рішення господарського суду Чернігівської області від 19.03.2015 року у справі № 927/92/15 - скасувати. Прийняти по справі нове рішення суду яким, у задоволенні позову прокурора Срібнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна екологічна інспекція в Чернігівській області до Дочірнього підприємства Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Срібнерайагролісництво» про стягнення 56107,74 грн. - відмовити.

Судові витрати розподілити у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Відповідно до п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Таким чином, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із відмовою в задоволенні позову Прокурора Срібнянського району Чернігівської області з позивача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню 1 827, 00 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, а у зв'язку з задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 913,50 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Срібнерайагролісництво» на рішення господарського суду Чернігівської області від 19.03.2015 року по справі № 927/92/15 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 19.03.2015 року по справі № 927/92/15 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення суду, яким в позові прокурора Срібнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області до Дочірнього підприємства Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Срібнерайагролісництво» про стягнення збитків заподіяних самовільною вирубкою дерев по справі № 927/92/15 - відмовити.

4. Стягнути з Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області (17312, Чернігівська область, Срібнянський район, вул. Незалежності, 14, код ЄДРПОУ 04591038) на в дохід Державного бюджету України 1227 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

5. Стягнути з Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області (17312, Чернігівська область, Срібнянський район, вул. Незалежності, 14, код ЄДРПОУ 04591038) на користь Дочірнього підприємства Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Срібнерайагролісництво» (17312, Чернігівська область, Срібнянський район, вул. Незалежності, 14, код ЄДРПОУ 04591038) 913,50 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

6. Видачу судових наказів по справі № 927/92/15 доручити господарському суду Чернігівської області.

7. Матеріали справи № 927/92/15 повернути до господарському суду Чернігівської області.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді Р.В. Федорчук

А.Г. Майданевич

Дата підписання 27.07.2015 року