Рішення

від 16.02.2007 по справі 28/460-06-11176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/460-06-11176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2007 р.Справа  № 28/460-06-11176

За позовом   Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство”;

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю „Регіональне агентство  з розвитку економіки”,

про розірвання договору та стягнення збитків  у сумі  23400 грн.

за зустрічним позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю  „Регіональне агентство  з розвитку економіки”,

до Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”

про розірвання договору та відшкодування збитків у сумі 44600 грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача:      Рахнянська С.В. –за дорученям;

Від відповідача:  Дімітрієв Ю.Ю,, Степанов С.А. –за дорученням;

Суть спору: позивач –Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство”, звернулась до господарського суду з позовом до відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональне агентство з розвитку економіки”  про розірвання договору  на виконання робіт  від 31.12.2003 року № 165 та стягнення збитків у вигляді  авансового платежу розміром  23400 гривень.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Регіональне агентство з розвитку економіки” 17.11.2006 року за вхід. № 14764  надав до суду зустрічний позов до ДСК  „Чорноморське морське пароплавство” з вимогами розірвати договір на виконання робіт  від 31.12.2003 року № 165 та стягнути  вартість фактично виконаних робіт на суму  44600 гривень.

Ухвалою Господарського суду Одеської області  від  17 листопада 2006 року   прийнято зустрічну заяву   ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки”  до спільного  розгляду з первісним позовом у справі за №  28/ 460- 06-11176.  

Позивач у судове засідання з'явився та просить суд  позов задовольнити з обставин викладених у позові , а також просить суд  відмовити  повністю у задоволенні зустрічного позову  відповідно до аргументів викладених у відзиві на зустрічний позов.

Відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні  основного позову. Зустрічний позов Товариство з обмеженою відповідальністю „Регіональне агентство з розвитку економіки” підтримує  повністю та просить суд його задовольнити з обставин викладених у зустрічному позові та доповнень до нього

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

31.12.2003 року між ДСК „Чорноморське  морське пароплавство ” та  ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки”  було укладено договір  за № 165 на виконання  комплексу робіт, пов'язаних з отриманням державного акту на право  постійного користування земельною ділянкою .

Відповідно до умов договору  замовник - ДСК „Чорноморське  морське пароплавство” доручив, а виконавець - Товариство з обмеженою відповідальністю „Регіональне агентство з розвитку економіки” прийняв на себе зобов'язання  по виконанню робіт пов'язаних з отриманням  акту на право  постійного користування  земельною ділянкою  орієнтовної площі -  8,0 га на якій знаходяться   об'єкти нерухомості, що належать  позивачу за адресою:  м. Одеса, вул..  Піонерська,30. Як визначено договором  комплекс робіт, який виконується вказаним договором включає  в себе проектно-вишукувальні роботи та погодження, які необхідно проводити  в процесі  розробки документації.

Також, відповідно до  п. 5.1  договору визначено строк його дії , а саме з моменту підписання сторонами  до моменту отримання  державного акту на право  постійного  користування земельною ділянкою. Але обумовлено, що загальна продовжуваність робіт не повинна перевищувати  12 місяців з моменту його підписання сторонами.

На виконання умов договору  позивач -  ДСК „Чорноморське морське пароплавство ”  перерахувало на рахунок  відповідача  аванс у розмірі 30 відсотків вартості робіт, як було обумовлено  у п.п. 2.3, 2.6 п. 2 договору, що склало суму у розмірі 23400 гривень. Даний факт підтверджується   платіжним дорученням за № 66  від 29.01.2004 року та випискою банку станом на 29.01.2004 р.

Відповідачем  на адресу позивача було направлено лист 03.09.2004 року за № 286, яким ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки ”  просило замовника за вищевказаним договором, враховуючи необхідність проведення  фітосанітарного обстеження земельних насаджень без проведення якого неможливе отримання  висновку Державного управління екології та  природних ресурсів в Одеській області  збільшити вартість робіт на суму 7050 грн.   

У зв'язку з необхідністю проведення додаткових робіт , пов'язаних з фітосанітарним  обстеженням  земельних насаджень та подеревної зйомки  земельної ділянки між ДСК „ЧМП” та  ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки ” 03 вересня 2004 року  було укладено додаткову угоду № 1  до договору  від 31.12.2003 року за № 165, яка являється невід'ємною частиною договору та відповідно до якої  вартість робіт  за ним була збільшена на 7050,00 гривень і склала суму у розмірі 85050,00 гривень.  Роботи позивачем за додатковою угодою були прийняті  та оплачені  відповідачу у повному обсязі.

