Ухвала

від 23.07.2015 по справі 914/2399/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.07.2015 р. Справа№ 914/2399/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Мерто ЛТД», с.Конопниця Пустомитівського району Львівської області про вжиття заходів до забезпечення позову по справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Мерто ЛТД», с.Конопниця Пустомитівського району Львівської області

до відповідача-1: Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, м.Київ

до відповідача-2: Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції, м.Пустомити Львівської області

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс», м.Львів

про визнання протоколу №46250 від 26.01.2015р. про проведення електронних торгів від 26.01.2015р. з реалізації арештованого майна, а саме станків та агрегатів в кількості 13 одиниць, - недійсним, та визнання недійсною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 22.06.2015р., затверджену начальником відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції 22.06.2015р.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача (заявника): Дяків В.Б., Мерцало С.Я. - представники за довіреністю

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Гураль Л.П. - державний виконавець

від відповідача-3: Гейвич М.М. - представник за довіреністю

На розгляд господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Мерто ЛТД», с.Конопниця Пустомитівського району Львівської області до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, м.Київ, та до Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції, м.Пустомити Львівської області, та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс», м.Львів про визнання протоколу №46250 від 26.01.2015р. про проведення електронних торгів від 26.01.2015р. з реалізації арештованого майна, а саме станків та агрегатів в кількості 13 одиниць, - недійсним, та визнання недійсною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 22.06.2015р., затверджену начальником відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції 22.06.2015р.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову (вх.№3077/15 від 16.07.2015р.) шляхом заборони відділу державної виконавчої служби Пустомитівського РУЮ передавати нереалізоване рухоме майно, а саме: станки та агрегати в кількості 13 одиниць, перелік яких наведено у постанові від 22.06.2015р. про передачу майна стягувачеві - ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» до моменту вирішення судом спору за даною позовною завою.

Ухвалами суду від 20.07.2015р., позовну заяву прийнято судом та порушено провадження у справі, заяву ТзОВ НВФ «Мерто ЛТД» про вжиття заходів до забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні 23.07.2015р.

За клопотанням представника ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» (вх.№30557/15 від 23.07.2015р.) заявленим до початку судового засідання та у відповідності до ст.81-1 ГПК України, фіксування процесу здійснюється за допомогою технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представники позивача (заявника) в судове засідання 23.07.2015р. з'явились, вимоги заяви підтримали повністю із зазначених у ній підстав, та ствердили що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ВДВС Пустомитівського РУЮ передавати нереалізоване рухоме майно стягувачу - ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» до моменту вирішення судом спору за даною позовною завою дозволить забезпечити можливість реального виконання судового рішення по справі у випадку його задоволення.

Відповідач-1 явки повноважного представника в судове засідання 23.07.2015р. не забезпечив, подав клопотання (вх.№30445/15 від 22.07.2015р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника, зважаючи на його зайнятість в іншому судовому засіданні.

Представник відповідача-2 в судове засідання 23.07.2015р. з'явився, надавши усні пояснення про те, що передання майна стягувачу проводиться в межах виконавчого провадження з приводу примусового виконання судового рішення у господарській справі, при розгляді заяви покладається на розсуд суду.

Представник відповідача-3 в судове засідання 23.07.2015р. з'явився, надав усні пояснення з приводу заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову. Звернув увагу на те, що ТзОВ НВФ «Мерто ЛТД» вже подавало до суду позовну заяву із аналогічними вимогами, яку повернуто судом без розгляду, зважаючи на її безпідставність. Також ствердив, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області по справі №5015/6489/11, в межах якого ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» передаються у власність станки та агрегати, зазначені у постанові державного виконавця, однак позивач ухиляється від примусового виконання вказаного судового рішення. Зазначив також, що позивачем вчинялись неправомірні дії з приводу відчуження третім особам вказаного майна, яке на момент вчинення правочину перебувало під арештом згідно з постановою державного виконавця. Таким чином вказаний правочин визнано недійсним рішенням господарського суду Львівської області, яке ТзОВ НВФ «Мерто ЛТД» не оскаржувалось, а Залізничним РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області відкрито кримінальне провадження за заявою ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» з приводу вчинення позивачем неправомірних дій - відчуження арештованого майна. Клопотання «Держінформ'юст» про відкладення розгляду справи підтримав.

Розглянувши клопотання відповідача-1, заслухавши думку представників сторін, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вказаного клопотання зважаючи на таке.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3 Постанови №16 від 26.12.2011р. роз'яснено, що найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Також суд звертає увагу на п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., в якому зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву за наявними у справі матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду заяви не вбачаються.

