Вирок

від 13.05.2008 по справі 1-364/2008

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №

1-364/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.  Луцьк                                                                                                 13 травня 2008 року

Луцький міськрайонний  суд Волинської області

під головуванням судді Клока О.М. ,

за участю секретаря Марчука

А.В.,

прокурора Новосада Ю.О.,

захисників адвокатівОСОБА_3

та ОСОБА_4. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну

справу про обвинувачення ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  який народився і

мешкає вАДРЕСА_1,  громадянин

України,  з середньою спеціальною

освітою,  неодружений,  працює у підприємцяОСОБА_5. монтером шиномонтажу, 

не судимий;

у вчиненні злочинів,  передбачених 

ст.  ст.  296 ч.2, 186

ч.2 КК України;

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  який народився і

проживає в АДРЕСА_2,  громадянин

України,  з незакінченою вищою

освітою,  навчається у Луцькому

національному технічному університеті на 3 курсі заочної форми навчання,  працює в підприємцяОСОБА_6. на посаді

організатора із збуту будівельних матеріалів, 

неодружений,  несудимий,

у вчиненні злочину,  передбаченого 

ст.  296 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ

Підсудні ОСОБА_1. таОСОБА_2.,  перебуваючи в стані алкогольного

сп'яніння,  діючи групою осіб,  17 серпня 2007 року близько 24-00 год.,  поблизу ресторану «Світлофор»,  що по вул. Стрілецькій,  47,  в

м. Луцьку грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до

суспільства,  що супроводжувалося

особливою зухвалістю,  а самеОСОБА_2.

наніс ОСОБА_7. удар кулаком в ніс, 

спричинивши тим самим потерпілому тілесне ушкодження у вигляді закритого

перелому кісток носа,  яке за ступенем

тяжкості відносится до легких тілесних ушкоджень,  що спричинило короткочасний розлад

здоров'я,  після чого підсудні разом

нанесли ОСОБА_7. ряд ударів в грудну клітку та по обличчю,  спричинивши останньому легкі тілесні

ушкодження.

Безпосередньо після вчинення хуліганських дій підсудний ОСОБА_1.,  застосовуючи насильство,  яке не було небезпечним для життя та здоров'я

особи,  і полягало в притисканні руки

ОСОБА_7.,  який лежав на землі,  відкрито викрав з кишені штанів гроші в сумі

30 грн.,  чим спричинив потерпілому

матеріальні збитки.

Допитаний в судовому засіданні підсуднийОСОБА_2. вину у

вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю,  та показав, 

що дійсно за вказаних обставин місця і часу він безпричинно наніс удар

потерпілому в ніс.  Розпочалась

бійка,  до якої приєднався і підсудний

ОСОБА_1. Вони разом наносили потерпілому удари, 

звалили того на землю. Через певний час він відбіг від потерпілого,  однак біля ОСОБА_7. ще залишався ОСОБА_1. Факт свого перебування в стані

алкогольного сп'яніння не заперечує,  у

вчиненому щиро розкаюється.

Підсудний ОСОБА_1. також вину у інкримінованих злочинах

визнав повністю,  підтвердив показання

підсудногоОСОБА_2.,  доповнив,  що коли фактично бійка закінчилась іОСОБА_2.

відбіг від місця події,  то він залишився

біля потерпілого,  який

2

лежав,  притиснув руку останнього до землі,  обшукав кишені ОСОБА_7. та заволодів грошима в сумі 30 грн. Факт свого перебування в

стані алкогольного

сп'яніння не заперечує, 

у

вчиненому щиро розкаюється.

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи

(а.с. 107-109) у ОСОБА_7. виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого

перелому кісток носа,  які за ступенем

тяжкості відносяться до легких,  що

спричинили короткочасний розлад здоров'я, 

та у вигляді забою м'яких тканин обличчя,  гематоми навколо обох очей,  синців та забою грудної клітини,  які за ступенем тяжкості відносяться до

легких.

Суд,  у

відповідності до  ст. 299 КПК

України,  з'ясувавши правильність

розуміння підсудними та іншими учасниками судового розгляду фактичних обставин

справи,  не маючи сумніву у істинності їх

позицій,  роз'яснивши,  що у такому випадку вони будуть позбавлені

права оспорювати ці фактичні обставини, 

визнав недоцільним досліджувати інші докази щодо обставин справи,  які ніким не оспорюються.

За таких обставин, 

суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1. таОСОБА_2. у

хуліганстві,  тобто грубому порушенні

громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалось особливою

зухвалістю,  вчиненому групою осіб,  і 

кваліфікує дії підсудних за  ст.  296

ч.2 КК України.

Знаходить суд і доведеною винуватість ОСОБА_1. у

відкритому викраденні чужого майна, 

поєднаному із застосуванням насильства, 

яке не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого,  тому кваліфікує дії підсудного за  ст. 186 ч.2 КК України.

Призначаючи підсудним ОСОБА_1. та ОСОБА_2 покарання,  суд враховує тяжкість вчинених злочинів,  зокрема злочин вчинений ОСОБА_2 відноситься

до середньої тяжкості,  а вчинені ОСОБА_1

злочини - до тяжких та середньої тяжкості, 

особу винних та конретні обставини справи.

Обставиною,  що

обтяжує покарання підсудних,  суд визнає

вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Так, 

підсуднийОСОБА_2. вперше притягається до кримінальної

відповідальності,  позитивно

характеризується за місцем роботи і проживання, 

навчається,  має намір

одружитись,  його наречена вагітна,  а обставинами,  що пом'якшують покарання є щире

розкаяння,  активне сприяння розкриттю

злочину,  повне добровільне відшкодування

завданих злочином збитків (а.с. 59).

Тому суд приходить до висновку про можливість призначення

ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі на мінімальний строк,  передбачений санкцією ч.2  ст.  296

КК України.

Враховуючи дані про особу підсудного,  суд вважає, 

що виправленняОСОБА_2. можливе без відбування покарання,  тому застосовує щодо нього  ст. 75 КК України.

Підсудний ОСОБА_8. вперше притягається до кримінальної

відповідальності позитивно характеризується за місцем роботи і проживання,  обставинами, 

що пом'якшують його покарання є щире розкаяння,  активне сприяння розкриттю злочину,  повне добровільне відшкодування завданих

злочином збитків.

Тому суд призначаєОСОБА_8. мінімальне покарання,  яке передбачене санкціями ч.2  ст. 296 та ч.2  ст.  186 КК України,  і

застосовує принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим,  визначаючи остаточне покарання за сукупністю

злочинів.

Разом з тим, 

враховуючи конкретні обставини вчинених злочинів,  їх тяжкість, 

обставину,  що обтяжує покарання

підсудного,  суд приходить до висновку

про неможливість виправлення та перевихованняОСОБА_8. без ізоляції його від

суспільства,  і тому не знаходить за

можливе застосувати  ст. 75 КК України.

Суд обчислює строк відбуття покаранняОСОБА_8. з дати постановления

вироку,  оскільки

запобіжний захід у виді взяття під варту на даний час щодоОСОБА_8. обраний у

іншій кримінальній справі. Суд зараховує при цьому термін перебування

підсудного під вартою під час досудового слідства у даній кримінальній справі.

3

Судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи

суд стягує з підсудних в рівних частках в доход держави (а.с. 92).

Речові докази слід залишити за належністю власнику - потерпілому ОСОБА_7. (а.с.  101).

На підставі

наведеного,  керуючись  ст. 

ст.  323,  324 КПК

України,  суд,

ЗАСУДИВ

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину,  передбаченого 

ст. 296 ч.2 КК України,  і

призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_2 термін його

перебування під вартою з 18

серпня 2007 року по 21 серпня 2007 року включно,  з розрахунку один день ув'язнення за два дні

обмеження волі.

На підставі 

ст.  ст. 75,  76 ч.1 п.п.2, 3, 4 КК України звільнитиОСОБА_2. від призначеного покарання з

випробуванням,  якщо він протягом

іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не

вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки,  а саме: не виїжджати за межі України на

постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання,  навчання, 

роботи; періодично з'являтись на реєстрацію в органи

кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу

залишити попередній -

підписку про невиїзд.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів,  передбачених 

ст.  296 ч.2,   ст. 186 ч.2

КК України,  і призначити йому покарання:

за  ст. 296 ч.2 КК України у виді обмеження волі

на строк 1(один) рік;

за  ст.  186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі  ст. 70

КК України за сукупністю злочинів, 

шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,  остаточно визначити ОСОБА_1. до відбуття

4(чотири) роки позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання термін перебування

ОСОБА_1. під вартою з 18

серпня 2007 року по 16 жовтня 2007 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_1. до вступу вироку у законну силу

змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту.

Строк відбуття покарання

рахувати з 13.05.2008

року.

Судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи

стягнути з ОСОБА_1. таОСОБА_2. в рівних частках,  тобто по 47(сорок сім) грн. 08 коп.3 кожного,  в

доход держави.

Речові докази залишити за

належністю власнику -

потерпілому ОСОБА_7.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду

Волинської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення,  а ОСОБА_1 - в той ж строк з моменту отримання копії вироку,  через Луцький міськрайонний суд.