Рішення

від 21.04.2009 по справі 9/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

вул.Шевченка

16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

21 квітня 2009 р.  

Справа № 9/37  

Господарський суд

Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при

секретарі судового засідання Чмихові Юрію Анатолійовичу розглянувши у

відкритому судовому засіданні   справу

за

позовом  Товариства з обмеженою

відповідальністю 

"Орміс-Україна",  б-р

Т.Шевченка, 38/40 А, м. Київ, 01032

до

відповідача  Товариства з обмеженою

відповідальністю 

"Практик-Люкс",  вул. О.

Довженка, 3-А,  кв.35, м.

Івано-Франківськ, 76018

про

стягнення коштів в сумі 6344, 05 грн.

За

участю представників сторін:

Від позивача:  ОСОБА_1- помічник адвоката, (довіреність

№01/02/07-бп від 27.02.2007 року, паспорт серіїї НОМЕР_1)

Від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про

стягнення з відповідача  6344, 05 грн., в

тому числі 4 689, 57 грн. - боргу; 185, 71 грн. - три проценти річних; 1 468,

77  - інфляційних втрат.

          Представником позивача подано суду 07.04.09

року клопотання про розподіл судових витрат, в якому позивач просить стягнути з

відповідача кошти за юридичні послуги в сумі 1500 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив

суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник

позивача зазначив наступне. Відповідно до умов договору купівлі-продажу №

ОУ/07-00212 від 01.09.07 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли

на себе наступні  зобов"язання:  відповідно до договору ТзОВ   "Орміс-Україна" ( продавець)   зобов"язується  передавати у власність ТзОВ

"Практик-люкс" ( покупець) ручний інструмент ( далі - товар) , а

поставляти товари, відповідно до поданих покупцем замовлень, а  ТзОВ "Практик-люкс" ( покупець)

зобов"язується приймати і оплачувати 

товар на умовах, встановлених договором.

        Представник позивача зазначив, що на

виконання умов договору ТзОВ  

"Орміс-Україна" 

поставлено за реквізитами ТзОВ "Практик-люкс" товар загальною

вартістю 12 689, 57  грн., що

підтверджується видатковими накладними. За отриманий товар відповідачем

сплачено частково кошти в сумі 8000 грн. Заборгованість становить 4 689, 57

грн.

       Із посиланням на  ст. 

624, 625 ЦК України та умови договору представник позивача зазначив,

що  позивачем нараховано три відсотки

річних за користування  чужими коштами в

сумі 185, 71 грн.,  а також нараховано інфляційні

витрати від суми невиконаного основного зобов"язання в сумі 1468, 77  грн. Одночасно, позивач просить із посиланням

на ст. 22 ЦК України відшкодувати понесені 

збитки за оплату юридичних послуг в сумі 1500 грн.

Відповідач не скористався своїм правом та представника в судове

засідання не направив.  Явка представника

відповідача  в судове засідання не визнавалась

судом обов"язковою. Письмових заперечень по суті спору відповідачем суду

не подано.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України

справи розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив, що відповідно до умов договору купівлі-продажу № ОУ/07-00212 від

01.09.07 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе

наступні  зобов"язання:  відповідно до договору ТзОВ   "Орміс-Україна" ( продавець)   зобов"язується  передавати у власність ТзОВ

"Практик-люкс" ( покупець) ручний інструмент ( далі - товар) , а

поставляти товари, відповідно до поданих покупцем замовлень, а  ТзОВ "Практик-люкс" ( покупець)

зобов"язується приймати і оплачувати 

товар на умовах, встановлених договором ( п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1  Договору

ціна кожної партії товару і ціна одиниці товару вказується у відповідних

накладних.

          В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК

України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК

України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом.

