Вирок

від 12.11.2010 по справі 1-349/2010

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-349/2010

В И Р О К

Іменем України

12 листопада 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Журавського В.В.

при секретарі - Хутінаєвій О.Ю.

з участю прокурора -Дідорук С.І.

потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль кримінальну справу по обвинуваченню:

1. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, не одруженого, не працюючого, не депутата, на утриманні непрацездатних осіб не має, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 05.11.1990 р за ст. 244 п «В» КК Російської Федерації, військовим трибуналом Североморського гарнізону Мурманської області, направлений в дисциплінарний батальйон строком на 2 роки; 24.02.1993 р. Бориспільським районним судом за ст. 206 ч. 2 КК України, до виправних робіт строком на 1 рік; 27.02.1996 р. Бориспільським міським судом за ст. 86-1, 44 КК України, до 2 років позбавлення волі; 07.05.1999 р. Бориспільським районним судом за ст. 19 ч. 6, 81 ч. 2,186 ч.3,42 КК України, до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 26.09.2003 року Бориспільським міським судом за ч.3 ст.185, 75 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання з випробуванням в 3 роки, постановою вказаного суду, іспитовий строк скасовано та направленого для відбуття покарання в місця позбавлення волі, звільненого 23.11.2009 року по закінченню строку відбуття покарання;

2. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, гр. України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_6, на утриманні непрацездатних осіб немає, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України;

в с т а н о в и в :

05.06.10. близько 12 години, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1, перебував на березі озера «Княже», розташованого в районі вул. Льва Толстого м. Бориспіль Київської області, де всі разом вживали спиртні напої.

По закінченню вживання спиртних напоїв, ОСОБА_2 попрохав у потерпілого належний останньому мобільний телефон «Самсунг Е1080І», щоб зателефонувати. Після того, як ОСОБА_2 зателефонував з мобільного телефону потерпілого, він передав вказаний телефон ОСОБА_3, так як він попрохав у ОСОБА_1 телефон, щоб зателефонувати. Отримавши від ОСОБА_2 належний ОСОБА_1 мобільний телефон «Самсунг Е1080І» із сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» і зробивши декілька спроб зателефонувати, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на відкрите викрадення зазначеного мобільного телефону.

Реалізуючи свій злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 передав належний потерпілому мобільний телефон «Самсунг Е1080І» ОСОБА_2

В свою чергу, у ОСОБА_2 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, а саме належного ОСОБА_1 мобільного телефону «Самсунг Е1080І» із сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», оскільки він усвідомив злочинний умисел ОСОБА_3 на відкрите викрадення чужого майна і шляхом вчинення узгоджених дій по заволодінню майном потерпілого, вступив в попередню змову з ОСОБА_3

Після того, як потерпілий ОСОБА_1 побачив, що ОСОБА_3 передав мобільний телефон ОСОБА_2, то він почав вимагати від ОСОБА_2 повернення належного йому мобільного телефону. Однак ОСОБА_2, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_3, передав останньому мобільний телефон потерпілого, повідомивши останньому, що в нього не має телефону.

Оскільки ОСОБА_1 продовжував вимагати від ОСОБА_3 повернути належний йому мобільний телефон «Самсунг Е1080І», то ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_3, з метою подолання опору потерпілого для подальшого відкритого викрадення належного ОСОБА_1 мобільного телефону «Самсунг Е1080І», вартістю 260 грн. в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого і яке виразилося у поштовху останнього руками в груди, від якого ОСОБА_1 впав на землю та отримав тілесні ушкодження у вигляді садна на задньо-боковій поверхні тулуба справа, в проекції 4-5 ребер по задньо-пахвинній лінії, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Відразу ж після цього, ОСОБА_3, який утримував при собі належний ОСОБА_1 мобільний телефон «Самсунг Е1080І», вартістю 260 грн. в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та з корисливих мотивів, спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою подолання опору потерпілого для подальшого викрадення майна, застосував щодо останнього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров*я потерпілого і яке виразилося у нанесенні одного удару ногою по обличчю ОСОБА_1, заподіявши при цьому йому тілесне ушкодження у вигляді садна в хвостовій частині лівої брови, яке відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження.