Розглянувши матеріали заяви та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Відділом державної виконавчої служби Пустомитівського РУЮ відкрито виконавче провадження на примусове виконання наказу господарського суду Львівської області, виданого 18.03.2013р. на виконання рішення господарського суду Львівської області від 31.05.2012 р. та постанови Вищого господарського суду України від 12.03.13 р., якими стягнуто з ТзОВ НВФ «Мерто-Лтд» 331200,00грн. збитків, 3312,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс».

17.05.2013р. державним виконавцем винесено постанову про приєднання вказаного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП №37990569, в рамках якого 28.11.2013р. та 07.02.2014р. проведено опис та арешт майна боржника, а саме верстатів та станків в кількості 13 одиниць, та призначено експерта, для визначення вартості арештованого майна. 14.05.2014р. затверджено звіт про оцінку вартості вказаного майна, яке передано на реалізацію шляхом його продажу на торгах, однак не було реалізоване у встановленому порядку.

22.06.2015р. головним державним виконавцем Пустомитівського районного управління юстиції Пакош О.О., на підставі листа стягувача від 02.03.2015р., яким виражено згоду залишення за собою не реалізованого з прилюдних торгів майна боржника, винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 22.06.2015р., а саме: станків металообробного (токарно-гвинторізного) ІЕ6ІМТ, заводський номер 6102, 1967 р.в.; фрезерного металообробного 6А75В, заводський номер 311, 1973 р.в.; фрезерного металообробного, модель невідома, 80-х років випуску (аналог станка фрезерного широкоуніверсального 67К25В); точильно-шліфувального (однодискового), рік випуску - після 2000-го; крану-балки вантажопідйомністю 2т. довжиною 10 м., рік випуску - після 2000-го; свердлильного станка 2Н135, заводський номер 101416, 1987 р.в.; свердлильного станка 2Н118, заводський номер 1492, 80-х років випуску; свердлильного станка 2Н125, заводський номер 2590, 1981 року випуску; станка стрічково-шліфувального Р.С'О 2200 (HOUFEK. Чехія), рік випуску - після 2000-го; пресу кривошипного КД-1428, 80-х років випуску; установки для аргоннодугового зварювання УДГ 161, р.в. - після 2000-го року; аргоннозварювального апарату THYRTIG 200DС, рік випуску - після 2000-го.

У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову ТзОВ НВФ «Мерто ЛТД» зазначено, що станом на дату подання заяви, державним виконавцем вчиняються дії, щодо передачі стягувачу вищенаведеного майна, на підтвердження чого подано копію акту державного виконавця від 26.06.2015р. з якого вбачається, що 26.06.2015р. державний виконавець прибув до позивача з метою примусового виконання постанови про передачу майна стягувачу від 22.06.2015 року, проте, оскільки керівник товариства позивача перебував на лікарняному, постанову не виконано.

Позивач вважає, що у випадку задоволення його позову, для забезпечення можливості його виконання, необхідно вжити заходів для забезпечення позову, шляхом постановлення ухвали про заборону відділу державної виконавчої служби Пустомитівського РУЮ передавати нереалізоване рухоме майно, а саме: станки та агрегати в кількості 13 одиниць, перелік яких наведено у постанові від 22.06.2015 року про передачу майна стягувачеві - ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» до моменту вирішення судового спору за позовною заявою ТзОВ НВФ «Мерто ЛТД» у справі №914/2399/15 оскільки даною позовною заявою позивач просить суд визнати протокол №46250 від 26.01.2015р. про проведення електронних торгів від 26.01.2015р. з реалізації арештованого майна, а саме станків та агрегатів в кількості 13 одиниць, - недійсним, та визнати недійсною та скасувати постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 22.06.2015р., затверджену начальником відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції 22.06.2015р.

Відповідно до п.п. 2 ч.1 ст.67 ГПК України, позов може забезпечуватися забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З метою одинакового і правильного застосування законодавства щодо забезпечення позову Пленумом Вищого господарського суду України надано господарським судам відповідні роз'яснення, що містяться у постанові від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

Зокрема, у п.1вказаної Постанови зазначено, що відповідно до статті 66 ГПК України, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Про це, зокрема, зазначено у п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову, фактично, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної особи, про що, зокрема, зазначено в п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р.

Водночас, відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», державна виконавча служба, серед іншого, здійснює виконання рішень судів відповідно до законів України. Відтак, вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони органам Державної виконавчої служби та її органам і підрозділам вчиняти дії в межах виконавчого провадження, тобто при виконанні рішень суду, які набрали законної сили, всупереч ст.ст. 124, 129 Конституції України, є завідомо протиправними, оскільки в Україні визнається і діє принцип верховенства права, тобто Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8 Конституції України), а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6 Конституції України).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони органу Державної виконавчої служби вчиняти певні дії, а саме заборони відділу державної виконавчої служби Пустомитівського РУЮ передавати нереалізоване рухоме майно, а саме: станки та агрегати в кількості 13 одиниць, перелік згідно постанови про передачу майна стягувачеві від 22.06.2015р., які є власністю позивача, стягувачеві - ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» до моменту вирішення судового спору у справі №914/2399/15, не спричинить до зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили, по справі №5015/6489/11, зважаючи на те, що предметом спору по вказаній справі є стягнення грошових коштів, а не передача визначеного майна у власність.

