Рішення

від 14.08.2009 по справі 9/224пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/224пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.09                                                                                 Справа № 9/224пд.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства "ФЕД", м. Харків

до Закритого акціонерного товариства "Первомайський механічний завод", м. Первомайськ Луганської області

про розірвання договору позики

в присутності представників:

від позивача –не прибув,

від відповідача – Галета О.М., дов. № 4104 від 16.11.07

в с т а н о в и в:

позивач, ВАТ "ФЕД", звернувся з позовом до відповідача, ЗАТ "ПМЗ", у якому просить розірвати договір позики № 160К/03 від 11.07.03, укладений між сторонами.

Телеграмою від 13.08.09 позивач звернувся до суду з клопотанням про перенесення розгляду справи у зв'язку з неможливістю надати заперечення на відзив відповідача через неотримання цього відзиву.

Суд вважає, що клопотання позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

1. Відповідно до ст. 22 ГПК України до прав сторін належать, у т.ч:

·          знайомитися з матеріалами справи,

·          робити з них витяги,

·          знімати копії,

·          давати усні та письмові пояснення господарському суду тощо.

Відповідно до ч. 3 наведеної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами… вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

2. Господарським судом Луганської області було порушено справу за позовом ВАТ "ФЕД" 1-го липня 2009 року і позивач мав можливість до 14 серпня 2009 року ознайомитись з матеріалами справи та зняти копію письмових заперечень ЗАТ "ПМЗ", відповідача за справою.

3. В ухвалі суду від 17.07.09 було майже дослівно викладено заперечення відповідача, тому позивач мав можливість надати свої доводи з цього приводу.

4. Виходячи з матеріалів справи суд не вбачає перешкод щодо розгляду спору по суті, тому вважає за можливе розглянути справу у цьому судовому засіданні.

Відповідач проти позову заперечує та вважає його необґрунтованим з наступних підстав.

Ш          На відміну від статті 170 ЦК УРСР, за якою нарахування процентів за грошовим зобов'язанням не допускалися, статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики,

Однак пунктами 1.1 та 2.1 спірного договору позики сторони прийняли рішення про надання позивачем саме безпроцентної позики.

Ш          Посилання позивача на ст.ст. 536 та 1048 ЦК України є необґрунтованими, оскільки ці статті передбачають нарахування процентів з позики у тому разі, якщо інше не встановлено договором.

Ш          Посилання позивача на ст.ст. 610, 611 та 615 ЦК України є також необґрунтованими, оскільки відповідачем не порушувались умови спірного договору, разом з тим, статтею 651 ЦК визначено, що одна із сторін повинна припустити суттєвих порушень умов договору і лише це є підставою для розірвання договору судом.

В обгрунтування вимоги позивач посилається на укладений між ЗАТ "Корпорація ФЕД" та відповідачем, ЗАТ "ПМЗ" договір позики № 160К/03, відповідно до якого позивач зобов'язався надати безпроцентну позику відповідачу у розмірі 750000,0 грн.

У 2007 році ЗАТ "Корпорація ФЕД" було реорганізоване шляхом перетворення у ВАТ "ФЕД", що є правонаступником прав та обов'язків раніше створеного товариства.

На момент виконання зобов'язання щодо надання позики позивач не мав фінансової можливості виконати це зобов'язання у повному обсязі, тому, в результаті усної домовленості між сторонами було вирішено надати позику у розмірі 552000,0 грн.

З набранням чинності ЦК України у 2004 році у позикодавця з'явилось право на одержання процентів від суми позики за відповідною нормою закону.

Таким чином, стверджує позивач, за нормою 652 ЦК України істотно змінилися обставини, якими керувалися сторони при укладенні спірного договору, а виконання цього договору без сплати процентів порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що він розраховував.

В результаті переговорів з відповідачем 10.07.07 строк дії договору було продовжено до 11.07.2010 з умовою сплати процентів, однак відповідні зміни до договору не були внесені до договору, оскільки є норма ст. 1048 ЦК України.

Позивач направив відповідачу листи № 28юр від 18.12.08 та № 617 від 31.03.09 з вимогою про сплату процентів, однак листом № 12-юр-504 від 13.04.09, посилаючись на п. 1.1 договору щодо безпроцентної позики, відповідач відмовився від сплати процентів.

Позивач направив відповідачу претензію № 3юр від 27.04.09 про внесення змін до спірного договору щодо умови про щомісячну сплату процентів від суми позики у розмірі облікової ставки НБУ, однак відповідач не відповів.

Оцінивши матеріали справи, доводи представників позивача, відповідача і надані документи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК  України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем було укладено договір позики № 160К/03, відповідно до якого позивач зобов'язався надати безпроцентну позику відповідачу у розмірі 750000,0 грн.

У 2007 році ЗАТ "Корпорація ФЕД" було реорганізоване шляхом перетворення у ВАТ "ФЕД", що є правонаступником прав та обов'язків раніше створеного товариства.

На момент виконання зобов'язання щодо надання позики позивач надав позику у розмірі 552000,0 грн.

Позивач вважає, що оскільки з набранням чинності ЦК України у 2004 році у нього з'явилось право на одержання процентів від суми позики, то за нормою 652 ЦК України істотно змінилися обставини, якими керувалися сторони при укладенні спірного договору, а виконання цього договору без сплати процентів порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що він розраховував.

10-го липня 2007року строк дії договору було продовжено до 11.07.2010, однак відповідні зміни до договору не були внесені до договору, оскільки є норма ст. 1048 ЦК України.

Суд не погоджується з доводами позивача з наступних підстав.

Зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Однак суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України договір може бути розірваний у зв'язку з істотною зміною обставин за рішенням суду за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла  усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання  договору  порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, для розірвання спірного договору необхідна наявність умов, які чітко встановлені законодавцем, ці обставини повинна довести заінтересована сторона –позивач.

Суд вважає, що позивач не довів наявності всіх необхідних для розірвання договору умов, передбачених законом щодо спірних правовідносин, зокрема, нормою ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Доводи позивача, наведені у позовній заяві, спростовуються наявними у матеріалах справи документами.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити з покладенням судових витрат на позивача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову щодо договір позики № 160К/03 від 11.07.03, укладений між сторонами - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                         А.Г.Ворожцов