Постанова

від 14.01.2010 по справі 2а-7168/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

14 січня 2010 року Справа № 2а-7168/09/0870

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія», вул. Немировича-Данченка, 60, к. 38, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 33610320

до: відповідач-1: Підрозділ примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області, пр. Металургів, 6, м. Запоріжжя, 69006;

відповідач-2: Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк», вул. Горького, 127, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 00032112; в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 60, м. Запоріжжя, 69063

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «Південна асоціація товаровиробників», пр. Маяковського, 19, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 35183350

про визнання протиправними дій державного виконавця у виконавчому провадженні ВП № 10918970

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, директор, паспорт серії СА 797979, від 25.08.1998р.

від відповідача-1 - не з'явився,

від відповідача-2 - не з'явився,

від третьої особи - ОСОБА_2, довіреність 3 б/н від 11.08.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія» (далі за текстом - ТОВ «ЗІТК») звернулося до суду з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області (далі за текстом - ППВР ВДВС ГУЮ в Запорізькій області), у якому позивач просить суд визнати протиправними рішення та дії державного виконавця щодо передачі будівлі міні-готелю літ. А-3, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 19 на відповідальне зберігання публічному акціонерному товариству «Український експортно-імпортний банк» та оголошення заборони розпоряджатися та користуватися зазначеною будівлею; також просить здійснити поворот виконання рішення державного виконавця шляхом передачі будівлі міні-готелю на відповідальне зберігання товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія».

Позивачем зазначені треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Південна асоціація товаровиробників» (надалі за текстом - ТОВ «ПАТ»); на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк», в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Запоріжжя (надалі за текстом - ПАТ «Укрексімбанк»)

04.01.2010р. судом відкрите провадження в адміністративній справі № 2а-7168/09/0870 та призначено до розгляду на 14.01.2010р. Цією ж ухвалою за клопотання позивача, викладеному в позовній заяві, на підставі ст. 53 КАС України до участі у справі залучені треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - ТОВ «ПАТ» на стороні відповідача - ПАТ «Укрексімбанк».

У відповідності до ст. 41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».

У судове засідання 14.01.2010р. з'явились представники ТОВ «ЗІТК» та ТОВ «ПАТ».

До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання на підставі ст. 52 КАС України про залучення ПАТ «Укрексімбанк» до участі у справі відповідачем-2, оскільки виконання рішення по даній справі може потребувати здійснення ним певних дій. Клопотання задоволено судом, ПАТ «Укрексімбанк» залучено до участі у справі відповідачем-2.

Також до початку судового засідання позивач подав заяву на підставі ст. 51 КАС України про зміну предмету позову, в якій просить розглянути позовну заву з наступними вимогами:

1. Визнати протиправними дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 щодо передачі будівлі міні готелю літ.А-3 з газобетону, цегли, загальною площею 2019,8кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 19 на відповідальне зберігання публічному акціонерному товариству «Український експортно-імпортний банк»;

2. ОСОБА_4 головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 від 18 грудня 2009 року щодо передачі будівлі міні готелю літ.А-3 з газобетону, цегли, загальною площею 2019,8кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 19 на відповідальне зберігання публічному акціонерному товариству «Український експортно-імпортний банк»;

3. Передати приміщення будівлі міні-готелю літ.А-3 з газобетону, цегли, загальною площею 2019,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 19 - представнику позивача ТОВ «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія» ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка відповідно до акту опису й решту майна серії АА № 045570 від 24.02.2009 року, складеного державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_6, є відповідальним зберігачем зазначеної будівлі, вилучивши його у відповідача ОСОБА_7 акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», м. Київ у тому числі у будь-яких осіб, які діють від імені ОСОБА_7 акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», м. Київ чи в його інтересах .

У засіданні 14.01.2010р. позивач заявив усне клопотання про уточнення п. 2 змінних позовних вимог. Просить визнати дії відповідача 1 по складанню ОСОБА_4 опису й арешту майна серії АА № 045570 від 18.12.2009 року щодо передачі будівлі міні готелю літ. А-3 з газобетону, цегли, загальною площею 2019,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 19 неправомірними.

Уточнення прийняті судом до розгляду.

Заява про зміну предмету позову приймається судом; позовні вимоги розглядаються в межах заяви про зміну предмету позову.

Відповідач 1 та відповідач 2 належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули. Проти позову не заперечили. Про час та місце судового засідання були попереджені належним чином. Клопотання про розгляд справи без їх участі не надходило.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно з ч. 5 ст. 181 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом 10 днів після відкриття провадження у справі.

Зважаючи на сплив строку вирішення спору та враховуючи приписи статті 128 КАС України, згідно яких неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.01.2010р., судом, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та третьої особи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 11 листопада 2008р. № 5920, звернено стягнення на будівлю міні-готелю, літ. А-3, загальною площею 2019,8 кв. м, що перебуває за адресою пр-кт. Маяковського, буд. 19, м. Запоріжжя.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої службі Міністрества юстиції України від 21 січня 2009р. відкрите виконавче провадження № 10918970 з виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_8 № 5920 від 11.11.2008р. Виконавче провадження № 10918970 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_8 № 5920 від 11.11.2008р. наразі перебуває на виконанні відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої службі Міністерства юстиції України.

В межах виконавчого провадження, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої службі Міністерства юстиції України з виконання виконавчому напису проведено опис та накладено арешт на нерухоме майно - будівлю міні-готелю, літ. А-3, загальною площею 2019,8 кв. м, що перебуває за адресою пр-кт. Маяковського, буд. 19, м. Запоріжжя, про що складено акт опису та арешту серії АА 045570 від 24 лютого 2009р. Описане майно за актом опису і арешту майна передане на відповідальне зберігання ОСОБА_5, представнику товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія», боржнику у виконавчому провадженні.

18 грудня 2009р. головним державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Запорізькій області Кохненко Є.С. майно, на яке виконавчим написом звернене стягнення, а саме - будівля міні-готелю, літ. А-3, загальною площею 2019,8 кв. м, що перебуває за адресою пр-кт. Маяковського, буд. 19, м. Запоріжжя була передана на відповідальне зберігання публічному акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк» та оголошена заборона розпоряджатися та користуватися зазначеною будівлею, про що складено акт державного виконавця б/н від 18.12.09р.

В обґрунтування вчинення оспорюваних дій в акті було зазначено, що виконавчі дії вчинені за дорученням відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої службі Міністерства юстиції, на виконанні у якого знаходиться ВП №10918970.

Державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Запорізькій області Кохненко Є.С. було відмовлено представнику ТОВ «ЗІТК» в ознайомлені з актом державного виконавця та не надано можливості надати свої зауваження до акту.

Позивач, не погодившись з діями державного виконавця оскаржив їх до суду, просить визнати їх неправомірними, скасувати акт державного виконавця, та поновити сторони у положенні, що існувало до вчинення оскаржуваних дій.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що вони були вчинені в період існування обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, та під час дії ухвали господарського суду Запорізької області від 18 грудня 2009р. по справі № 10/234/09 про заборону вчинення виконавчих дій.

Розглянувши позовну заяву і додані до неї документи, судом встановлено, що позивачем позов подано у межах строку звернення до суду, встановленого ст. 181 КАС України, оскільки позовна заява позивачем здана на пошту 24.12.2009р., про що свідчить відбиток штемпелю відділення зв'язку на поштовому конверті, в якому позов і додатки до нього надійшли на адресу суду.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши наявні докази, заслухавши представника позивача та третьої особи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у т.ч. на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Він здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку подання до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 08 травня 2009р. по справі № 10/234/09 відкрите провадження за позовом ТОВ «ПАТ» до ТОВ «ЗІТК» та ПАТ «Укрексімбанк» про виключення з акту опису та арешту майна серії АА 045570 від 24.02.2009 нерухоме майно - будівлі міні-готелю літ. А-3, що перебуває за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 19. Зазначена ухвала надіслана на адресу державної виконавчої служби.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає зупиненню в разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

Позивачем надано суду ухвалу господарського суду Запорізької області від 16 грудня 2009р. по справі № 26/238/09, якою порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЗІТК», боржника у виконавчому провадженні та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Докази надсилання її до державної виконавчої служби надані в судовому засіданні (копія ухвали з відміткою про прийняття виконавчою службою).

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 34 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Таким чином, вже починаючи з 08.05.2009р. в силу імперативних вимог п. 7 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", та з 16.12.2009р. в силу імперативних вимог п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" ВП №10918970 за виконавчим написом № 5920 від 11.11.2008р. підлягає обов'язковому зупиненню.

Згідно ч. 4 ст. 36 Закону України «про виконавче провадження», впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Отже, під час зупинення виконавчого провадження державний виконавець позбавлений можливості приймати рішення про проведення виконавчих дії, а продовжує їх після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження.

Отже, подання позову про виключення майна з акту опису й арешту і відкриття по ньому провадження судом, а також порушення провадження у справі про банкрутство боржника є єдиними, безумовними та беззаперечними підставами зупинення виконавчого провадження, до усунення яких прийняття рішень про вчинення виконавчих дій неможливе.

Станом на 18.12.2009р. (тобто на дату прийняття оскаржуваного рішення) рішення у справі № 10/234/09 про виключення з акту опису й арешту не прийнято, провадження у справі № 26/238/09 про банкрутство боржника, не закінчено, а тому обставини, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження не усунуті. Тому у державного виконавця не було передбачених Законом України «Про виконавче провадження» законних підстав для вчинення виконавчих дій.

Крім того, позивачем надана суду ухвала господарського суду Запорізької області від 18 грудня 2009р. по справі № 10/234/09, якою в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України вжито заходів забезпечення позову та зупинено виконавче провадження № 10918970. Ухвали господарського суду про забезпечення позову набирають законної сили з моменту її проголошення і підлягають негайному виконанню. В силу ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

При прийнятті рішення про вчинення виконавчих дій в період існування обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, державний виконавець жодним чином не спростував наявність обставини, які зумовлювали обов'язкове зупинення виконавчого провадження на підставі пунктів 7, 8 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", та вчинив виконавчі дії всупереч ухвалі господарського суду Запорізької області від 18 грудня 2009р. по справі № 10/234/09.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 60 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Головний державний виконавець ППВР ВДВС ГУЮ у Запорізькій області Кохненко Є.С. був обізнаний про існування обставин, що унеможливлюють проведення виконавчих дій, тому посилання в акті державного виконавця від 18 грудня 2009р. на виконання доручення відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої службі Міністерства юстиції в підтвердження правомірності вчинених дій, суд вважає необґрунтованими. Також, державним виконавцем необґрунтовано відмовлено в наданні можливості представнику ТОВ «ЗІТК», що є боржником у виконавчому провадженні, в наданні заперечень на акт державного виконавця.

Крім того, дії державного виконавця є неправомірними, оскільки вчинені за відсутності підстав, передбачених законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 4 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Таким чином, накладання арешту на майно і передача його на зберігання є нерозривними у часі виконавчими діями.

Згідно ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», пп. 5.8.1 п. 5.8 розділу 5 Інструкції про проведення виконавчих дій, описане і арештоване майно передається на зберігання насамперед боржникові. Пп. 5.8.1 п. 5.8 розділу 5 Інструкції про проведення виконавчих дій зазначає, що лише в разі відмови боржника або членів його сім'ї, чи представника боржника - юридичної особи прийняти майно на зберігання, відсутності їх при проведенні опису майна, а також за наявності обставин, що не дають змогу передати вказаним особам майно на зберігання, державний виконавець призначає зберігачем описаного майна іншу особу.

Судом встановлено, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої службі Міністерства юстиції України з виконання виконавчому напису проведено опис та накладено арешт на нерухоме майно - будівлю міні-готелю, літ. А-3, загальною площею 2019,8 кв. м, що перебуває за адресою пр-кт. Маяковського, буд. 19, м. Запоріжжя, про що складено акт опису та арешту серії АА 045570 від 24 лютого 2009р. Описане майно за актом опису і арешту майна передане на відповідальне зберігання ОСОБА_5, представнику товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія», боржнику у виконавчому провадженні.

Під час вчинення оскаржуваних виконавчих дій державним виконавцем не наведено жодної обставини в обґрунтування неможливості здійснення подальшого зберігання описаного та арештованого майна боржником, а також не зазначені обставини, що свідчать про неналежне виконання попереднім боржником обов'язків щодо зберігання переданого йому майна.

Згідно пп. 5.8.7. п. 5.8 розділу 5 Інструкції про проведення виконавчих дій порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену Законом. Державний виконавець, виявивши розтрату, відчуження, утаювання чи підміну переданого на збереження майна, складає про це акт і звертається з поданням до суду чи в органи прокуратури за місцем виконання рішення для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності.

Саме ці протиправні дії зберігача можуть бути підставою для його заміни. Державним виконавцем не доведено їх існування, тому дії щодо зміни зберігача майна здійснені за відсутності законних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема ст. 71, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем-1 не спростовані доводи позивача щодо неправомірності дій відповідача-1, не доведена правомірність оскаржуваних дій.

Таким чином, суд прийшов до висновку що дії головного державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Запорізькій області Кохненко Є.С. щодо передачі майна на зберігання ПАТ «Укрексімбанк» вчинені без передбачених пп. 5.8.4 п. 5.8 розділу 5 Інструкції про проведення виконавчих дій підстав, за наявності обставини, які зумовлювали обов'язкове зупинення виконавчого провадження на підставі пунктів 7, 8 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", та всупереч ухвалі господарського суду Запорізької області від 18 грудня 2009р. по справі № 10/234/09.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167, 181 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія» до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Запорізькій області Міністерства юстиції України, м. Запоріжжя та ОСОБА_7 акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», в особі філії АТ «Укрексімбанк» про визнання протиправними дій державного виконавця у виконавчому провадженні ВП № 10918970, задовольнити

2. Визнати протиправними дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 щодо передачі будівлі міні готелю літ. А-3 з газобетону, цегли, загальною площею 2019,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр.. Маяковського, 19 на відповідальне зберігання публічному акціонерному товариству «Український експертно- імпортний банк».

3. Визнати дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 по складанню ОСОБА_4 опису й арешту майна серії АА № 045570 від 18.12.2009 року щодо передачі будівлі міні готелю літ. А-3 з газобетону, цегли, загальною площею 2019,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 19 на відповідальне зберігання публічному акціонерному товариству «Український експертно- імпортний банк» неправомірними.

4. Передати приміщення будівлі міні-готелю літ.А-3 з газобетону, цегли, загальною площею 2019,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 19 - представнику позивача ТОВ «Запорізька інвестиційно-торгевельна компанія» ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка відповідно до акту опису й решту майна серії АА № 045570 від 24.02.2009 року, складеного державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_6 є відповідальним зберігачем зазначеної будівлі, вилучивши його у відповідача ОСОБА_7 акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», м. Київ у тому числі у будь-яких осіб, які діють від імені ОСОБА_7 акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», м. Київ чи в його інтересах.

5. Виконання рішення покласти на підрозділ примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія» судовий збір у розмірі 10,20 грн. Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про

що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 19.01.2010р.

Суддя О.М. Нечипуренко