Рішення

від 24.07.2015 по справі 668/16106/14-ц

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №668/16106/14-ц

Пров. №2/668/196/15

24.07.2015

Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді - Гаврилова Д.В.,

при секретарі - Підгрушко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК-Альянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райзе Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Норберт Груп», ОСОБА_1, Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-трейд-менеджмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «Правовий центр «Понтифік», ОСОБА_4 та реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання недійсним правочину, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та стягнення коштів, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норберт Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК-Альянс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Райзе Групп», ОСОБА_1, Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-трейд-менеджмент», ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Правовий центр «Понтифік» та реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона про визнання права власності, визнання відсутності права власності та скасування державної реєстрації права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ТОВ «МПК-Альянс» звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що позивач є власником нежилих приміщень адмінкорпусу літ. «А», що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 17, на підставі договору купівлі-продажу, які були передані в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» за договор ом іпотеки від 14.11.2007 року для забезпечення зобов'язань перед банком за кредитним договором №11251583000. У зв'язку із переходом прав кредитора та іпотекодержателя від АКІБ «УкрСиббанк» до відповідача ТОВ «Райзе Групп», останній звернув стягнення на зазначене спірне нерухоме майно шляхом набуття його у власність та проведення державної реєстрації права власності на нього, що було здійснено на підставі листа ТОВ «МПК-Альянс» за підписом відповідача ОСОБА_1, як директора ТОВ «МПК-Альянс», з перевищенням повноважень виконавчого органу та за зловмисною домовленістю із ТОВ «Райзе Групп». Після чого за договором іпотеки ТОВ «Райзе Групп» передав спірне майно в іпотеку відповідачу ТОВ «Укр-трейд-менеджмент». В подальшому ТОВ «РайзеГрупп» за договором купівлі-продажу продало за згодою іпотекодержателя спірне майно відповідачу ТОВ «Норберт Груп».

Просив суд визнати недійсним правочин між позивачем, від імені якого діяв ОСОБА_1, та відповідачем ТОВ «Райзе Групп», визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.08.2014 року між ТОВ «Райзе Групп» та ТОВ «Норберт Груп», витребувати від ТОВ «Норберт Груп» на користь ТОВ «МПК-Альянс» спірне нерухоме майно, визнати недійсним договір іпотеки від 31.07.2014 року між ТОВ «Райзе Групп» і ТОВ «Укр-трейд-менеджмент», а також скасувати відповідні рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірні нежилі приміщення.

Також оскільки внаслідок правочину між ОСОБА_1, який діяв як представник позивача, та відповідачем ТОВ «Райзе Групп» позивачу було завдано матеріальної шкоди в розмірі 3 996 250,00 грн. як прямий збиток та 360000,00 грн. як упущена вигода, просив суд стягнути солідарно с ОСОБА_1 та ТОВ «РайзеГрупп» зазначені кошти, а також понесені судові витрати.

В ході розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, зазначивши, що з 16.01.2015 року одночасним зареєстрованим власником спірного нерухомого майна разом із ТОВ «Норберт Груп» є також ОСОБА_4. Мотивуючи недійсність правових підстав виникнення права власності у відповідача ОСОБА_4, який набув майно у власність у продавця, ТОВ «Правовий центр «Понтифік», який не був власником спірного майна, позивач додатково просив суд визнати недійсним дублікат договору купівлі-продажу від 19.09.2005 року, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності та відповідний запис про право власності ОСОБА_4 на спірні приміщення, витребувати спірне майно від ОСОБА_4 на користь ТОВ «МПК-Альянс», а також визнати ТОВ «МПК-Альянс» власником спірних нежилих приміщень.

В судовому засіданні представником відповідача ТОВ «Норберт Груп» заявлено зустрічний позов до сторін у справі, який відповідно до вимог ст. 123 ЦПК України було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «МПК-Альянс».

Посилаючись на те, що одночасна реєстрація права власності за двома суб'єктами на одне й те саме майно є неможливою, а також на те, що у ОСОБА_4 відсутні правові підстави набуття права власності на спірне майно, на яке право власності ТОВ «Норберт Груп» сторонами не визнається, представник ТОВ «Норберт Груп» у зустрічному позові просив суд визнати відсутнім у ОСОБА_4 права власності на спірне майно, скасувати відповідне рішення про державну реєстрацію за ним права власності та визнати за ТОВ «Норберт Груп» право власності на спірне майно.

В судовому засіданні представники ТОВ «МПК-Альянс» позовні вимоги первісного позову підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. Проти задоволення зустрічного позову заперечували з підстав його необґрунтованості.

Представники відповідачів ТОВ «Норберт Груп» та ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги зустрічного позову підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, зазначених у зустрічному позові. Проти задоволення первісного позову в частині визнання недійсними договорів купівлі продажу та іпотеки, в частині визнання права власності за ТОВ «МПК-Альянс», витребування спірного майна на користь останнього заперечували з підстав їх необґрунтованості. З доводами первісного позивача щодо відсутності у ОСОБА_4 правових підстав набуття права власності на спірне майно та необхідності скасування державної реєстрації права власності за ним погодились, на аналогічні підстави посилались у зустрічному позові.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги первісного та зустрічного позовів не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні. Пізніше він був видалений із залу судових засідань за порушення порядку під час судового засідання та невиконання розпоряджень головуючого. Відповідач ОСОБА_4 особисто в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ТОВ «Правовий центр «Понтифік» позовні вимоги первісного та зустрічного позовів не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_5 служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні позовні вимоги первісного та зустрічного позовів не визнала, просила суд відмовити в їх задоволенні.

Відповідачі ТОВ «Райзе Групп» та Державна реєстраційна служба України явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі. В матеріалах справи наявні їх письмові заперечення проти первісного позову позов, в яких позовні вимоги первісного позову вони не визнали, просили відмовити в його задоволенні.

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 направила суду лист, в якому просила справу розглядати справу за її відсутності, у вирішенні справи поклалась на розсуд суду.

Відповідач ТОВ «Укр-трейд-менеджмент» в судове засідання явку представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. Письмових заперечень проти первісного та зустріних позовів до суду не надходило.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 07.09.2007 року ТОВ «МПК-Альянс» став власником нежилих приміщень адмінкорпусу літ. «А» по вул. Червонофлотській, 17, в м. Херсоні, до складу яких увійшли наступні приміщення: підвал, приміщення № І, ХІ, ХХІV, VІ, загальною площею 77 кв.м; перший поверх, приміщення: № 1, 2, 3, 4, 10, 11, 12, 13, загальною площею 216,5 кв.м; всі приміщення другого поверху, загальною площею 597,8 кв.м; четвертий поверх: приміщення: № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 125, загальною площею 308,9 кв.м; всі приміщення п'ятого поверху (окрім кабінету №146, площею 14,1 кв.м), загальною площею 596,8 кв.м. Згідно розділу 2 цього договору вартість майна за домовленістю сторін на час укладення договору становить 4050000 грн., а його балансова вартість складає 3996250 грн.

Право власності ТОВ «МПК-Альянс» на вказане нерухоме мано зареєстровано згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.09.2007 року №15851450.

14.11.2007 року між ТОВ «МПК-Альянс» та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було укладено іпотечний договір, згідно п. 1.1 якого позивач як іпотекодавець передав банку в іпотеку вказане нерухоме майно в якості забезпечення належного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором №11251583000 від 14.11.2007 року.

Згідно п.п. 5.1 та 5.2 цього іпотечного договору від 14.11.2007 року сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та визначили, що позасудове врегулювання здійснюється, зокрема, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

За договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року право вимоги за кредитним договором №11251583000 від 14.11.2007 року перейшло від АКІБ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк». В подальшому право вимоги за цим кредитним договором від ПАТ «Дельта Банк» перейшло до ТОВ «Інтертопресурс» (договір про відступлення права вимоги від 18.10.2013 року). Після чого право вимоги за кредитним договором від ТОВ «Інтертопресурс» перейшло до відповідача ТОВ «РайзеГрупп», що підтверджується договором від 21.10.2013 року.

За договором від 24.10.2013 року ТОВ «Інтертопресурс» відступило ТОВ «Райзе Групп» права іпотекодержателя за іпотечним договором від 14.11.2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «МПК-Альянс». 25.10.2013 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис про зміну іпотекодержателя на відповідача ТОВ «Райзе Групп».

18.11.2013 року ТОВ «Райзе Групп» на адресу ТОВ «МПК-Альянс» направило вимогу, в якій було повідомлено про те, що станом на 18.11.2013 року ТОВ «РайзеГрупп» є правонаступником всіх прав та обов'язків за кредитним договором, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «МПК-Альянс», а також про існування простроченого грошового зобов'язання за вказаним договором в сумі 1204593,83 грн. Також у вказаній вимозі боржнику було роз'яснено, що у разі не погашення заборгованості у тридцяти денний термін, буде звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом оформлення права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Райзе Групп».

Вказана вимога була отримана 19.11.2013 року під розписку ОСОБА_1, який на той час був директором ТОВ «МПК-Альянс». Після чого 15.01.2014 року останній направив на адресу ТОВ «Райзе Групп» лист, в якому вказав на відсутність у підприємства коштів на погашення заборгованості у зв'язку з тим, що підприємство не здійснює господарської діяльності.

18.03.2014 року засновник ТОВ «Райзе Груп» прийняв рішення №3, яким звернув стягнення на спірне нерухоме майно шляхом оформлення права власності на нього у зв'язку з невиконанням ТОВ «МПК-Альянс» вимоги від 18.11.2013 року.

На підставі заяви представника ТОВ «Райзе Груп» ОСОБА_6 державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_7 прийняла рішення №12053220 від 31.03.2014 року про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ «Райзе Групп», а також було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про право власності №5186749.

В подальшому 31.07.2014 року ТОВ «Райзе Групп» уклало з відповідачем ТОВ «Укр-трейд-менеджмент» договір іпотеки, за п.п.1.1 та 2.1 якого в іпотеку останньому було передано спірне нерухоме майно з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань ТОВ «Райзе Групп» в сумі 447000 грн., що виникли між вказаними сторонами за договором позики від 31.07.2014 року. На виконання цього договору Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис про іпотеку №6529320 та внесено відповідний запис про обтяження №6528826.

13.08.2014 року між ТОВ «Райзе Групп» та ТОВ «Норберт Груп» за згодою іпотеко держателя ТОВ «Укр-трейд-менеджмент» було укладено договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, за умовами якого відповідач ТОВ «Норберт Груп» набув у власність спірні нежилі приміщення вул. Червонофлотській, 17, в м. Херсоні. Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, якою було прийнято рішення за індексним номером 15125276 від 13.08.2014 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «Норберт Групп» та внесено відповідний запис про право власності №6668502.

13.08.2014 року між ТОВ «Укр-трейд-менеджмент», ТОВ «Райзе Групп» та ТОВ «Норберт Груп» було укладено договір про переведення боргу, за яким ТОВ «Норберт Груп» виступив новим боржником перед ТОВ «Укр-трейд-менеджмент». Згідно договору № 1 від 13.08.2014 року про внесення змін до договору іпотеки від 31.07.2014 року ТОВ «Норберт Груп» прийняло на себе права та обов'язки іпотекодавця перед ТОВ «Укр-трейд-менеджмент» за договором іпотеки від 31.07.2014 року.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.01.2015 року за відповідачем ОСОБА_4 16.01.2015 року було зареєстровано право власності на спірні нежилі приміщення адмінкорпусу літ. «А», що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 17, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18748142 від 21.01.2015 року, прийнятого державним реєстратором реєстраційної служби Суворовського РУЮ у м. Херсоні (запис номер 8443259).

Згідно вказаного витягу право власності у відповідача ОСОБА_4 виникло на підставі дублікату договору купівлі-продажу, виданого 22.07.2014 року державним нотаріусом Державного нотаріального архіву Херсонської області.

Згідно графи «Додаткові відомості» витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_4 було внесено на виконання постанови Комсомольського районного суду м. Херсона від 09.04.2012 року у справі №8-а/2114/1/12 та ухвали Комсомольського районного суду м. Херсона від 13.06.2014 року.

Вивченням вказаних судових рішень встановлено, що постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 09.04.2012 року було зобов'язано Херсонське державне бюро технічної інвентаризації внести в єдиний державний реєстр прав власників нерухомого майна відомості про гр. ОСОБА_4 як власника спірного нерухомого майна, зазначивши як підставу виникнення права приватної власності правовстановлюючий документ договір купівлі-продажу від 19.09.2005 року.

Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 13.06.2014 року було замінено Херсонське ДБТІ його правонаступником - ОСОБА_5 службою Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, яка з 01.01.2013 року є єдиним органом, який виконує державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, у виконавчому провадженні стосовно виконання постанови Комсомольського районного суду м. Херсона від 09.04.2012 року.

Як слідує з дублікату договору купівлі-продажу від 19.09.2005 року, він виданий 22.07.2014 року державним нотаріусом Державного нотаріального архіву Херсонської області ОСОБА_8 замість втраченого.

Згідно п.п. 1.1, 1.2, 2.1 договору купівлі-продажу від 19.09.2005 року продавець, яким виступило ТОВ «Правовий центр «Понтифік» в особі ОСОБА_8, передав майно у власність покупця, яким виступив гр. ОСОБА_4, спірні нежилі приміщення адмінкорпусу літ. «А», що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 17, загальною площею 1797 кв.м, а покупець прийняв це майно та сплатив за нього обговорену в договорі грошову суму в розмірі 1797 гривень.

Згідно матеріалів справи ТОВ «Правовий центр «Понтифік» був власником спірного майна на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Херсона від 07.09.2004 року про затвердження мирової угоди про закінчення виконавчого провадження між боржником ЗАТ «Агрофірма «Колос» (правонаступником ЗАТ «Агрофірма «Радан») та стягувачем ТОВ «Правовий центр «Понтифік» від 31.08.2004 року.

Вказана мирова угода винесена в процесі виконання судового рішення - рішення Суворовського районного суду від 18.12.2003 року за позовом ТОВ «Правовий центр «Понтифік» до ЗАТ «Агрофірма «Радан» (правонаступником якого згодом було ЗАТ «Агрофірма «Колос»).

На момент затвердження мирової угоди (07.09.2004) Верховним Судом України була винесена ухвала від 09.08.2004 року, якою зупинено виконання вказаного рішення Суворовського районного суду від 18.12.2003 року. В подальшому ухвалою Верховного Суду України від 09.03.2005 року рішення Суворовського районного суду від 18.12.2003 року скасовано з поверненням справи на новий розгляд.

Згідно ухвали Суворовського районного суду м. Херсона від 16.01.2006 року ухвала Суворовського районного суду м. Херсона від 07.09.2004 року була скасована за нововиявленими обставинами, провадження у справі закрито.

Згідно ухвали Суворовського районного суду м. Херсона від 16.06.2006 року заяву ЗАТ «Агрофірма «Колос» про поворот виконання судового рішення задоволено, допущено поворот виконання рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18.12.2003 року та витребовано у ТОВ «Правовий центр «Понтифік» на користь ЗАТ «Агрофірма «Колос» (правонаступник ЗАТ «Агрофірма «Радан») безпідставно отримане за скасованим рішенням суду майно, у тому числі і нежилі приміщення, що входили до складу адміністративного корпусу літ. «А» за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 17.

Право ТОВ «МПК-Альянс» на вказане майно оспорювалось ОСОБА_4 Зокрема рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14.03.2013 року у справі №2120/11511/12, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 28.05.2013 року відмовлено ОСОБА_4 в задоволенні його позову до ТОВ «Компанія «Укрзернотрейд» та ТОВ «МПК-Альянс» про витребування спірних нежилих приміщень. Вказаними судовими рішеннями було підтверджено право власності ТОВ «МПК-Альянс» та відсутність права вимоги у ОСОБА_4 щодо витребування майна.

Згідно вимог ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ч. 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приписами статті 232 ЦК України визначено підстави визнання недійсним правочину, який було вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. Такий правочин визнається недійсним судом.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Поняття та зміст представництва визначено у ст. 237 ЦК України, згідно якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Відповідно до ч.3 ст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, а також - акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 41 Конституції України визначено, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно положень ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

В силу положень статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 387 та ч.ч. 1 та 3 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про іпотеку» та аналогічних вимог ст. 576 ЦК України предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, зокрема, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація, а також таке нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до положень ст.ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 590 ЦК України визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 12 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Проаналізувавши наведені нормативні положення та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ «Норберт Груп» набуло право власності на нежилі приміщення адмінкорпусу літ. «А», по вул. Червонофлотська, 17, в м. Херсон на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.2014 року, придбавши вказані приміщення у ТОВ «Райзе Групп». Право власності ТОВ «Норберт Груп» зареєстровано за індексним номером 15125276.

В свою чергу ТОВ «Райзе Групп» отримало право власності на вказане майно внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного застереження та положень ЗУ «Про іпотеку».

ТОВ «Норберт Груп» стало власником спірного майна на підставі відплатного договору. Інших підстав недійсності цього договору, ніж неправомірне набуття права власності ТОВ «Райзе Групп» на спірне майно шляхом звернення на предмет іпотеки, позивачем за первісним позовом не зазначено.

Будь-яких доказів зловмисної домовленості представника ТОВ «МПК-Альянс» з іншими особами, перевищенні повноважень директора ТОВ «МПК-Альянс» при укладенні правочинів, вибуття майна з власності ТОВ «МПК-Альянс» поза його волею або будь-якого іншого неправомірного переходу права власності на спірне майно від ТОВ «МПК-Альянс» до ТОВ «Райзе Групп» представниками позивача за первісним позовом суду не надано.

Отже, ТОВ «Норберт Груп» є добросовісним набувачем спірного майна, від якого воно не може бути витребувано.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 та ТОВ «МПК-Альянс» не визнають право власності ТОВ «Норберт Груп» на вказане майно, суд погоджується з доводами останнього відносного того, що належним способом захисту буде пред'явлення до них позову про визнання права власності. Оскільки ЦК України не передбачає можливості наявності права власності на одне й те ж майно у двох осіб (поза відносинами спільної власності, які в даному разі відсутні), і наявність права власності у ТОВ «Норберт Груп» виключає можливість наявності права власності на це ж майно у іншої особи.

Крім того, на момент укладення ОСОБА_4 договору купівлі-продажу з ТОВ «Правовий центр «Понтифік» (19.09.2005) підстави для набуття права власності продавцем (ТОВ «Правовий центр «Понтифік») вже були відсутні, про що ОСОБА_4 міг і повинен був знати. Таким чином, ОСОБА_4 не є добросовісним набувачем. Придбавши майно у особи, яка не мала права на таке майно та не мала права його відчужувати, він не став власником цього майна і в нього відсутнє право власності на вказане майно.

За таких обставин вимога зустрічного позову про визнання відсутнім у ОСОБА_4 право власності на вказане нерухоме майно є обґрунтованою. Даний спосіб захисту буде ефективним, враховуючи те, що саме на своє право власності посилається ОСОБА_4, здійснюючи порушення прав ТОВ «Норберт Груп».

Враховуючи те, що ОСОБА_4 не набувши право власності на спірне майно, отримав державну реєстрацію цього права, і така реєстрація перешкоджає ТОВ «Норберт Груп» у здійсненні своїх прав власника, вимоги первісного та зустрічного позовів про скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на спірне майно є також обґрунтованими.

За наведених обставин вимоги зустрічного позову в повному обсязі та вимоги первісного позову в частині скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на спірне майно підлягають задоволенню, а в задоволенні інших вимог первісного позову слід відмовити. Оскільки задоволення в повному обсязі вимог зустрічного позову повністю виключає задоволення вимог первісного позову в частині

Керуючись ст.ст. 5, 12, 33, 37 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 16, 203, 215, 232, 237, 316, 317, 319, 321, 328, 330, 387, 388, 392, 514, 516, 525, 526, 530, 589, 590, 658 ЦК України, 3, 10, 11, 60, 61, 209, 212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК-Альянс» в частині скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 Івановичана нежилі приміщення адмістративного корпусу літера «А» за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 17 - задовольнити.

В іншій частині в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК-Альянс» - відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Норберт Груп» - задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Норберт Груп» (03113, м. Київ, вул. Івана Шевцова, 5-а, ідентифікаційний код - 32479194) право власності на нежитлові приміщення адміністративного корпусу літ. «А», що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 17, а саме: приміщення підвалу №№ І, XI, XXIV, VI; приміщення першого поверху: №№ 1, 2, 3, 4, 10, 11, 12, 13; приміщення другого поверху: №№ 38,39, 40,41,42,43, 44, 45, 46,47,48, 49, 50,51, 52, 53, 54, 55, 56,57, 58,59, 60, 61, 62, 63, 64; приміщення четвертого поверху: №№ 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 125; приміщення п'ятого поверху: №№ 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 147, 148,149,150,151,152,153,154,155.

Визнати відсутнім у ОСОБА_4 права власності на нежитлові приміщення адміністративного корпусу літ. «А», що знаходяться по вул. Червонофлотській, 17, в м. Херсоні.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18748142 від 21.01.2015, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції та запис № 8443259 про право власності ОСОБА_4 на нежитлові приміщення адміністративного корпусу літ. «А», що знаходяться по вул. Червонофлотській, 17, в м. Херсоні.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_9