Постанова

від 11.12.2006 по справі 33/184-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/184-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2006 р.                                                           Справа № 33/184-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Андросовій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Корсун О.С. ( дов. № б/н від 20.10.2006р. )

відповідача -  Грош Р.В. ( дов. № 07 від 07.04.2006р. )

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, "Шебелинкагазвидобування", (вх. № 4058Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 19.10.06 р. по справі № 33/184-06

за позовом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" м. Київ, в ос. філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" смт. Червоний Донець

до АТ "Харківський індустріальний союз" м. Харків

про стянення 45460954,36 грн.

та за зустрічним позовом  АТ "Харкіський індустріальний союз", м. Харків

до ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" м. Київ, в ос. філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" смт. Червоний Донець

про визнання недійсним договору уступки, -

встановила:

У травні 2004 року позивач,  ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»в особі ГПУ «Шебелинкагазвидобування», смт. Червоний Донець звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства «Харківський  індустріальний союз», м. Харків  про стягнення  45460954,36 грн. збитків, завданих невиконанням відповідачем зобов'язань по договору № 90 від 16.04.1997р. про уступку права вимоги боргу від АТ «Балцем»( а.с. 2 - а.с. 3 том 1 ).

В ході розгляду справи судом першої інстанції позивач змінив позовні вимоги і  просив стягнути з відповідача відшкодування шкоди в сумі 45460954,36 грн. у відповідності до статті 1166 Цивільного кодексу України ( а.с. 36 том 1 ), а потім позивач уточнив розмір своїх позовних вимог та зменшив їх, просивши стягнути з відповідача  32080239,42 грн. ( а.с. 85 том 2 ).

У квітні 2005 року відповідач, АТ «Харківський індустріальний союз»подав  зустрічний позов  про визнання договору уступки права вимоги № 90 від 16.04.1997 р. недійсним та повернення сторін в первісний стан ( а.с. 27 - а.с. 28 том 2 ). Зустрічні  позовні вимоги обгрунтовує нормами статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої однією із умов чинності правочину є дотримання вимог щодо змісту  правочину. Зміст правочину не повинен суперечити цивільному законодавству та моральним принципам суспільства.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.07.2005р. (головуючий суддя Сальнікова Г.І., судді Прохоров С.А., Кононова О.В.) відмовлено в позові ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі ГПУ "Шебелинкагазвидобування" до АТ "Харківський індустріальний союз", м. Харків та у зустрічному позові "Харківський індустріальний союз" до ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі ГПУ "Шебелинкагазвидобування" ( а.с. 118 - а.с. 120   том 2 ).

Рішення по первісному позову обґрунтоване тим, що позивач  не навів підстав в обґрунтування стягнення збитків, а саме прямого причинного зв'язку  між порушенням  зобов'язання   і розміром завданих збитків та наявності вини  відповідача.

Рішення по зустрічному позову обґрунтоване тим, що  позивачем  за цим позовом не надано доказів про наявність  обставин, з якими закон пов'язує  визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків. Невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Постановою від 07.11.2005р. Харківський апеляційний господарський суд                           ( головуючий суддя Лащенко Л.Д., судді Бабакова Л.М., Погребняк В.Я. ) залишив без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційні скарги ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі ГПУ "Шебелинкагазвидобування" та АТ "Харківський індустріальний союз" без задоволення ( а.с. 41 - а.с. 45 том 2 ).

Вищий господарський суд України своєю постановою від 10 квітня 2006 року скасував, як рішення суду першої інстанції, так і постанову апеляційного господарського суду та направив справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду. В обгрунтування Вищий господарський суд України зазначив в мотивувальній частині постанови, що суди обох інстанції зосередили свою увагу на наслідках невиконання взятих на себе зобов*язань сторонами за договором, разом з тим не звернули увагу на те, що  угода була укладена на виконання рішення арбітражного суду Харківської області, а виконання судового рішення є невід*ємною стадією процесу правосуддя, і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України ( а.с.79 - а.с. 82  том 3 ).

При новому розгляді справи в суді першої інстанції позивач, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі ГПУ "Шебелинкагазвидобування", подав заяву про уточнення підстав позову та збільшення позовних вимог і просив стягнути з відповідача, АТ "Харківський індустріальний союз", суму боргу в розмірі 45460954,36 грн. за договором № 90 від 16.04.1997р. про уступку права вимоги ( а.с. 94 - а.с. 96 том 3 ).

При подальшому розгляді справи позивач, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі ГПУ "Шебелинкагазвидобування",  відмовився від заяви про уточнення підстав позову та збільшення позовних вимог і просив вважати підставою позовних вимог - завдання відповідачем, АТ "Харківський індустріальний союз", збитків внаслідок прострочення виконання зобов*язань передбачених договором, предметом позову - відшкодування відповідачем збитків, розміром позовних вимог - 32080239,42 грн. ( а.с. 122 том 3 ).

