Рішення

від 05.02.2007 по справі 40/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 40/28                                                                                                         05.02.07 р.

м.Київ

За позовом               Закритого  акціонерного товариства «Укрдокбуд», Київська  обл., м.Бровари

до                            Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тетрон»,  м.Київ

про                    стягнення  21243.18грн.

Суддя Смірнова Л.Г

Представники:

Від позивача:              Ялі К.А.,     представник за довіреністю б/н від 15.12.2006

          Лисюк О.В.,  представник за довіреністю б/н від 12.01.2007

Від відповідача :       Калюжний Д.І. –керівник, довідка ЄДРПОУ №10410 від 07.12.2006     

Обставини справи :

            Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача  20800,00грн.  основного боргу; 66,48грн. процентних нарахувань; 376,70грн. –пені.

           Ухвалою Господарського суду  міста Києва від 18.12.2006 було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено  на  18.01.2007.

У судове засідання  18.01.2007  представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.12.2006 не виконав. У  зв'язку  з  неявкою у судове засідання  представника  відповідача  та необхідністю витребування додаткових доказів,  в порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), розгляд справи    було відкладено на 05.02.2007.

У судове засідання 05.02.2007  з'явився представник відповідача, проте  вимоги ухвали суду не виконав, письмово та нормативно обгрунтовані пояснення по суті позовних вимог, а також доказів належного виконання умов договору суду не надав.

Відповідно до приписів статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

         Із зібраних доказів та пояснень представників сторін,-

                                               В С Т А Н О В Л Е Н О:

Між   позивачем та відповідачем  10.08.2006  було укладено  договір оренди  об'єкту нерухомості №3 (далі-договір). Відповідно до умов договору,  позивач надав відповідачеві, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування об'єкт нерухомості а саме: кран  козловий спеціальний ККС-12,5, який розташований за адресою:  Київська обл., м.Бровари, вул.Залізнична, 12, що підтверджується  актом приймання-передачі об'єкта  від 01.09.2006.

Відповідно до підпункту  9.3 пункту 9 договору,  договір може бути розірвано за  ініціативою відповідача, за умови, що останній повідомить про це позивача не менше ніж за 30 днів.

Відповідно до вищезазначеної умови договору, 11.10.2006 відповідач звернувся до позивача з пропозицією про розірвання договору, а відповідач у відповідь на зазначений лист, листом №20 від 06.11.2006 повідомив відповідача про те, що дію договору оренди буде припинено  11.11.2006  відповідно до  підпункту 9.3 пункту 9 договору.

Підпунктом 4.1 пункту 4 договору,  місячна орендана плата за користування  устаткуванням  визначена у розмірі 8800,00грн. Таким чином, розмір орендної плати за час користування орендованим майном за весь період дії договору становить 20800,00грн.

Позивачем було виставлено відповідачеві рахунки щодо оплати   за користування орендованим майном (№УД-0000015 від 01.09.2006, №УД-0000024 від 31.10.2006; №УД-0000027 від 02.11.2006), які відповідач зобов'язувався оплатити у безрахунковому порядку у вигляді авансу не пізніше  першого числа кожного місяця (підпункт 4.2 пункту 4 договору).

Оскільки відповідач свої зобов'язання не виконав,  17.11.2006 позивач звернувся до відповідача з вимогою  оплатити виставлені рахунки протягом семи днів  з моменту отримання вимоги,   проте відповідач залишив вимогу без відповіді та без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з днаим  позовом до суду.

Відповідно до  приписів статті 175 Господарського кодексу України  майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим  Кодексом.

Статтями 13, 525, 526 Цивільного кодексу  України  передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином,  в установлений строк, відповідно  до вказівок  закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються.  

Згідно частини першої статті 216 та частини  другої статті 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову  відповідальність за правопорушення у  сфері  господарювання шляхом застосування до  правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених  цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до   приписів  частини другої  статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або законом.

Підпунктом 8.2 пункту 8 договору  передбачено  обов'язок відповідача щодо сплати пені у розмірі  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми  заборгованості за весь час прострочення.

          Таким чином, заборгованість відповідача  перед позивачем на момент звернення позивача з даним позовом до суду становила 20800,00грн.  основного боргу; 66,48грн. процентних нарахувань; 376,70грн. –пені.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Це стосується  відповідача, який мав довести, що заборгованість перед позивачем за користування орендованим майном відсутня.

Відповідач письмово та нормативно обгрунтованих пояснень по суті позовних вимог суду не надав.  Факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

          Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому позовні вимоги позивача стосовно стягнення 20800,00грн.  основного боргу; 66,48грн. процентних нарахувань; 376,70грн. –пені визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Спір виник внаслідок неправильних дій відповідача,  а тому державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до  приписів статті 49 ГПК України  покладаються на відповідача.  

За таких обставин,  ст.ст.33,  49,  75, 82-84, ГПК України,-

                                       В И Р І Ш И В:

          1.  Позов задовольнити  повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Тетрон” (04073, м.Київ, вул.Щекавицька, 36; р/р260041784980 в АК „УкрБізнесбанк”, М.Донецьк, МФО 334969, код 33744131, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення)  на користь Закритого акціонерного товариства „Укрдокбуд” (Київська обл., м.Бровари, вул.Залізнична, 12; п/р260033012650 в АБ „Національні інвестиції”, МФО 300498, код 32499011) 20800(двадцять тисяч вісімсот)грн.00коп.-основного боргу; 376(триста сімдесят шість)грн.70коп.-пені; 66(шістдесят шість)грн.48коп.- трьох відсотків річних; 215(двісті п'ятнадцять)грн.00коп.-державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.          

Суддя                                                                                             Смірнова Л.Г.