Постанова

від 18.02.2010 по справі 2а-6393/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року Справа № 2а-6393/09/0870

за позовною заявою Дочірнього підприємства «Енергодартеплоенергомонтаж», АДРЕСА_1, 71503

до: Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області, пр. Будівельників, б. 17, м. Енергодар, Запорізька область, 71503

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.11.2009 № 0000212301/3

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 68/01/18/10 від 18.01.2010)

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №3268/10/10-013 від 09.04.2009)

Дочірнє підприємство «Енергодартеплоенергомонтаж» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції м. Енергодар Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.20092009 № 0000212301/3.

Позивач просить задовольнити його вимоги в повному обсязі та визнати недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000212301/3 від 17.11.2009, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 103 996, 50 грн., у тому числі: основний платіж - 69331, 00 грн. та штрафні санкції - 34 665, 50 грн.

Ухвалою суду від 25.11.2009. на підставі ст. 107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі №2а-6393/09/0870 та призначений судовий розгляд на 14.12.2009 Відповідно до ст. 150 КАС України у розгляді справи судом оголошувалась перерва до 18.01.2010.

Ухвалою суду від 18.01.2010, за письмовим клопотанням позивача, провадження у справі зупинено на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України у зв'язку із необхідністю додаткового часу для надання додаткових доказів у справі, а саме: свідоцтво платника податку на додану вартість. Ухвалою суду від 19.01.2010 провадження у справі поновлено з 18.02.2010 та призначено до розгляду у судовому засіданні 18.02.2010.

18.02.2010, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що працівниками ДПІ у м. Енергодар Запорізької області встановлено, що його контрагент - Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Степ-Форт» не зареєстроване як платник податку на додану вартість, свідоцтва платнику податку на додану вартість ніколи не отримувало. На підставі цього відповідачем зроблено висновок, про порушення позивачем ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість» та включення до податкового кредиту та податкових декларацій з 01.01.2007 по 30.09.2008 податкові накладні від ПП «Виробничо-комерційна фірма «Степ-Форт», оскільки на момент виписки податкових накладних останній не мав статусу платника ПДВ.

Позивач зазначає, що навіть за умови виключення ПП «Виробничо-комерційна фірма «Степ-Форт» на момент виписки податкових накладних з реєстру платників ПДВ, видані останнім податкові накладні є підставою для включення зазначених в них сум до податкового кредиту позивача, а невідповідність даних, вказаних ПП «Виробничо-комерційна фірма «Степ-Форт» в податкових накладних є підставою для застосування відповідальності до осіб, які виписали вказані накладні.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що в ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем - ДП „Енергодартеплоенергомонтаж" в порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість» ДП „Енергодартеплоенергомонтаж" у перевіряємому періоді завищено суму податкового кредиту у загальному розмірі 69 331 грн. шляхом включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних неплатником ПДВ ПП ВКФ „Степ-Форт".

Відповідно до ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість», право на нарахування ПДВ надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ, а також податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник ПДВ в податковому органі. Накладні виписані ПП ВКФ „Степ-Форт" не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту позивачем, оскільки на момент їх оформлення ПП ВКФ „Степ-Форт" не мало статусу платника ПДВ, а відтак, у задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Енергодар Запорізької області була проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства «Енергодартпелоенергомонтаж» (далі - ДП «ЕТЕМ») з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2008 р.

Як свідчать матеріали справи, в ході перевірки встановлено, що позивачем, в порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість» ДП „Енергодартеплоенергомонтаж" завищено суму податкового кредиту у загальному розмірі 69 331 грн. шляхом включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних неплатником ПДВ ПП ВКФ „Степ-Форт".

Перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту, та, відповідно, реєстру отриманих податкових накладних ДП „Енергодартеплоенергомонтаж" було включено суми податку на додану вартість у розмірі 69330,53 грн. по наступним податковим накладним, отриманим від ПП ВКФ „Степ-Форт" (код ЄДРПОУ 34974354, м. Дніпродзержинськ, вул. Арсеничева, 4, у податкових накладних зазначений номер свідоцтва платника ПДВ 04034358 та ІПН 349743504038):

у податковому періоді квітень 2007 року - № 000014 від 30.04.2007 р. на загальну суму 203818,10 грн. (у т.ч ПДВ 33969,68 грн.) на придбання металевих конструкцій;

у податковому періоді серпень 2007 року - № 000179 від 31.08.2007 р. на загальну суму 133786,55 грн. (у т.ч. ПДВ 22297,76 грн.) на придбання будівельних матеріалів в асортименті;

у податковому періоді вересень 2007 року - № 000225 від 28.09.2007 р. на загальну суму 78378,55 грн. (у т.ч. ПДВ 13063,09 грн.) на придбання будівельних матеріалів в асортименті.