          В силу ч. 1 ст. 193 ГК України  суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів

застосовуються відповідні положення ЦК України 

з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

         Судом встановлено, що на виконання

умов договору  ТзОВ   "Орміс-Україна"  поставлено за реквізитами ТзОВ

"Практик-люкс" товар загальною вартістю 12 689, 57  грн., що підтверджується видатковими

накладним, а саме: № ОУ-0013614 від 25.09.07 року на суму 1589, 57 грн., №

ОУ-0013681 від 26.09.07 року на суму 7096, 66 грн.,  № ОУ-0013683 від 26.09.07 року на суму 1075,

82 грн.; № ОУ-0013685 від 26.09.07 року на суму 2926, 90 грн.; №

ОУ-0014232  від 01.10.07 року на суму 0,

62 грн. Копії видаткових накладний наявні в матеріалах справи. За отриманий

товар відповідачем сплачено частково кошти в сумі 8000 грн., що підтверджується

банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи. Заборгованість

становить 4 689, 57 грн.

           21.01.09 року позивачем у справі

було направлено претензію на адресу відповідача про сплату суми основного

боргу, трьох процентів річних, інфляційних втрат. Суду не подано доказів

направлення відповідачем відповіді на претензію, як і не подано доказів сплати

відповідачем суми боргу.

         Отже, вимога позивача щодо стягнення

основної суми заборгованості є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст.  629 ЦК України  договір є обов'язковим для виконання

сторонами.

          Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного

кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з

порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання

зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та

якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес

для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати

відшкодування збитків.

        Відповідно до ст. 625 ЦК України

боржник   не   звільняється   від  

відповідальності    за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Нарахування позивачем  індексу 

інфляції за спірний період  в сумі  1 468, 77 

грн. та  три відсотки річних  в сумі  

185, 71  грн.  є правомірним та підлягає задоволенню.

       Відповідно до ст. 44 ГПК України  судові витрати   складаються  

з  державного  мита, 

сум,  що підлягають сплаті за

проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат,

пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження,

оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

         Відповідно до п. 10 роз"яснення

від 04.03.98 року № 02-5/78 "  Про

деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального

кодексу України" витрати 

позивачів  та відповідачів,

пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм,

контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення

справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних

підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК

          Зі змісту вказаних норм вбачається,

що судові витрати за участь адвоката  в

розгляді справи  підлягають  сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені

адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується

відповідними фінансовими документами.                   

             Позивачем  документально підтверджено отримання

юридичних послуг, на доказ чого суду подано 

копію  договору про надання

правової допомоги  № 88/06/07  від 07.06.07 року, рахунок на оплату № 6 від

10.02.09 року на суму 1500 грн. за послуги адвоката, пов"язані з веденням

господарської справи у місцевому суді, квитанція про сплату коштів за послуги

адвоката. В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття

адвокатською діяльністю № 563 від 26.11.07 року Карпінського С.В.

       Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК

України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

             Керуючись ст. 124 Конституції

України, ст.  11, 202, 509,  525, 526,  

610-612, 625, 629  ЦК України ,

ст. 193  ГК України, ст. 44, 49, 75 82-84

Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов

задоволити.

          Стягнути  з відповідача Товариства з обмеженою

відповідальністю 

"Практик-Люкс",  вул. О.

Довженка, 3-А,  кв.35, м.

Івано-Франківськ, 76018 ( код ЄДРПОУ 31525050; 

п/р 26004117126300 в АКБ "УкрСибБанк" м. Харків; МФО 351005)

на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю  "Орміс-Україна",  б-р Т.Шевченка, 38/40 А, м. Київ, 01032 ( код

ЄДРПОУ 33400036; п/р 26002120618 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м.

Київ, МФО 380805): 4 689, 57 грн. - боргу; 185, 71 грн. - три проценти річних;

1 468, 77  - інфляційних втрат; 1500 грн.

- юридичні послуги; 102 грн. - витрат по сплаті державного мита; 118 грн. -

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ

видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

з дня його підписання.

Суддя                                                           

Фанда Оксана Михайлівна

рішення виготовлено та підписано 22.04.09 року

Виготовлено

в АС "Діловодство суду" Олейняш 

Е.М.