Постанова

від 18.01.2012 по справі 16/84/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

18 січня 2012 року Справа № 16/84/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Юрчук М.І. ,

судді Дужич С.П.

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І. , суддя Дужич С.П.

при секретарі Довгалюк О.П.

розглянувши апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Вінницької області від 13.10.11 р. у справі № 16/84/2011/5003 (суддя О.С. Нешик)

за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд"

до Виробничого кооперативу "Залізничник-БМК"

про стягнення в сумі 2 104 грн. 80 коп. збитків

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 29.12.11 р.)

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" (надалі -Позивач) звернулась в господарський суд Вінницької області з позовною заявою (т. 1, а.с. 2-4) до Виробничого кооперативу "Залізничник-БМК" (надалі - Відповідач), в якій просить стягнути з Відповідача 2 104 грн. 80 коп. збитків, завданих завищенням вартості будівельних робіт.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13 жовтня 2011 року (т. 2, а.с. 19-22) з підстав, вказаних у цьому рішенні, у позові відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Позивач, звернувся з апеляційною скаргою ( т. 2, а.с. 30-33 ) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Вінницької області від 13 жовтня 2011 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав доводи висвітлені в апеляційній скарзі.

Відповідач подав пояснення до апеляційної скарги Позивача (т. 2, а.с. 49-50), в якій стверджує, що Відповідач виконав всі зобов'язання передбачені умовами Договору.

В судове засідання представник Відповідача не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи Відповідач повідомлен належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 2, а.с. 82). Жодних клопотань щодо відкладення розгляду справи, від Відповідач не надходило.

Враховуючи вищеописане та приписи статей 101, 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Відповідача.

Заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, пояснення до апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що 18 липня 2008 року між Відповідачем та Позивачем укладено договір підряду № 784-1/01 (т. 1, а.с. 68; надалі - Договір).

Відповідно до розділу 1 "Предмет договору" Відповідач зобов'язався на свій ризик за завданням Позивача з використанням своїх матеріалів або матеріалів Генпідрядника виконати, а Генпідрядника прийняти і оплатити наступні роботи: ремонт під'їзної колії Долинського ЛВУМГ від вихідної стрілки ст. Вигода до вхідної стрілки ЛВУМГ, довжиною 2,6 км на об'єкті "Реконструкція лупінга №1 на км 5.0 -км 21,4 магістрального газопроводу ДУД -ІІ з метою підвищення його надійності".

Пунктом 2.1 Договору Позивач та Відповідач передбачили, що ціна Договору 299 900 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до пункту 2.2. Договору: ціна Договору визначається на основі проектно -кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною даного Договору, що представляється Відповідачем, ціна Договору може бути змінена внаслідок інфляції за згодою обох сторін; оплата витрат, пов'язана з підвищенням ціни Договору, здійснюється Позивачем в порядку, передбаченому в пункті 3 цього Договору.

Згідно пункту 3.1 Договору: виконані роботи оплачуються Позивачем на підставі ОСОБА_2 форми КБ-2в та ОСОБА_2 форми КБ-3, складених у двох примірниках; Відповідач у строк не пізніше 25-го числа звітного місяця готує і передає на підписання уповноваженому представнику Позивача вказані ОСОБА_2 виконаних робіт.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що: проміжні платежі здійснюються на розрахунковий рахунок Відповідача після підписання ОСОБА_2 виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3.3 Договору: можливе надання авансу у розмірі 30% від вартості робіт при умові отримання відповідних коштів від замовника.

Розділом 4 "Строки виконання зобов'язання" передбачено, що Відповідач виконує роботи, передбачені пунктом 1 цього Договору; термін виконання робіт згідно встановленого графіку; строк дії Договору: договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 червня 2009 року, в частині розрахунків Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

29 грудня 2008 року Позивач та Відповідач підписали Додаткову угоду № 1 до Договору (т. 1, а.с. 9; надалі - Угода). Даною угодою сторони висвітлили пункт 4.3 Договору в наступній редакції: строк дії Договору: договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 1 грудня 2009 року, в частині розрахунків Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Водночас, колегія суду звертає увагу на те, що під час розгляду справи № 6/23/2011/5003 за позовом Позивача до Відповідача про стягнення 2 104 грн. 80 коп. безпідставно отриманих коштів, судом встановлено наступне.

"ОСОБА_2 КРУ: по-перше, не є належним і допустимим доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором і завдання позивачеві збитків; по-друге, висновками акта зафіксовано порушення саме позивачем, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, фінансової дисципліни в тому числі і в частині завищення вартості виконаних підрядних робіт за період з 1 січня 2008 року по 1 березня 2010 року.

Крім цього, твердження Позивача про те, що він повністю розрахувався з Відповідачем не підтверджено належними доказами.

Як вже зазначалось вище, за умовами договору Позивач зобов'язався сплатити Відповідачу за виконані роботи договірну ціну 231 150 грн. відповідно до кошторису, який є невід'ємною частиною договору .

Фактично Позивачем сплачено 226 150 грн. 38 коп., що стверджується банківськими виписками та не заперечується Позивачем.

Відтак, суд зазначив, що Позивач не довів виконання своїх договірних зобов'язань в частині оплати виконаних робіт на суму 4 999 грн. 62 коп.".

Дане судове рішення набрало законної сили.

Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України: факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться при вирішенні інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно при винесенні даного рішення суд враховує факт не доведення сплати Позивачем повної вартості виконаних робіт.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що заступником начальника відділу контролю у сфері державної власності ОСОБА_3 проведено ревізію фінансово -господарської діяльності Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та її структурних підрозділів в частині окремих питань фінансово - господарської діяльності Позивача та її структурних підрозділів за період з 1 січня 2008 року по 1 березня 2010 року.

За наслідками ревізії заступником начальника відділу контролю у сфері державної власності ОСОБА_3 складено довідку від 25 червня 2010 року (т. 1, а.с. 26-28).

Вищеописаною перевіркою, встановлено, що для виконання ремонту під'їзної колії Долинського ЛВУМГ, згідно Договору залучався Відповідач. При проведені взаєморозрахунків було складено акти форми КБ-2в на загальну суму 275 000 грн. (з ПДВ).

Дослідивши акт форми К6-2ва № 4 за грудень 2008 року на суму 25 372 грн. 80 коп. (т. 1, а.с. 17-19), колегія суду зазначає, що в завищеному розмірі включено загальновиробничі витрати на суму 2 104 грн. 80 коп. (з ПДВ). Колегія суду констатує те, що Відповідачем обрахунок загальновиробничих витрат проведено з застосуванням рекомендованих ОСОБА_4 усереднених показників без дотримання положень р.4 ДБН Д.1.1- 1-2000 та ОСОБА_4 України від 9 липня 2002 року № 7/7/630. Крім того, в розрахунках загальновиробничих витрат не враховано відсутність в субпідрядної організації відокремлених виробничих структурних підрозділів (скорегований акт форми К6-2в у Додатку до довідки).

Рівненський апеляційний господарський суд констатує те, що під час ревізії було проведено перерахунок акту форми К6-2в (т. 1, а.с. 17-19) на суму 25 372 грн. 80 коп.. Вартість будівельних робіт після перерахунку визначено в розмірі 23 268 грн..

За визначення КРУ в Полтавській області завищення вартості робіт внаслідок включення в завищеному розмірі загальновиробничих витрат до акту форми К6-2в № 4 за грудень 2008 року виникло в результаті невиконання своїх посадових обов'язків начальником ПВВ ОСОБА_5 та що на думку КРУ в Полтавській області призвело до матеріальної шкоди управління на загальну суму 2 104 грн. 80 коп.. Дане відображено в Довідки КРУ в Полтавській області від 25 червня 2010 року (т. 1, а.с. 14-16) та підтверджується актом ревізії фінансово - господарської діяльності Позивача за період з 1 січня 2008 року по 1 березня 2010 року від 16 вересня 2010 року № 05-21/135 (т. 1, а.с. 23-25).

Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що Позивач стверджує, що поніс збитки у вигляді додаткових витрат в сумі 2 104 грн. 80 коп. внаслідок необґрунтованого завищення відповідачем вартості робіт, а тому просить відшкодувати їх на підставі ст.ст. 224, 225, 226 ГК України.

Враховуючи вищеописане, колегія суду констатує те, що предметом позову в даній справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків у вигляді завищеної вартості підрядних робіт в розмірі 2 104 грн. 80 коп..

Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу дії статті 509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Крім того, аналогічне положення містить статті 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності зі статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу дії статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; у розумінні цієї статті Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частини 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України: учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Колегія суду наголошує на тому, що склад господарського (цивільного) правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарська (цивільна) відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу господарського (цивільного) правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно статті 623 Цивільного кодексу України: боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно зі статті 614 Цивільного кодексу України: особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Суд констатує факт того, що Крім цього, твердження Позивача про те, що він повністю розрахувався з Відповідачем не підтверджено належними доказами.

Враховуючи усе вищеописане, колегія суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що Позивачем згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено понесення ним будь-яких збитків відповідно до договору, адже настання збитків можливе лише у разі, коли б Позивач повністю сплатив суму коштів за Договором. В нашому ж випадку сума несплачена Відповідачем по Договору перевищує суму завищеної вартості робіт. Відповідно, в разі задоволення позову суд мав би стягнути суму, яку Позивач не затратив.

З огляду на вищевказане, колегія констатує відсутність факту настання збитків в зв'язку з несплатою Позивачем даної завищеної суми Відповідачу.

Суд ще раз наголошує на тому, що за умовами Договору Позивач зобов'язався сплатити Відповідачу за виконані роботи договірну ціну 231 150 грн. відповідно до кошторису, який є невід'ємною частиною договору .

Колегія суду наголошує на тому, що фактично Позивачем сплачено 226 150 грн. 38 коп., що стверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищеописане, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно зазначив, що Позивач не довів виконання своїх договірних зобов'язань в частині оплати виконаних робіт на суму 4 999 грн. 62 коп., а тому залишає оспорюване рішення в цій частині без змін.

Усе вищевказане у даній судовій постанові та встановлені обставини по справі № 6/23/2011/5003 спростовують доводи апелянта.

Враховуючи усе вищеописане, Рівненський апеляційний господарський суд залишає рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 13 жовтня 2011 року у справі № 16/84/2011/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Дужич С.П.

01-12/1009/12 1009/12