В ході проведеної перевірки було проведено перевірку контрагентів ДП «ЕТЕМ» з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства. Згідно отриманих відповідей у перевіряємому періоді встановлено, що контрагент ДП «ЕТЕМ» - ПП ВКФ „Степ-Форт" не зареєстроване як платник податку на додану вартість, свідоцтва платника податку на додану вартість ніколи не отримував.

Враховуючи, що ПП ВКФ „Степ-Форт" не зареєстровано, як платник податку на додану вартість, то виписані ТП ВКФ „Степ-Форт" податкові накладні на поставлений товар є недійсними, як такі, що виписані в порушення п.п.7.2.4, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ОСОБА_3 №168/97-ВР та пунктів 2,5,18 Порядку №165.

За результатами перевірки був складений Акт № 95/23-0/33466296 від 16.03.2009 (далі - Акт перевірки), у якому зафіксовано завищення податкового кредиту на суму ПДВ 69331 грн.

За наслідками проведення перевірки ДПІ у м. Енергодар прийняте податкове повідомлення-рішення за №0000212301/0 від 23.03.2009 р. про визначення ДП «ЕТЕМ» суми податкового зобов'язання з податку на до дану вартість у сумі 103 996.50 грн., у тому числі: основний платіж - 69 331.00 грн., штрафні (фінансові) санк ції-34 665.50 грн.

Зазначене рішення оскаржувалось позивачем у апеляційному порядку, але скарги залишились без задоволення та, відповідно повідомлення-рішення без змін.

Зазначене податкове повідомлення-рішення є предметом розгляду у справі № 2а-6393/09/08701.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно пункту 2.1 статті 2 ОСОБА_3 України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (далі за текстом - Закон №168/97-ВР), платником податку є будь-яка особа, яка: здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком...

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 ОСОБА_3 України В«Про податок на додану вартістьВ» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим ОСОБА_3.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ОСОБА_3 України В«Про податок на додану вартістьВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ОСОБА_3 України В«Про податок на додану вартістьВ» , датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 ОСОБА_3 України В«Про податок на додану вартістьВ» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлено зазначеним підпунктом.

Згідно з п.п.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 зазначеного ОСОБА_3, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість», право нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

У відповідності з пунктом 2 Наказу Державної податкової адміністрації України ..Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037 (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Порядок №165) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У пункті 5 Порядку №165 зазначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 даного Порядку.

Згідно пункту 18 Порядку №165 „всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця ".

Статтею 9 ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість» встановлено, що будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку, а також особи, що підпадають під визначення платників податку згідно з ст. 2 цього ОСОБА_3, зобов'язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість», реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено документальними доказами, ПП ВКФ „Степ-Форт" не зареєстроване як платник податку на додану вартість, свідоцтва платника податку на додану вартість ніколи не отримував.

Зокрема, згідно листа ДПІ у м. Дніпродзержинську №3147/10/15-219 від 04.02.2010, підприємство ПП „ПКФ «Степ-Форт» (код 34974354) протягом періоду з 01.01.2007р по 03.02.2010 не було зареєстроване в ДПІ у м. Дніпродзержинську платником податку на додану вартість.

Таким чином, оскільки ПП „ПКФ «Степ-Форт» в момент складання податкових накладних не було платником податку у розумінні ст.9 ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість», то , відповідно і не мало права на складання податкових накладних.

Враховуючи викладене вище, позивач неправомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту

у податковому періоді квітень 2007 року - № 000014 від 30.04.2007 р. на загальну суму 203818,10 грн. (у т. числі ПДВ 33969,68 грн.) на придбання металевих конструкцій:

у податковому періоді серпень 2007 року - № 000179 від 31.08.2007 р. на загальну суму 133786,55 грн. (у т. числі ПДВ 22297/76 грн.) на придбання будівельних матеріалів в асортименті;

у податковому періоді вересень 2007 року - № 000225 від 28.09.2007 р. на загальну суму 78378,55 грн. (у т. числі ПДВ 13063,09 грн.) на придбання будівельних матеріалів в асортименті.

Отже, приймаючи до уваги вищезазначене, висновки акту перевірки є правомірними, донарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2008 у розмірі 103 996.50 грн. є обґрунтованими, та позовні вимоги ДП «Енергодартеплоенергомонтаж», відповідно безпідставними і такими, що суперечать чинному Законодавству України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, податковим органом доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд вважає вимоги позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову дочірнього підприємства «Енергодартеплоенергомонтаж» до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.11.2009 № 0000212301/3, відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 01.03.2010.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко