Постанова

від 24.04.2007 по справі 28/460-06-11176

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/460-06-11176

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" квітня 2007 р. Справа № 28/460-06-11176

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Мирошниченко М. А.,

                      Суддів:   Ліпчанської Н. В., Шевченко В. В.,

(згідно розпорядження Голови суду  В. С. Балуха №40 від 11.04.2007 р., склад колегії суддів змінений з колегії суддів у складі суддів: Мирошниченко М. А., Бєляновського В. В. та Шевченко В. В. на  колегію суддів у складі суддів: Мирошниченко М. А., Ліпчанської Н. В. та Шевченко В. В.),

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

позивача за первісним позовом  – Рахнянська С.В.,                                                                                   

відповідача за первісним позовом – Дімітрієв Ю.Ю., Степанов С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу  ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки”, м. Одеса  

на  рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2007 р.

у справі   №28/460-06-11176

за позовом  ДСК „ЧМП”, м. Одеса                 

до  ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки”, м. Одеса  

про  розірвання договору та стягнення 23 400 грн.

та за зустрічним позовом ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки”, м. Одеса

до ДСК „ЧМП”, м. Одеса                 

про  розірвання договору та стягнення 44 600 грн.,

    ВСТАНОВИЛА:

24.10.2006 р. (вх. №13600) ДСК „ЧМП”  у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” про розірвання договору  на виконання комплексу робіт, пов'язаних з отриманням державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 8,0 га, на якій розташовані об'єкти нерухомості ДСК «ЧМП»по вул. Піонерській, 30 у м. Одесі, № 165 від 31.12.2003 р., укладений між ДСК «ЧМП»та ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки”, та стягнення суми авансу - 23400 грн. (а.с. 2-4, т.1). Свої  вимоги вона мотивувала наступним.

31.12.2003р. між ДСК «ЧМП»(замовником) та ТОВ «Регіональне агентство з розвитку економіки»(виконавцем) було укладено договір № 165. Відповідно до умов договору, відповідач прийняв на себе обов'язок по виконанню комплексу робіт, пов'язаних з отриманням державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 8,0 га, на якій розташовані об'єкти нерухомості ДСК «ЧМП»по вул. Піонерській,30 у м. Одесі. Комплекс робіт, що виконується за цим договором, включає в себе усі проектно-дослідницькі роботи та узгодження, які необхідно здійснити в процесі розробки документації. Вартість робіт, що виконуються за договором, склала 78 000 грн.. На виконання п.п. 2.3, 2.6 п.2 договору від 31.12.2003р., ДСК «ЧМП»відповідачу було перераховано аванс в розмірі 30 відсотків від вартості робіт, що склало 23 400 грн.. Платіж було здійснено 29.01.2004р., що підтверджується платіжним дорученням № 66 від 29.01.04р. та випискою банку станом на 29.01.04р.. У зв'язку з необхідністю проведення відповідачем додаткових робіт, пов'язаних з фітосанітарним обстеженням зелених насаджень та подеревної зйомки земельної ділянки, виконання яких не було передбачено умовами договору від 31.12.03р. № 165, 03.09.04р. між ДСК «ЧМП»та ТОВ «Регіональне агентство з розвитку економіки»було укладено додаткову угоду, відповідно до якої вартість робіт за ним збільшена на 7050,00 грн., і склала 85050,00 грн.. Сума - 7050,00 грн. була сплачена ДСК «ЧМП»26.05.2005р., що підтверджує відповідач у відповіді на претензію № 269/1 від 29.09.05р.. Відповідно до п.п. 5.1. п.5   договору,   він діє з моменту   його підписання сторонами до моменту отримання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. При цьому, тривалість робіт, що виконуються, не може перевищувати більш ніж 12 місяців з моменту його підписання сторонами. В порушення вищезазначеного пункту договору, відповідач акт на право постійного користування земельною ділянкою до наступного часу ДСК «ЧМП»не передав, тобто прийняте на себе за договором зобов'язання не виконав, що є істотним порушенням договору, оскільки позбавляє ДСК „ЧМП” можливості отримати у строк виконання за договором.  Оскільки умови договору щодо отримання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 8,0 га, на якій розташовані об'єкти нерухомості ДСК «ЧМП»по вул. Піонерській, 30 у м. Одесі, відповідачем не виконані, компанії завдані збитки у вигляді авансу, перерахованого відповідачу, тому сума 23400 грн. підлягає поверненню ДСК „ЧМП”. В обґрунтування свого позову позивач послався на п.2 ч.1 ст. 193, ст.ст. 526,530,612,651 ЦК України, ст.ст. 193,220 ГК України.

         Ухвалою господарського суду Одеської  області  від 25.10.2006 р. (а.с. 1, т.1) прийнято зазначену позовну заяву до розгляду.  

     17.11.2006 р. (вх. №14764) ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” у господарському суді Одеської області пред'явлено зустрічний позов до ДСК „ЧМП” про розірвання договору №165 від 31.12.2003р. на виконання комплексу робіт, пов'язаних з отриманням державного акту на право постійного користування земельною ділянкою орієнтовною площею 8,0 га, на якій розташовані об'єкти нерухомості ДСК «ЧМП»по вул. Піонерській,30 у м. Одесі, укладеного між Позивачем та Відповідачем, та стягнення з Відповідача за цим Зустрічним позовом на користь Позивача 44600 грн., як різницю між вартістю фактично виконаних Позивачем робіт за Договором №165 від 31.12.2003р. та сумою коштів, перерахованих Відповідачем Позивачеві раніше (а.с. 57-60, т.1). Свої  вимоги воно мотивувало наступним.

Між Позивачем (Виконавець) і Відповідачем (Замовник) був укладений 31.12.2003 р. Договір №165, відповідно до умов якого Позивач прийняв на себе зобов'язання по виконанню робіт, пов'язаних з отриманням державного акту на право постійного користування земельною ділянкою орієнтовною (а не заздалегідь визначеною, як зазначає в своїй позовній заяві Відповідач) площею 8,0 га, на якій розташовані об'єкти нерухомості, що належать Відповідачу, по вул. Піонерській, 30 у м. Одесі. Комплекс робіт, що виконуються за цим Договором, у відповідності до діючого земельного законодавства України, містить в собі дві землевпорядні роботи: перша - це розробка Проекту відводу земельної ділянки; друга - розробка Технічної документації, необхідної для отримання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. Вартість робіт, які виконуються за Договором (пункт 2.1.), спочатку складала 78000,00 грн.. Ця вартість, у відповідності до ч.1  ст. 632 ЦК України та ч.5 ст. 180, ч.3 ст. 189, ст. 190 ГК України, була визначена по договірній ціні за домовленістю сторін. Тобто будь-який кошторис до договору не додавався,  у  зв'язку  з  чим,   вартість  робіт,  фактично  виконаних  за  ним Позивачем, може бути визначена лише шляхом відрахування  із загальної вартості робіт за договором, вартість робіт, які ще необхідно виконати до його остаточного завершення. Перелік робіт наведений в Додатку №11, їх вартість, по оцінці Позивача, складає 10 000,00 грн.. У відповідності до ч.ч.2,3 ст. 632 ЦК України та п.2.2 Договору, зміна ціни після укладання Договору допускається лише за згодою сторін або у відповідності до закону. Вимоги Відповідача, які він зазначив у своєму відзиві від 23.03.05р. №ЧМ-753 на Претензію Позивача щодо розцінювання Позивачем окремих етапів фактично виконаних ним, з моменту укладення сторонами Договору, робіт, є безпідставними, так як суперечать діючому законодавству та умовам Договору. У зв'язку з необхідністю проведення, за вимогою Державного управління екології і природних ресурсів в Одеській області, додаткових робіт, пов'язаних з фітосанітарним обстеженням зелених насаджень та подеревної зйомки земельної ділянки, виконання яких не передбачено умовами Договору, між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду №1 від 05.04.2005р. до Договору, відповідно до якої вартість робіт за ними була збільшена на 7050,00 грн., і склала 85050,00 грн.. Ці роботи спочатку були оплачені Позивачем за рахунок власних коштів, а потім компенсовані Відповідачем, після чого йому були передані результати роботи. На час подання Зустрічного позову, вартість робіт, що були виконані позивачем по Договору, за його розрахунками склала - 75050,00 грн., тобто на 44600,00 грн. більше, ніж йому фактично сплатив за Договором Відповідач (23400,00 грн. - у вигляді авансу за умовами п.2.3. Договору та 7050,00 грн. - за оплату Позивачем робіт по фітосанітарному обстеженню (75050,00 - (23400 + 7050) = 44600)). При цьому, до складу витрат Позивача входять його документально підтверджені витрати, сплачені третім особам за субпідрядні, погоджувальні та інші роботи (послуги)  в розмірі 36188,40 грн., тобто  на 5738,40 грн. більше, ніж Відповідач фактично перерахував Позивачу по Договору (36188,40 -  (23400 + 7050) = 5738,40 грн.). Виходячи з вищезазначеного, не Позивач повинен повернути Відповідачу аванс в розмірі 23400 грн., а Відповідач повинен, у разі розірвання Договору,   доплатити Позивачу ще 44600 грн..  У відповідності  до   п.6.2.   Договору, у   разі ненадання   Відповідачем  будь-якої інформації (документів), без якої (их) подальше виконання робіт Позивачем за Договором стає неможливим, термін виконання робіт по ньому автоматично продовжується на період затримки даної інформації (документів). При цьому, факт   призупинення   робіт   фіксується   шляхом підписання Сторонами відповідного Акту. Наведені Позивачем у Додатку №10 копії листів та Претензії від 02.03.2005р. №54, поданої Відповідачу більше ніж на п'ять місяців раніше  його  Претензії від 23.08.05р.  №ЧМ-2088, свідчать про те, що не Позивач, а Відповідач винний в тому, що роботи за Договором не виконані. Зокрема, ці листи свідчать, що Відповідач не тільки не виконував свої зобов'язання по наданню інформації та прийняттю зі свого боку рішень по забезпеченню виконання робіт, а взагалі не відповідав на більшість з них та ухилявся від будь-яких зустрічей та підписання Протоколів про призупинення робіт. Позивач не отримав від Відповідача офіційної відповіді на питання та документи, що зазначені в його листі від 04.11.2005р. №325, без яких виконання робіт за Договором №165 від 31.12.2003р. впродовж 12 місяців є неможливим. Враховуючи вищезазначене, має місце не порушення зобов'язань Позивачем (прострочення боржника), як це стверджує Відповідач у своїй первісній Позовній заяві, а порушення зобов'язань Відповідачем (п.п.3.1.2 та п.6.2 Договору), тобто прострочення кредитора. В обґрунтування свого зустрічного позову первісний відповідач послався на ч.4 ст. 612, ч.1 ст. 613 ЦК України, ч.3 ст. 220, ч.ч.1,2 ст. 221 ГК України.

          Ухвалою господарського суду Одеської  області  від 17.11.2006 р. (а.с. 56, т.1) прийнято зазначену зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом у цій справі.  

          20.12.2006 р. (вх. №28916) позивач за первісним позовом надав суду відзив на зустрічний позов (а.с. 121-122, т.1), в якому просив відмовити у його задоволенні щодо стягнення 44600 грн., оскільки, відповідно до п.п.5.1. п.5 договору, він діє з моменту його підписання сторонами до моменту отримання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. При цьому, тривалість робіт, що виконуються за договором, не може перевищувати більш ніж 12 місяців з моменту його підписання. Відповідно до п.6.2. договору, у разі ненадання замовником інформації (документів), без яких подальше виконання робіт виконавцем за договором стає неможливим, термін виконання робіт автоматично продовжується на період затримки цієї інформації (документів). При цьому, в договорі зазначено, що факт призупинення робіт фіксується шляхом підписання сторонами відповідного акту. Між сторонами договору жодного акту, який би підтверджував факт призупинення робіт за договором № 165, підписано не було, тобто призупинення належним чином не оформлено, тому посилання на цей факт, як на підставу автоматичного продовження строку договору, є необґрунтованим.  

