Ухвала

від 28.07.2015 по справі 2а-11039/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" липня 2015 р. м. Київ К/800/33190/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників сторін:

позивача - Іванової Х.О., Рубцова С.Г.

відповідача - Кашпура І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Авіатехсервіс»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2014

у справі № 2а-11039/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Авіатехсервіс»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Авіатехсервіс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2012 № 0000672311, № 0000682311, № 0000692311, № 0000702311 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014, в задоволенні позовних вимог відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Науково-виробничої фірми «Авіатехсервіс» з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес сервіс А-плюс», ТОВ «Гарант Сервіс-А», ТОВ «Компанія «Барс-Будінвест», ТОВ «Екобудгруп» за весь період фінансово-господарських взаємовідносин з переліченими контрагентами, складено акт № 955/23-11/31807330 від 02.02.2012, в якому зафіксовані порушення: абз. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму 6 585 грн. за ІІ квартал 2011 року та занижено податок на прибуток всього на суму 940 573 грн.; пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 556 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 758 531 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 14.02.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000672311 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 556 грн.;

- № 0000682311 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 875 102 грн., в т.ч.: 758 531 грн. основного платежу та 116 571 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000692311 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 086 454 грн., 940 573 грн. основного платежу та 145 881 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000702311 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 6 585 грн.

Податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом внаслідок взаємовідносин позивача з ТОВ «Бізнес сервіс А-плюс», TOB «Гарант Сервіс-А», ТОВ «Компанія «Барс-Будінвест», ТОВ «Екобудгруп» в періоді, що перевірявся.

Матеріалами справи встановлено, що між TOB «Науково-виробнича фірма «Авіатехсервіс» та TOB «Гарант Сервіс-А» укладено договір на виконання ремонтних робіт № ГС-26-1/2 від 26.01.2009, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання токарних робіт до електричних машин постійного та перемінного струму (електродвигунів всіх типів і розмірів, трансформаторних підстанцій, трансформаторів, бурових станків, екскаваторів та ін.). На виконання вказаного договору позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури.

Між TOВ «Науково-виробничою фірмою «Авіатехсервіс» (замовник) та TOB «Бізнес сервіс А-плюс» (виконавець) укладено договір № 06\01-11 від 06.01.2011, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання токарних робіт до електричних машин постійного та перемінного струму (електродвигунів всіх типів і розмірів, трансформаторних підстанцій, трансформаторів, бурових станків, екскаваторів та ін.). На виконання вказаного договору позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні.

Між TOB «Науково-виробничою фірмою «Авіатехсервіс» (замовник) та TOB «Компанія «Барс-Будінвест» (виконавець) було укладено договір № 0404 від 04.04.2011, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання токарних робіт до електричних машин постійного та перемінного струму (електродвигунів всіх типів і розмірів, трансформаторних підстанцій, трансформаторів, бурових станків, екскаваторів та ін.). На виконання вказаного договору позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури.

Між TOB «Науково-виробничою фірмою «Авіатехсервіс» (покупець) та TOB «Компанія «Барс-Будінвест» (продавець) було укладено договір № 0504 від 05.04.2011, за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцеві промислове обладнання: електродвигуни, генератори, кабельно-провідникову продукцію та ізоляційні матеріали окремими партіями за цінами, в асортименті і кількості, які погоджуються сторонами в накладних, котрі є невід'ємною частиною Договору, а покупець повинен прийняти товар і оплатити його на умовах, обумовлених Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури.

Між TOB «Науково-виробничою фірмою «Авіатехсервіс» (покупець) та TOB «Екобудгруп» (продавець) укладено договір № 040111 від 04.01.2011, за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцеві промислове обладнання: електродвигуни, генератори, кабельно-провідникову продукцію та ізоляційні матеріали окремими партіями за цінами, в асортименті і кількості, які погоджуються сторонами в накладних, котрі є невід'ємною частиною Договору, а покупець повинен прийняти товар і оплатити його на умовах, обумовлених Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано: видаткові та податкові накладні.

В судовому порядку встановлено, що в провадженні СВ ПМ ДПА у м. Києві знаходилась кримінальна справа № 71-00213, порушена, зокрема, відносно директора ТОВ «Гарант Сервіс-А» ОСОБА_5 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України та щодо невстановлених осіб за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Згідно протоколу додаткового допиту обвинуваченого від 29 вересня 2011 року ОСОБА_5 пояснив, що ТОВ «Гарант Сервіс-А» зареєстрував на прохання інших осіб за грошову винагороду та до фінансово-господарської діяльності підприємства він не має жодного відношення.

Відповідно до висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на південно-західній залізниці від 25.10.2011 № 35, підписи від імені ОСОБА_5, в тому числі і на первинних документах, що стали підставою для формування податкового кредиту за період з грудня 2010 року по березень 2011 року виконані не ним, а іншою особою.

Згідно постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 06.12.2011, ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку із актом амністії відповідно до ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2011 році» і закрито вказану вище кримінальну справу.

Відповідно до протоколу допиту свідка від 14.07.2011 громадянка ОСОБА_6, що займає посаду бухгалтера ТОВ «Бізнес сервіс А-Плюс», пояснила, що товариство фактично не здійснює ніякої реальної господарської діяльності, основним напрямком було проведення безтоварних операцій з підприємствами реального сектору економіки з метою мінімізації податків останніми.

Згідно протоколу допиту свідка від 09.08.2011 громадянка ОСОБА_7 пояснила, що перереєструвала на своє ім'я ТОВ «Екобудгруп» за грошову винагороду, державних установ з метою перереєстрації не відвідувала, підписувала якісь документи, не вивчаючи їх змісту.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що належним чином оформлені (підписані невідомими особами) документи не можуть бути підставою для декларування податкового кредиту та валових витрат при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг; за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких задекларовано податковий кредит та валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі первинні документи не підтверджують право позивача на їх формування; звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави (її компетентних органів) від засудження особи, яка вчинила злочин, та застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру; звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок застосування акту амністії не є реабілітуючою підставою та не свідчить про відсутність в діях особи складу злочину чи відсутність події злочину.

Однак, такі висновки судів є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами: ТОВ «Бізнес сервіс А-плюс», ТОВ «Гарант Сервіс-А», ТОВ «Компанія «Барс-Будінвест», ТОВ «Екобудгруп», а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманих товарів, робіт та послуг, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Для вирішення спору важливе значення також має встановлення факту реєстрації та перебування контрагентів платника податку в стані платників податку на додану вартість, що надає право таким платникам видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Також судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із вказаними контрагентами та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Крім того, судами не було враховано, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 71 зазначеного Кодексу обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Суди також не врахували, що встановлені постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.12.2011 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності обставини та пояснення, надані ОСОБА_6 (бухгалтером ТОВ «Бізнес сервіс А-Плюс) та ОСОБА_7 (директором ТОВ «Екобудгруп») не є підставою для звільнення від доказування, перелік яких міститься у ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з ч. 4 ст. 72 цього Кодексу підставою для звільнення від доказування є лише вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили та який є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, суд касаційної інстанції не може визнати висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими, оскільки вони не підтверджені достатніми, належними доказами, ґрунтуються виключно на матеріалах кримінальної справи, які як доказ не мають для суду наперед встановленої сили і повинні оцінюватися судом за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного суду України разом з іншими доказами в їх сукупності.

Слід також зазначити, що в разі невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, слід врахувати, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Судам також слід врахувати, що згідно ч. 1 ст. 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу, та, за необхідності, розглянути питання про можливість проведення почеркознавчої експертизи для встановлення достовірності підписів на документах, що стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат позивача у спірному періоді.

Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Авіатехсервіс» задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний