Рішення

від 17.12.2010 по справі 2-11041/10

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-11041/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Рибогосподарського аграрного виробничого кооперативу „ЯлпугВ» і ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом Рибогосподарського аграрного виробничого кооперативу „ЯлпугВ» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання договору застави на майно та договору поруки недійсними ;

ВСТАНОВИВ:

В липні 2010 року ОСОБА_2 пред'явив позов до Рибогосподарського аграрного виробничого кооперативу „ЯлпугВ» (далі РАВК „ЯлпугВ» ) і ОСОБА_3 про стягнення на його користь грошових коштів з РАВК „ЯлпугВ» в сумі 500 000,00 грн. та з ОСОБА_3 в сумі 50,00 грн., посилаючись на те, що 3 вересня 2007 року між ним та РАВК „ЯлпугВ» у простій письмової формі був укладений договір позики, за умовами якого РАВК „ЯлпугВ» отримав від нього позику у розмірі 500 000,00 грн., які він передав боржнику за власноруч підписаними та завіреними уповноваженим представником відповідача - головою РАВК „ЯлпугВ» ОСОБА_4 Оскільки борг по закінченню строку договору позики не був повернутий, на прохання щодо повернення зазначених грошових коштів відповідач не реагував, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму.

Крім того, позивач посилався на те, що 3 вересня 2007 року був складений договір застави на майно, яке належить РАВК „ЯлпугВ» , і відповідач згідно з умовами цього договору застави зобов'язався не пізніше 3-х днів з моменту підписання цього договору застави за власний рахунок забезпечити нотаріальне посвідчення цього договору застави, але це до теперішнього часу не було зроблено. Також відповідно до умов п.2 договору поруки від 3 липня 2010 року ОСОБА_3 поручився перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку на суму 50,00 грн. Однак і зазначені зобов'язання головою РАВК «Ялпуг» ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також не були виконані.

В процесі розгляду даної справи в суді ОСОБА_2 змінив свої позовні вимоги та просив стягнути з РАВК „ЯлпугВ» на його користь не тільки суму боргу у розмірі 500 000,00 грн., а також проценти від суми позики у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 316 476,64 грн., суму індексу інфляції у розмірі 118 706,19 грн., 3 % річних у розмірі 37 791,67 грн., а разом стягнути з РАВК „ЯлпугВ» на його користь 972 974,50 грн. , та стягнути з ОСОБА_3 на його користь 50,00 грн.

Представник РАВК „ЯлпугВ» позов ОСОБА_2 визнав частково і пред'явив зустрічний позов, посилаючись, що після зміни керівника кооперативу, яка відбулася 23 липня 2010 року, з'ясувалося, що колишній голова правління кооперативу ОСОБА_5 у простій письмовій формі 3 вересня 2007 року уклав договір позики між РАВК „ЯлпугВ» та ОСОБА_2, за умовами цього договору сума позики мала складати 500 000,00 грн. на строк до 31 грудня 2009 року та цю суму ОСОБА_2 повинен був передати кооперативу частками, а саме: не пізніше 30 листопада 2007 року - 90 000,00 грн.; не пізніше 31 березня 2008 року - 200 000,00 грн.; не пізніше 31 грудня 2008 року - 210 000,00 грн., але свої зобов'язання ОСОБА_2 виконував неналежним чином та в касу кооперативу гроші від нього надходили не у встановлені терміни і не в повному об'ємі, а всього надійшло 255 206,00 грн.

Крім того, представник РАВК „ЯлпугВ» зазначає, що договір застави на майно, яке належить кооперативу на праві колективної власності, укладений 3 вересня 2007 року при укладенні договору позики між РАВК „ЯлпугВ» та ОСОБА_2, є нікчемним та підлягає визнанню недійсним, оскільки статтею 13 Закону України „Про заставуВ» передбачено, що у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Відповідно до вимог статті 14 цього Закону недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України. Таки ж правові наслідки передбачає і ст.220 ЦК України.

Представник РАВК „ЯлпугВ» також вважав, що договір поруки з ОСОБА_3 від 3 липня 2010 року, який уклав ОСОБА_2, те ж слід визнати недійсним, так як у ОСОБА_3 не було причин приймати на себе будь-які зобов'язання кооперативу.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та представник РАВК „ЯлпугВ» - ОСОБА_1 частково підтримали позовні вимоги своїх довірителів та просили суд стягнути з РАВК „ЯлпугВ» на користь ОСОБА_2 300 000,00 грн. відповідно до графіку погашення цього боргу, який останні склали за час розгляду даної справи судом, за умовами якого РАВК „ЯлпугВ» згодний з позовними вимогами ОСОБА_2 та зобов'язується погасити борг у розмірі 300 000,00 грн. у наступні строки: у грудні 2010 року - 50 000,00 грн., що еквівалентно 6250 дол.США ; у січні 2011 року - 25 000 гривень, що еквівалентно 3 125 дол.США ; у лютому 2011 року - 25 000,00 грн., що еквівалентно 3 125 дол.США ; у березні 2011 року - 25 000,00 грн., що еквівалентно 3 125 дол.США ; у квітні 2011 року - 15 000,00 грн., що еквівалентно 1 875 дол.США ; у травні 2011 року - 15 000, грн., що еквівалентно 1 875 дол.США ; у червні 2011 року - 15 000,00 грн., що еквівалентно 1 875 дол. США ; у липні 2011 року - 130 000,00 грн., що еквівалентно 16 250 дол.США. При цьому кооператив бере на себе зобов'язання повертати суми боргу щомісячно не пізніше останнього числа місяця, при зміні курсу долара США змінювати розмір суми повернення боргу у гривнях еквівалентно до курсу долара США на день повернення боргу.

Проте ОСОБА_2В та РАВК „ЯлпугВ» або їх представники на подавали суду свої письмові заяви про уточнення, зменшення або збільшення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 неодноразово в судове засідання не зявляється, хоча про дату і місце розгляду справи кожного разу сповіщається судом належним чином.

Вислухавши пояснення представників ОСОБА_2 та РАВК „ЯлпугВ» , суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги РАВК „ЯлпугВ» підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Сторони погодилися, що 3 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та РАВК „ЯлпугВ» у простій письмової формі був укладений договір позики, за погодженням сторін борг РАВК „ЯлпугВ» перед ОСОБА_2 за цим договором позики складає 300 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином, відповідно до умов договору й вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

При викладених обставинах позов ОСОБА_2 про стягнення боргу підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 300 000,00 грн.

При цьому суд погоджується з пропозиціями сторін і вважає можливим відповідно до ст.217 ЦПК України визначити порядок виконання рішення згідно з укладеним між РАВК „ЯлпугВ» і ОСОБА_2 графіком погашення боргу.

Підлягає задоволенню і зустрічний позов РАВК „ЯлпугВ» в частині визнання недійсним договору застави на майно, яке належить кооперативу, укладеного 3 вересня 2007 року між РАВК „ЯлпугВ» та ОСОБА_2

При цьому суд приймає до уваги, що зазначений договір застави укладений у простій письмовій формі. Між тим статтею 13 Закону України „Про заставуВ» передбачено, що у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Відповідно до вимог статті 14 цього Закону недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України. Таки ж правові наслідки передбачає і ст.220 ЦК України.

Водночас суд погоджується з доводами представника РАВК „ЯлпугВ» стосовно того, що у ОСОБА_3 не було причин приймати на себе будь-які зобов'язання кооперативу, а отже договір поруки з ОСОБА_3 від 3 липня 2010 року, який уклав ОСОБА_2, те ж слід визнати недійсним.

Керуючись ст.ст. 213, 215, 217 ЦПК України, ст.ст. 220, 526, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 13, 14 Закону України „Про заставуВ» , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково, а зустрічний позов Рибогосподарського аграрного виробничого кооперативу „ЯлпугВ» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Рибогосподарського аграрного виробничого кооперативу „ЯлпугВ» на користь ОСОБА_2 300 000 (триста тисяч) гривень.

Визначити наступний порядок виконання рішення у вказаній частині та стягувати з Рибогосподарського аграрного виробничого кооперативу „ЯлпугВ» на користь ОСОБА_2 щомісячно не пізніше останнього числа місяцясуми боргу у гривнях еквівалентно до курсу долара США на день повернення боргу:

- у грудні 2010 року - 50000 гривень, що еквівалентно 6250 доларів США;

- у січні 2011 року - 25000 гривень, що еквівалентно 3125 доларів США;

- у лютому 2011 року - 25000 гривень, що еквівалентно 3125 доларів США;

- у березні 2011 року - 25000 гривень, що еквівалентно 3125 доларів США;

- у квітні 2011 року - 15000 гривень, що еквівалентно 1875 доларів США;

- у травні 2011 року - 15000 гривень, що еквівалентно 1875 доларів США;

- у червні 2011 року - 15000 гривень, що еквівалентно 1875 доларів США;

- у липні 2011 року - 130000 гривень, що еквівалентно 16250 доларів США.

У задоволені решти частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Визнати недійсним договір застави на майно, укладений 3 вересня 2007 року між Рибогосподарським аграрним виробничим кооперативом „ЯлпугВ» та ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір поруки, укладений 03 червня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області

шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Н.А.Ільченко

17.12.2010