Починаючи  з  вересня 2004 року  відповідач  надіслав на адресу позивача ряд листів з проханням подальшої  оплати виконуваних  ТОВ „РА”  робіт за договором  від   31.12.2003 року № 165. Також листом, від  08.11.2004 року за № 366  виконавець повідомив  ДСК „ЧМП”  про зупинення виконання робіт, оскільки позивачем не оплачуються фактично виконані роботи  на суму 76161,11 гривень.   

02 березня 2005 року  за № 54  відповідачем ТОВ „ РА”  надіслало на адресу позивача претензію на суму  61870,92 гривень –відповідно до  додатку № 1 до претензії це  загальна сума  вартості фактично виконаних робіт  за умовами договору від   31.12.2003 року № 165.

Позивачем  23.03.2005 року за № ЧМ-753  було направлено відповідь на претензію якою  ДСК „ЧМП” висловив готовність продовження договірних відносин, але  вимагав від  виконавця  детальної інформації щодо виконаної роботи та  її вартості. А також,  ДСК „ЧМП” вказав, що  відповідно до умов договору  поетапна оплата виконаних робіт проводиться лише за умови  попередньої домовленості сторін, після підписання проміжного акту прийому-передачі, але таких актів  між сторонами підписано не було. У відповіді позивач висловив думку про те, що оплата повинна проводитись відповідно до п. 2.3 договору, а саме після повного закінчення  робіт за договором.  

23.08.2005  року позивачем - ДСК „Чорноморське  морське пароплавство” на адресу відповідача - ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” було направлено претензію за № ЧМ- 2088 , якою замовник попередив щодо можливості розірвання договірних відносин, якщо  виконавець не надасть матеріали та відповідним чином оформлені документи відповідно до умов договору.

 29.09.2005 року за № 269/1  відповідач -  ТОВ ” Регіональне агентство  з розвитку  економіки” направило  позивачу відповідь на претензію у якій висловив  бажання щодо продовження договірних відносин між сторонами але за умови надання  документів, які неодноразово відповідач замовляв у відповідності  з вимогами  нормативних документів землеустрою , органів  місцевого самоврядування та   виконавчої влади. У разі, як зазначає відповідач, якщо  ДСК „ЧМП” не бажає продовжувати договірні відносини з ТОВ „РА” , то замовник  повинен повідомити  виконавця про це у порядку визначеному п. 5.2 договору, а також компенсувати  всі  витрати на вже проведені роботи. При цьому умови та порядок передачі закінченої ділянки роботи виконавець  просить обговорити в рамках  угоди про розірвання договору.

Розглянувши позовні вимоги та викладені на їх обґрунтування доводи, господарський суд дійшов до висновку, що основний позов слід визнати обґрунтованим з наступних підстав:

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладанні договорів, виборі контрагента і визначенні умов договору з урахуванням вимог даного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Оцінюючи обґрунтованість основного позову, господарський суд при вирішенні спору виходить з положень  статті ст. 526  ЦК Кодексу  України, яка встановлює, що зобов'язання повинні виконуватись  належним чином та відповідно до умов договору, вимог закону.

Оскільки ТОВ „ Регіональне агентство з розвитку економіки ”  за  умовами договору  зобов'язувалось надати послуги пов'язаних з отриманням державного акту на право  постійного користування земельною ділянкою, тому  до  вказаних правовідносин слід  застосовувати законодавство  про послуги, а саме гл. 63  ЦК України.  

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі  шляхом  односторонньої  відмови від договору, в порядку  та на підставах , встановлених законом або за домовленістю сторін. Порядок та наслідки  розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Так, п. 2 ст. 651 ЦК України говорить про те, що  договір може бути розірвано за рішенням суду  на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення  договору  другою стороною  та в інших випадках, встановлених договором або  законом. Істотним є таке порушення  стороною  договору, коли в наслідок завданої  цим шкоди  друга сторона значною мірою позбавляється  того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Під час дослідження доказів по справі  судом встановлено, що відповідач неодноразово порушував умови договору.  

ТОВ „ Регіональне агентство з розвитку економіки ”, прийнявши на себе зобов'язання відповідно до п. 5.1. договору за № 165 на виконання  комплексу робіт, пов'язаних з отриманням державного акту на право  постійного користування земельною ділянкою від  31.12.2003 року повинно було виконати визначений комплекс робіт  у строк  не більше 12 місяців. Договором передбачено, можливість продовження  строку виконання робіт, але лише у випадку  ненадання позивачем будь-якої інформації  без якої  подальше виконання робіт  стає неможливим  та за умови  підписання між сторонами за вказаним фактом  відповідно акту – п.  6.2  договору. У матеріалах справи міститься ряд листів  якими відповідач неодноразово  просив позивача  надати необхідні  для  подальшого виконання робіт за договором документи. Але жодного  акту затримки виконання робіт  у матеріалах справи не міститься, тому без акту  не  є можливим визначити чи  дійсно позивач не надав інформацію відповідачу  і чи була вказана інформація  причиною затримки, а також  не можна встановити строки затримки.  

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений  строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Також, за вимогами  ст.   902  ЦК України   виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках встановлених договором, виконавець  має право покласти виконання договору  про надання послуг  на іншу особу, залишаючись  відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.  Істотним порушенням вимог договору з боку відповідача є представлення інтересів позивача  за договором № 165 на виконання  комплексу робіт, пов'язаних з отриманням державного акту на право  постійного користування земельною ділянкою від  31.12.2003 року без довіреності  від  ДСК „ЧПМ”.

 Як встановлено  п. 3.1.4 договору на замовника покладено обов'язок видавати, при необхідності, виконавцю доручення  на здійснення від імені  замовника господарських операцій, а також представницьких функцій.

Предметом договору є  комплекс проекто-вишукувальних робіт   та узгоджень, які необхідно здійснювати в процесі  розробки документації.  Як встановлено судом, деякі роботи, які є предметом договору  відповідач виконував особисто на підставі ліцензій  серії АА № 669548 від  30.05.2003 року на виконання  топографо-геодезійних робіт та ліцензії серії  АА № 497836 від   16.06.2003 року на проведення  землевпорядних та земле оцінюючих робіт, але  ряд робіт відповідач замовляв в інших організаціях. Наприклад такі як  фітосанітарне обстеження зелених насаджень та по деревна зйомка  ділянки  по вул.. Піонерській, 30 в м. Одесі та  топографо-геодезичні роботи  для оформлення правовстановлюючих документів на земле користування міжрейсової бази моряків по вул..  Піонерській, 30  в м. Одесі. Оскільки відповідач  під час виконання зобов'язань за договором  діяв в інтересах позивача коли замовляв роботи у третіх осіб, то у  відповідності до п. 3.1.4 договору він повинен був це робити на підставі довіреності від ДСК „ЧМП”, а не  особисто. За договором  № 24043 від 26 лютого 2004 року на створення науково-технічної продукції укладеного між Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом „Укрпівдендіпроводгосп” та  ТОВ „РА”, відповідач, як замовник діяв  особисто на підставі Статуту, а не довіреності.  У матеріалах справи не має жодного доказу того, що  відповідач звертався до позивача з проханням  надати довіреність  для укладання відповідних договорів  та  представлення інтересів в державних органах. Оскільки сторонами не визначений  план робіт, які необхідно провести  для повного виконання договірних зобов'язань, тому  обов'язок щодо  планування  роботи покладений на відповідача як виконавця. У даному випадку тільки відповідачу було відомо  які роботи ТОВ „РА” може виконати самостійно, а  які необхідно замовляти у третіх осіб.  

В наслідок порушення  договірних зобов'язань відповідач відповідно до п. 5.2 договору  на виконання робіт  від 31.12.2003 року № 165  повинен  відшкодувати  позивачу  завдані збитки.

Як встановлено п. 1 ст.  906 ЦК України збитки , завдані замовнику невиконанням або  неналежним виконанням  договору про надання  послуг  за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі , якщо інше не встановлено договором.  Виконавець, який порушив договір  про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності , відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено  договором або законом.

Згідно ст.. 611 ЦК України  у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

У ст. 22 ЦК України  зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За вимогами ст. 224 Господарського кодексу України  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги  щодо здійснення господарської діяльності , повинен відшкодувати  завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати , зроблені управленою стороною,  втрата або пошкодження її майна,  а також неодержанні нею доходи, які б управлена сторона одержала б  у разі  належного виконання зобов'язання  або додержання правил здійснення  господарської діяльності другою стороною.

Позивачем на виконання умов договору  було перераховано на рахунок  відповідача  аванс у розмірі 30 відсотків вартості робіт, як обумовлено  у п.п. 2.3, 2.6 п. 2 договору, що склало суму у розмірі 23400 гривень. Даний факт підтверджується   платіжним дорученням за № 66  від 29.01.2004 року та випискою банку станом на 29.01.2004 р. Але у зв'язку  з тим, що відповідач не належно виконав свої зобов'язання, ДСК „ЧМП” понесло збитки у вигляді авансу, перерахованому  ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” у сумі 23400 гривень, які підлягають відшкодуванню позивачу.

Що стосується зустрічного позову ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” до ДСК „ЧМП” про  розірвання договору  від 31.12.2003 року за № 165 та стягнення вартості фактично виконаних робіт у розмірі 44600 гривень  суд дійшов висновку, що позовні вимоги безпідставні та не підлягають задоволенню, оскільки  розірвання договору  з підстав вказаних  відповідачем  у зустрічному позові  не знайшли свого підтвердження  у  матеріалах справи.

Суд відхиляє  докази відповідача про порушення  ДСК „ЧМП”  договору щодо  оплати виконаних робіт.  Позивач діях у межах  визначених  п. 2.3 договору, а саме  ДСК „Чорноморське морське пароплавство ”  перерахувало на рахунок  відповідача  аванс у розмірі 30 відсотків вартості робіт,  що склало суму у розмірі 23400 гривень. Даний факт підтверджується   платіжним дорученням за № 66  від 29.01.2004 року та випискою банку станом на 29.01.2004 р. Так, п. 2.4  між сторонами обумовлено  можливість  поетапної оплати робіт виконаних виконавцем,  але у цьому випадку  між сторонами   повинен був підписаний   проміжний акт прийому-передачі робіт, який у матеріалах справи відсутній.

Також відповідач у своєму зустрічному позові   вказує, що  ДСК „ЧМП” порушено  п. 3.1.2 договору.  Суд також відхиляє ці доводи, оскільки даний факт не підтверджений   відповідачем - ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” належними доказами, а саме  актом у порядку визначеному  в п. 6.2  договору.

Що стосується вимоги  відповідача у зустрічному позові про відшкодування   вартості фактично виконаних робіт, суд також доходить висновків про не доведеність ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки”   даних вимог, оскільки  кошторис, який  міститься у матеріалах справи  підписаний тільки однією стороною – відповідачем. Акт приймання –передачі фактично виконаних робіт підписаний між сторонами за договором відсутній.

Відповідно до ст..33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно до ст..36 названого Кодексу письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору між сторонами.

Оцінюючи вищевикладене у сукупності, суд доходить висновку  про те, що  позовні вимоги за первісним позовом ДСК „ЧМП” до ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” про розірвання договору  на виконання робіт  від 31.12.2003 року № 165 та стягнення збитків у вигляді  авансового платежу розміром  23400 гривень доведенні повністю та підлягають задоволенню, а  зустрічні  позовні вимоги ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” до ДСК „ЧМП” про  розірвання договору  від 31.12.2003 року за № 165 та стягнення вартості фактично виконаних робіт у розмірі 44600 гривень  не відповідають вимогам  чинного законодавства, тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.  

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного                забезпечення    судового   процесу  покладаються    на    відповідача відповідно                        до статей 44, 49 Господарського процесуального  кодексу   України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір  за № 165  на виконання  комплексу робіт, пов'язаних з отриманням  державного акту на право  постійного користування  земельною ділянкою, укладений 31 грудня 2003 року  між Державною судноплавною компанією” Чорноморське морське пароплавство ” та ТОВ „ Регіональне агентство з розвитку економіки ”.

3.          Стягнути з ТОВ „ Регіональне агентство з розвитку економіки” (65058, м. Одеса, Французький бульвар,46 (П/р 26007311385 в АБ «Південний», МФО 328209, ЄДРПОУ 22475407) на користь Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (65026 м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1 р/р № 260010219419 в АБ "Експрес-банк" МФО 328801 )  збитки у формі авансу на суму   23400 ( двадцять три тисячі  чотириста) гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 319 ( триста дев'ятнадцять )  гривень, та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ гривень.

4. У задоволенні  зустрічного позову відмовити повністю.

          Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.            

           Рішення підписане 21 лютого 2007 року.

Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.