За таких обставин суд, зважаючи на необхідність забезпечити збалансованість інтересів сторін по справі, беручи до уваги об'єктивно існуючий зв'язок між обраним позивачем заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, приходить до висновку щодо розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника, а відтак, необхідності вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони ВДВС Пустомитівського РУЮ передавати нереалізоване рухоме майно, а саме: станки та агрегати в кількості 13 одиниць, перелік яких наведено у постанові від 22.06.2015р. про передачу майна стягувачеві - ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» до моменту вирішення судом спору за даною позовною завою, а відтак - заяву позивача слід задоволити.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що подану раніше ТзОВ НВФ «Мерто ЛТД» позовну заяву із аналогічними вимогами повернуто судом без розгляду, зважаючи на її безпідставність, оскільки, як вбачається з ухвали господарського суду Львівської області від 03.07.2015р. по справі №914/2125/15, позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.63 ГПК України. Відповідно до вказаних законодавчих норм, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми. Суд звертає увагу, що вказане рішення приймається суддею на стадії прийняття справи до провадження, а спір за таких обставин не вирішується по суті. У відповідності до ч.3 ст.63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Щодо тверджень ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» про ухилення боржника від виконання судового рішення по справі №5015/6489/11, суд звертає увагу на те, що законодавством встановлено самостійний спосіб оскарження дій осіб в межах виконавчого провадження.

Щодо повідомлення відповідачем-3 про те, що позивачем вчинялись неправомірні дії з приводу відчуження третім особам вказаного майна, яке на момент вчинення правочину перебувало під арештом згідно з постановою державного виконавця, а тому такий правочин визнано недійсним рішенням господарського суду Львівської області, яке ТзОВ НВФ «Мерто ЛТД» не оскаржувалось, а Залізничним РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області відкрито кримінальне провадження за заявою ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» з приводу вчинення позивачем неправомірних дій - відчуження арештованого майна, суд звертає увагу на те, що належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин не подано, окрім того відповідачем-3 не обґрунтовано як зазначені обставини впливають на розгляд даної заяви.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 68 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Мерто ЛТД» (Львівська область, Пустомитівський район, с.Конопниця, вул.Городоцька, буд.18; код ЄДРПОУ 20788579) про вжиття заходів до забезпечення позову задоволити.

2. Вжити заходи до забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Мерто ЛТД» (Львівська область, Пустомитівський район, с.Конопниця, вул.Городоцька, буд.18; код ЄДРПОУ 20788579) шляхом заборони відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції (Львівська область, м.Пустомити, вул. Івана Кандиби, буд.3; код ЄДРПОУ 34986930) передавати нереалізоване рухоме майно, а саме: станки та агрегати в кількості 13 одиниць, перелік яких зазначено у постанові від 22.06.2015р. про передачу майна стягувачеві - ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» (м.Львів, пр. В.Чорновола, буд.5; код ЄДРПОУ 23884496), а саме - станків металообробного (токарно-гвинторізного) ІЕ6ІМТ, заводський номер 6102, 1967 р.в.; фрезерного металообробного 6А75В, заводський номер 311, 1973 р.в.; фрезерного металообробного, модель невідома, 80-х років випуску (аналог станка фрезерного широкоуніверсального 67К25В); точильно-шліфувального (однодискового), рік випуску - після 2000-го; крану-балки вантажопідйомністю 2т. довжиною 10 м., рік випуску - після 2000-го; свердлильного станка 2Н135, заводський номер 101416, 1987 р.в.; свердлильного станка 2Н118, заводський номер 1492, 80-х років випуску; свердлильного станка 2Н125, заводський номер 2590, 1981 року випуску; станка стрічково-шліфувального Р.С'О 2200 (HOUFEK. Чехія), рік випуску - після 2000-го; пресу кривошипного КД-1428, 80-х років випуску; установки для аргоннодугового зварювання УДГ 161, р.в. - після 2000-го року; аргоннозварювального апарату THYRTIG 200DС, рік випуску - після 2000-го, до моменту вирішення судового спору у справі №914/2399/15.

3. Ця ухвала набирає законної сили 23.07.2015 року і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст.106 ГПК України.

4. Питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Суддя Щигельська О.І.