           16.01.2007 р. (вх. №735) відповідач за первісним позовом надав суду відзив на первісний позов (а.с. 130-132, т.1), в якому просив відмовити у його задоволенні, оскільки,  дійсно, у п.п.5.1. п.5 Договору зазначено, що загальна тривалість робіт по ньому не буде перевищувати 12 місяців з моменту його підписання Сторонами. Саме на невиконанні Відповідачем цього зобов'язання і базуються всі інші вимоги Позивача, викладені в його Позовній заяві. Однак, у п.п.3.1.2. визначено, що Позивач зобов'язаний надавати Відповідачу всю інформацію, яка необхідна для виконання робіт за Договором. А, відповідно до п.п.6.2., у разі ненадання Позивачем будь-якої інформації (документів), без якої подальше виконання робіт Відповідачем по ньому стає неможливим, термін виконання робіт автоматично продовжується на період затримки цієї інформації (документів). При цьому, факт призупинення робот за Договором фіксується шляхом підписання відповідного акту. Саме затримка в наданні Позивачем інформації (документів), яка була необхідна для подальшого виконання робіт за Договором, про що свідчать копії листів. При цьому, Позивач не тільки не надав необхідну для виконання робіт інформацію, а взагалі не відповів на листи, ухиляючись від підписання Актів про призупинення робіт та вирішення питань, пов'язаних з виконанням робіт за Договором. До моменту подання Позивачем до Суду Позовної заяви, Відповідач не отримав від Позивача офіційної відповіді на питання та документи, що зазначені у його листі від 04.11.2005р. №325, без яких виконання робіт за Договором впродовж 12 місяців є неможливим.  З моменту виникнення необхідності в проведенні, не передбачених в Договорі робіт з фітосанітарного обстеження зелених насаджень та подеревної зйомки земельної ділянки, про що Відповідач повідомив Позивача листом від 03.09.2004р. №286, до укладання Сторонами Додаткової угоди від 05.04.2005р. з цього питання до Договору, пройшло 7 місяців. При цьому, Позивач компенсував Відповідачу його витрати на ці роботи лише 26.05.2005р., про що доведено в позовній заяві. Тобто загальний строк затримки робіт з цієї причини склав майже 9 місяців. Позивач систематично порушував як умови Договору (п.п.3.1.2,3.1.3,6.2,6.3,6.5), так і положення ст. 526 ЦК України та ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України.

           16.01.2007 р. (вх. №736) відповідач за первісним позовом надав суду доповнення до зустрічного позову (а.с. 134-136, т.1), в якому зазначив, що землевпорядні роботи, що виконуються за Договором, складаються з двох самостійних частин: перша частина  -  це  розробка  Проекту   відведення  земельної  ділянки. Ці  роботи регламентуються ст. 50 Закону України «Про землеустрій»та «Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»,   затвердженим Постановою КМУ від 26.05.2004р. № 677. Друга частина - це розробка Технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, склад якої регламентується ст. 56 Закону України «Про землеустрій»та яка може бути виконана Позивачем лише після затвердження Проекту відведення земельної ділянки. Пунктом 2.3. Договору передбачена оплата робіт Відповідачем в два етапи: перший платіж - у вигляді авансу в розмірі 23400 грн., остаточний розрахунок - по завершенню робіт після підписання Сторонами Акту передачі-приймання робіт. Тобто, за умовами Договору, передбачено підписання Сторонами тільки одного Акту передачі-приймання вищезазначених  робіт  після  їх  остаточного  завершення,  так  як результати проміжних робіт, виконаних Позивачем, не повинні передаватися за Актами відповідачу, бо є складовими частинами всієї роботи за Договором. Лише в п.2.4. Договору, з метою забезпечення більш рівномірного фінансування з боку Відповідача була передбачена, за згодою Сторін, можливість їхньої поетапної оплати, що часто застосовується при виконанні довготривалих проектних робіт та носить назву - оплата (процентування) незавершеного виробництва. Так як Сторони, в процесі виконання робіт за Договором, такої згоди не досягли, то проміжних Актів передачі-приймання робіт не може існувати в принципі. Позивач підтверджує факт відсутності жодного акту про призупинення робіт за договором і стверджує, що таких актів взагалі не могло бути, так як Відповідач, всупереч звичаїв ділового обороту та умов Договору (п.п.3.1.2,3.1.3,6.3,6.5) ухилявся від надання письмових відповідей на листи Позивача з цього питання та підписання будь-яких інших актів чи протоколів, спрямованих на нормалізацію робіт за Договором. Характерним    прикладом    такого    ухилення    є    відсутність    офіційної    відповіді відповідача на лист Позивача №325 від 04.11.2005р.. Саме до цього листа доданий Акт про призупинення робіт за Договором, який Відповідач, порушивши вимоги п.6.2. Договору, не підписав, так як він і до моменту подання Позовної заяви не вирішив питання та не надав Позивачу інформації, що зазначена в цьому листі. Лише з цих причин затримка робіт за Договором склала більш ніж 12 місяців.

02.02.2007 р. (вх. №2377) відповідач за первісним позовом знов надав суду доповнення до зустрічного позову (а.с. 2-5, т.2), в якому, крім вказаного у попередньому доповненні, зазначив, що враховуючи, що загальна вартість робіт за Договором складає 85050 грн., вартість Першої частини робіт - розробка Проекту відведення земельної ділянки, складає 81050 грн. (85050-4000 (середня вартість другої частини робіт)). Саме в межах цієї суми коштів Позивач і виконував Першу частину робіт за Договором. Витрати Позивача на виконання Першої частини робіт за Договором складаються з його документально підтверджених витрат на оплату робіт (послуг) третіх осіб - субпідрядників та органів місцевої і державної виконавчої влади, які надають інформацію, необхідну для розробки Проекту відведення земельної ділянки чи погоджують його, а також на оплату власних робіт. При цьому, ніякої згоди з боку Відповідача на укладення Позивачем Договорів щодо виконання субпідрядних робіт та здійснення інших платежів третім особам не треба, так як це не передбачено ні умовами Договору, ні діючим законодавством України. Посилання представника Відповідача в судовому засіданні 19.01.2007р. на необхідність такого обов'язкового погодження, без якого Відповідач не буде оплачувати ці роботи, нічим не обґрунтоване, бо в п.п.3.1.4. Договору, на який у своєму виступі посилався представник Відповідача, зазначена не обов'язковість отримання Позивачем від Відповідача довіреності на здійснення від його особи господарських і інших операцій, а обов'язковість видачі Відповідачем такої довіреності Позивачеві лише при необхідності. Так як така необхідність в процесі виконання Позивачем робіт за Договором у нього не виникала, то він і не вимагав від Відповідача надання цієї довіреності. Всі роботи і документи, які Позивач виконав або підготував в межах розробки Проекту відведення земельної ділянки для Відповідача, суворо регламентовані діючим законодавством. Тобто ніяких зайвих робіт за Договором, які Відповідач, на свій розсуд, може або оплатити, або ні, Позивач не виконував. Прикладом такої обов'язкової роботи, яка була виконана на умовах субпідряду, в межах вартості Договору, є топографо-геодезичні роботи, здійснені інститутом «Укрпівдендіпроводгосп»на земельній ділянці, що відводиться Відповідачеві. Ця робота була виконана субпідрядником в термін з 26 лютого 2004 року по 9 квітня 2004 року, тобто через 3 місяці з моменту укладення Договору між Позивачем та Відповідачем, коли будь-яких суперечок відносно порушення строків його виконання між ними не було. При цьому, вартість лише цієї субпідрядної роботи, копія якої, разом з копіями всіх документів, які підтверджують факт її виконання і оплати Позивачем, складає 26898 грн., що на 3498 грн. перевищує суму авансу (23400 грн.), яку в своєму первісному позові вимагає повернути Відповідач. Другою субпідрядною роботою є проведення фітосанітарного обстеження зелених насаджень та подеревної зйомки земельної ділянки, яка відводиться Відповідачу. Ця робота, вартість якої склала 7050 грн., була виконана спеціалізованою фірмою ТОВ «ЕКСОЛ - Проект». Будь-яких претензій по цій роботі к Позивачеві з боку Відповідача немає. Всі інші виплати, здійснені Позивачем третім особам, загальна вартість яких складає 2240,40 грн., є обов'язковими   платежами Позивача, як землевпорядної фірми, за отримання від різних державних та інших організацій офіційних довідок та висновків, необхідних для розробки Проекту відведення земельної ділянки Відповідачу. Вартість всіх власних робіт, виконаних Позивачем по цьому Проекту з моменту укладення Договору, по його розрахункам, складає 38861,60 грн.. Розрахунок здійснений Позивачем, виходячи з обсягів та вартості робіт, які ще необхідно виконати Позивачем до завершення робіт за Договором. Наявність систематичних порушень з боку Відповідача повністю підтверджується відсутністю його офіційних відповідей на цілий ряд листів Позивача, спрямованих на нормалізацію робіт за Договором: лист №286 від 03.09.2004р., яким Відповідач повідомляв про необхідність проведення робіт по фітосанітарному обстеженню зелених насаджень та по деревної зйомки земельної ділянки, без здійснення яких подальша розробка Проекту відведення неможлива; лист №366 від 08.11.2004р., в якому Відповідач був проінформований   про призупинення робіт за Договором, в зв'язку з невирішенням ним питань, зазначених у листі №286 від 03.09.2004р.. В цьому листі Відповідачу, також, пропонувалось визначитися з доцільністю та умовами подальшого виконання робіт за Договором; лист №31 від 04.02.2005р., в якому Відповідач повідомлявся про відсутність його відповіді на лист №366 від 08.11.2004р. та про необхідність оплати робіт по фітосанітарному обстеженню земельної ділянки; лист №49 від 15.02.2005р., в якому Відповідач повідомлявся про відсутність відповіді на три попередні листи та в якому Відповідачу,  в черговий раз, пропонувалось вирішити питання щодо припинення або призупинення робіт за Договором; лист №116 від 06.06.2005р., одночасно з яким Відповідачу був надісланий Звіт про  фітосанітарне обстеження  земельної ділянки,  і  в  якому  Відповідач сповіщався про відновлення робіт за Договором, а також про наявність форс - мажорних обставин, які можуть вплинути на збільшення терміну виконання робіт за договором; лист №278 від 07.10.2005р., в якому Відповідачу були надані пояснення щодо зменшення площі земельної ділянки (з наданням копії висновку Управління   архітектури   з   цього   питання), що відводиться,   а   також   містилося   прохання відносно надання Позивачеві нотаріально посвідченої копії Свідоцтва на право власності Відповідача на будівлі та споруди, які знаходяться на земельній ділянці, що йому відводиться; лист №291 від 14.10.2005р., до якого був доданий Оригінал проекту рішення Виконкому  Одеської  міської ради  на розробку  проекту  відведення,  який Відповідачу пропонувалось підписати, та в якому знову містилася вимога щодо надання Позивачеві Свідоцтва на право власності Відповідача на будівлі та споруди. Відсутні також відповіді відповідача на листи Позивача: №252 від 21.09.2005р., №325 від 14.11.2005р., №364 від 02.12.2005р. та №76 від 15.03.2006р..

           05.02.2007 р. (вх. №2637) позивач за первісним позовом надав суду додаток до відзиву на позов (а.с. 147, т.2), в якому просив в його задоволенні, в частині стягнення 44600 грн., відмовити, оскільки, відповідно до п.1 Договору № 165 від 31.12.2003р., ТОВ «Регіональне агентство з розвитку економіки»прийняло на себе зобов'язання щодо виконання комплексу робіт, пов'язаних з отриманням державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 8,0 га, на якій розташовані об'єкти нерухомості ДСК «ЧМП»по вул. Піонерській,30 у м. Одесі. Пункт 3.1.4 передбачає, що у разі необхідності виконання від імені Замовника господарських та інших операцій, надання Виконавцю Замовником довіреності. Тобто усі дії, у тому числі субпідрядні, погоджувальні та інші роботи (послуги), пов'язані з виконанням договору від 31.12.2003р., повинні погоджуватись з ДСК „ЧМП”. Більш того, усі господарські та інші операції повинні виконуватись від імені Замовника. ДСК «ЧМП»ніяких довіреностей на укладення від її імені будь-яких договорів ТОВ «Регіональне агентство з розвитку економіки»не надавало. Отже, компанія не має підстав відшкодовувати витрати, які виникли у Виконавця перед третіми особами.

16.02.2007 р. (вх. №3944) позивач за первісним позовом надав суду заперечення на доповнення до зустрічного позову (а.с. 152-153, т.2), в якому, крім вищевказаного, зазначив, що листи, спрямовані ДСК «ЧМП», стосуються питання компенсації, сплачених 06.08.2004р. та 04.11.2004р. (згідно переліку, доданого позивачем до матеріалів справи) робіт по фітосанітарному обстеженню земельних насаджень та подеревної зйомки земельної ділянки, розташованої по вул. Піонерській,30, а також містять пояснення щодо зменшення площі ділянки з 8,0 га до 6,1072 га. Відсутність з боку ДСК «ЧМП»відповіді на зазначені листи не могла бути підставою для зупинення робіт, оскільки, по-перше, п.п.2.3 п.2 договору передбачає, що розрахунки за виконані роботи здійснюються після їх повного завершення та отримання акту на право постійного користування земельною ділянкою. Тому, заявлені у вищезазначених листах позивача вимоги щодо сплати вартості робіт за договором, до повного його виконання, заявлені необґрунтовано, про що було зазначено компанією у відповіді на претензію № ЧМ-753 від 23.03.2005р.. Разом з тим, у цієї ж відповіді на претензію пароплавство зазначало про необхідність надання йому інформації щодо комплексу проведених робіт за договором № 165 та копій готових документів. 23.08.2005р. ДСК «ЧМП»звернулась до ТОВ «Регіональне агентство з розвитку економіки»з претензією, в якій також пропонувала надати матеріали та відповідним чином оформлені документи, згідно умов договору. По-друге, факт призупинення робіт належним чином не оформлений, тому зупинення виконання договору, в порушення п.6.2. договору, здійснено позивачем в одноособовому порядку. По-третє, у договорі № 165 від 31.12.2003р. прямо зазначено площу земельної ділянки, на право постійного користування якою позивач повинен був отримати державний акт, а саме - 8,0 га, а ніяк не 6,1072 га. Крім того, відповідно до п.п.6.1 п.6., п.п.2.3 п.2 договору, зобов'язання ТОВ «Регіональне агентство з розвитку економіки», як Виконавця за договором, набирають силу з моменту перерахування на його поточний рахунок авансового платежу, тобто виконання робіт, пов'язаних з отриманням державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 8,0 га по вул. Піонерській,30 у м. Одесі, Виконавець повинен був почати вже з 29.01.2004р.. Перший лист щодо необхідності збільшення вартості робіт за договором спрямований 03.09.2004р., тобто менш, ніж за чотири місяці до закінчення строку виконання робіт за договором. Усі субпідрядні, погоджувальні та інші роботи, вартість яких ТОВ «Регіональне агентство з розвитку економіки»вимагає компенсувати за рахунок ДСК «ЧМП», всупереч п.п.3.1.4. п.3  договору, з компанією не погоджувались, а тому стягненню не підлягають. Відповідно до додаткової угоди до договору № 165 від 31.12.2003р., було збільшено вартість робіт на суму 7050,00 грн., яка була сплачена ДСК «ЧМП» 26.05.2005р.. Ніякої пролонгації договору додаткова угода не передбачала. А тому відсутні підстави вважати обґрунтованим невиконання з боку ТОВ «Регіональне  агентство  з розвитку економіки» умов договору  №165 від 31.12.2003р..

16.02.2007 р. (вх. №3903) позивач за первісним позовом надав суду, аналогічне попередньому, заперечення на доповнення до зустрічного позову (а.с. 157-159, т.2).  

Рішенням господарського суду Одеської  області  від 16.02.2007 р. (підписаним суддею Гуляк Г.І. 21.02.2007 р.) позов ДСК „ЧМП” задоволено, а саме, розірвано договір за №165 на виконання комплексу робіт, пов'язаних з отриманням державного акту на право    постійного користування земельною ділянкою, укладений 31 грудня 2003 року між ДСК „ЧМП” та ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки”; стягнено з ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки”  на    користь    ДСК „ЧМП” збитки у формі авансу на суму   23400  грн., витрати по сплаті держмита в сумі 319 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.; у задоволенні зустрічного позову відмовлено  (а.с. 165-167, т.2). Таке рішення суд мотивував тим, що відповідач неодноразово порушував умови договору. У матеріалах справи міститься ряд листів, якими відповідач неодноразово просив позивача надати необхідні для подальшого виконання робіт за договором документи. Але жодного акту затримки виконання робіт у матеріалах справи не міститься, тому без акту не є можливим визначити, чи дійсно позивач не надав інформацію відповідачу і чи була вказана інформація причиною затримки, а також не можна встановити строки затримки. Істотним порушенням вимог договору з боку відповідача є представлення інтересів позивача за договором № 165 на виконання комплексу робіт, пов'язаних з отриманням державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, від 31.12.2003 р. без довіреності від ДСК „ЧМП”. Як встановлено п.3.1.4 договору, на замовника покладено обов'язок видавати, при необхідності, виконавцю доручення на здійснення від імені замовника господарських операцій, а також представницьких функцій. Предметом договору є комплекс проектно-вишукувальних робіт та узгоджень, які необхідно здійснювати в процесі розробки документації. Як встановив суд, деякі роботи, які є предметом договору, відповідач виконував особисто, на підставі ліцензій серії АА № 669548 від 30.05.2003 р. на виконання топографо-геодезичних робіт та серії АА № 497836 від 16.06.2003 р. на проведення землевпорядних та землеоціночих робіт, але ряд робіт відповідач замовляв в інших організаціях. Наприклад, такі як фітосанітарне обстеження зелених насаджень та подеревна зйомка ділянки по вул. Піонерській, 30 в м. Одесі і топографо-геодезичні роботи для оформлення правовстановлюючих документів на землекористування міжрейсової бази моряків по вул. Піонерській, 30 в м. Одесі. Оскільки відповідач під час виконання зобов'язань за договором діяв в інтересах позивача, коли замовляв роботи у третіх осіб, то, у відповідності до п.3.1.4 договору, він повинен був це робити на підставі довіреності від ДСК ,,ЧМП”, а не особисто. За договором № 24043 від 26 лютого 2004 року на створення науково-технічної продукції, укладеним між Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом, „Укрпівдендіпроводгосп” та ТОВ „РА”, відповідач, як замовник, діяв особисто, на підставі Статуту, а не довіреності. У матеріалах справи немає жодного доказу того, що відповідач звертався до позивача з проханням надати довіреність для укладання відповідних договорів та представлення інтересів в державних органах. Оскільки сторонами не визначений план робіт, які необхідно провести для повного виконання договірних зобов'язань, обов'язок щодо планування роботи покладений на відповідача, як виконавця. У даному випадку, тільки відповідачу було відомо, які роботи ТОВ „РА” може виконати самостійно, а які необхідно замовляти у третіх осіб. Внаслідок порушення договірних зобов'язань, відповідач, відповідно до п.5.2 договору на виконання робіт від 31.12.2003 р. № 165, повинен відшкодувати позивачу завдані збитки. Позивачем на виконання умов договору було перераховано на рахунок відповідача аванс у розмірі 30 відсотків вартості робіт, як обумовлено у п.п.2.3,2.6 п.2 договору, що склало суму у розмірі 23400 грн.. Даний факт підтверджується платіжним дорученням за № 66 від 29.01.2004 р. та випискою банку станом на 29.01.2004 р.. Але, у зв'язку з тим, що відповідач неналежно виконав свої зобов'язання, ДСК „ЧМП” понесло збитки, у вигляді авансу, перерахованого ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” у сумі 23400 грн., які підлягають відшкодуванню позивачу. Розірвання договору з підстав вказаних відповідачем у зустрічному позові не знайшло свого підтвердження у матеріалах справи. Суд відхилив докази відповідача про порушення ДСК „ЧМП” договору щодо оплати виконаних робіт. Пунктом 2.4 між сторонами обумовлено можливість поетапної оплати робіт, виконаних виконавцем, але, у цьому випадку, між сторонами повинен був бути підписаний проміжний акт прийому-передачі робіт, який у матеріалах справи відсутній. Також, відповідач у своєму зустрічному позові вказує, що ДСК „ЧМП” порушено п.3.1.2 договору. Суд також відхилив ці доводи, оскільки даний факт не підтверджений відповідачем - ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” належними доказами, а саме, актом, у порядку визначеному в п.6.2 договору. Кошторис, який міститься у матеріалах справи, підписаний тільки однією стороною -  відповідачем. Акт приймання - передачі фактично виконаних робіт, підписаний між сторонами за договором, відсутній. В обґрунтування свого рішення суд послався на ст.ст. 193,224 ГК України, ст.ст. 525,526,530,611,627,629,651,902,906,907 ЦК України.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням, ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, враховуючи п.п.5.2,6.3 Договору №165 від 31.12.2003р., ч.4 ст. 612, ч.1 ст. 613 ЦК України, ч.3 ст. 220, ч.1 ст. 221 ГК України, просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким розірвати Договір №165 від 31.12.2003р. на виконання комплексу робіт, пов'язаних з отриманням державного акту на право постійного користування земельною  ділянкою орієнтовною площею 8,0 га,   на якій розташовані об'єкти нерухомості ДСК «ЧМП»по вул. Піонерській,30 у м. Одесі, укладений між ТОВ «РА»та ДСК «ЧМП», з підстави неодноразового порушення ДСК «ЧМП»своїх зобов'язань за цим Договором, та стягнути з ДСК «ЧМП» на користь ТОВ «РА»44600 грн., як різницю між вартістю фактично виконаних ТОВ «РА» робіт за Договором №165  від 31.12.2003р. та сумою коштів, перерахованих йому ДСК «ЧМП»раніше, з тих підстав, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а також має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні Господарського суду, обставинам справи. Це твердження базується на інформації та документах, які ТОВ «РА»надало Господарському суду, при відсутності у справі будь-яких документів, які підтверджують дії або бажання ДСК «ЧМП»виконувати свої зобов'язання, у відповідності до вимог п.п.3.1.2,3.1.3,6.2 і 6.3 Договору. Зокрема, не зважаючи на вимоги Господарського суду, які містяться у всіх його ухвалах по справі, ДСК «ЧМП»не надала суду копій жодного листа, в якості відповіді на 11 листів ТОВ «РА», що є в матеріалах справи, спрямованих на отримання від ДСК «ЧМП»необхідної для виконання робіт інформації або певних дій, або вирішення інших питань, пов'язаних з продовженням, призупиненням чи припиненням робіт за Договором. Господарський суд в оскаржуваному рішенні необґрунтовано відніс Договір №165 від 31.12.2003р. до договорів про надання послуг (гл. 63 ЦК України), тому всі його подальші висновки, що базуються на цьому помилковому віднесені договору до інших правовідносин, також є необґрунтованими. Договір №165 від 31.12.2003р. є Договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт (п.4 гл. 61 ЦК України), про що Господарський суд, всупереч вищезазначеному твердженню, також зазначив в своєму рішенні по справі. Посилання суду на п.3.1.4 Договору №165, у відповідності до якого ТОВ «РА»при замовленні робіт у третіх осіб повинно було брати довіреності від ДСК «ЧМП», не відповідають ні умовам Договору, ні діючому законодавству, ні практиці виконання даного виду землевпорядних робіт. Пункт 3.1.4, як вважає скаржник, відноситься не до обов'язків ТОВ «РА», а до обов'язків ДСК «ЧМП», тобто не ТОВ «РА»повинно було отримати від ДСК «ЧМП»довіреності, а ДСК «ЧМП», на вимогу ТОВ «РА», при необхідності, зобов'язана була надати такі довіреності. Так як такої необхідності у ТОВ «РА»не виникало, то воно і не зверталося з цього питання до ДСК «ЧМП».  

