Постанова

від 28.10.2015 по справі 927/92/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 927/92/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора м. Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 у справіГосподарського суду Чернігівської області за позовомПрокурора Срібнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області до 3-тя особаДП Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Срібнерайагролісництво" Державна екологічна інспекція в Чернігівській області простягнення збитків в розмірі 56107, 74 грн., в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: Дубін В.І. (дов. від 30.03.15),

Генпрокуратури: Клюге Л.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 19.03.2015 господарського суду Чернігівської області позов задоволено, з ДП Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Срібнерайагролісництво" в доход Державного бюджету України стягнуто 56107, 74 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, проведено розподіл судових витрат.

Постановою від 20.07.2015 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, Заступник прокурора м. Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Відповідач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить скасувати прийняті у справі судові рішення та припинити провадження у справі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 20.11.2014 лісником ДП "Срібнерайагролісництво" гр. Сивочкою В.В. складено акт про лісопорушення, згідно якого при обході лісу було виявлено самовільну порубку дерев невідомими особами в кв. 31, вид. 1, в кількості 22 дерева породи "Ясен".

Листом від 20.11.2014 № 74 ДП "Срібнерайагролісництво" звернулось до начальника Срібнянського РВ УМВС України в Чернігівській області яким повідомило про лісопорушення, виявлене на території Подільської та Гриціївської сільської ради Срібнянського району в кварталах 29 виділ 4 та 31 виділ 1 скоєне невідомими особами.

Відомості по факту незаконної порубки дерев були внесені слідчим відділом Срібненького РВ УМВС України в Чернігівській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.11.2014 № 12014260250000216.

Постановою від 30.12.2014 старшого слідчого СВ Срібнянського РВ УМВС України в Чернігівській області зазначене кримінальне провадження закрите у зв'язку з відсутністю в діянні невстановленої особи складу кримінального правопорушення.

На підставі акту про лісопорушення від 20.11.2014 Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Коломієць A.A. складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу у кв. 31 вид.1 на території Гриціївської сільської ради Срібнянського район, який виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665. Згідно розрахунку загальна сума заподіяної шкоди становить 56107,74 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурором Срібнянського району у інтересах держави в особі Гриціївської сільради Срібнянського району Чернігівської області з позовом у даній справі.

Судами з'ясовано, що Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Срібнерайагролісництво" є спеціалізоване підприємством з ведення лісового господарства, зокрема, останнє здійснює охорону і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьбу зі шкідниками та хворобами лісу.

Згідно п. 3.5 Статуту підприємства воно є лісокористувачем згідно рішення обласної ради від 27 березня 2001 року "Про надання у постійне користування земель лісового фонду" та здійснює його повноваження згідно з положеннями Лісового кодексу України.

Розпорядженням від 12.01.2005 № 12 Срібнянської райдержадміністрації ДП Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Срібнерайагролісництво" видано державний акт ЯЯ №370222 на право постійного користування земельною ділянкою площею 112,18 га на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району для ведення лісового господарства. Даний державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 0308853000002.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим господарським судом в даному випадку правомірно враховано приписи ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, згідно якої постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, яка врегульовує основні вимоги щодо ведення лісового господарства, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Статями 86, 89, 90 Лісового кодексу України обов'язок з організації і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено обов'язок підприємств, установ, організації та громадян відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

З врахуванням зазначеного вище, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України покладено на відповідача як на постійного лісокористувача.

Господарським судом першої інстанції правомірно враховано те, що факт незаконної порубки дерев на підвідомчій відповідачеві території, внаслідок чого лісу завдано шкоду в загальній сумі 56107,74 грн., підтверджено актом про лісопорушення від 20.11.2014 року та доданими до нього переліком діаметрів пнів та розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 N 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

З огляду на вказане вище вмотивованим є висновок господарського суду першої інстанції, що саме відповідач в порушення ст.ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України не забезпечив охорону та збереження лісу на підконтрольній йому території від незаконної рубки, у зв'язку з чим, саме з нього слід стягувати завдану навколишньому природному середовище шкоду на підставі ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 1166 ЦК України.

На підставі викладеного постанова Київського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню як прийнята з порушенням норм матеріального права.

Разом з тим, при прийнятті рішення у даній справі господарським судом Чернігівської області не враховано приписи пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України , відповідно до якого джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67 1 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відтак, стягнення шкоди має здійснюватись у відповідності до вказаних вище норм Бюджетного кодексу України .

В той же час, місцевим господарським судом в порушення наведених положень закону заявлену в позовній заяві шкоду стягнуто в доход Державного бюджету, у зв'язку з чим рішення господарського суду Чернігівської області підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення від 19.03.2015 господарського суду Чернігівської області та постанову від 20.07.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі № 927/92/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.