Подолавши опір потерпілого, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 обернули належний ОСОБА_1 мобільний телефон «Самсунг Е1080І», вартістю 260 грн. в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн. на свою користь, тим самим відкрито викравши чуже майно.

Викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпорядилися за власним розсудом, чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 285 грн.

Будучи допитаним в якості підсудного у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_2 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що 05.06.2010 року, він, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та їхні брати, ОСОБА_3, та ОСОБА_6, вирішили піти на озеро «Княже», що в кінці вул. Л. Толстого в м. Бориспіль, щоб відпочити. По дорозі вони зайшли в магазин, що на вул. Ленінградська, який називають «Молочний», де придбали 1 л. горілки, та закуску, та направились до озера. Перебуваючи на озері, вони всі вжили вказану горілку. Потім вони рішили ще придбати горілки, та ОСОБА_3 з сестрою ОСОБА_5, пішли в магазин. Тоді, він ОСОБА_6 та ОСОБА_4, залишились на озері. Знаходячись на озері, вони з ОСОБА_4 почали сперечатись, та вона побігла в напрямок школи № 8 м. Бориспіль. Пробувши на озері приблизно 10 хвилин, він та ОСОБА_6 вирішили піти пошукати де ОСОБА_4, та подивитись чи не додому вона забігла. Як тільки вони вийшли на вул. Ленінградська, то побачили, що їм назустріч йдуть ОСОБА_3 та ОСОБА_5, з ними була ОСОБА_4, та ще один наглядно знайомий ОСОБА_1, якого він знав на протязі приблизно 7 років. Тоді вони всі разом повернулись на озеро, та почали розпивати горілку яку придбали ОСОБА_3 та ОСОБА_5, всього вони придбали 1 літр горілки. Розпивши горілку вони вирішили розходитись. Тоді він поросив у ОСОБА_1 його мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору, щоб зателефонувати своєму брату. ОСОБА_1 дав йому мобільний телефон та він подзвонив своєму брату, та порозмовляв з ним декілька хвилин. Коли він закінчив розмовляти по телефону, то ОСОБА_3 попросив у ОСОБА_1, телефон, щоб зателефонувати, ОСОБА_1 дозволив ОСОБА_3 взяти телефон. ОСОБА_3 повернувся то віддав йому телефон. ОСОБА_1 почав питати де його телефон, на що ОСОБА_3 відповів, що не знає де його телефон. Тоді він підійшов до ОСОБА_1 та штовхнув його в груди. Від поштовху ОСОБА_1 впав на землю, та коли він намагався встати, ОСОБА_3 наніс йому удар ногою по обличчю. Тоді ОСОБА_1 пішов в напрямку води, на його погляд щоб умитись, а вони всі пішли додому. По дорозі ОСОБА_3, дістав з мобільного телефону сім - картку та викинув її. Біля свого будинку ОСОБА_3 сказав йому, що вони разом з ОСОБА_6 підуть на «супутник», щоб продати телефон. Приблизно через годину, до квартири прийшли ОСОБА_3 і повідомив йому, що є 100 грн. На ці гроші в «Єко - маркеті » придбали 1 л. горілки та закуску,

Будучи допитаним в якості підсудного у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України, підсудний ОСОБА_3 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що 05.06.2010 року, близько 9 год. ранку, до них додому з с. Глибоке, приїхав співмешканець його сестри ОСОБА_4 - ОСОБА_2, та вони вирішили піти на озеро «Княже», що в кінці вул. Л. Толстого в м. Бориспіль, щоб відпочити. По дорозі вони зайшли в магазин, де придбали 1 л. горілки, закуску. Перебуваючи на озері, вони вжили вказану горілку. Потім вирішили ще придбати горілки. Придбавши в магазині пляшку горілку ємкістю 1 л., вони направились до озера і по дорозі зустріли наглядно знайомого ОСОБА_1, якому запропонували підти з ними та вжити горілки. ОСОБА_1 на їх пропозицію погодився. На озері почали розпивати горілку. Після розпиття спиртного ОСОБА_2 С, поросив у ОСОБА_1 його мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору, щоб зателефонувати своєму брату. ОСОБА_1 дав ОСОБА_2 мобільний телефон та останній кудись зателефонував. Коли ОСОБА_2 С, закінчив розмовляти по телефону то він попросив у ОСОБА_1, телефон, щоб зателефонувати, ОСОБА_1 дозволив В той час він вирішив заволодіти телефоном який належав ОСОБА_1 і передав телефон ОСОБА_2 С, в той момент коли ОСОБА_1 відвернувся та цього не бачив. В той час ОСОБА_1 почав питати його, де телефон, на що він відповів, що не знає де його телефон. та вимагав повернути, але ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1 та штовхнув його в груди. Від поштовху ОСОБА_1 впав на землю та коли він намагався вставати то він наніс йому удар правою ногою по обличчю. Тоді ОСОБА_1 пішов в напрямку води, щоб умитись, а вони всі пішли додому. По дорозі він дістав з мобільного телефону, яким вони заволоділи, сім -картку та викинув її. Біля свого будинку він повідомив ОСОБА_2, що піде продати телефон.

Прийшовши на ринок «Зоряний», він продав телефон за 150 грн, а на виручені гроші купив горілки.

Від дослідження письмових та інших доказів по справі підсудні відмовились, визнавши свою вину повністю в пред'явленому обвинуваченні. Тому суд визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудними та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудних та матеріалів справи, які їх характеризують. З цього приводу кожному з підсудних та учасникам судового розгляду судом роз'яснено вимоги ст. 299 КПК України, про те, що вони позбавлені права посилання на докази, які судом не досліджувалися, в апеляційній інстанції.

Таким чином, суд, оцінюючи вищевикладене, вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що кваліфікується, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, вчинений групою осіб.

Крім цього в судовому засіданні також знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що кваліфікується, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, вчинений групою осіб.

Обираючи покарання підсудним, суд керується вимогами ст.65 КК України -враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особи підсудних, обставини, що обтяжують і пом»якшують покарання, їх вік та стан здоров»я. Підсудним має бути призначене покарання необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Крім цього суд враховує думку потерпілого ОСОБА_1, який просить не позбавляти підсудних волі.

Підсудний ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується негативно, на обліках у лікарів наркологів-психіатрів не перебуває, раніше неодноразово судимий, не працює, має на утриманні престарілих батьків, має поганий зір.

До обставин, що у відповідності до ст.66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд відносить те, що підсудний активно сприяв розкриттю злочину, у вчиненому розкаявся.

Обставин, що у відповідності до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 є рецидив злочинів та вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп»яніння.

Підсудний ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується негативно, на обліках у лікарів наркологів-психіатрів не перебуває, раніше не судимий, не працює.

До обставин, що у відповідності до ст.66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3 суд відносить те, що підсудний активно сприяв розкриттю злочину, у вчиненому розкаявся.

Обставин, що у відповідності до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 є вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп»яніння.

Суд вважає переконливими запевнення ОСОБА_3 про своє виправлення і застосовує до нього вимоги ст.ст.75, 76 КК України та призначає йому покарання не пов»язане з позбавленням волі так як вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства.

Разом з тим суд критично відноситься до запевнень ОСОБА_2 про його виправлення без ізоляції від суспільства, про що свідчать його неодноразові судимості за скоєння тяжких злочинів. Тому суд призначає покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за даний злочин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 330,331,332 КПК України, суд -

з а с у д и в :

Визнати ОСОБА_2 винним у злочині, передбаченому ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

Визнати ОСОБА_3 винним у злочині, передбаченому ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання - 5 (п»ять) років позбавлення волі.

У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов»язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До вступу вироку в законну силу, міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити без змін-підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

До вступу вироку в законну силу, міру запобіжного заходу ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 ДДВП України в Київській області, взявши його під варту в залі суду.

Речовий доказ - телефон, що знаходиться на зберіганні у кімнаті збереження речових доказів Бориспільського МВ ВС повернути потерпілому ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою з моменту отримання копії вироку.

Суддя підпис ОСОБА_7

З оригіналом згідно

Суддя Бориспільського

міськрайонного суду ОСОБА_7