Рішенням від 19.10.2006р. господарський суд Харківської області по даній справі  ( головуючий суддя Савченко А.А., судді Ковальчук Л.В., Лаврова Л.С. )  відмовив у задоволенні позовних вимог позивачу, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" та відмовив відповідачу, ВАТ "Харкіський індустріальний союз", у задоволенні зустрічних позовних вимог. Відмовляючи позивачу в задовленні позову, суд першої інстанції посилався на те, що в діях відповідача, АТ "Харківський індустріальний союз", не вбачається вини. А приймаючи рішення про відмову відповідачу в задоволенні зустрічних позовних вимогам до  ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування", посилався на те, що у відповідача сплив строк позовної давності на пред*явлення позову про визнання недійсним договору уступки права вимоги № 90 від 16.04.1997р. ( а.с. 141 - а.с. 144 том 3 ).

Позивач, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування", з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення в частині відмови ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. В обгрунтування заявник посилається на те, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення  з порушенням норм матеріального права. Вважає, що суд дав невірну юридичну оцінку обставинам справи, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, просить стягнути з відповідача, АТ "Харківський індустріальний союз", на його користь збитки в сумі 32080239,43 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 1700 грн. та 12750 грн., судові витрати в сумі 118 грн.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, правильність застосування норм матеріального  та процесуального права, розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, апеляційний суд встановив, що  апеляційні скарги сторін задоволенню не підлягають, а рішення господарського суду Харківської області від 19.10.2006р. підлягає залишенню без змін,  виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 16.04.1997р. між підприємством “Шебелинкагазпром” АТ “Укргазпром” (кредитор) та АТ “Харківський індустріальний союз” (набувач) був укладений договір уступки права вимоги боргу  № 90, згідно якого кредитор передає, а набувач приймає усі права та обов'язки права вимоги виконання  зобов'язання  за договорами  № 1 від 27.01.1994р., № 1 від 20.03.1995р., № 2П від 10.07.1996р., № 13 без дати, укладених між АТ “Балцем” і підприємством “Шебелинкагазпром” про постачання газу, дебіторську заборгованість 19700957,6 грн.,  пені 3803101,96 грн. по виконанню рішення  Харківського обласного арбітражного суду від 29.10.1996р. по справі № 2955/1-14 на суму 3172300,72 грн., пені за неналежне виконання вказаних договорів на суму 18784594,8 грн., а також за рішенням  судових органів, які були винесені після набрання  чинності даним договором ( а.с. 9 - а.с. 10 том 1 ).

Згідно  п. 2.1.  зазначеного договору набувач зобов'язувався  погашати заборгованість кредитору в сумі 45460954,36 грн. відповідно до п. 2.5 договору, яким визначено, що погашення заборгованості здійснюється після рішення суду про призначення АТ “Харківський індустріальний союз” санатором ВАТ “Балцем” з метою поновлення виробництва.

У п. 2.5 договору  сторонами  було передбачено, що погашення заборгованості  здійснюється   після  отримання    рішення суду   про призначення АТ „Харківський індустріальний союз” санатором   АТ „Балцем”.  АТ „Харківський індустріальний союз” зобов'язується   поставляти  підприємству  "Шебелінкагазпром" щорічно 1000000 (один мільйон )  тон  цементу  по собівартості.  Кредитор залишає  в рахунок погашення   заборгованості на своєму рахунку  весь прибуток  від реалізації  поставленого цементу,  а суму рівну собівартості  перераховує  на розрахунковий рахунок набувача. Поставки  здійснюються  з  моменту  пуску   виробництва  цементу.

У відповідності до п.5.3. договору   після  затвердження умов та порядку санації  АТ „Балцем”  сторони  конкретизують  порядок  погашення   боргу  Кредитору  шляхом  укладення   додаткової  угоди.   При   дослідженні матеріалів справи встановлено, що  будь-яких  додаткових  угод  на  виконання п.5.3. договору  між сторонами  не    було   укладено.

Ухвалою  господарського суду Автономної Республіки Крим  від 21.03.2003р. провадження по справі № 2-1/5021-2002 про визнання банкрутом ВАТ “Балцем” було припинено у зв'язку із затвердженням мирової угоди ( а.с. 2 том 2 ).

Статею 4 Цивільного кодексу УРСР 1963р., який діяв на момент виникнення  спірних правовідносин, встановлено підстави виникнення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статею 151  Цивільного кодексу УРСР, в силу зобов*язання одна особа (боржник) зобов*язана вчинити на користь другої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов*язку.

Відповідно до  ч. 2 статті  4 Цивільного кодексу УРСР, підставами виникнення цивільних прав та обов*язків , зокрема, є договори.

Позивач за первісним позовом, як у суді першої інстанції, так і в апеляційному господарському суді стверджує, що відповідач, АТ "Харківський індкстріальний союз", умов договору № 90 від 16.04.1997р. не виконав, тому просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані невиконанням ним взятих на себе зобов*язань по зазначеному  договору .

