Постанова

від 14.04.2009 по справі 9/224пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

14.04.2009  року                                                           

Справа № 9/224пд

Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                              Семендяєвої

І.В.

суддів                                                  Баннової Т.М.

Парамонової Т.Ф.

за

присутністю секретаря

судового

засідання                             

Антонової І.В.

та

представників сторін:

від

заявника                                       

- Шидлаусакас П.В., посвідчення № 129 від

09.10.06, прокурор відділу представництва інтересів

громадян та держави в судах прокуратури області;

від

позивача                                       

- повноважний та компетентний представник не

прибув;

від відповідача                             - Рябоконь О.В.,

довіреність № 1 від 05.01.09,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні         

апеляційне

подання                     Прокурора м.

Краснодону         

на

рішення         

господарського

суду           Луганської області

від                                                  

27.01.09 (підписано 29.01.09)

у

справі                                        

№ 9/224пд (суддя Ворожцов А.Г. )

за

позовом                                       

Прокурора м. Краснодону

в

інтересах держави

в

особі                                          

Краснодонської міської ради, м. Краснодон

Луганської області

до

відповідача:                              

Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                      „Атлант-ЛТД”, м. Луганськ

про                                                    

розірвання договору оренди  та

стягнення

76133 грн. 14 грн.

В С Т А Н О В

И В:

Прокурор м. Краснодону Луганської

області звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах  держави в особі Краснодонської міської

ради,                     м. Краснодон

Луганської області  до Товариства з

обмеженою відповідальністю „Атлант-ЛТД”, м. Луганськ  (далі за текстом -ТОВ „Атлант-ЛТД”,

відповідач) з  позовом про розірвання

договору оренди земельної ділянки від 18.01.06, зареєстрованого 27.01.06

за     № 114000/040640300004 та стягнення

на користь Краснодонської міської ради заборгованості в розмірі 76133 грн. 14

коп.

Заявою від 24.11.08 № 34/8997-20/20

Краснодонська міська рада уточнила розмір заборгованості, яка склала 77687 грн.

03 коп.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 27.01.09 позов задоволено частково, вирішено: розірвати

договір оренди земельної ділянки № 114000/040640300004 від 18.01.06,

зареєстрований 27.01.06; у задоволенні позовної вимоги про стягнення з  ТОВ „Атлант-ЛТД” заборгованості у розмірі

77687 грн. 03 коп. відмовити; стягнути з відповідача в доход Державного бюджету

України державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. та 

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59

грн. 00 коп.

Дане судове рішення мотивовано  ст. 15, ч. 1 ст. 24, ч. 2 ст. 25, ч. 1 ст. 32

Закону України „Про оренду землі”; ч. 4 ст. 24 Закону України „Про планування

та забудову територій”; рішенням Краснодонської міської ради № 32/1661 від

17.11.05 (зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням № 33/1825 від

23.12.05);  умовами договору оренди земельної

ділянки від 18.01.06, зареєстрованого 27.01.06 за № 114000/040640300004.

Не погоджуючись з винесеним судом

першої інстанції рішенням, прокурор 

звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційним

поданням від 18.02.09 № 1320вих-09, яким просить скасувати рішення господарського

суду Луганської області по справі № 9/224пд від 27.01.09 в частині відмови у

стягненні з відповідача на користь Краснодонської міської ради в місцевий

бюджет  суми заборгованості у розмірі

77687 грн. 03 коп., а в частині розірвання договору оренди земельної

ділянки                          №

114000/040640300004 від  18.01.06,

зареєстрованого 27.01.06  залишити без

змін.

В обґрунтування своїх апеляційних

вимог заявник вказує на те, що рішення господарського суду від 27.01.09 є

незаконним та підлягає зміні. Прокурор не згоден з висновком суду про те, що за

відсутністю факту завершення будівництва об'єкту та факту його обслуговування,

у відповідача відсутні підстави для сплати орендної плати на рівні 10% від

нормативної грошової оцінки землі та вважає, що п. 6 договору чітко

взаємопов'язаний з п. 5, а саме, розмір орендної плати за землю безпосередньо

залежить від строку договору та не пов'язаний з моментом завершення будівництва

об'єкту.

Розпорядженням першого заступника

голови суду від 11.03.09 для розгляду вказаного вище апеляційного подання

прокурора м. Краснодону на рішення місцевого господарського суду призначено

судову колегію у складі: головуючий суддя -   

Семендяєва І.В., судді -Баннова Т.М., Парамонова Т.Ф.

Луганський апеляційний господарський

суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою

від 11.03.09  прийняв до провадження

апеляційну скаргу позивача.

Розгляд справи було призначено на

31.03.09. Позивач явку  повноважного та

компетентного представника у судове засідання не забезпечив, витребувані

ухвалою від 11.03.09 документи сторони по справі не надали. Також, у даному

судовому засіданні представник відповідача по справі повідомив суд, що копію

апеляційного подання прокурора м. Краснодону станом на 31.03.09 не отримав, а

тому не зміг надати витребуваний ухвалою Луганського апеляційного

господарського суду від 11.03.09 відзив на апеляційне подання прокурора.

У зв'язку з вищевикладеним, справу

було відкладено на 14.04.09.

Представником відповідача надано

відзив на апеляційне подання № 14/04 від 14.04.09, яким  відповідач не погоджується з доводами,

викладеними у апеляційному поданні та вважає їх необґрунтованими, а позовні

вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Постанова приймається 14.04.09.

Відповідно до ч. 2 ст. 99

Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд,

переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими

суду першої інстанції.

За змістом ст. 101 Господарського

процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно

розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість

рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, обговоривши доводи

апеляційного подання, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх

встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції

норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної

інстанції дійшла висновку про те, що апеляційне подання не підлягає задоволенню

з наступних підстав.

Підставою своїх позовних вимог про

розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.01.06, зареєстрованого за №

114000/040640300004 27.01.06 та стягнення на користь Краснодонської міської

ради заборгованості в розмірі 77687 грн. 03 коп., заявник позову  визначив невиконання відповідачем умов

укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки в

частині своєчасного та повного внесення орендної плати та цільового

використання земельної ділянки.

Як встановлено місцевим

господарським судом та свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем

було укладено договір оренди земельної ділянки від 18.01.06, зареєстрований за

№ 114000/040640300004 27.01.06 на підставі рішення Краснодонської міськради №

32/1661 від 17.11.05 (зі змінами та доповненнями згідно з рішенням № 33/1825

від 23.12.05); відповідно договору, відповідачу було надано в оренду земельну

ділянку площею 0,1600 га за адресою: вул. Дзержинського, м. Краснодон під

будівництво та обслуговування супермаркету.

Згідно п. 5 договору, земельна

ділянка передана в оренду строком на 5 років (1 рік -для будівництва, 4 роки

-для обслуговування супермаркету).

Відповідно до п. 6 договору розмір

орендної плати становить:

- на час будівництва -на рівні 1%

від нормативної грошової оцінки землі, що складає 865 грн.17 коп. на рік,

- для обслуговування супермаркету

-нарівні 10% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 43258 грн. 45

коп. на рік.

Орендна плата повинна сплачуватись

за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця

протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного

місяця.

На думку прокурора, з наведеного

слідує, що відповідач повинен був сплачувати за землю у період з 27.01.06 по

27.01.07 суму у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі, а у період з

27.01.07 по 27.01.11 у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі.

Як повідомила позивача 13.06.08 (а.

с. 12) Краснодонська об'єднана  державна

податкова інспекція, у 2007-2008 роках відповідач надав до неї  розрахунки з орендної плати за землю за

заниженими сумами, а саме: за 2007 рік -в сумі 865 грн. 17 коп. та за 2008 рік

-920 грн. 52 коп.

03.11.08 Краснодонська ОДПІ  повідомила позивача про те, що  відповідачем сплачено у 2006 році - 793 грн.

10 коп., у  2007 році - 865 грн. 20 коп.,

в 2008 році - 839 грн. 20 коп. (а. с. 28).

Прокурор вважає, що за відповідачем

склалася  заборгованість з орендної плати

у розмірі 77687 грн. 03 коп. внаслідок того, що згідно з п. 5 договору для

будівництва супермаркету був  визначений

термін в 1 рік, тому після спливу річного терміну (27.01.07) відповідач  повинен був здійснювати орендну плату у

розмірі 43258 грн. 45 коп. на рік.

Суд першої інстанції підставно

зазначив про те, що до закінчення будівництва неможливо застосовувати для

здійснення розрахунку орендну плату в розмірі 43258 грн. 45 коп., оскільки така

орендна плата передбачена  для того часу,

коли будівництво супермаркету буде завершено та земельна ділянка буде

використовуватись саме для обслуговування супермаркету. Але будівництво супермаркету

на час подання позову не здійснено. Аналізуючи умови п. п. 5 та 6 договору в їх

контексті, слід зауважити, що у п. 5 договору чітко визначений строк дії

договору -5 років з розбивкою по часу використання земельної ділянки -1 рік для

будівництва супермаркету, 4 роки -для його обслуговування, а у п. 6 договору

розмір орендної плати пов'язаний  тільки

з невизначеним періодом  будівництва

супермаркету та з невизначеним періодом обслуговування цього супермаркету. У

договорі оренди земельної ділянки прямо не зазначено, що у випадку, коли

орендар не закінчив будівництво супермаркету у річний термін, у зв'язку з чим

фактично не обслуговує цей супермаркет, орендна плата все одно стягується за

другий рік оренди у розмірі 43258 грн. 45 коп. (як  за обслуговування супермаркету).

Таким чином, заборгованість за

відповідачем в сумі 77687 грн. 03 коп., яка обчислена прокурором із розміру

орендної плати 43258 грн. 45 коп.,  є

необґрунтованою.

Позовна вимога про розірвання

договору оренди  земельної ділянки від 18.01.06,

зареєстрованого 27.01.06 за № 114000/040640300004 підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Посилаючись на п. п. 17 та 20

вищезазначеного договору, які передбачають, що орендодавець  має право вимагати від орендаря використання

земельної ділянки за цільовим призначенням та з метою, обумовленими в договорі,

заявник вказує на те, що відповідач не розпочав будівництво  супермаркету, що тягне за собою наслідки,

передбачені ст. 143 Земельного кодексу України, а саме дострокового припинення

прав на землю та розірвання договору оренди.

Статтею 1 Закону України „Про

оренду землі” (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних

правовідносин) оренда землі визначається як засноване на договорі строкове

платне володіння і користування  земельною

ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької діяльності.

Зі змісту ст. 13 вказаного закону

вбачається, що договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець

зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і

користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну

ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, основною метою договору

оренди земельної ділянки  та одним із

визначальних прав орендодавця є 

своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі та

цільове використання земельної ділянки орендарем.

Спірний договір оренди землі був

укладений 18.01.06 відповідно до рішення Краснодонської міської ради для

будівництва та обслуговування супермаркету.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону

України „Про планування та забудову територій” 

від 20.04.00  рішення міської ради

про надання земельної ділянки із земель комунальної власності для розміщення

об'єкту будівництва в порядку, визначеному земельним законодавством, одночасно

є дозволом на будівництво цього об'єкту.

Дозвіл на  будівництво 

дає  право  замовникам 

на  отримання вихідних даних на

проектування,  здійснення

проектно-вишукувальних робіт  та  отримання 

дозволу  на  виконання 

будівельних  робіт у порядку,

визначеному цим Законом.

Дозвіл на  будівництво 

надається  на  підставі 

комплексного висновку    щодо    відповідності    запропонованого   будівництва містобудівній документації,

державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови.

У разі,   якщо  

фізична  або  юридична 

особа  не  розпочала будівельні роботи протягом двох

років від дня отримання дозволу на будівництво 

об'єкта містобудування,  цей

дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому  ж 

порядку,  як  і  його

надання.

В матеріалах справи мається

будівельний паспорт № 9 на забудову 

спірної земельної ділянки, затверджений 31.03.06 (а. с. 67) у якому

зазначена  дата початку та закінчення

будівництва -2006-2007 роки. Всі необхідні для будівництва узгодження

відповідач провів у 2005 році (а. с. 75-85).

Таким чином, відповідач мав

можливість розпочати будівництво у 2006 році після укладення спірного договору

оренди земельної ділянки за умовами отримання дозволу на виконання будівельних

робіт.

За поясненням відповідача, такий

дозвіл ним не був отриманий, але будівельні роботи були  розпочаті, якими відповідач вважає

огородження території та здійснення тимчасового енергопостачання, очищення

території від сміття. Але проведення таких робіт не свідчить про початок

будівництва та не може бути доказом цільового використання земельної ділянки,

оскільки будівництво супермаркету у річний термін  не здійснено.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України

„Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря використання

земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а

відповідно до ч. 2 ст. 25 цього Закону орендар земельної ділянки зобов'язаний

приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором

оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Але відповідач не розпочав взагалі

будівництво супермаркету, про що свідчать лист-вимога від  21.12.07 № 24/7340-5/20 (а. с. 13), акт

обстеження земельної ділянки від 25.12.08 (а. с. 64), з чого випливає, що

відповідач не використовує спірну земельну ділянку за цільовим призначенням.

Акт обстеження, складений без

участі відповідача, не робить його недійсним або таким, що неможливо прийняти

до уваги, оскільки він складений 

компетентними  у галузі земельних

відносин представниками і законодавством не передбачений порядок складання

таких актів  (тільки за участю орендаря).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону

України „Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може

бути достроково розірваний за рішенням суду в разі  невиконання сторонами обов'язків,

передбачених ст. ст. 24, 25 цього закону та умовами договору, в разі знищення

чи  пошкодження об'єкта оренди, яке

істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а

також на  підставах, визначених Земельним

кодексом  та іншими законами.

За умовами ч. 2 ст. 651 Цивільного

кодексу України договір може бути замінено або розірвано за рішенням суду на

вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною

та  в інших випадках, установлених  договором або законом. Істотним є таке

порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона

значною  мірою позбавляється того, на що

вона розраховувала при укладенні договору.  

При укладанні договору позивач

розраховував на те, що відповідач до лютого 2007 року закінчить будівництво

супермаркету та буде сплачувати орендну плату в розмірі 43258 грн. 45 коп., а

не 865 грн. 20 коп.

Оскільки відповідач не виконує

вимоги ч. 2 ст. 25 Закону України „Про оренду землі” та обов'язки щодо

цільового  використання землі відповідно

до умов спірного договору, тому є правомірними вимоги прокурора про розірвання

договору оренди земельної ділянки № 114000/040640300004 від 18.01.06,

зареєстрованого 27.01.06.

Не має суттєвого значення для даного

спору той факт, що відповідач  звертався

до  позивача  з проханням внести зміни у п. 5  рішення сесії Краснодонської міської

ради          № 32/1661 від 17.11.05 в

частині зміни строків оренди земельної 

ділянки на час будівництва (з 1 року до 3,5 років для будівництва та з 4

років до 1,5 років для обслуговування 

супермаркету) (а. с. 52), оскільки на 29 сесії  Краснодонської міської ради п'ятого

скликання, яка відбулась 27.06.08, у внесенні змін у вищевказаний договір

оренди  було відмовлено і подальших дій

по зміні умов договору в частині строків оренди відповідач не здійснив.

Таким чином, відповідно до ст. 43

Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського

суду, що оскаржується у даному випадку, ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та

процесуального права.

Згідно зі ст. 85 Господарського

процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представників

сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Оскільки заявником апеляційного

подання є прокурор м. Краснодону, п. 30 ст. 4 

Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 „Про державне

мито” він звільнений від сплати державного мита, а тому, питання про розподіл

державного мита за апеляційним поданням відповідно до ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України не розглядається.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99,

101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О

В И В:

1. Апеляційне подання  прокурора м. Краснодону Луганської області

від 18.02.09 № 1320вих.-09н на рішення господарського суду Луганської області

від 27.01.09 по справі №  9/224пд  залишити без задоволення.

2. Рішення  господарського суду Луганської області від

27.01.09 у справі                     №

9/224пд залишити без змін.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 105

Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її

прийняття.

Головуючий суддя                                                           

І.В. Семендяєва

Суддя                                                                                 Т.М.

Баннова

Суддя                                                                               

Т.Ф. Парамонова