       Розгляд справи було призначено на 03.04.2007 р., про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були повідомлені належним чином.

            У письмовому відзиві на скаргу позивач за первісним позовом просив суд залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

            Оскільки представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового засідання, така фіксація, відповідно до ст. 81-1 ГПК України, не здійснювалась, але вівся протокол судового засідання.

           Ухвалою   від 03.04.2007р.  суд відклав розгляд справи  на 24.04.2007р. та витребував у відповідача за первісним позовом розрахунки та первісні  документи  стосовно вимог про стягнення грошових коштів.

     Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №40 від 11.04.2007р. склад судової колегії було змінено, а саме суддю Бєляновського В.В., який відбув у відрядження, замінено на суддю Ліпчанську Н.В..

      Судова колегія залучила до матеріалів справи витребувані у ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” додаткові докази.

         Представники скаржника (ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки”) в усних поясненнях, наданих апеляційному суду в судовому засіданні 24.04.2007р., підтримали скаргу і просили її задовольнити на  викладених у ній підставах.               

         Представник ДСК „ЧМП” в усних поясненнях, наданих апеляційному суду в судовому засіданні 24.04.2007р., просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення без змін.

            За згодою представників сторін, згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

        Заслухавши усні пояснення  представників сторін, ознайомившись з доводами  апеляційної скарги та запереченнями на неї, дослідивши обставини  і матеріали  справи,  в тому числі наявні у них докази, відповідність викладеним  в рішенні висновкам  цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

            Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий суд виходив з того, що матеріалами справи доведено, що саме відповідач за первісним позовом не виконав умови договору, а тому у позивача були правові підстави для звернення до суду з позовом про розірвання договору та стягнення з відповідача сплаченого йому позивачем авансу.

            Проте з таким висновком погодитись не можна, виходячи з такого.

         Як свідчать матеріали справи, між позивачем за первісним позовом (замовником) і відповідачем за первісним позовом (виконавцем) 31.12.2003 р. був укладений договір №165 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець прийняв на себе зобов'язання по виконанню робіт, пов'язаних з отриманням  для  замовника державного акту на право постійного користування земельною ділянкою орієнтовною  площею 8,0 га, на якій розташовані об'єкти нерухомості, що належать замовнику, по вул. Піонерській, 30 у м. Одесі. Сторони обумовили, що Договір діє до моменту отримання замовником державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. При цьому, зазначені роботи, згідно умов Договору,  повинні були бути виконані виконавцем не пізніше 12 місяців з дня його підписання. Крім того, у відповідності до п.3.1.2 Договору, замовник повинен надавати виконавцю інформацію необхідну для виконання робіт, а, згідно п.6.2.   Договору, у   разі ненадання виконавцю  замовником  будь-якої інформації (документів), без якої (яких) подальше виконання робіт виконавцем стає неможливим, термін виконання робіт по ньому автоматично продовжується на період затримки даної інформації (документів). При цьому, факт призупинення робіт фіксується шляхом підписання сторонами Договору відповідного Акту. Сторони також узгодили вартість робіт у розмірі 78 000,00 грн. (а.с.18-19).

            Додатковою угодою №1 від 03.09.2005р. до Договору сторони узгодили, що вартість робіт, у зв'язку з необхідністю здійснення фітосанітарного обстеження зелених насаджень та подеревної зйомки земельної ділянки, збільшується на 7050,00 грн. і складає 85050,00 грн. (а.с.14).

         Як вбачається із змісту та суті Договору, він за своєю правовою природою є договором на проведення проектних та пошукових робіт, а не договором про надання послуг, як це зазначив у рішенні місцевий суд, оскільки, в даному випадку, виконавець повинен був виконати саме роботи, а не послуги,  які споживаються в процесі  вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

           Комплекс робіт, які необхідно було здійснити  за цим Договором, у відповідності до діючого земельного законодавства України, містить в собі дві землевпорядні роботи, а саме:

1.  розробка Проекту відводу земельної ділянки;

2. розробка Технічної документації, необхідної для отримання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

           Матеріали справи свідчать, що виконавець виконав всі дії, необхідні для отримання проекту відводу земельної ділянки, в тому числі отримав всі необхідні узгодження і дозволи та документацію.

        З матеріалів справи, а саме з листів та претензій виконавця на адресу замовника, вбачається,  що виконавець більш  ніж на п'ять місяців раніше  направлення йому замовником претензії звертався до замовника з вимогами та пропозиціями щодо надання необхідної інформації та документів, без яких неможливо було виконати передбачені Договором роботи в повному обсязі. З цих звернень вбачається, що замовник не тільки не виконував свої зобов'язання по наданню інформації та прийняттю зі свого боку рішень по забезпеченню виконання робіт, а взагалі не відповідав на більшість з них та ухилявся від будь-яких зустрічей та підписання Протоколів про призупинення робіт. Так, виконавець не отримав від замовника  відповіді на питання та документи, що зазначені в його листі від 04.11.2005р. №325, без яких виконання робіт за Договором №165 від 31.12.2003р. впродовж 12 місяців є неможливим. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що питання  щодо оформлення частини земельної ділянки виконавець не міг  здійснити, оскільки між замовником та третіми особами виник спір щодо права користування  нею і неможливо було встановити конкретний розмір (площу) ділянки, щодо якої необхідно було виконати передбачені умовами Договору роботи.

      Зазначені докази свідчать про те, що Договір не було виконано виконавцем (боржником) у встановлені в ньому строки саме з вини замовника (кредитора), який своєю бездіяльністю (ненаданням інформації та документів) позбавив виконавця можливості виконати умови договору, який, в свою чергу, приймав всі необхідні заходи для його виконання.

            Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

           У разі порушення зобов'язання,  відповідно до ст. 611 ЦК України, настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки;  4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч.4 ст. 612 ЦК України,   прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор, згідно ст. 613 ЦК України, вважається  таким,  що  прострочив,   якщо   він відмовився  прийняти  належне виконання,  запропоноване боржником, або не вчинив дій,  що встановлені  договором,  актами  цивільного законодавства  чи  випливають  із  суті  зобов'язання  або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати  свого обов'язку. Такі ж норми та наслідки  закріплені в ст.ст. 220 та 221 ГК України.

           Місцевий суд не дав належної оцінки цим доказами та нормам  матеріального права, тобто припустився неповноти при розгляді справи, і  дійшов до помилкового, тобто такого, що не відповідає фактичним обставинам та наявним у матеріалах справи доказам, висновку, що Договір не було виконано з вини виконавця (боржника).

         З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що у замовника не було і немає правових підстав для звернення до суду з позовом про розірвання Договору з посиланням на те, що виконавець не виконав умови Договору та стягнення з нього отриманих за Договором грошових коштів.

    За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що позов замовника необґрунтований та не підлягає задоволенню, а тому рішення місцевого суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні  позову замовника.

     Водночас, приймаючи до уваги вищевикладені фактичні обставини та норми матеріального права, судова колегія дійшла висновку, що виконавець мав правові підстави для звернення до суду з позовом про розірвання Договору, оскільки невиконання замовником вищезазначених дій (надання інформації та документації) унеможливило  завершення виконання виконавцем умов Договору і, відповідно, подальше існування цих договірних відносин втратило сенс для виконавця.

             За таких обставин, позов виконавця про розірвання Договору підлягає задоволенню.

          Щодо стягнення виконавцем з замовника зазначених у позові грошових коштів судова колегія встановила наступне.

             Надані виконавцем та наявні у матеріалах справи докази  свідчать, що на виконання умов Договору він (виконавець) витратив (сплатив стороннім особам) 36 188,40 грн.. Замовник сплатив йому  30 450 грн. (23 400,00 + 7050,00), тобто виконавець сплатив стороннім особам за роботи власні кошти у розмірі 5738,40 грн.. Оскільки судова колегія дійшла висновку, що Договір  не було виконано з вини замовника і  він підлягає розірванню, то витрачені виконавцем на конкретні виконані роботи грошові кошти замовника не підлягають поверненню останньому, а, крім того, з замовника на користь виконавця необхідно стягнути вищезазначені витрати виконавця, а саме 5738,40 грн., сплачені виконавцем стороннім особам.

           Стосовно решти суми грошових коштів зазначених виконавцем у позові (38 861,60 грн.) судова колегія дійшла висновку, що він (виконавець) не довів обґрунтованість цих вимог, а надані ним документи (довідка та фінансовий звіт) не можуть вважатись належними та достатніми доказами понесених ним витрат і, відповідно, не підлягають відшкодуванню.

 З огляду на викладене, апеляційна скарга замовника підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову замовника та часткове задоволення зустрічного позову виконавця, а саме задоволення вимог про розірвання Договору та стягнення з замовника 5738,40 грн..

 Судові витрати підлягають розподілу наступним чином.

        Витрати замовника (державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу) не підлягають відшкодуванню та поверненню йому, оскільки в задоволенні його позову відмовлено.  

           Витрати виконавця підлягають відшкодуванню таким чином.

          Виконавець  при зверненні до суду із зустрічним позовом сплатив мито у розмірі 446 грн.. Ним було заявлено дві вимоги: а) нематеріальна про розірвання договору, яка повинна оплачуватись митом по ставці 85,00 грн., та б) матеріальна,  за яку необхідно сплатити мито у розмірі 446 грн. Відшкодуванню з загальної сплаченої ним суми підлягає 85 грн. за задоволену судом апеляційної інстанції в повному обсязі нематеріальну вимогу та 102 грн.  за задоволену частково матеріальну вимогу (виходячи із розрахунку, що, якщо б він заявив вимогу у розмірі 5738,40 грн., він повинен був би сплатити мито у розмірі 102 грн. (не менш  6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)), а всього 187,00 грн.. Пропорційно задоволених вимог підлягають відшкодуванню понесені ним витрати на ІТЗ судового процесу, які дорівнюють 15,17 грн.. Також, підлягає частковому відшкодуванню сплачене ним мито при поданні апеляційної скарги, а саме  в розмірі 93,5 грн. (42,5 + 51 грн.).      

                Керуючись ст.ст. 99, 101-105  ГПК  України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

 1. Апеляційну скаргу  ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” - задовольнити частково.    

   2. Рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2007 р. у справі №28/460-06-11176 - скасувати.

  3. Позов  ДСК „ЧМП” до ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” про  розірвання договору та стягнення 23400 грн. - залишити без задоволення.

    4.  Зустрічний позов ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” до ДСК „ЧМП” - задовольнити частково.  

       Розірвати договір на виконання комплексу робіт, пов'язаних з отриманням державного акту на право постійного користування земельною ділянкою №165 від 31.12.2003 р., укладений між Державною судноплавною компанією „Чорноморське морське пароплавство” (м. Одеса) та ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” (м. Одеса).

     Стягнути з Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська,1, р/р №260010219419 в АБ „Експрес - банк”, МФО 328801)  на користь ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” (65058, м. Одеса, Французький бульвар,46, п/р №26007311385 в АБ „Південний”, МФО 328209, ЄДРПОУ 22475407):

- 5738,40 грн. (понесені витрати за цим договором);

- 187,00 грн. (витрати по сплаті державного мита при поданні позову);

- 15,17 грн. (витрати на ІТЗ судового процесу).

       В решті  зустрічного позову відмовити.

   5. Стягнути з Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська,1, р/р №260010219419 в АБ „Експрес - банк”, МФО 328801)  на користь   ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” (65058, м. Одеса, Французький бульвар,46, п/р №26007311385 в АБ „Південний”, МФО 328209, ЄДРПОУ 22475407) - 93,5 грн. (витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги).

   6. Доручити господарському суду Одеської області видати накази, відповідно до цієї постанови.

        Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий:                                                                                  Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                                 Ліпчанська Н. В.

                                                                                                              Шевченко В. В.