Згідно статті 161 Цивільного кодексу  УРСР, зобов*язання повинні виконуватись належним чином і у встановлені строки у відповідності до вимог закону.

В разі  невиконання або неналежного виконання зобов*язання  боржником він зобов*язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Стаття 203 Цивільного кодексу УРСР перебачає, що під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов*язання  було виконано боржником.

Відповідно до  статті  209 Цивільного кодексу УРСР, особа, яка порушила зобов*язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

  Як вбачається з матеріалів справи позивач, ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не навів підстав в обгрунтування стягнення збитків, а саме: прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання  і розміром завданих збитків та наявністю  вини відповідача.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано та законно в оскаржуваному рішенні зроблено висновок, що у відповідача, АТ “Харківський індустріальний союз”,  (набувача за договором № 90)  не виникло обов'язку виконання договірних зобов'язань, оскільки не виконано п.2.5 зазначеного договору –не винесено рішення суду про призначення набувача санатором   АТ “Балцем”.

Колегія  суддів з урахуванням обставин справи та  доводів представників сторін  вважає, що позивачем не доведено факту  виникнення у АТ “Харківський індустріальний союз”  зобов'язання  по відшкодуванню збитків на користь ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі ГПУ “Шебелинкагазвидобування”.

Щодо зустрічного позову  АТ “Харківський індустріальний союз”  про визнання договору  уступки права вимоги № 90 від 16.04.1997 р. недійсним, то спірний договір № 90 уступки права  вимоги   між сторонами  був укладений  16.04.1997р.

 Відповідно до частини 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 р.) правила Цивільного кодексу України (від 16.01.2003р.) про позовну  давність застосовуються до  позовів, строк  пред'явлення  яких,  встановлений  законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання   чинності  цим  Кодексом.

 АТ "Харківський індустріальний союз"  дізналося про порушення свого  права  16 квітня 1997р. в  день  підписання спірного договору, а зустрічний позов про визнання договору недійсним подало  05.04.2005р., тобто з порушенням строку  позовної  давності, встановленого  статею 71 Цивільного кодексу УРСР.

Стаття 83 Цивільного кодексу УРСР передбачала перелік вимог, на які не поширюється  встановлений статею 71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк позовної давності.  Вимоги   АТ „Харківський індустріальний союз”  в даний перелік не входять, в зв*язку  з чим на вказані  вимоги  поширюється  загальний  строк  позовної  давності.

Відповідно до  статті 80 Цивільного кодексу УРСР   та  статті 267   Цивільного кодексу  України  сплив  строку позовної давності до пред*явлення  позову є  підставою для  відмови  в  позові.

Також колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, шо у відповідності  до статті 197 Цивільного кодексу УРСР , який діяв на момент укладення договору, уступка права вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору, або коли вимога не пов*язана  з особою кредитора.

Законодавством України встановлені підстави визнання угоди недійсною. Загальні  підстави  і наслідки недійсності угод, передбачені статею 48 Цивільного кодексу УРСР  1963р. (стаття 215  Цивільного кодексу України).

Невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Щодо питання заміни сторони за договором уступки права вимоги (кредитора), колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до спільного наказу від 06.11.1998р. № 68/234 НАК "Нафтогаз України" та № 234 Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України "Про реорганізацію АТ "Укргазпром", діяльність АТ "Укргазпром" припинена у зв*язку з його реорганізацією шляхом поділу та приєднання до дочірніх компаній НАК "Натогаз України" з 1 січня 1999р. до дочірньої компанії Укргазвидобування" дочірнього підприємства "Шебелинкагазпром", переіменувавши її в "Шебелинкагазвидобування" ( а.с. 21 том 1 ).

Пунктом 8 зазначеного наказу визначено, що правонаступником усіх майнових прав та обов*язків АТ "Укргазпром" і реорганізованих підприємств, що входять до його складу, є відповідні дочірні компанії НАК "Нафтогаз України" в порядку, встановленому НАК "Нафтогаз України", згідно з чинним законодавством.

Наказом від 27.11.1998р. № 1 НАК "Нафтогаз України" ДК "Укргазвидобування" приєднало реорганізовані дочірні підприємства АТ "Укргазпром" до компанії "Укргазвидобування" на правах філії газопромислове управління "Шебелинказагвидобування", смт. Ч.Донець, Харківська область ( а.с. 23 - а.с. 24  том 1 ).

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що  апеляційна скарга  підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 19.10.2006р. підлягає залишенню без змін.                                    

Керуючись статтями 99,  101, 102, п. 1 статті 103, статею 105 Господарського процесуального кодексу  України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі ГПУ “Шебелинкагазвидобування” залишити без задоволення.

Рішення від 19.10.2006р. господарського суду Харківської області по справі № 33/184-06 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді